Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Конваллятоксин — природний препарат, який міститься у листі та квітках конвалії звичайної (лат. Convallaria majalis L.) та близькоспоріднених видів, що належить до групи серцевих глікозидів, та є похідними циклопентанпергідрофенантрену. До кінця 70-х років ХХ століття застосовувався як самостійний лікарський препарат, натепер є однією із складових частин лікарського препарату «Корглікон».
Систематична назва (IUPAC) | |
(3S,5S,8R,9S,10S,13R,14S,17R)-5,14-dihydroxy-13-methyl-17-(5-oxo-2H-furan-3-yl)-3-[(2R,3R,4R,5R,6S)-3,4,5-trihydroxy-6-methyloxan-2-yl]oxy-2,3,4,6,7,8,9,11,12,15,16,17-dodecahydro-1H-cyclopenta[a]phenanthrene-10-carbaldehyde | |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | |
Код ATC | ? |
PubChem | |
Хімічні дані | |
Формула | C29H42O10 |
Мол. маса | 550,65 г/моль |
SMILES | & |
Фармакокінетичні дані | |
Біодоступність | 100 % (в/в) |
Метаболізм | не метаболізується |
Період напіврозпаду | 20-28год. |
Виділення | нирковий |
Терапевтичні застереження | |
Кат. вагітності | ? |
Лег. статус | |
Шляхи введення | в/в |
Фармакологічні властивості Редагувати
Конваллятоксин — природний препарат, що по хімічному складу є представником групи серцевих глікозидів, похідних циклопентанпергідрофенантрену, підгрупи карденолідів. До складу конваллятоксину входять строфантидин та вуглевод рамноза. Механізм дії препарату, як і інших серцевих глікозидів, полягає у блокаді ферменту Na±К±АТФ-ази кардіоміоцитів, що призводить до збільшення концентрації натрію в клітинах міокарду та, внаслідок цього, відкриття кальцієвих каналів та збільшення надходження кальцію до кардіоміоцитів. Збільшення концентрації кальцію призводить до інгібування тропонінового комплексу, який у свою чергу пригнічує взаємодію актину та міозину, та внаслідок цього — до збільшення сили скорочення міокарду. Конваллятоксин збільшує як силу, так і швидкість скорочення міокарду (позитивний інотропний ефект), призводить до збільшення ударного та хвилинного об'єму крові, зниження кінцевого систолічного та діастолічного об'єму серця і, внаслідок цього — до зниження потреби міокарду в кисні; підвищує рефрактерність AV-вузла, що призводить до сповільнення провідності міокарду (негативний дромотропний ефект); зменшує частоту скорочень серця (негативний хронотропний ефект); у хворих із серцевою недостатністю знижує венозний тиск. збільшує виділення сечі, сприяє зменшенню периферичних набряків та задишки. Конваллятоксин також звужує периферичні судини, підвищує артеріальний тиск та має заспокійливий вплив на центральну нервову систему. Підвищення збудливості міокарду (позитивний батмотропний ефект) спостерігається виключно при застосуванні препарату в токсичних і субтоксичних дозах. Конваллятоксин швидко метаболізується при пероральному застосуванні, та значно слабше діє при підшкірному застосуванні, тому застосовувався виключно внутрішньовенно. На відміну від інших серцевих глікозидів, особливо строфантину та препаратів наперстянки, конваллятоксин майже не кумулює в організмі, та, згідно частини джерел, по своїй активності переважає більшість серцевих глікозидів (у тому числі дигоксин, дигітоксин, строфантин, олеандрин). Конваллятоксин застосовується також у ветеринарній практиці для лікування серцевої недостатності у собак та коней. При передозуванні конваллятоксину можуть спостерігатися типові симптоми глікозидної інтоксикації, особливо небезпечним є застосування конваллятоксину котам, для яких смертельною дозою є застосування препарату в кількості 0,4 мг/кг при внутрішньовенному застосуванні.
При внутрішньовенному введенні конваллятоксин швидко всмоктується, початок дії препарату розпочинається протягом 5—10 хвилин після ін'єкції, максимум дії спостерігається протягом 1—2 годин після ін'єкції, та триває близько 20—22 годин. Згідно даних інструкції препарату «Корглікон», період напіввиведення корглікону (основну частину якого складає конваллятоксин), складає 28 годин, препарат не метаболізується і виводиться з організму переважно із сечею. При внутрішньокишковому введенні конваллятоксину максимальна концентрація препарату в крові, згідно експериментальних даних, спостерігається за 6 годин після застосування препарату (36,2 %), а за добу його концентрація в крові зменшується більш ніж у 1,5 рази (до 21,4 %).
Застосування Редагувати
Конваллятоксин застосовувався при гострій та хронічній серцевій недостатності та пароксизмальній тахікардії.
Передозування Редагувати
При передозуванні конваллятоксину найчастіше спостеріються екстрасистолія (часто по типу бігемінії), дисоціація серцевого ритму, також можуть спостерігатися нудота і блювання.
Протипокази Редагувати
Конвалятоксин протипоказаний при інтоксикації серцевими глікозидами, порушенні провідності серця, вираженому кардіосклерозі та інших виражених змінах у серці та судинах, при гострому міокардиті та ендокардиті.
Форми випуску Редагувати
Конваллятоксин випускався у вигляді 0,03 % розчину для ін'єкцій у ампулах по 1 мл. Конваллятоксин є складовою частиною екстракту конвалії звичайної та корглікону.
Примітки Редагувати
- ↑ Конваллятоксин [ 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Конваллятоксин. Статья в БМЭ [ 24 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Ландыш майский [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 13 липня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
- Конваллятоксин [ 6 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://compendium.com.ua/akt/67/189/convallaria-majalistranscaucasica-utkin-ex-grosshkeiskei-mig [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Как запомнить формулы и названия кардиогликозидов? [ 4 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ КОНВАЛЛЯТОКСИН . Convallatoxinum [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Коргликон. Описание [ 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- http://www.vidal.ru/drugs/corglycon__30638 [ 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 2 травня 2016.
Література Редагувати
- А.Ф Гаммерман, И.И. Гром. Дикорастущие лекарственные растения СССР. — Москва : Медицина, 1976. — С. 35-37. — 415 000 прим. (рос.)