www.wikidata.uk-ua.nina.az

Комічне категорія що характеризує той аспект естетичного освоєння світу який супроводжується сміхом без співчуття страху

Комічне

Комічне — категорія, що характеризує той аспект естетичного освоєння світу, який супроводжується сміхом без співчуття, страху і пригнічення. У комічній ситуації людина інтуїтивно осягає невідповідність між неповноцінним, недосконалим змістом явища і його формою, яка претендує на повноцінність і значущість, між високою метою і негідними засобами її досягнення.

Передумови виникнення комічного Редагувати

Дослідники комічного (Арістотель, Гоббс Томас, Г.-В.-Ф. Гегель, М.Чернишевський, А. Бергсон, Б. Борев, Б. Мінчин) встановили низку об'єктивних передумов і суб'єктивних якостей людей, взаємодія яких необхідна для виникнення комічного ставлення.

  • По-перше, комічне стосується тільки гуманітарної сфери, суспільних явищ, а неживі предмети можуть лише опосередковано втягуватися в комічне ставлення людини до людей чи суспільних явищ.
  • По-друге, суб'єкт комічного ставлення має відчувати свою перевагу над об'єктом висміювання і бути в цілковитій безпеці (страх за життя, як правило, виключає почуття комізму).
  • По-третє, несподівана невідповідність очікуваного і дійсного в контакті людини з суспільством, між прогнозованим і справжнім розв'язком комічної ситуації динамізує почуття і емоційну напругу, підтримує увагу учасників комічної ситуації (багато важать інтрига, перипетії).
  • По-четверте, будь-яка недоцільність, недоречність, абсурдність, відхилення від норми породжує нову грань комізму.
  • По-п'яте, все мертве, механічне, шаблонне, що видає себе за живе, природне, органічне, завжди викликає відчуття комічності.

Сприйняття комічного Редагувати

Для сприйняття комічності, виявлення всіх його джерел і форм людина має володіти розвинутим естетичним смаком, бодай окресленим ідеалом. Фізіологічне збудження, так званий сміх без причини, не є адекватним сприйманням комічного. Певною мірою комічне здатна переживати кожна людина, але в концентрованій формі воно виявляється в мистецтві, і різні його грані лежать в основі таких жанрів, як гумореска, сатира, епіграма, пародія, памфлет, комедія, буфонада, фарс, бурлеск, травестія тощо.

Градація емоційного реагування на різні прояви комічного, його відношення до суспільного ідеалу передається в поняттях «усмішка», «жарт», «іронія», «гумор», «чорний гумор», «гротеск», «сарказм», «карикатура», «інвектива», які можуть становити основу відповідних жанрових структур, стилістичних фігур чи тропів, тобто засобів художнього моделювання другої, естетичної реальності.

Види комічного Редагувати

Гумор (від англ. humour — причуда, норов; лат. humor — волога) — різновид комічного, зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому тоні. На відміну від- сатири, яка відзначається заперечним пафосом, гумор не заперечує зображуване, а піддає осміянню лише певні його сторони. Гумор властивий багатьом жанрам українського фольклору (анекдоти, приказки, коломийки, пісні тощо). Майстри гумору — І. Котляревський, М. Гоголь, Л. Глібов, С. Руданський, Остап Вишня, С. Олійник, П. Глазовий та ін.

Іронія (від гр. еігопеіа — глузування, удаваність) — один із різновидів комічного, прихована насмішка або стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюються чи осуджуються з метою досягти протилежного ефекту. Ознака іронії —, подвійний смисл, причому істинним є не прямо висловлений, а протилежний.

Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П'яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні... (А. Бобенко)

Сатира (від лат. satura — суміш) — 1) Вид ліричної поезії в античній літературі та літературі класицизму, вірш, що висміює певні негативні явища. 2) Твори різних жанрів, в яких у гострій формі викриваються негативні суспільні явища. Сатира засуджує старе, історично приречене, показує його внутрішню нікчемність і виражає нові потреби суспільного розвитку. Тому вона завжди була могутньою зброєю політичної боротьби. Визначні письменники-сатирики різних часів Ф. Рабле, М. Сервантес, Дж. Свіфт, Вольтер, Г. Гейне, М. Салтиков-Щедрін, М. Гоголь, В. Маяковський та ін. В українській літературі — Т. Шевченко, І. Котляревський, І. Франко, Остап Вишня, С. Олійник та ін.

Інвектива (від. лат. invehi — кидатися, нападати) — вид сатири, поширений в літературі та ораторському мистецтві в епоху античності, різке викривальне висміювання певної особи чи групи осіб. Видатними майстрами інвективи в античні часи були Архілох, Катулл, Марціал та ін. Як оригінальний жанр інвектива увійшла до новітньої літератури. Значне місце посідає у творчості Т. Шевченка, І. Франка та інших українських письменників.

Сарказм (від гр. sarkasmos — терзання) — зла і дошкульна іронія, відвертий вияв ненависті і презирства до зображуваних явищ чи осіб. Яскравий приклад сарказму — поема Т. Шевченка «Кавказ», у якій затавровано можновладців.

По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті!

Гротеск (від фр. grotesque — смішний, незвичайний; іт. grotta — грот, печера) — тип художньої образності, в основі якого лежить крайня міра умовності у відтворенні життя, коли зображувана дійсність постає неймовірною, аномальною, дивною. Для гротеску характерне навмисне карикатурне спотворення форм і сутності предметів, поєднання реального і фантастичного, трагічного і комічного, нормального і абсурдного. Як засіб художнього узагальнення гротеск розкриває алогізм життєвих явищ, а отже, широко застосовується в сатиричних творах. Термін походить від химерних малюнків, знайдених Рафаелем (XVI ст.) у підземних римських гротах. Зразки гротеску в літературі — «Гаргантюа і Пантагрюель» Ф. Рабле, «Ніс» М. Гоголя, «Історія одного міста» М. Салтикова-Щедріна, поема «Сон» Т. Шевченка, «Доктор Бессервіссер» І. Франка та ін.

Бурлеск (від іт. burla — жарт) — гумористична переробка певного твору, що характеризується невідповідністю змісту формі: «високий», героїко-патріотичний зміст передається зниженим, іноді вульгаризованим стилем, і навпаки — буденний, «низький» — високим, піднесено-героїчним. Яскравий зразок — поема І. Котляревського «Енеїда», яка була переробкою однойменної епічної поеми римського поета Вергілія. Зберігається основний сюжет оригіналу, але в образах богів, греків та троянців відтворено типові українські характери. Подібні твори відомі з античних часів. Елементи бурлеску присутні в українських обрядових іграх та піснях. Значного поширення набув бурлеск у XVII—XVIII ст. у творах семінаристів та мандрівних дяків, у шкільній драмі та вертепі. У них домінує церковна тематика, часто гумор поєднується із сатирою. Від тих часів дійшло чимало анонімних і авторських творів. Засоби бурлеску використовували у своїй творчості Т. Шевченко (поема «Сон»), С Руданський, П. Куліш, Л. Глібов та ін.

Буфонада (від іт. buffonáta — блазенство, комічна витівка) — вид гумору в театральних виставах, що ґрунтується на гротескових прийомах грубого комізму. Веде початок від народного театру (італійська комедія масок, російський театр скоморохів, українські інтермедії та ін.). Елементи буфонади зустрічаються в п'єсах В. Шекспіра, П. Кальдерона, Ж. Б. Мольєра, М. Гоголя, Г. Квітки-Основ'яненка, М. Кропивницького. Як самостійний жанр існує в циркових виставах, інколи використовується драматургами («Фараони» О. Коломійця).

Джерело Редагувати

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Komichne kategoriya sho harakterizuye toj aspekt estetichnogo osvoyennya svitu yakij suprovodzhuyetsya smihom bez spivchuttya strahu i prignichennya U komichnij situaciyi lyudina intuyitivno osyagaye nevidpovidnist mizh nepovnocinnim nedoskonalim zmistom yavisha i jogo formoyu yaka pretenduye na povnocinnist i znachushist mizh visokoyu metoyu i negidnimi zasobami yiyi dosyagnennya Zmist 1 Peredumovi viniknennya komichnogo 2 Sprijnyattya komichnogo 3 Vidi komichnogo 4 Dzherelo 5 Literatura 6 PosilannyaPeredumovi viniknennya komichnogo RedaguvatiDoslidniki komichnogo Aristotel Gobbs Tomas G V F Gegel M Chernishevskij A Bergson B Borev B Minchin vstanovili nizku ob yektivnih peredumov i sub yektivnih yakostej lyudej vzayemodiya yakih neobhidna dlya viniknennya komichnogo stavlennya Po pershe komichne stosuyetsya tilki gumanitarnoyi sferi suspilnih yavish a nezhivi predmeti mozhut lishe oposeredkovano vtyaguvatisya v komichne stavlennya lyudini do lyudej chi suspilnih yavish Po druge sub yekt komichnogo stavlennya maye vidchuvati svoyu perevagu nad ob yektom vismiyuvannya i buti v cilkovitij bezpeci strah za zhittya yak pravilo viklyuchaye pochuttya komizmu Po tretye nespodivana nevidpovidnist ochikuvanogo i dijsnogo v kontakti lyudini z suspilstvom mizh prognozovanim i spravzhnim rozv yazkom komichnoyi situaciyi dinamizuye pochuttya i emocijnu naprugu pidtrimuye uvagu uchasnikiv komichnoyi situaciyi bagato vazhat intriga peripetiyi Po chetverte bud yaka nedocilnist nedorechnist absurdnist vidhilennya vid normi porodzhuye novu gran komizmu Po p yate vse mertve mehanichne shablonne sho vidaye sebe za zhive prirodne organichne zavzhdi viklikaye vidchuttya komichnosti Sprijnyattya komichnogo RedaguvatiDlya sprijnyattya komichnosti viyavlennya vsih jogo dzherel i form lyudina maye voloditi rozvinutim estetichnim smakom bodaj okreslenim idealom Fiziologichne zbudzhennya tak zvanij smih bez prichini ne ye adekvatnim sprijmannyam komichnogo Pevnoyu miroyu komichne zdatna perezhivati kozhna lyudina ale v koncentrovanij formi vono viyavlyayetsya v mistectvi i rizni jogo grani lezhat v osnovi takih zhanriv yak gumoreska satira epigrama parodiya pamflet komediya bufonada fars burlesk travestiya tosho Gradaciya emocijnogo reaguvannya na rizni proyavi komichnogo jogo vidnoshennya do suspilnogo idealu peredayetsya v ponyattyah usmishka zhart ironiya gumor chornij gumor grotesk sarkazm karikatura invektiva yaki mozhut stanoviti osnovu vidpovidnih zhanrovih struktur stilistichnih figur chi tropiv tobto zasobiv hudozhnogo modelyuvannya drugoyi estetichnoyi realnosti Vidi komichnogo RedaguvatiGumor vid angl humour prichuda norov lat humor vologa riznovid komichnogo zobrazhennya zhittya u bezzlobno dobrodushnomu zhartivlivomu toni Na vidminu vid satiri yaka vidznachayetsya zaperechnim pafosom gumor ne zaperechuye zobrazhuvane a piddaye osmiyannyu lishe pevni jogo storoni Gumor vlastivij bagatom zhanram ukrayinskogo folkloru anekdoti prikazki kolomijki pisni tosho Majstri gumoru I Kotlyarevskij M Gogol L Glibov S Rudanskij Ostap Vishnya S Olijnik P Glazovij ta in Ironiya vid gr eigopeia gluzuvannya udavanist odin iz riznovidiv komichnogo prihovana nasmishka abo stilistichnij prijom koli osoba chi yavishe udavano shvalyuyutsya chi osudzhuyutsya z metoyu dosyagti protilezhnogo efektu Oznaka ironiyi podvijnij smisl prichomu istinnim ye ne pryamo vislovlenij a protilezhnij Ce pravdu vi kazhete pane Usi bosonogi j golodni P yanici ledasho zlodiyi I lyudi ni na sho ne godni A Bobenko Satira vid lat satura sumish 1 Vid lirichnoyi poeziyi v antichnij literaturi ta literaturi klasicizmu virsh sho vismiyuye pevni negativni yavisha 2 Tvori riznih zhanriv v yakih u gostrij formi vikrivayutsya negativni suspilni yavisha Satira zasudzhuye stare istorichno prirechene pokazuye jogo vnutrishnyu nikchemnist i virazhaye novi potrebi suspilnogo rozvitku Tomu vona zavzhdi bula mogutnoyu zbroyeyu politichnoyi borotbi Viznachni pismenniki satiriki riznih chasiv F Rable M Servantes Dzh Svift Volter G Gejne M Saltikov Shedrin M Gogol V Mayakovskij ta in V ukrayinskij literaturi T Shevchenko I Kotlyarevskij I Franko Ostap Vishnya S Olijnik ta in Invektiva vid lat invehi kidatisya napadati vid satiri poshirenij v literaturi ta oratorskomu mistectvi v epohu antichnosti rizke vikrivalne vismiyuvannya pevnoyi osobi chi grupi osib Vidatnimi majstrami invektivi v antichni chasi buli Arhiloh Katull Marcial ta in Yak originalnij zhanr invektiva uvijshla do novitnoyi literaturi Znachne misce posidaye u tvorchosti T Shevchenka I Franka ta inshih ukrayinskih pismennikiv Sarkazm vid gr sarkasmos terzannya zla i doshkulna ironiya vidvertij viyav nenavisti i prezirstva do zobrazhuvanih yavish chi osib Yaskravij priklad sarkazmu poema T Shevchenka Kavkaz u yakij zatavrovano mozhnovladciv Po zakonu apostola Vi lyubite brata Suyeslovi licemiri Gospodom proklyati Grotesk vid fr grotesque smishnij nezvichajnij it grotta grot pechera tip hudozhnoyi obraznosti v osnovi yakogo lezhit krajnya mira umovnosti u vidtvorenni zhittya koli zobrazhuvana dijsnist postaye nejmovirnoyu anomalnoyu divnoyu Dlya grotesku harakterne navmisne karikaturne spotvorennya form i sutnosti predmetiv poyednannya realnogo i fantastichnogo tragichnogo i komichnogo normalnogo i absurdnogo Yak zasib hudozhnogo uzagalnennya grotesk rozkrivaye alogizm zhittyevih yavish a otzhe shiroko zastosovuyetsya v satirichnih tvorah Termin pohodit vid himernih malyunkiv znajdenih Rafaelem XVI st u pidzemnih rimskih grotah Zrazki grotesku v literaturi Gargantyua i Pantagryuel F Rable Nis M Gogolya Istoriya odnogo mista M Saltikova Shedrina poema Son T Shevchenka Doktor Besservisser I Franka ta in Burlesk vid it burla zhart gumoristichna pererobka pevnogo tvoru sho harakterizuyetsya nevidpovidnistyu zmistu formi visokij geroyiko patriotichnij zmist peredayetsya znizhenim inodi vulgarizovanim stilem i navpaki budennij nizkij visokim pidneseno geroyichnim Yaskravij zrazok poema I Kotlyarevskogo Eneyida yaka bula pererobkoyu odnojmennoyi epichnoyi poemi rimskogo poeta Vergiliya Zberigayetsya osnovnij syuzhet originalu ale v obrazah bogiv grekiv ta troyanciv vidtvoreno tipovi ukrayinski harakteri Podibni tvori vidomi z antichnih chasiv Elementi burlesku prisutni v ukrayinskih obryadovih igrah ta pisnyah Znachnogo poshirennya nabuv burlesk u XVII XVIII st u tvorah seminaristiv ta mandrivnih dyakiv u shkilnij drami ta vertepi U nih dominuye cerkovna tematika chasto gumor poyednuyetsya iz satiroyu Vid tih chasiv dijshlo chimalo anonimnih i avtorskih tvoriv Zasobi burlesku vikoristovuvali u svoyij tvorchosti T Shevchenko poema Son S Rudanskij P Kulish L Glibov ta in Bufonada vid it buffonata blazenstvo komichna vitivka vid gumoru v teatralnih vistavah sho gruntuyetsya na groteskovih prijomah grubogo komizmu Vede pochatok vid narodnogo teatru italijska komediya masok rosijskij teatr skomorohiv ukrayinski intermediyi ta in Elementi bufonadi zustrichayutsya v p yesah V Shekspira P Kalderona Zh B Molyera M Gogolya G Kvitki Osnov yanenka M Kropivnickogo Yak samostijnij zhanr isnuye v cirkovih vistavah inkoli vikoristovuyetsya dramaturgami Faraoni O Kolomijcya Dzherelo RedaguvatiLiteraturoznavchij slovnik dovidnik za redakciyeyu P T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka K VC Akademiya 2007 Literatura RedaguvatiKomichne Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Posilannya RedaguvatiKomichne abo Komizm Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 508 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Komichne amp oldid 26625814