www.wikidata.uk-ua.nina.az

Конгресів яр або Гельмерсенів яр геологічна пам ятка природи загальнодержавного значення України Геологічна пам ятка при

Конгресів яр

«Конгресів яр» або «Гельмерсенів яр» — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення України.

Геологічна пам'ятка природи «Конгресів яр»
48°53′48″ пн. ш. 38°28′06″ сх. д. / 48.89666667002777700° пн. ш. 38.468611110027772781° сх. д. / 48.89666667002777700; 38.468611110027772781Координати: 48°53′48″ пн. ш. 38°28′06″ сх. д. / 48.89666667002777700° пн. ш. 38.468611110027772781° сх. д. / 48.89666667002777700; 38.468611110027772781
Країна  Україна
Розташування  Україна
Лисичанськ
Площа 20 га
Засновано 14 жовтня 1975
Оператор Лисичанська геолого-розвідувальна служба
Посилання
Конгресів яр (Україна)
 Конгресів яр у Вікісховищі

Загальний опис Редагувати

Унікальне відслонення зони Північно-Донецького насуву, одного з найбільших диз'юнктивів північної Донщини. Спостерігаються палеозой-мезозойські шари середньокам'яновугільного віку з великими кутами падіння та тріасові глини з кутами зворотного падіння, які знаходяться в тектонічному контакті з відкладеннями верхньокрейдяного і палеогенового віку.

Довга вигнута балка з крутими схилами, що розташовується від вулиці Сосюри до залізничної станції Переїзна. Конгресів Яр має подвійну назву, яка використовувалася в різні історичні періоди, але кожна пов'язана з цікавими особистостями та подіями з історії геологічних досліджень Донецького басейну. Сучасну назву балка отримала після того, як відслонення було продемонстровано учасникам XVII міжнародного геологічного конгресу у 1937 році.

Перша назва – «Гельмерсенів яр», пов’язана з діяльністю експедиції академіка Григорія Петровича Гельмерсена (при народженні Грегор фон Гельмерсен, нім. Gregor von Helmersen), яка в 1863 р. відвідала Лисичанський рудник. . На жаль, немає точних відомостей про особисте відвідування почесним академіком цієї балки, але все ж таки назва закріпилася та використовувалась, що підтверджується в працях відомого геолога Б. Ф. Мефферта, який провів масштабну дослідницьку роботу по геології Лисичанського району.

рос. „В верховьях оврагов между балками Лобов Яр и Осьмушкин Яр, слои поставлены вертикально, и частью опрокинуты на север”... „Лучший разрез можно наблюдать по балке Лобов Яр, между шахтами Скальковский и Дагмара, и далее по глубокой балке Гельмерсеновой” [6, с.16][6, с.18].

У перший раз академік Г.Гельмерсен відвідав Донецький вугільний басейн в 1863 р., де по дорозі з кам’яновугільних копалень Голубівки він попрямував у Лисичанськ, а звідти на Луганський завод [2, с. 188, 194; 3, с. 616].

рос. Григорій Петровичъ въ 1863 г. получилъ отъ г. министра финансовъ порученіе изслѣдовать Луганскій горный 187 округъ, съ тѣмъ чтобы предложить нужныя мѣры для усиленной и болѣе раціональной разработки мѣсторожденій каменнаго угля и желѣзныхъ рудъ, а равно и опредѣлить тѣ пункты Донецкаго каменноугольнаго бассейна, которые со временемъ могли-бы снабжать каменнымъ углемъ южную Россію вообще и строившіяся въ то время южныя желѣзныя дороги въ особенности. Осмотрѣвъ тѣ изъ мѣсторожденій каменнаго угля и желѣзныхъ рудъ, которыя расположены ближе къ мѣстамъ сбыта, Гельмерсенъ имѣлъ случай убѣдиться въ громадныхъ богатствахъ ископаемаго топлива и желѣза, заключающихся въ нѣдрахъ Донецкаго кряжа. Кромѣ того Григорій Петровичъ тутъ же указалъ на важность геологическо-геодезической съемки всего пространства, занятаго Донецкимъ кряжемъ и составленіе пластовой карты, съ цѣлью болѣе подробнаго ознакомленія съ минеральными его богатствами. Вслѣдствіе сего, по распоряженію министерствъ военнаго и финансовъ, составлена была пластовая карта Донецкаго каменноугольнаго кряжа, которая обнимаетъ собою значительныя пространства Земли Войска Донскаго и Екатеринославской губерніи. При этомъ западная часть Донецкаго каменноугольнаго бассейна была изслѣдована и нанесена на карту гг. Носовыми подъ непосредственнымъ наблюденіемъ Григорія Петровича [7, с. 12–13].

У наукових працях Г. П. Гельмерсена, опублікованих після експедиції в „рос. Горном журнале”, було детально описано геологію Лисичанська та околиць. „рос. Для изслѣдованія напластованія, эти овраги представляють много удобства. Мы поднимались по некоторымъ изъ нихъ, изучивъ, предварительно подробную карту окрестностей Лисичанска” [1, с. 113]. Після XVII сесії Міжнародного геологічного конгресу, що проходив в 1937 р. в Москві, та відвідування вченими Лисичанська, Гельмерсенів яр отримав нову назву – „Конгресів Яр”, яка навіть трохи спів-звучна зі старою. Міжнародний геологічний конгрес відбувся 20 липня 1937 р. в Москві. У ньому брали участь 2362 геологи з 50 країн. Третій маршрут геологічної екскурсії по Донецькому басейну охоплював: Ірмінський рудник, район Успенки, с. Черкаське, Матроський купол (Тошковський рудник) та Лисичанськ. Екскурсія знайомить геологів з північною межею Донбасу, взаємовідносинами карбону, тріасу, крейди та третинних відкладень. Особлива увага зверталася на тектоніку та фази складкоутворення [11, с. 44].

рос. „Дорога в Лисичанск идет вдоль северной границы Донбасса, по высокому правому берегу Северного Донца. У с. Верхнего, на берегу Донца, расположен большой содовый завод, мимо которого проезжает экскурсия. За содовым заводом начинаются шахты треста Лисичанскуголь. Экскурсанты осматривают разрез к северо-востоку от шахты им. тов. Рухимовича в овраге между балками Осьмушкин яр и Лобов яр против водонапорной башни ст. Лисичанск. После осмотра описанного нарушения экскурсия направялется к ст. Лисичанск, где маршрут третьей экскурсии заканчивается” [11, с. 82].

Не дивлячись на те, що стан геологічної пам'ятки залишає бажати кращого, топонім „Конгресів яр” повернувся на карту Лисичанська – вулиця Гайового, яка розташована вздовж західного схилу яру, з 2016 р. стала мати нову назву – вул. Конгресів Яр.

Охорона Редагувати

У Конгресовому ярі

Охорона пам'ятки оголошена розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 780 від 14 жовтня 1975 року. Об'єкт має велике науково-пізнавальне значення. Незважаючи на це, депутати Лисичанської міської ради направили повторне звернення Міністерству екології та природних ресурсів України щодо скасування статусу геологічної пам'ятки державного значення через те, що численні зсуви й дерева перекрили унікальні відслонення. Землі об'єкту знаходяться у віданні Лисичанської геолого-розвідувальної служби.

Мешканці прилеглих будинків використовують яр як сміттєзвалище.

Світлини станом на 2019-03-31 Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. (рос.) Історія Луганського краю. [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
  2. Рішення Лисичанської міської ради депутатів № 39/698[недоступне посилання] від 22 листопада 2012 року.

Література Редагувати

  • / О. А. Арапов, Т .В. Сова, В. Б. Фєрєнц, О. Ю. Іванченко. Довідник. — 2-е вид. доп. перер. — Луганськ: ВАТ «ЛОД». — 168 с.
  • Геологічні пам'ятки України / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. У чотирьох томах. Том 4. — Львів: ЗУКЦ, 2011. — С. 240—260.

1. Гельмерсен Г. П. Донецкий каменноугольный кряж и его будущность в промышленном отношении. Горный журнал. 1865 № 1. С. 89–119.

2. Гельмерсен Г. П. О залежах каменного угля и железных руд в Польше и Донецком горном кряже и о залежах каменного угля в Курляндии и Восточной Пруссии. Горный журнал. 1873. № 8. С. 182–212.

3. Гельмерсен Г. П. Отчет генерал-лейтенанта Гельмерсена о геологических исследованиях,произведенных в 1864 году на Самарской луке, в Крыму и в Донецком кряже. Горный журнал. 1865. № 3. С.573–619.

4. Геологические памятники Украины: Справочник путеводитель / Коротенко Н. Е., Щирица А. С., Каневский А. Я. и др. К.: Наукова думка, 1985. 156 с.

5. Гудковский Е. П. Музей под открытым небом „И память ожила...” (фотоальбом). Лисичанск, 1993. 35 с.

6. Мефферт Б. Ф. Геологический очерк Лисичанского района Донецкого бассейна (Геологический комитет. Материалы по общей и прикладной геологии. Вып. 65). Ленинград: тип. им. Гутенберга, 1924. 63 с.

7. Очерк пятидесятилетней ученой деятельности Г. П. Гельмерсена. Горный журнал. 1878. № 4–5. С.1–36.

8. Кулішов М.В., Ломако М.М. Конгресів Яр – геологічна пам’ятка Луганщини // Луганщина: краєзнавчі розвідки: матеріали ІІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., 23 квіт. 2020 р., Старобільськ, Україна / ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка» [та ін.]. – Старобільськ, 2020. – С.185-191.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Конгресів яр
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kongresiv yar abo Gelmerseniv yar geologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Ukrayini Geologichna pam yatka prirodi Kongresiv yar 48 53 48 pn sh 38 28 06 sh d 48 89666667002777700 pn sh 38 468611110027772781 sh d 48 89666667002777700 38 468611110027772781 Koordinati 48 53 48 pn sh 38 28 06 sh d 48 89666667002777700 pn sh 38 468611110027772781 sh d 48 89666667002777700 38 468611110027772781Krayina UkrayinaRoztashuvannya Ukrayina LisichanskPlosha 20 gaZasnovano 14 zhovtnya 1975Operator Lisichanska geologo rozviduvalna sluzhbaPosilannyaKongresiv yar Ukrayina Kongresiv yar u Vikishovishi Zmist 1 Zagalnij opis 2 Ohorona 3 Svitlini stanom na 2019 03 31 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZagalnij opis RedaguvatiUnikalne vidslonennya zoni Pivnichno Doneckogo nasuvu odnogo z najbilshih diz yunktiviv pivnichnoyi Donshini Sposterigayutsya paleozoj mezozojski shari serednokam yanovugilnogo viku z velikimi kutami padinnya ta triasovi glini z kutami zvorotnogo padinnya yaki znahodyatsya v tektonichnomu kontakti z vidkladennyami verhnokrejdyanogo i paleogenovogo viku Dovga vignuta balka z krutimi shilami sho roztashovuyetsya vid vulici Sosyuri do zaliznichnoyi stanciyi Pereyizna Kongresiv Yar maye podvijnu nazvu yaka vikoristovuvalasya v rizni istorichni periodi ale kozhna pov yazana z cikavimi osobistostyami ta podiyami z istoriyi geologichnih doslidzhen Doneckogo basejnu Suchasnu nazvu balka otrimala pislya togo yak vidslonennya bulo prodemonstrovano uchasnikam XVII mizhnarodnogo geologichnogo kongresu u 1937 roci Persha nazva Gelmerseniv yar pov yazana z diyalnistyu ekspediciyi akademika Grigoriya Petrovicha Gelmersena pri narodzhenni Gregor fon Gelmersen nim Gregor von Helmersen yaka v 1863 r vidvidala Lisichanskij rudnik 1 Na zhal nemaye tochnih vidomostej pro osobiste vidviduvannya pochesnim akademikom ciyeyi balki ale vse zh taki nazva zakripilasya ta vikoristovuvalas sho pidtverdzhuyetsya v pracyah vidomogo geologa B F Mefferta yakij proviv masshtabnu doslidnicku robotu po geologiyi Lisichanskogo rajonu ros V verhovyah ovragov mezhdu balkami Lobov Yar i Osmushkin Yar sloi postavleny vertikalno i chastyu oprokinuty na sever Luchshij razrez mozhno nablyudat po balke Lobov Yar mezhdu shahtami Skalkovskij i Dagmara i dalee po glubokoj balke Gelmersenovoj 6 s 16 6 s 18 U pershij raz akademik G Gelmersen vidvidav Doneckij vugilnij basejn v 1863 r de po dorozi z kam yanovugilnih kopalen Golubivki vin popryamuvav u Lisichansk a zvidti na Luganskij zavod 2 s 188 194 3 s 616 ros Grigorij Petrovich v 1863 g poluchil ot g ministra finansov poruchenie izslѣdovat Luganskij gornyj 187 okrug s tѣm chtoby predlozhit nuzhnyya mѣry dlya usilennoj i bolѣe racionalnoj razrabotki mѣstorozhdenij kamennago uglya i zhelѣznyh rud a ravno i opredѣlit tѣ punkty Doneckago kamennougolnago bassejna kotorye so vremenem mogli by snabzhat kamennym uglem yuzhnuyu Rossiyu voobshe i stroivshiyasya v to vremya yuzhnyya zhelѣznyya dorogi v osobennosti Osmotrѣv tѣ iz mѣstorozhdenij kamennago uglya i zhelѣznyh rud kotoryya raspolozheny blizhe k mѣstam sbyta Gelmersen imѣl sluchaj ubѣditsya v gromadnyh bogatstvah iskopaemago topliva i zhelѣza zaklyuchayushihsya v nѣdrah Doneckago kryazha Kromѣ togo Grigorij Petrovich tut zhe ukazal na vazhnost geologichesko geodezicheskoj semki vsego prostranstva zanyatago Doneckim kryazhem i sostavlenie plastovoj karty s cѣlyu bolѣe podrobnago oznakomleniya s mineralnymi ego bogatstvami Vslѣdstvie sego po rasporyazheniyu ministerstv voennago i finansov sostavlena byla plastovaya karta Doneckago kamennougolnago kryazha kotoraya obnimaet soboyu znachitelnyya prostranstva Zemli Vojska Donskago i Ekaterinoslavskoj gubernii Pri etom zapadnaya chast Doneckago kamennougolnago bassejna byla izslѣdovana i nanesena na kartu gg Nosovymi pod neposredstvennym nablyudeniem Grigoriya Petrovicha 7 s 12 13 U naukovih pracyah G P Gelmersena opublikovanih pislya ekspediciyi v ros Gornom zhurnale bulo detalno opisano geologiyu Lisichanska ta okolic ros Dlya izslѣdovaniya naplastovaniya eti ovragi predstavlyayut mnogo udobstva My podnimalis po nekotorym iz nih izuchiv predvaritelno podrobnuyu kartu okrestnostej Lisichanska 1 s 113 Pislya XVII sesiyi Mizhnarodnogo geologichnogo kongresu sho prohodiv v 1937 r v Moskvi ta vidviduvannya vchenimi Lisichanska Gelmerseniv yar otrimav novu nazvu Kongresiv Yar yaka navit trohi spiv zvuchna zi staroyu Mizhnarodnij geologichnij kongres vidbuvsya 20 lipnya 1937 r v Moskvi U nomu brali uchast 2362 geologi z 50 krayin Tretij marshrut geologichnoyi ekskursiyi po Doneckomu basejnu ohoplyuvav Irminskij rudnik rajon Uspenki s Cherkaske Matroskij kupol Toshkovskij rudnik ta Lisichansk Ekskursiya znajomit geologiv z pivnichnoyu mezheyu Donbasu vzayemovidnosinami karbonu triasu krejdi ta tretinnih vidkladen Osobliva uvaga zvertalasya na tektoniku ta fazi skladkoutvorennya 11 s 44 ros Doroga v Lisichansk idet vdol severnoj granicy Donbassa po vysokomu pravomu beregu Severnogo Donca U s Verhnego na beregu Donca raspolozhen bolshoj sodovyj zavod mimo kotorogo proezzhaet ekskursiya Za sodovym zavodom nachinayutsya shahty tresta Lisichanskugol Ekskursanty osmatrivayut razrez k severo vostoku ot shahty im tov Ruhimovicha v ovrage mezhdu balkami Osmushkin yar i Lobov yar protiv vodonapornoj bashni st Lisichansk Posle osmotra opisannogo narusheniya ekskursiya napravyaletsya k st Lisichansk gde marshrut tretej ekskursii zakanchivaetsya 11 s 82 Ne divlyachis na te sho stan geologichnoyi pam yatki zalishaye bazhati krashogo toponim Kongresiv yar povernuvsya na kartu Lisichanska vulicya Gajovogo yaka roztashovana vzdovzh zahidnogo shilu yaru z 2016 r stala mati novu nazvu vul Kongresiv Yar Ohorona Redaguvati nbsp U Kongresovomu yariOhorona pam yatki ogoloshena rozporyadzhennyam Radi Ministriv URSR 780 vid 14 zhovtnya 1975 roku Ob yekt maye velike naukovo piznavalne znachennya Nezvazhayuchi na ce deputati Lisichanskoyi miskoyi radi napravili povtorne zvernennya Ministerstvu ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini shodo skasuvannya statusu geologichnoyi pam yatki derzhavnogo znachennya cherez te sho chislenni zsuvi j dereva perekrili unikalni vidslonennya 2 Zemli ob yektu znahodyatsya u vidanni Lisichanskoyi geologo rozviduvalnoyi sluzhbi Meshkanci prileglih budinkiv vikoristovuyut yar yak smittyezvalishe 16 08 2018 Ne unichtozhat a sohranit geologicheskij pamyatnik Golos Ukrainy ros Svitlini stanom na 2019 03 31 Redaguvati nbsp Yar nbsp Yar nbsp Yar nbsp Yar nbsp Yar nbsp Yar nbsp Yar nbsp YarDiv takozh RedaguvatiGeologichni pam yatki prirodi Luganskoyi oblasti Vikipediya Viki lyubit Zemlyu Luganska oblastPrimitki Redaguvati ros Istoriya Luganskogo krayu Arhivovano 13 lipnya 2011 u Wayback Machine Rishennya Lisichanskoyi miskoyi radi deputativ 39 698 nedostupne posilannya vid 22 listopada 2012 roku Literatura RedaguvatiPrirodno zapovidnij fond Luganskoyi oblasti O A Arapov T V Sova V B Fyeryenc O Yu Ivanchenko Dovidnik 2 e vid dop perer Lugansk VAT LOD 168 s Geologichni pam yatki Ukrayini Za red V I Kalinina D S Gurskogo I V Antakovoyi U chotiroh tomah Tom 4 Lviv ZUKC 2011 S 240 260 1 Gelmersen G P Doneckij kamennougolnyj kryazh i ego budushnost v promyshlennom otnoshenii Gornyj zhurnal 1865 1 S 89 119 2 Gelmersen G P O zalezhah kamennogo uglya i zheleznyh rud v Polshe i Doneckom gornom kryazhe i o zalezhah kamennogo uglya v Kurlyandii i Vostochnoj Prussii Gornyj zhurnal 1873 8 S 182 212 3 Gelmersen G P Otchet general lejtenanta Gelmersena o geologicheskih issledovaniyah proizvedennyh v 1864 godu na Samarskoj luke v Krymu i v Doneckom kryazhe Gornyj zhurnal 1865 3 S 573 619 4 Geologicheskie pamyatniki Ukrainy Spravochnik putevoditel Korotenko N E Shirica A S Kanevskij A Ya i dr K Naukova dumka 1985 156 s 5 Gudkovskij E P Muzej pod otkrytym nebom I pamyat ozhila fotoalbom Lisichansk 1993 35 s 6 Meffert B F Geologicheskij ocherk Lisichanskogo rajona Doneckogo bassejna Geologicheskij komitet Materialy po obshej i prikladnoj geologii Vyp 65 Leningrad tip im Gutenberga 1924 63 s 7 Ocherk pyatidesyatiletnej uchenoj deyatelnosti G P Gelmersena Gornyj zhurnal 1878 4 5 S 1 36 8 Kulishov M V Lomako M M Kongresiv Yar geologichna pam yatka Luganshini Luganshina krayeznavchi rozvidki materiali III Vseukrayinskoyi nauk prakt konf 23 kvit 2020 r Starobilsk Ukrayina DZ LNU imeni Tarasa Shevchenka ta in Starobilsk 2020 S 185 191 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kongresiv yarInteraktivna karta geologichnih pam yatok Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Kongresiv yar Arhivovano 25 serpnya 2011 u WebCite na Vikimapiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kongresiv yar amp oldid 38188009