Кондиціона́ліс, іноді кондиціона́л, кондиціона́ль (лат. modus conditionalis, від conditio — «умова») — вид (граматичного способу), який виражає дії, бажані або можливі за певних умов. В українському мовознавстві часто описується як («умовний спосіб»), але це слід визнати не зовсім точним: бо під цим словосполученням можуть матися на увазі два різних граматичних способи: як кондиціоналіс, так і (кон'юнктив) (modus conjunctivus) — дещо інша категорія, що відрізняється за функціями і формою від кондиціоналіса. Подібне нерозрізнення пояснюється тим, що в українській мові, як і в інших східнослов'янських, обидва способи збігаються за формою в «умовному способі», лише деякі функції кон'юнктива виражаються за допомогою (дійсного).
Характеристика
Різновидом кондиціоналіса є — форма, що виражає неможливість здійснення дії у даних умовах.
Германські мови
Англійська мова
Англійські дієслова не мають (синтетичних (флективних)) форм кондиціоналіса, тільки could, might, should та would можна в певних контекстах розглядати як кондиціональні форми дієслів can, may, shall і will відповідно. Те, що називається в англійській «кондиціоналісом» або «умовним способом» (conditional mood, conditional), утворюється перифразно (аналітично) за допомогою модального дієслова would у сполученні з інфінітивом (без частки to) смислового дієслова. У деяких випадках (перша особа однини й множини) замість would вживаються дієслова shall і will. Окрім того, вищезгадані could, might і should теж можуть заміняти would для вираження слушної модальності на додаток до кондиціональності («умовності»).
В англійській мові три типи кондиціональних речень, які можна назвати «фактичним» (factual), «предикативним» (predictive) і «контрафактичним» (counterfactual):
- «Фактичний кондиціоналіс» (factual conditional, «conditional 0») — When I feel well, I sing («Коли я почуваюся добре, я співаю»);
- «Предикативний кондиціоналіс» (predictive conditional, «conditional I») — If I feel well, I will sing («Якщо я почуватимуся добре, я співатиму»);
- «Контрафактичний кондиціоналіс» (counterfactual conditional, «conditional II», «conditional III») — If I felt well, I would sing («Якби я почувався добре, я б співав») або If I had felt well, I would have sung («Якби я почувався добре, я б проспівав»). Він являє собою англійський варіант ірреаліса.
Кондиціональність може виражатися часово-аспектними формами. Розрізняють простий кондиціоналіс (would sing), тривалий кондиціоналіс (would be singing), кондиціональний перфект (would have sung) і кондиціональний тривалий перфект (would have been singing). Перші два види ще називають «кондиціоналісом теперішнього» (present conditional), а перфектні форми — «кондиціоналісом минулого» (past conditional).
Німецька мова
У німецькій мові для вираження кондиціональності вживають дві конструкції.
- Konjunktiv Futur II (Konjunktiv II, Futur I) відповідає англійському кондиціоналісу теперішнього. Утворюється за допомогою допоміжного дієслова werden у формі кон'юнктива в сполученні з інфінітивом смислового дієслова:
- Ich würde singen («Я б співав»).
- Konditional Perfekt (Konjunktiv II, Futur II) відповідає англійському кондиціоналісу минулого. Являє собою форму перфектної конструкції, яка, як відоме, використовує допоміжне дієслово haben або sein (залежно від типу смислового дієслова) у сполученні з пасивним дієприкметником (Partizip II) смислового дієслова. Допоміжне ж дієслово кондиціональної форми являє собою форму кон'юнктива цих дієслів: hätte/st/t/n чи wäre/st/t/n.
- Ich hätte gesungen («Я б (тоді) проспівав»)
- Sie wären gekommen («Вони б (тоді) прийшли»)
Романські мови
У той час як латина використовувала (дійсний спосіб) і кон'юнктив в умовних реченнях, більшість (романських мов) розвинули окрему парадигму кондиціонала.
В італійській, французькій, іспанській, португальській, каталонській, (окситанській) мовах закінчення форм кондиціоналіса походять від форм (імперфекта) латинського дієслова habēre («мати»). Для прикладу, форми кондиціоналіса дієслова «співати» першої особи однини в різних романських мовах:
Мова | Приклад |
---|---|
Пізня латина | cantāre habēbam |
(Народна латина) | *cantar-ea |
Староіталійська | cantaría |
Сучасна італійська | canterebbe |
Іспанська | cantaría |
Португальська | cantaria |
Каталанська | cantaria |
Французька | je chanterais |
Румунська мова
Румунська мова використовує у кондиціоналі аналітичну конструкцію. Модальні утворені змішанням індикативних і кон'юнктивних форм латинського дієслова habēre:
- aș + cânta — «я б співав». Клітик aș (старорумунська форма ași) продовжує латинську (плюсквамперфектну) форму кон'юнктива habessim (пор. форми імперфекта кон'юнктива в інших романських мовах — італ. avessi, фр. eusse), на основі якого утворилися романські імперфектні форми кон'юнктива.
- ai + cânta — «ти б співав». Клітик ai походить, здогадно, від (нар.-лат.) *eas < лат. habēbās — форми імперфекта дійсного способу другої особи однини.
- ar + cânta — «він би співав» («вона б співала»). Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habēret — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи однини.
- am + cânta — «ми б співали». Клітик am походить, здогадно, від нар.-лат. *eamus < лат. habēbāmus — форми імперфекта дійсного способу першої особи множини.
- ați + cânta — «ви б співали». Клітик ați походить, здогадно, від нар.-лат. *eatis < лат. habēbātis — форми імперфекта дійсного способу другої особи множини.
- ar + cânta — «вони б співали». Клітик ar (старорумунська форма ară) походить, здогадно, від habērent — імперфектної форми кон'юнктива третьої особи множини.
У старорумунській мові також вживався кондиціоналіс з формами імперфекта дієслова vrea («хотіти»): vrea cânta — «я б проспівав», vreai cânta — «ти б співав». До XVII ст. старорумунська також зберігала синтетичні форми кондиціонала: cântare — «я б співав», darear — «він би дав», що походять або від латинського перфекта майбутнього або від перфекта кон'юнктива (чи утворилися внаслідок змішання їх). Схожі синтетичні форми досі збереглися в (арумунській) та (істрорумунській) мовах.
Французька мова
У французькій мові кондиціоналіс (conditionnel) може бути трьох форм:
- Кондиціоналіс теперішнього (conditionnel présent) утворюється від форми інфінітива (у неправильних дієслів — від основи майбутнього часу) доданням особових закінчень, схожих на закінчення (імперфекта) (-ais, -ais, -ait, -ions, -iez, -aient). Наприклад, je chanterais — «я б проспівав», je serais — «я би був», je ferais — «я б зробив».
- Кондиціоналіс минулого 1-ша форма (conditionnel passé 1re forme) утворюється аналогічно «майбутньому попередньому» (futur antérieur du passé) — за допомогою форми кондиціоналіса теперішнього допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'aurais chanté — «я б (тоді) проспівав»
- Кондиціоналіс минулого 2-га форма (conditionnel passé 2re forme) утворюється аналогічно плюсквамперфекту кон'юнктива (subjonctif plus-que-parfait) — за допомогою форми імперфекта кон'юнктива допоміжного дієслова avoir і пасивного дієприкметника (participe passé) смислового дієслова. Наприклад, j'eusse chanté — «я б (тоді) проспівав».
Слов'янські мови
Питання походження кондиціоналіса в (слов'янських мовах) досі не розв'язане. У пам'ятках слов'янських мов засвідчені дві форми частки би, їх називають *bimь- і *byxъ- формами (частки наведено у формах першої особи однини, відмінювання форми *bimь- дане в таблиці, відмінювання форми *byxъ- див. Праслов'янський аорист). Деякі мовознавці (наприклад, (Міклошич)) убачали у варіанті *byxъ форму (аориста) дієслова *byti («бути»), що надалі стала дублювати ранішу форму *bimь-. Так, варіанти з першою формою трапляються у пам'ятках слов'янської писемності лише в південнослов'янському ареалі, у західнослов'янських і східнослов'янських (давньоруському ізводі) відома тільки форма *byxъ.
На думку (А. Мейє), форма *bimь- (у 2-й і 3-й особах *bi), може бути колишньою формою дієслова *byti (він порівнював його з лат. fiō, fīs). Існує гіпотеза походження кондиціоналіса і від (плюсквамперфекта), у цьому разі форму *byxъ розглядають не як аорист, а як плюсквамперфект від *byti. Навіть припускають, що форма *bimь- могла бути діалектною, поширеною лише в південнослов'янському ареалі, а основною праслов'янською формою слід вважати *byxъ.
У сучасних слов'янських мовах кондиціоналіс може утворюватися по-різному:
- з незмінною часткою би (українська, білоруська, російська, нижньолужицька, (кашубська), македонська);
- з незмінною часткою би + особова форма дієслова бути (словацька, деякі діалекти македонської, окремі форми зафіксовані і в пам'ятках великоруського ізводу церковнослов'янської);
- за допомогою частки би з особовими закінченнями (польська);
- за допомогою допоміжного дієслова у формі аориста (болгарська, верхньолужицька, сербська, більшість діалектів хорватської, чеська);
- за допомогою особливої відмінюваної bi-форми ((чакавські говірки) хорватської).
Українська мова
В українській мові, як в інших східнослов'янських, білоруській і російській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки «би», яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього:
- Я б зробив (або я зробив би), я б зробила (або я зробила б).
- Ти б зробив (або ти зробив би), ти б зробила (або ти зробила б).
- Він би зробив (або він зробив би), вона б зробила (або вона зробила б).
Характерною ознакою є те, що частка «би» у положенні після голосних стягається до «б».
У ввідних підрядних реченнях умовних конструкцій би зливається з сполучником як у сполучник якби: «Якби в мене був настрій, я б проспівав».
В українському діалектному мовленні ((лемківському), (гуцульському)) засвідчені й інші форми кондиціоналіса, у яких частка «би» відмінюється за особами і числами, подібно кондиціоналісу в польській мові. Приклади: «Янчик, Янчик, што би'с зробив», «Зробив бим-ся сивим пташком» (пісня), «Полетів бим на край світа» (лемківська пісня «Америцький край»).
Праслов'янська мова
У праслов'янській мові кондиціоналіс утворювався аналітично — від l-дієприкметника і особливих форм дієслова *byti, що являли собою, як вважається, залишки стародавнього оптатива:
Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | |
---|---|---|---|
Перша особа однини | *neslъ bimь | *nesla bimь | *neslo bimь |
Друга особа однини | *neslъ bi | *nesla bi | *neslo bi |
Третя особа однини | *neslъ bi | *nesla bi | *neslo bi |
Перша особа двоїни | *nesla bivě | *neslě bivě | *neslě bivě |
Друга особа двоїни | *nesla bista | *neslě bista | *neslě bista |
Третя особа двоїни | *nesla biste | *neslě biste | *neslě biste |
Перша особа множини | *nesli bimъ | *nesly bimъ | *nesla bimъ |
Друга особа множини | *nesli biste | *nesly biste | *nesla biste |
Третя особа множини | *nesli bǫ | *nesly bǫ | *nesla bǫ |
Польська мова
У польській мові кондиціоналіс утворюється за допомогою частки by («би»), що або приєднується до смислового дієслова, або ставиться окремо перед ним. Для 1-ї і 2-ї осіб до частки додаються особові закінчення -m, -ś, -śmy, -ście.
Особа | Однина | Множина | |||
---|---|---|---|---|---|
Чоловічий рід | Жіночий рід | Середній рід | Особово-чоловічий | Жіночо-речовий | |
1-ша | śpiewałbym/ bym śpiewał | śpiewałabym/ bym śpiewała | *śpiewałobym/ *bym śpiewało | śpiewalibyśmy/ byśmy śpiewali | śpiewałybyśmy/ byśmy śpiewały |
2-га | śpiewałbyś/ byś śpiewał | śpiewałabyś/ byś śpiewała | *śpiewałobyś/ *byś śpiewało | śpiewalibyście/ byście śpiewali | śpiewałybyście/ byście śpiewały |
3-тя | śpiewałby/ by śpiewał | śpiewałaby/ by śpiewała | *śpiewałoby/ *by śpiewało | śpiewaliby/ by śpiewali | śpiewałyby/ by śpiewały |
У безособових реченнях частка має форму by.
Російська мова
У російській мові, як і в українській, кондиціоналіс утворюється за допомогою частки бы, яка ставиться перед смисловим дієсловом або після нього: я бы сделал або я сделал бы. Стягнення частки бы до б після голосних відбувається рідко: я сделала бы, стало бы (рідше я сделала б, стало б).
Санскрит
У санскриті кондиціоналіс за будовою є імперфектом від основи майбутнього часу, наприклад: akariṣyām («я зробив би»).
Однина | Двоїна | Множина | |
---|---|---|---|
1 | akariṣyām | akariṣyāva | akariṣyāma |
2 | akariṣyas | akariṣyatam | akariṣyata |
3 | akariṣyat | akariṣytām | akariṣyan |
Примітки
- І. Є. Шаргай. Відтворення при перекладі прагматичної інформації французького ділового листа як невід'ємної складової інваріанта жанру [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Запорізький державний університет, 2003
- Програма комплексного державного екзамену з основної слов'янської (польської) мови і літератури для випускників ОКР «бакалавр» спеціальності «Мова і література(слов'янська, українська)» [ 20 березня 2017 у Wayback Machine.]. — Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра слов'янської філології Кафедра полоністики. — Київ, 2013
- Гаудіо дель С. Умовний спосіб в італійській та українській мовах: Контрастивні аспекти[недоступне посилання з серпня 2019]. — Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. 2012. Випуск 18
- Mead, Hayden; Stevenson, Jay (1996), The Essentials of Grammar, (New York): , с. 55, (ISBN) , (OCLC) 35301673
- Weisberg, Valerie H. (1986), English Verbs, Every Irregular Conjugation, : V.H. Weisberg, с. 108, (ISBN) , (OCLC) 13770299
- Listen, Paul (2005), The big yellow book of German verbs, Chicago: , с. 28, (ISBN) , (OCLC) 61370368
- Ti Alkire and Carol Rosen, Romance Languages: A Historical Introduction (Cambridge: Cambridge UP, 2010), 276.
- Alkire & Rosen, Romance Languages, 275.
- Rodica Zafiu, «The Verb: Mood, Tense and Aspect», in: The Grammar of Romanian, ed. Gabriela Panã Dindelegan (Oxford UP, 2013), 41.
- Д. В. Сичинава. К проблеме происхождения славянского условного наклонения [ 15 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Российская академия наук, Институт востоковедения, Институт языкознания, Проблемная группа по теории грамматики, Исследования по теории грамматики. Ирреалис и ирреальность — М.: Гнозис, 2004
- Lamprecht A. Praslovanština. — Brno : Univerzita J. E. Purkyně v Brně, 1987.
- Moszyński L. Wstęp do filologii słowiańskiej. — 2 wyd. zmien. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 2006. — .
- Форми середнього роду теоретично можливі, але практично не використовуються
- Кочергина В. А. Учебник санскрита. Москва, 1994.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет