www.wikidata.uk-ua.nina.az

Коломієць Володимир Родіонович Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див Коломієць Володимир У Вікіпедії є

Коломієць Володимир Родіонович

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Коломієць Володимир.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Коломієць.

Володимир Родіонович Коломі́єць (2 листопада 1935(19351102) в селі Вовчків Переяслав-Хмельницького району на Київщині — помер 24 серпня 2017) — український поет, лауреат Шевченківської премії (1993).

Коломієць Володимир Родіонович
Народився 2 листопада 1935(1935-11-02)
Вовчків, Переяслав-Хмельницький район, Київщина
Помер 24 серпня 2017(2017-08-24) (81 рік)
Громадянство  УРСР
 Україна
Діяльність письменник, поет
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d]
Знання мов українська
Посада головний редактор
Премії

Життєпис Редагувати

Народився в родині учителів. Від батька Родіона Коломійця, колишнього фронтовика і вчителя-історика, певно, взяв  у життя науку про мудрість  і правду, а від матері — пильний зір, задивлений  у народне мистецтво, заслуханість у мелос, у пісню… Блукаючи по «Тарасових слідах» на Переяславщині, з юності пройнявся щемкою любов'ю до рідного слова.

По закінченні Переяслав-Хмельницької середньої школи навчався з 1953 р. по 1958 р. на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

1967 року став батьком. В нього народилася донька Коломієць Лада Володимирівна. Зараз вона  український перекладознавець, перекладач, літературознавець доктор філологічних наук, професор. Завідувач кафедри теорії та практики перекладу з англійської мови Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка.

Працював у центральній пресі, у видавництвах «Держлітвидав» («Дніпро»), «Український письменник», тривалий час був головним редактором журналу «Дніпро».

Член Національної спілки письменників України з 1962, обирався членом президії та секретарем Київської міської організації НСПУ.

Мав доньку Ладу (зараз доктор філологічних наук, викладач) і сина Богдана (зараз програміст). Дружина Людмила — пенсіонерка. Молодший брат — Олег Князенко, поет, краєзнавець, шевченкознавець, перекладач з іспанської та болгарської мов, музейний та культурний діяч, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, член Національної спілки письменників України (1990), почесний громадянин Переяслава.

Поховали Володимира Коломійця у м. Ржищів, де він з родиною останні 28 років проживав.

Творчість Редагувати

Видав понад 40 збірок.

Першу збірку поезій «До серця людського» видав у 1959 р. Згодом вийшли «Рунь» (1962), «Планета на житній стеблині» (1964), «Колиска жайвора» (1966), «Поезії» (1967), «Поміж чуттями і дивами» (1969), «Партитура тривоги» (1971), «По сей бік райдуги» (1972), «Переяслав» (1974), «День творіння» (1975), «Розмисел» (1976), «На відстані серця» (1978), «Не втратить вічності» (1980), «Від обрію до обрію» (1981), «Світень» (1982), «Подих моєї землі» (1984), «Сузір'я миру» (1987), «Яре віно» (1988), «Семигори» (1990), «Русло» (1991), «Золотосинь» (1992), «Правнуки Дажбожі» (1999), «Поки ще світить Сонце» (2005). Творчість сучасного майстра української поезії Володимира Коломійця добре відома  шанувальниками красномовного письменства. До книги вибраного «Видива на дорозі», укладеної автором напередодні свого 70-річчя, входять його найкращі вірші та поеми, видрукувані у збірках  — від першої «До серця людського» (1959) аж до збірки «Золотосинь», за яку автор був удостоєний звання лауреата Шевченківської премії 1993 року, а також деякі твори з інших подальших видань.

Віршам Коломійця притаманні лірична зосередженість, енергійність інтонацій, публіцистичність образів; у них він окреслює сучасне життя та розкриває духовні обрії людини. У поемах «Горицвіт», «Не втратить вічності» (обидві — 1980), «Сестра Землі», «Серед шаленого червня…» (обидві — 1984), «Семигори» (1985; 1990), «Сомкова Долина» (1986) осмислює гуманістичний ідеал українського народу.

Міцно зв'язаний з народним ґрунтом, з рідною землею, автор цієї книги мовить про людину  в контексті історії, — питаннями смислу людського життя перейнято чимало  його поем та віршів. Прозираючи  й розкриваючи через образне, запахуще Слово праглибину України, він водночас бере до серця її сучасні боління та сподівання.

Чимало творів українського поета перекладено на мови іноземні,— зокрема, видано свого часу книжки з його поезіями вірменською, російською, білоруською, англійською… І сам В. Коломієць працює у галузі поетичного перекладу з різних мов на українську.<

Помітний з роками Володимир Коломієць і в жанрах есеїстики, народознавства,— врешті ним нині підготовлені до друку книжки «Як молоде вино шуміло…» (мемуаристика) та «Одкровення від ластівки» (дослідження з української міфології, етимології та мови). А в 2006 р. вийшла друком його прозова повість (у новелах) під назвою «Роса і попіл». Він також упорядкував і прокоментував тритомну антологію української поезії всіх часів «Небо України».

Удостоєний 1993 року Державної премії України імені Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Золотосинь».

Автор збірок:

  1. «До серця людського» (1958),
  2. «Рунь» (1962),
  3. «Планета на житній стеблині» (1964),
  4. «Колиска жайвора»,
  5. «Поезії» (1967),
  6. «Поміж чуттями і дивами» (1969),
  7. «Партитура»,
  8. «По сей бік райдуги»,
  9. «Переяслав» (1974),
  10. «День творення» (1975),
  11. «Роздум» (1976),
  12. «На відстані серця» (1978),
  13. «Від обрію до обрію»,
  14. «Світень»,
  15. «Подих моєї землі»,
  16. «Сузір'я миру»,
  17. «Яре вино»

Після 1992:

  1. «Семигори»,
  2. «Русло»,
  3. «Золотосинь»,
  4. «Правнуки Дажбожі»,
  5. «Поки ще світить Сонце…»;
  6. «Роса і попіл…» Повість із побутових та непобутових новел. — Київ: Український письменник, 2006. — 135 сторінок ISBN 966-579-168-9

Автор збірок віршів для дітей:

  1. «Зозулині черевички»,
  2. «Дід глід і глоденятко»,
  3. «Ярмарок див»,
  4. «Весела оселя»,
  5. «Лесикова сопілка» та інші;

Упорядкував тритомну антологію української поезії всіх часів «Небо України», зокрема:

  • Українське диво. Поетична антологія. Книга друга. /За упорядкуванням та редакцією Володимира Коломійця. — Київ: Український письменник, 2005

Виданий переклад російською рос. «Колыбель жаворонка». Москва, 1969.

Твори для дітей Редагувати

Поет відомий у першу чергу своїми «дорослими» віршами, однак і для дітей написав чимало. Свого часу у видавництві «Веселка» побачили світ його «дитячі» збірки поезій — «Зозулині черевички» (1971), «Дід глід і глоденятко» (1973), «Ярмарок див» (1983), «Весела оселя» (1986), «Лесикова сопілка» (2003) та ін.

У 2008 році вийшла збірка «Зелене Око» є своєрідною антологією української поезії для дітей. Під однією обкладинкою тут зібрано і хрестоматійні вірші, відомі більшості читачів, і досі маловідомі твори. Тисяча й один дитячий текст витворює панораму українського віршування для дітей дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Із такої значної кількості творів кожен може вибрати й облюбувати власний комплект віршів на свій смак.

У 2010 році вийшла збірка віршів під назвою «Улюблені вірші» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» куди увійшли вірші не тільки Володимира Коломійця, а й таких відомих письменників як Наталя Забіла, Степан Руданський, Тарас Шевченко, Микола Вінграновський та інші.

У 2013 році   вийшла книга  «Мирослав і Любомир». Її він присвятив своїм онукам-близнюкам. Вірші адресовані дошкільнятам та учням молодших класів.

Відзнаки Редагувати

Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1993) — за збірку поезій «Золотосинь».

Примітки Редагувати

  1. . Вісник Переяславщини. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. 

Посилання Редагувати

Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (січень 2017)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Kolomiyec Volodimir U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kolomiyec Volodimir Rodionovich Kolomi yec 2 listopada 1935 19351102 v seli Vovchkiv Pereyaslav Hmelnickogo rajonu na Kiyivshini pomer 24 serpnya 2017 1 ukrayinskij poet laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1993 Kolomiyec Volodimir RodionovichNarodivsya 2 listopada 1935 1935 11 02 Vovchkiv Pereyaslav Hmelnickij rajon KiyivshinaPomer 24 serpnya 2017 2017 08 24 81 rik Gromadyanstvo URSR UkrayinaDiyalnist pismennik poetAlma mater Filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu d Znannya mov ukrayinskaPosada golovnij redaktorPremiyi Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Tvori dlya ditej 4 Vidznaki 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v rodini uchiteliv Vid batka Rodiona Kolomijcya kolishnogo frontovika i vchitelya istorika pevno vzyav u zhittya nauku pro mudrist i pravdu a vid materi pilnij zir zadivlenij u narodne mistectvo zasluhanist u melos u pisnyu Blukayuchi po Tarasovih slidah na Pereyaslavshini z yunosti projnyavsya shemkoyu lyubov yu do ridnogo slova Po zakinchenni Pereyaslav Hmelnickoyi serednoyi shkoli navchavsya z 1953 r po 1958 r na filologichnomu fakulteti Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1967 roku stav batkom V nogo narodilasya donka Kolomiyec Lada Volodimirivna Zaraz vona ukrayinskij perekladoznavec perekladach literaturoznavec doktor filologichnih nauk profesor Zaviduvach kafedri teoriyi ta praktiki perekladu z anglijskoyi movi Institutu filologiyi KNU imeni Tarasa Shevchenka Pracyuvav u centralnij presi u vidavnictvah Derzhlitvidav Dnipro Ukrayinskij pismennik trivalij chas buv golovnim redaktorom zhurnalu Dnipro Chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini z 1962 obiravsya chlenom prezidiyi ta sekretarem Kiyivskoyi miskoyi organizaciyi NSPU Mav donku Ladu zaraz doktor filologichnih nauk vikladach i sina Bogdana zaraz programist Druzhina Lyudmila pensionerka Molodshij brat Oleg Knyazenko poet krayeznavec shevchenkoznavec perekladach z ispanskoyi ta bolgarskoyi mov muzejnij ta kulturnij diyach chlen Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi chlen Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita im T G Shevchenka chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1990 pochesnij gromadyanin Pereyaslava Pohovali Volodimira Kolomijcya u m Rzhishiv de vin z rodinoyu ostanni 28 rokiv prozhivav Tvorchist RedaguvatiVidav ponad 40 zbirok Pershu zbirku poezij Do sercya lyudskogo vidav u 1959 r Zgodom vijshli Run 1962 Planeta na zhitnij steblini 1964 Koliska zhajvora 1966 Poeziyi 1967 Pomizh chuttyami i divami 1969 Partitura trivogi 1971 Po sej bik rajdugi 1972 Pereyaslav 1974 Den tvorinnya 1975 Rozmisel 1976 Na vidstani sercya 1978 Ne vtratit vichnosti 1980 Vid obriyu do obriyu 1981 Sviten 1982 Podih moyeyi zemli 1984 Suzir ya miru 1987 Yare vino 1988 Semigori 1990 Ruslo 1991 Zolotosin 1992 Pravnuki Dazhbozhi 1999 Poki she svitit Sonce 2005 Tvorchist suchasnogo majstra ukrayinskoyi poeziyi Volodimira Kolomijcya dobre vidoma shanuvalnikami krasnomovnogo pismenstva Do knigi vibranogo Vidiva na dorozi ukladenoyi avtorom naperedodni svogo 70 richchya vhodyat jogo najkrashi virshi ta poemi vidrukuvani u zbirkah vid pershoyi Do sercya lyudskogo 1959 azh do zbirki Zolotosin za yaku avtor buv udostoyenij zvannya laureata Shevchenkivskoyi premiyi 1993 roku a takozh deyaki tvori z inshih podalshih vidan Virsham Kolomijcya pritamanni lirichna zoseredzhenist energijnist intonacij publicistichnist obraziv u nih vin okreslyuye suchasne zhittya ta rozkrivaye duhovni obriyi lyudini U poemah Goricvit Ne vtratit vichnosti obidvi 1980 Sestra Zemli Sered shalenogo chervnya obidvi 1984 Semigori 1985 1990 Somkova Dolina 1986 osmislyuye gumanistichnij ideal ukrayinskogo narodu Micno zv yazanij z narodnim gruntom z ridnoyu zemleyu avtor ciyeyi knigi movit pro lyudinu v konteksti istoriyi pitannyami smislu lyudskogo zhittya perejnyato chimalo jogo poem ta virshiv Prozirayuchi j rozkrivayuchi cherez obrazne zapahushe Slovo praglibinu Ukrayini vin vodnochas bere do sercya yiyi suchasni bolinnya ta spodivannya Chimalo tvoriv ukrayinskogo poeta perekladeno na movi inozemni zokrema vidano svogo chasu knizhki z jogo poeziyami virmenskoyu rosijskoyu biloruskoyu anglijskoyu I sam V Kolomiyec pracyuye u galuzi poetichnogo perekladu z riznih mov na ukrayinsku lt Pomitnij z rokami Volodimir Kolomiyec i v zhanrah eseyistiki narodoznavstva vreshti nim nini pidgotovleni do druku knizhki Yak molode vino shumilo memuaristika ta Odkrovennya vid lastivki doslidzhennya z ukrayinskoyi mifologiyi etimologiyi ta movi A v 2006 r vijshla drukom jogo prozova povist u novelah pid nazvoyu Rosa i popil Vin takozh uporyadkuvav i prokomentuvav tritomnu antologiyu ukrayinskoyi poeziyi vsih chasiv Nebo Ukrayini Udostoyenij 1993 roku Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni T G Shevchenka za zbirku poezij Zolotosin Avtor zbirok Do sercya lyudskogo 1958 Run 1962 Planeta na zhitnij steblini 1964 Koliska zhajvora Poeziyi 1967 Pomizh chuttyami i divami 1969 Partitura Po sej bik rajdugi Pereyaslav 1974 Den tvorennya 1975 Rozdum 1976 Na vidstani sercya 1978 Vid obriyu do obriyu Sviten Podih moyeyi zemli Suzir ya miru Yare vino Pislya 1992 Semigori Ruslo Zolotosin Pravnuki Dazhbozhi Poki she svitit Sonce Rosa i popil Povist iz pobutovih ta nepobutovih novel Kiyiv Ukrayinskij pismennik 2006 135 storinok ISBN 966 579 168 9Avtor zbirok virshiv dlya ditej Zozulini cherevichki Did glid i glodenyatko Yarmarok div Vesela oselya Lesikova sopilka ta inshi Uporyadkuvav tritomnu antologiyu ukrayinskoyi poeziyi vsih chasiv Nebo Ukrayini zokrema Ukrayinske divo Poetichna antologiya Kniga druga Za uporyadkuvannyam ta redakciyeyu Volodimira Kolomijcya Kiyiv Ukrayinskij pismennik 2005Vidanij pereklad rosijskoyu ros Kolybel zhavoronka Moskva 1969 Tvori dlya ditej RedaguvatiPoet vidomij u pershu chergu svoyimi doroslimi virshami odnak i dlya ditej napisav chimalo Svogo chasu u vidavnictvi Veselka pobachili svit jogo dityachi zbirki poezij Zozulini cherevichki 1971 Did glid i glodenyatko 1973 Yarmarok div 1983 Vesela oselya 1986 Lesikova sopilka 2003 ta in U 2008 roci vijshla zbirka Zelene Oko ye svoyeridnoyu antologiyeyu ukrayinskoyi poeziyi dlya ditej Pid odniyeyu obkladinkoyu tut zibrano i hrestomatijni virshi vidomi bilshosti chitachiv i dosi malovidomi tvori Tisyacha j odin dityachij tekst vitvoryuye panoramu ukrayinskogo virshuvannya dlya ditej doshkilnogo molodshogo ta serednogo shkilnogo viku Iz takoyi znachnoyi kilkosti tvoriv kozhen mozhe vibrati j oblyubuvati vlasnij komplekt virshiv na svij smak U 2010 roci vijshla zbirka virshiv pid nazvoyu Ulyubleni virshi vidavnictva A BA BA GA LA MA GA kudi uvijshli virshi ne tilki Volodimira Kolomijcya a j takih vidomih pismennikiv yak Natalya Zabila Stepan Rudanskij Taras Shevchenko Mikola Vingranovskij ta inshi U 2013 roci vijshla kniga Miroslav i Lyubomir Yiyi vin prisvyativ svoyim onukam bliznyukam Virshi adresovani doshkilnyatam ta uchnyam molodshih klasiv Vidznaki RedaguvatiLaureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka 1993 za zbirku poezij Zolotosin Primitki Redaguvati Hto terzaye tebe Ukrayino toj rozstrilyuye serce moye Pomer Volodimir Kolomiyec Visnik Pereyaslavshini Arhiv originalu za 3 grudnya 2017 Posilannya Redaguvatihttp nspu org ua dovidnyk K Arhivovano 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Postati Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolomiyec Volodimir Rodionovich amp oldid 38548553