www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колоніальна політика Австро Угорщини З 17 по 19 століття монархія Габсбургів Австрійська імперія та Австро Угорська імпе

Колоніальна політика Австро-Угорщини

З 17 по 19 століття монархія Габсбургів, Австрійська імперія та Австро-Угорська імперія спромоглися на кілька незначних та короткочасних спроб розширити колоніальну торгівлю шляхом придбання факторій. Усі спроби були невдалими через міжнародний тиск або відсутність інтересу імператорського уряду та протидію високопосадовців угорців.

Карта, що показує місця, які в різні часи були австрійськими або австро-угорськими колоніями та поступками.

Однак протягом короткого періоду австрійський правитель таки правив Іспанією, яка дійсно мала велику колоніальну імперію

Остендська Ост-Індська компанія ред.

Акція No 4527 Остендської Ост-Індської компанії

Вперше, хоч і опосередковано, Австро-Угорщина долучилася до колоніальної торгівлі у 1715 році, коли було засновано Остендську Ост-Індську компанію яка була приватною та базувалася в Південних Нідерландах на території сучасної фламандської Бельгії. Єдиним зв'язком з Австрією було те, що імператор Карл VI контролював і Південні Нідерланди, і Австрію. Імператор надав компанії 6 мільйонів гульденів перетворивши її в державно-приватну монополію з капіталом в 6000 акцій по 1000 гульденів кожна. Завдяки швидкості торгових кораблів компанії вона за кілька років стала однією з найбільших торгових фірм на Сході та в Кантоні . До 1720 року компанія перевозила 7 мільйонів фунтів чаю, що складало близько 41,78 % від всього обігу чаю в порту Кантон .

Приватну компанію «Остенде» започаткували два фламандських комерсанти Паулу Клутс та Жакомо де Пре, які створили торгову спілку з двома голландськими купецькими домами Де Брюйне і Гелханд; Їм також вдалося залучити до інвестицій в компанію два лондонських торгових дома Хемблі та Трехі та французького пекаря Антуана Крозата. Після семи років прибуткових починань та багатьох сутичок між іншими купцями в Антверпені та Генті нарешті, на їхнє клопотання, Карл VI погодився надати компанії офіційний статус.

У 1715 р. Компанія Остенде придбала торгові патенти в портах Мокка, Сурат та Кантон . У 1723 році купці компанії отримали торгові порти в прибуткових гаванях Банкібазар і Кабелон . Спочатку торгові стосунки в Моцці були успішними, але через трощу Мохамана, торговельного судна, яке вирушило до Червоного моря в 1720 р., та захоплення іншого судна берберійськими піратами в 1723 р.,торгівельна місія в Моцці врешті зазнала важких втрат. Однак порти Сурат і Кантон продовжували приносити значні прибутки. Весь прибуток надходив до Бельгії, втім як до Австрії нічого не доходило.

Компанія стала такою загрозою для британських, голландських, португальських та французьких інтересів, що коли імператор Карл VI проголосив Прагматичну санкцію в 1713 році, їй було відмовлено у міжнародному визнанні на підставі успіху компанії Остенде в Ост-Індії . Цей міжнародний політичний тиск спинив надзвичайне зростання компанії, і в 1727 році статут був призупинений, що призвело до того, що компанія була розпущена до 1732 року.

Після відкликання імперським урядом статуту компанії Остенде Великі держави прийняли Прагматичну санкцію. Ліквідація компанії також дозволило австрійцям підписати Віденський договір (1731) з англійцями; який об'єднав обидві сили в англо-австрійському союзі .

Книга Болтса під назвою Міркування з питань Індії: Особливо стосовно сучасного стану Бенгалії та її залежних територій. . . "

Колонія в затоці Делагоа ред.

У 1776 р. вигнаний британський торговий чиновник полковник Вільям Болтс звернувся до австрійського імператорського суду з проханням заснувати торгову компанію для вивчення можливих шляхів в Африці, Індії та Китаї. Імператриця Марія Терезія зацікавилася пропозицією і надала дозвіл на створення Австрійської азіатської компанії в Трієсті, головою якої став Болтс. Раніше полковник Болтс перебував на службі британської Ост-Індської компанії і вже був компетентним у сфері торгівлі з колоніями. Болтс також чув, що ця територія є можливим місцем видобутку золота.

SMS Novara в експедиції 1857—1859 .

Вирушивши з Фландрії в 1778 році, Болтс та його австрійсько-італійська команда прибула до затоки Делагоа. Потім Болти уклали договори з місцевими ватажками Мабуду, які населяли навколишні території. Був побудований торговий пункт (факторія), який швидко почав процвітати під владою Австрії. Незабаром Болт вирушив в плавання, щоб просувати інтереси Австрії в Індії. Через два роки факторія, до складу якої входили 155 чоловіків і кілька жінок, торгувала слоновою кісткою, а прибуток сягав 75000 фунтів на рік.

Присутність Австрії в бухті Делагоа призвела до різкого здешевлення слонової кістки. Це відбулося завдяки збільшенню австрійської частки, яка перевищила португальський видобуток на острові Мозамбік . На жаль для австрійців, в порту почалася епідемія малярії в 1781 році, з чого успішно скористалися португальці і зрештою витіснили австрійських колоністів.

Багаторазові спроби на Нікобарських островах ред.

Перша спроба ред.

Після невдачі в Делагоа , Болт спрямував зусилля на Нікобарські острови. Ця місія була частиною його колоніальних підприємств в Індії; а в 1778 році Готфрід Шталь та його екіпаж прибули на кораблі « Йозеф і Терезія». Шталь особисто привітав тубільців і уклав контракт з місцевими мешканцями, за яким всі двадцять чотири острови мали бути передані австрійцям. Зусилля колонізації просувалися з успіхом, поки Шталь, якого Болтс призначив головою колонії, не помер у 1783 році. Колоністам забракло мужності продовжувати справу і острови були покинуті в 1785 році.

Друга спроба та експедиція ред.

Сімдесят три роки потому, в 1858 році, SMS Novara, який тоді перебував у навколосвітньому плаванні, вирішив завітати до Нікобарів SMS Novara висадився на Кар-Нікобарі, найпівнічнішому острові. Метою візиту було сприяти науковим дослідженням та пошук можливих колоній. Керівник групи Карл фон Шерцер наново реколонізував острів. Потім австрійські вчені та археологи дослідили острови Нанкоурі та Каморта та зібрали понад 400 артефактів місцевого походження. Але австрійський уряд ухвалив рішення всупереч рекомендацій фон Шерцера і відмовився від усіх потенційних можливостей.

Третя спроба ред.

У 1886 році австрійці влаштували ще одну спробу колонізації. Але коли екіпаж на корветі SMS Aurora прибув на острів Нанкоурі, вони з подивом виявили, що всі острови були колонізовані британцями кількома роками раніше. У 1868 році британці викупили претензії на Нікобарські острови у Данії і влаштували на островах в'язницю. Це поклало край подальшим спробам колонізації з боку австрійців.

Дослідження землі Франца-Йосипа ред.

Фотографія Тегеттофа, що затиснутого у льодяному полоні.

У 1873 році австрійська експедиція, за словами її керівника Юлія фон Пайера, була відряджена на Північний полюс із завданням знайти Північно-Східний прохід . Експедиція фактично опинилася поблизу архіпелагу Нова Земля, найсхіднішої точки Європи . Карл Вейпрехт, інший керівник експедиції, заявив, що другим передбачуваним пунктом призначення після Північно-Східного проходу був Північний полюс.

Вартість подорожі, за оцінками, становила приблизно 175 000 флоринів . Проект просували та фінансово підтримували кілька австрійських та угорських дворян, серед яких були граф Йоганн Непомук Вільчек та граф Оден Зічі . Головний корабель був названий на честь адмірала Вільгельма фон Тегеттофа . Tegetthoff важив 220 тонн, довжиною 125,78 футів (38,34 м) і мав паровий двигун у 100 кінських сил (75 кВт) .

Тегеттофф вийшов з порту в Тромсе, Норвегія, у липні 1872 року. Незабаром після прибуття за Полярне коло, Тегеттофф був затиснутий льодами і дрейфував до кінця своєї подорожі. Дрейфуючи в крижаних водах, дослідники виявили архіпелаг і вирішили назвати його на честь нинішнього імператора Франца Йосифа . Пізніше екіпаж зміг причалити і здійснив кілька подорожей на санях по острівам.

Через два роки, у травні 1874 року, капітан Вейпрехт вирішив відмовитись від затиснутого Тегеттофа розраховуючи, що екіпаж може повернутися на материк на санях та човнах. 14 серпня експедиція вийшла у відкрите море . Потім експедиція прибула до Нової Землі, де їх врятувало російське рибальське судно. Екіпаж був висаджений у Вардо, Норвегія.

Берлінська конференція 1884–85 ред.

Берлінська конференція 1884 р

Берлінська конференція була проведена з метою врегулювання питань африканської колонізації, особливо щодо території Конго та Західної Африки. Австро-Угорщина була запрошена на Конференцію лише через статус Великої Держави . Хоча Австрія не подавала клопотання про будь-які постійні колонії чи договірні порти, вона набула деяких опосередкованих преференцій. Емеріх Шечені фон Сарварі Фельсо-Відек, виконуючи обов'язки одного з головуючих на Конференції, зміг забезпечити собі привілей на безкоштовне причалювання у всіх європейських африканських портах, крім Британської Південної Африки, Італійського Сомалі та французького Мадагаскару . Крім того, Австро-Угорщина змогла підписати торгові угоди, на постачання товарів з африканських колоній з кількома іншими державами.

Колоніальні можливості 19 століття ред.

Ріо-де-Оро ред.

Після приниження в іспано-американській війні Іспанія побажала позбутися своїх колоній, і іспанські дипломати звернулися до Австро-Угорського колоніального товариства щодо можливої купівлі торгового порту Ріо-де-Оро . Віце-президент товариства Ернст Вайсль уклав таємну угоду з Агенором Голуховським, міністром закордонних справ Австрії. Пізніше Голуховський переконав Австрійську імператорську раду, а імператор Франц Йосип відверто підтримав угоду. Був складений договір про придбання та передачу права власності Австро-Угорщині. Однак Угорська Палата Магнатів заблокувала колоніальні угоди напередодні їхнього укладання.

Порт Тяньцзінь ред.

Особняк Юаня в Австро-Угорській концесії був побудований у 1918 році. Але Юань Ши-кай тут ніколи не жив.

Австро-Угорщина брала участь у Альянсі восьми націй з 1899—1901 рр. Цей великий союз був створений для стримування Боксерського повстання в Китаї . Австро-Угорський флот надав допомогу у придушенні повстання. Однак Австро-Угорщина надіслала найменшу силу від будь-якого члена альянсу. Було відправлено лише чотири крейсера та 296 морських піхотинців.

Тим не менш, 27 грудня 1902 р. Австрія отримала концесійну зону в Тяньцзіні як частину винагороди за свій внесок в Альянс. Австрійська концесійна зона становила 150 acres (0,61 км2) по площі; який був трохи більший за італійський, але менший за Бельгійську зону. Самостійна концесія мала власну в'язницю, школу, казарму та лікарню. Тут також знаходилося австро-угорське консульство, і його громадяни перебували під владою Австрії, а не китайців.

Концесія мала невеликий гарнізон, і Австро-Угорщина виявилася не в змозі зберегти контроль над своєю колонією під час Великої війни . Зона концесії була швидко окупована після оголошення Китаєм війни Центральним державам . 14 серпня 1917 року договір оренди був припинений (разом із договором великої німецької концесії в тому ж місті).

10 вересня 1919 року Австрія відмовилася від усіх претензій на Тяньцзінь. Угорщина також визнала подібне в 1920 році. Однак, незважаючи на порівняно короткий термін існування (15 років), австрійці залишили свій слід у цій частині міста, як це видно на прикладі австрійської архітектури, яка все ще збереглася у місті.

Список консулів ред.

  • Карл Бернауер: 1901—1908
  • Ервін Ріттер фон Зак : 1908 рік
  • Мілош Кобр: 1908—1912
  • Гюго Шумпетер: 1913—1917

Дивитися також ред.

Список літератури ред.

  1. ↑ Gale, Thompson (2006). . Encyclopedia. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018. 
  2. ↑ Davids, Karel (November 1993). Jaap R. Bruijn and Femme S. Gaastra, Ships, Sailors and Spices: East India Companies and their Shipping in the 16th, 17th and 18th Century. Amsterdam (NEHA) 1993. XI + 208 pp.
  3. Parmentier, Jan (December 1993). The Private East India Ventures from Ostend: The Maritime and Commercial Aspects, 1715–1722. International Journal of Maritime History 5 (2): 75–102. ISSN 0843-8714. doi:10.1177/084387149300500206. 
  4. ↑ Kloppers, Roelie J. (2003). . SUNScholar Research Repository. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано December 2018. 
  5. C., F. R.; Bryant, A. T. (January 1930). Olden Times in Zululand and Natal, Containing Earlier Political History of the Eastern Nguni Clans. The Geographical Journal 75 (1): 79. ISSN 0016-7398. JSTOR 1783770. doi:10.2307/1783770. 
  6. ↑ Liesegang, Gerhard (1970). Nguni Migrations between Delagoa Bay and the Zambezi, 1821-1839. African Historical Studies 3 (2): 317–337. ISSN 0001-9992. JSTOR 216219. doi:10.2307/216219. 
  7. D., Newitt, M. D. (1995). A history of Mozambique. Bloomington: Indiana University Press. ISBN 978-0253340061. OCLC 27812463. 
  8. ↑ Steger, Philipp (2005). . University of Vienna. Архів оригіналу за 18 грудня 2018. Процитовано 16 грудня 2018. 
  9. Lowis, R. F. (1912) The Andaman and Nicobar Islands.
  10. von Payer, Julius (1876). New Lands within the Arctic Circle. England: Cambridge University Press. ISBN 9781139151573. 
  11. Johan., Schimanski (2014). Passagiere des Eises Polarhelden und arktische Diskurse 1874 (вид. 1. Aufl). Wien: Böhlau Wien. ISBN 9783205796060. OCLC 879877160. 
  12. Johan., Schimanski (2014). Passagiere des Eises Polarhelden und arktische Diskurse 1874 (вид. 1. Aufl). Wien: Böhlau Wien. ISBN 9783205796060. OCLC 879877160. 
  13. MITTEILUNG V. Berliner Konferenz "Die Persönlichkeit in der Wissenschaft". Deutsche Zeitschrift für Philosophie 33 (7). 1 січня 1985. ISSN 2192-1482. doi:10.1524/dzph.1985.33.7.672. 
  14. Sondhaus, Lawrence (1994). The Naval Policy of Austria-Hungary, 1867-1918: Navalism, Industrial Development, and the Politics of Dualism.. Purdue University PRess. с. 147, 148. ISBN 9781557530349. 
  15. Hall Gardner (16 March 2016).
  16. «Russojapanesewarweb».
  17. Bristol, University of. . www.bristol.ac.uk (англ.). Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018. 
  18. Jovanovic, Miloš (2017). . www.mmg.mpg.de. Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 23 грудня 2018. 

Подальше читання ред.

  • Зауер, Вальтер. '' Колоніальна політика Габсбургів: новий погляд на роль Австро-Угорщини у європейській експансії за кордоном. " Австрійські студії (2012) 20: 5-23 ОНЛАЙН [ 5 серпня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Z 17 po 19 stolittya monarhiya Gabsburgiv Avstrijska imperiya ta Avstro Ugorska imperiya spromoglisya na kilka neznachnih ta korotkochasnih sprob rozshiriti kolonialnu torgivlyu shlyahom pridbannya faktorij Usi sprobi buli nevdalimi cherez mizhnarodnij tisk abo vidsutnist interesu imperatorskogo uryadu ta protidiyu visokoposadovciv ugorciv Karta sho pokazuye miscya yaki v rizni chasi buli avstrijskimi abo avstro ugorskimi koloniyami ta postupkami Odnak protyagom korotkogo periodu avstrijskij pravitel taki praviv Ispaniyeyu yaka dijsno mala veliku kolonialnu imperiyu Zmist 1 Ostendska Ost Indska kompaniya 2 Koloniya v zatoci Delagoa 3 Bagatorazovi sprobi na Nikobarskih ostrovah 3 1 Persha sproba 3 2 Druga sproba ta ekspediciya 3 3 Tretya sproba 4 Doslidzhennya zemli Franca Josipa 5 Berlinska konferenciya 1884 85 6 Kolonialni mozhlivosti 19 stolittya 6 1 Rio de Oro 7 Port Tyanczin 7 1 Spisok konsuliv 8 Divitisya takozh 9 Spisok literaturi 10 Podalshe chitannyaOstendska Ost Indska kompaniya red nbsp Akciya No 4527 Ostendskoyi Ost Indskoyi kompaniyiVpershe hoch i oposeredkovano Avstro Ugorshina doluchilasya do kolonialnoyi torgivli u 1715 roci koli bulo zasnovano Ostendsku Ost Indsku kompaniyu yaka bula privatnoyu ta bazuvalasya v Pivdennih Niderlandah na teritoriyi suchasnoyi flamandskoyi Belgiyi Yedinim zv yazkom z Avstriyeyu bulo te sho imperator Karl VI kontrolyuvav i Pivdenni Niderlandi i Avstriyu Imperator nadav kompaniyi 6 miljoniv guldeniv peretvorivshi yiyi v derzhavno privatnu monopoliyu z kapitalom v 6000 akcij po 1000 guldeniv kozhna 1 Zavdyaki shvidkosti torgovih korabliv kompaniyi vona za kilka rokiv stala odniyeyu z najbilshih torgovih firm na Shodi ta v Kantoni Do 1720 roku kompaniya perevozila 7 miljoniv funtiv chayu sho skladalo blizko 41 78 vid vsogo obigu chayu v portu Kanton 2 Privatnu kompaniyu Ostende zapochatkuvali dva flamandskih komersanti Paulu Kluts ta Zhakomo de Pre yaki stvorili torgovu spilku z dvoma gollandskimi kupeckimi domami De Bryujne i Gelhand Yim takozh vdalosya zaluchiti do investicij v kompaniyu dva londonskih torgovih doma Hembli ta Trehi ta francuzkogo pekarya Antuana Krozata 1 Pislya semi rokiv pributkovih pochinan ta bagatoh sutichok mizh inshimi kupcyami v Antverpeni ta Genti nareshti na yihnye klopotannya Karl VI pogodivsya nadati kompaniyi oficijnij status U 1715 r Kompaniya Ostende pridbala torgovi patenti v portah Mokka Surat ta Kanton 2 U 1723 roci kupci kompaniyi otrimali torgovi porti v pributkovih gavanyah Bankibazar i Kabelon 3 Spochatku torgovi stosunki v Mocci buli uspishnimi ale cherez troshu Mohamana torgovelnogo sudna yake virushilo do Chervonogo morya v 1720 r ta zahoplennya inshogo sudna berberijskimi piratami v 1723 r torgivelna misiya v Mocci vreshti zaznala vazhkih vtrat 1 Odnak porti Surat i Kanton prodovzhuvali prinositi znachni pributki Ves pributok nadhodiv do Belgiyi vtim yak do Avstriyi nichogo ne dohodilo Kompaniya stala takoyu zagrozoyu dlya britanskih gollandskih portugalskih ta francuzkih interesiv sho koli imperator Karl VI progolosiv Pragmatichnu sankciyu v 1713 roci yij bulo vidmovleno u mizhnarodnomu viznanni na pidstavi uspihu kompaniyi Ostende v Ost Indiyi Cej mizhnarodnij politichnij tisk spiniv nadzvichajne zrostannya kompaniyi i v 1727 roci statut buv prizupinenij sho prizvelo do togo sho kompaniya bula rozpushena do 1732 roku Pislya vidklikannya imperskim uryadom statutu kompaniyi Ostende Veliki derzhavi prijnyali Pragmatichnu sankciyu Likvidaciya kompaniyi takozh dozvolilo avstrijcyam pidpisati Videnskij dogovir 1731 z anglijcyami yakij ob yednav obidvi sili v anglo avstrijskomu soyuzi 1 nbsp Kniga Boltsa pid nazvoyu Mirkuvannya z pitan Indiyi Osoblivo stosovno suchasnogo stanu Bengaliyi ta yiyi zalezhnih teritorij Koloniya v zatoci Delagoa red U 1776 r vignanij britanskij torgovij chinovnik polkovnik Vilyam Bolts zvernuvsya do avstrijskogo imperatorskogo sudu z prohannyam zasnuvati torgovu kompaniyu dlya vivchennya mozhlivih shlyahiv v Africi Indiyi ta Kitayi 4 Imperatricya Mariya Tereziya zacikavilasya propoziciyeyu i nadala dozvil na stvorennya Avstrijskoyi aziatskoyi kompaniyi v Triyesti golovoyu yakoyi stav Bolts Ranishe polkovnik Bolts perebuvav na sluzhbi britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyi i vzhe buv kompetentnim u sferi torgivli z koloniyami Bolts takozh chuv sho cya teritoriya ye mozhlivim miscem vidobutku zolota 5 nbsp SMS Novara v ekspediciyi 1857 1859 Virushivshi z Flandriyi v 1778 roci Bolts ta jogo avstrijsko italijska komanda pribula do zatoki Delagoa Potim Bolti uklali dogovori z miscevimi vatazhkami Mabudu yaki naselyali navkolishni teritoriyi 6 Buv pobudovanij torgovij punkt faktoriya yakij shvidko pochav procvitati pid vladoyu Avstriyi Nezabarom Bolt virushiv v plavannya shob prosuvati interesi Avstriyi v Indiyi Cherez dva roki faktoriya do skladu yakoyi vhodili 155 cholovikiv i kilka zhinok torguvala slonovoyu kistkoyu a pributok syagav 75000 funtiv na rik 7 Prisutnist Avstriyi v buhti Delagoa prizvela do rizkogo zdeshevlennya slonovoyi kistki Ce vidbulosya zavdyaki zbilshennyu avstrijskoyi chastki yaka perevishila portugalskij vidobutok na ostrovi Mozambik 4 Na zhal dlya avstrijciv v portu pochalasya epidemiya malyariyi v 1781 roci z chogo uspishno skoristalisya portugalci i zreshtoyu vitisnili avstrijskih kolonistiv 6 Bagatorazovi sprobi na Nikobarskih ostrovah red Persha sproba red Pislya nevdachi v Delagoa Bolt spryamuvav zusillya na Nikobarski ostrovi Cya misiya bula chastinoyu jogo kolonialnih pidpriyemstv v Indiyi a v 1778 roci Gotfrid Shtal ta jogo ekipazh pribuli na korabli Jozef i Tereziya 8 Shtal osobisto privitav tubilciv i uklav kontrakt z miscevimi meshkancyami za yakim vsi dvadcyat chotiri ostrovi mali buti peredani avstrijcyam Zusillya kolonizaciyi prosuvalisya z uspihom poki Shtal yakogo Bolts priznachiv golovoyu koloniyi ne pomer u 1783 roci Kolonistam zabraklo muzhnosti prodovzhuvati spravu i ostrovi buli pokinuti v 1785 roci Druga sproba ta ekspediciya red Simdesyat tri roki potomu v 1858 roci SMS Novara yakij todi perebuvav u navkolosvitnomu plavanni virishiv zavitati do Nikobariv SMS Novara visadivsya na Kar Nikobari najpivnichnishomu ostrovi Metoyu vizitu bulo spriyati naukovim doslidzhennyam ta poshuk mozhlivih kolonij 8 Kerivnik grupi Karl fon Shercer nanovo rekolonizuvav ostriv Potim avstrijski vcheni ta arheologi doslidili ostrovi Nankouri ta Kamorta ta zibrali ponad 400 artefaktiv miscevogo pohodzhennya Ale avstrijskij uryad uhvaliv rishennya vsuperech rekomendacij fon Shercera i vidmovivsya vid usih potencijnih mozhlivostej Tretya sproba red U 1886 roci avstrijci vlashtuvali she odnu sprobu kolonizaciyi Ale koli ekipazh na korveti SMS Aurora pribuv na ostriv Nankouri voni z podivom viyavili sho vsi ostrovi buli kolonizovani britancyami kilkoma rokami ranishe 8 U 1868 roci britanci vikupili pretenziyi na Nikobarski ostrovi u Daniyi i vlashtuvali na ostrovah v yaznicyu 9 Ce poklalo kraj podalshim sprobam kolonizaciyi z boku avstrijciv Doslidzhennya zemli Franca Josipa red nbsp Fotografiya Tegettofa sho zatisnutogo u lodyanomu poloni U 1873 roci avstrijska ekspediciya za slovami yiyi kerivnika Yuliya fon Pajera bula vidryadzhena na Pivnichnij polyus iz zavdannyam znajti Pivnichno Shidnij prohid 10 Ekspediciya faktichno opinilasya poblizu arhipelagu Nova Zemlya najshidnishoyi tochki Yevropi Karl Vejpreht inshij kerivnik ekspediciyi zayaviv sho drugim peredbachuvanim punktom priznachennya pislya Pivnichno Shidnogo prohodu buv Pivnichnij polyus Vartist podorozhi za ocinkami stanovila priblizno 175 000 floriniv Proekt prosuvali ta finansovo pidtrimuvali kilka avstrijskih ta ugorskih dvoryan sered yakih buli graf Jogann Nepomuk Vilchek ta graf Oden Zichi 11 Golovnij korabel buv nazvanij na chest admirala Vilgelma fon Tegettofa Tegetthoff vazhiv 220 tonn dovzhinoyu 125 78 futiv 38 34 m i mav parovij dvigun u 100 kinskih sil 75 kVt 12 Tegettoff vijshov z portu v Tromse Norvegiya u lipni 1872 roku Nezabarom pislya pributtya za Polyarne kolo Tegettoff buv zatisnutij lodami i drejfuvav do kincya svoyeyi podorozhi Drejfuyuchi v krizhanih vodah doslidniki viyavili arhipelag i virishili nazvati jogo na chest ninishnogo imperatora Franca Josifa Piznishe ekipazh zmig prichaliti i zdijsniv kilka podorozhej na sanyah po ostrivam Cherez dva roki u travni 1874 roku kapitan Vejpreht virishiv vidmovitis vid zatisnutogo Tegettofa rozrahovuyuchi sho ekipazh mozhe povernutisya na materik na sanyah ta chovnah 14 serpnya ekspediciya vijshla u vidkrite more Potim ekspediciya pribula do Novoyi Zemli de yih vryatuvalo rosijske ribalske sudno Ekipazh buv visadzhenij u Vardo Norvegiya Berlinska konferenciya 1884 85 red nbsp Berlinska konferenciya 1884 rBerlinska konferenciya bula provedena z metoyu vregulyuvannya pitan afrikanskoyi kolonizaciyi osoblivo shodo teritoriyi Kongo ta Zahidnoyi Afriki Avstro Ugorshina bula zaproshena na Konferenciyu lishe cherez status Velikoyi Derzhavi 13 Hocha Avstriya ne podavala klopotannya pro bud yaki postijni koloniyi chi dogovirni porti vona nabula deyakih oposeredkovanih preferencij Emerih Shecheni fon Sarvari Felso Videk vikonuyuchi obov yazki odnogo z golovuyuchih na Konferenciyi zmig zabezpechiti sobi privilej na bezkoshtovne prichalyuvannya u vsih yevropejskih afrikanskih portah krim Britanskoyi Pivdennoyi Afriki Italijskogo Somali ta francuzkogo Madagaskaru Krim togo Avstro Ugorshina zmogla pidpisati torgovi ugodi na postachannya tovariv z afrikanskih kolonij z kilkoma inshimi derzhavami Kolonialni mozhlivosti 19 stolittya red Rio de Oro red Pislya prinizhennya v ispano amerikanskij vijni Ispaniya pobazhala pozbutisya svoyih kolonij i ispanski diplomati zvernulisya do Avstro Ugorskogo kolonialnogo tovaristva shodo mozhlivoyi kupivli torgovogo portu Rio de Oro Vice prezident tovaristva Ernst Vajsl uklav tayemnu ugodu z Agenorom Goluhovskim ministrom zakordonnih sprav Avstriyi 14 Piznishe Goluhovskij perekonav Avstrijsku imperatorsku radu a imperator Franc Josip vidverto pidtrimav ugodu Buv skladenij dogovir pro pridbannya ta peredachu prava vlasnosti Avstro Ugorshini Odnak Ugorska Palata Magnativ zablokuvala kolonialni ugodi naperedodni yihnogo ukladannya Port Tyanczin red nbsp Osobnyak Yuanya v Avstro Ugorskij koncesiyi buv pobudovanij u 1918 roci Ale Yuan Shi kaj tut nikoli ne zhiv Avstro Ugorshina brala uchast u Alyansi vosmi nacij z 1899 1901 rr Cej velikij soyuz buv stvorenij dlya strimuvannya Bokserskogo povstannya v Kitayi 15 Avstro Ugorskij flot nadav dopomogu u pridushenni povstannya Odnak Avstro Ugorshina nadislala najmenshu silu vid bud yakogo chlena alyansu Bulo vidpravleno lishe chotiri krejsera ta 296 morskih pihotinciv 16 Tim ne mensh 27 grudnya 1902 r Avstriya otrimala koncesijnu zonu v Tyanczini yak chastinu vinagorodi za svij vnesok v Alyans 17 18 Avstrijska koncesijna zona stanovila 150 acres 0 61 km2 po ploshi yakij buv trohi bilshij za italijskij ale menshij za Belgijsku zonu Samostijna koncesiya mala vlasnu v yaznicyu shkolu kazarmu ta likarnyu Tut takozh znahodilosya avstro ugorske konsulstvo i jogo gromadyani perebuvali pid vladoyu Avstriyi a ne kitajciv Koncesiya mala nevelikij garnizon i Avstro Ugorshina viyavilasya ne v zmozi zberegti kontrol nad svoyeyu koloniyeyu pid chas Velikoyi vijni Zona koncesiyi bula shvidko okupovana pislya ogoloshennya Kitayem vijni Centralnim derzhavam 14 serpnya 1917 roku dogovir orendi buv pripinenij razom iz dogovorom velikoyi nimeckoyi koncesiyi v tomu zh misti 10 veresnya 1919 roku Avstriya vidmovilasya vid usih pretenzij na Tyanczin Ugorshina takozh viznala podibne v 1920 roci Odnak nezvazhayuchi na porivnyano korotkij termin isnuvannya 15 rokiv avstrijci zalishili svij slid u cij chastini mista yak ce vidno na prikladi avstrijskoyi arhitekturi yaka vse she zbereglasya u misti Spisok konsuliv red Karl Bernauer 1901 1908 Ervin Ritter fon Zak 1908 rik Milosh Kobr 1908 1912 Gyugo Shumpeter 1913 1917Divitisya takozh red Avstro Ugorshina Monarhiya Gabsburgiv Avstrijska imperiya Nimecka kolonialna imperiya Nimecki kolonialni proekti do 1871 roku Spisok kolishnih nimeckih kolonijSpisok literaturi red a b v g Gale Thompson 2006 Ostend East India Company Encyclopedia Arhiv originalu za 18 grudnya 2018 Procitovano 16 grudnya 2018 a b Davids Karel November 1993 Jaap R Bruijn and Femme S Gaastra Ships Sailors and Spices East India Companies and their Shipping in the 16th 17th and 18th Century Amsterdam NEHA 1993 XI 208 pp ISBN 90 71617 69 6 Itinerario 20 3 147 ISSN 0165 1153 doi 10 1017 s0165115300004046 Parmentier Jan December 1993 The Private East India Ventures from Ostend The Maritime and Commercial Aspects 1715 1722 International Journal of Maritime History 5 2 75 102 ISSN 0843 8714 doi 10 1177 084387149300500206 a b Kloppers Roelie J 2003 THE HISTORY AND REPRESENTATION OF THE HISTORY OF THE MABUDU TEMBE SUNScholar Research Repository Arhiv originalu za 19 kvitnya 2021 Procitovano December 2018 C F R Bryant A T January 1930 Olden Times in Zululand and Natal Containing Earlier Political History of the Eastern Nguni Clans The Geographical Journal 75 1 79 ISSN 0016 7398 JSTOR 1783770 doi 10 2307 1783770 a b Liesegang Gerhard 1970 Nguni Migrations between Delagoa Bay and the Zambezi 1821 1839 African Historical Studies 3 2 317 337 ISSN 0001 9992 JSTOR 216219 doi 10 2307 216219 D Newitt M D 1995 A history of Mozambique Bloomington Indiana University Press ISBN 978 0253340061 OCLC 27812463 a b v Steger Philipp 2005 The Nicobar Islands Linking Past and Future University of Vienna Arhiv originalu za 18 grudnya 2018 Procitovano 16 grudnya 2018 Lowis R F 1912 The Andaman and Nicobar Islands von Payer Julius 1876 New Lands within the Arctic Circle England Cambridge University Press ISBN 9781139151573 Johan Schimanski 2014 Passagiere des Eises Polarhelden und arktische Diskurse 1874 vid 1 Aufl Wien Bohlau Wien ISBN 9783205796060 OCLC 879877160 Johan Schimanski 2014 Passagiere des Eises Polarhelden und arktische Diskurse 1874 vid 1 Aufl Wien Bohlau Wien ISBN 9783205796060 OCLC 879877160 MITTEILUNG V Berliner Konferenz Die Personlichkeit in der Wissenschaft Deutsche Zeitschrift fur Philosophie 33 7 1 sichnya 1985 ISSN 2192 1482 doi 10 1524 dzph 1985 33 7 672 Sondhaus Lawrence 1994 The Naval Policy of Austria Hungary 1867 1918 Navalism Industrial Development and the Politics of Dualism Purdue University PRess s 147 148 ISBN 9781557530349 Hall Gardner 16 March 2016 Russojapanesewarweb Bristol University of Bristol University Tianjin under Nine Flags 1860 1949 Austro Hungarian Concession www bristol ac uk angl Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 22 grudnya 2018 Jovanovic Milos 2017 Tianjin s Imperial Discomfort www mmg mpg de Arhiv originalu za 23 grudnya 2018 Procitovano 23 grudnya 2018 Podalshe chitannya red Zauer Valter Kolonialna politika Gabsburgiv novij poglyad na rol Avstro Ugorshini u yevropejskij ekspansiyi za kordonom Avstrijski studiyi 2012 20 5 23 ONLAJN Arhivovano 5 serpnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolonialna politika Avstro Ugorshini amp oldid 39971145