Ашкена́зі Володимир Давидович (*6 липня 1937) — радянський (до 1962) та ісландський (з 1969) піаніст і диригент. Живе в Швейцарії. Семиразовий лауреат премії «Греммі».
| Ашкеназі Володимир Давидович | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 липня 1937[…] (86 років) |
| Місце народження | Горький, РРФСР, СРСР |
| Роки активності | 1945 — тепер. час |
| Громадянство | Росія і Ісландія |
| Професії | classical pianist, диригент, композитор |
| Освіта | Центральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
| Вчителі | Оборін Лев Миколайович |
| Інструменти | Фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Лейбли | Decca Records |
| Нагороди | |
| vladimirashkenazy.com/index.php | |
| Файли у Вікісховищі |
Народився в м. Горький (нині — Нижній Новгород) в сім'ї естрадного піаніста, єврея за походженням, Д. В. Ашкеназі. В 1960 закінчив московську консерваторію як піаніст в класі Л. Оборіна. В 1955 завоював 2-ю премію на Міжнародному конкурсі піаністів імені Ф. Шопена в Варшаві, в 1956 — 1-у премію на Міжнародному конкурсі імені королеви Єлизавети (Брюссель), а в 1962 — 1-у премію на Міжнародному конкурсі ім. П. І. Чайковського у Москві (поділив з Джоном Огдоном). В 1958 виступав з концертами в США, в 1962 вперше виступив у Лондоні. В 1963 емігрував до Великої Британії, де почав виступати й як диригент. У 1972 отримав ісландське громадянство. З 1981 диригент, а з 1987 — головний диригент і художній керівник Королівського філармонічного оркестру в Лондоні. З 1989 одночасно диригує Симфонічним оркестром Західного Берліна (нині Берлін). Гастролює в різних країнах світу.
Наразі — Президент Рахманіновського товариства [ 27 липня 2011 у Wayback Machine.].
Біографія ред.
Народився в сім'ї відомого естрадного піаніста Давида Ашкеназі, мати — Євстолія Григор'ївна (дівоче прізвище Плотнова).
Рано проявив музичні здібності і в 1945 році вступив у Центральну музичну школу.
Перший сольний концерт Ашкеназі в Великій залі Московської консерваторії, складений виключно з творів Шопена, відбувся в квітні 1955 року, в тому ж році він вступив до Консерваторії в клас Льва Оборіна (асистентом у класі був Б. Я. Землянський, вклад якого в своє становлення як піаніста високо оцінює сам Владимир Ашкеназі). Сам В. Ашкеназі вважає своїми головними вчителями А. Сумбатян, Л. Оборіна и Б. Землянського.
Наступного року піаніст досягає першого великого міжнародного успіху: йому присуджена друга премія на Конкурсі імені Шопена в Варшаві і перша — на Конкурсі королеви Єлізавети в Брюсселі. В 1957 році відбулись його перші закордонні гастролі в Німеччині.
В 1962 році Ашкеназі завоював першу премію на Другому Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві, розділивши її з англійцем Джоном Огдоном.
Рік по тому, після свого дебюту в Лондоні, Ашкеназі вирішив не вертатися на батьківщину і разом зі своєю дружиною — ісландською піаністкою Торун Софієй Йоханнесдоттир (випускницею Московської консерваторії) і сином переїжджає в Англію. В 1963 р. в Лондоні був удостоєний Міжнародної музичної премії Харріет Коен.
У 1969 році сім'я переїхала в Ісландію, де Ашкеназі почав диригентську кар'єру. В різні роки він керував Лондонським філармонічним оркестром, Королевським філармонічним оркестром (з 1987 по 1994), Клівлендським симфонічним оркестром, оркестром Берлінського радіо та ін.. В наші дні Ашкеназі продовжує свою музичну кар'еру і багато гастролює в різних країнах світу як піаніст і диригент.
Примітки ред.
- SNAC — 2010.
- Discogs — 2000.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118890395 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.