www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колективний сюзеренітет Колекти вний сюзереніте т братське співволодіння лат corpus fratrum нім Brüdergemeine фр gouvern

Колективний сюзеренітет

Колекти́вний сюзереніте́т братське співволодіння (лат. corpus fratrum, нім. Brüdergemeine, фр. gouvernement confraternel) — політико-династичний принцип, згідно з яким політична влада (у своїй публічній репрезентації — титулатурі тощо) і, як наслідок, право розпоряджання ресурсами (територією та доходами з неї) належали не окремому володареві, а загалом правлячому родові, уособленому сукупністю братів генеалогічно старійшого покоління. За своїм походженням колективний сюзернітет являв собою рису архаїчної політичної свідомості та був наслідком перенесення в політичну сферу норм звичайного спадкового права. У більш-менш вираженій формі він був властивий багатьом раннім політіям давнього часу й середньовіччя, майже всім германським і слов'янським ранньодержавним утворенням в Європі, але систематичний розвиток отримав лише в державній практиці Франкської держави VI—IX ст. і Київської Русі X—XII ст.

У науці специфічні прояви колективного сюзернітету на Русі помітили давно; вони отримали перше концептуальне осмислення в рамках т.ак званої родової теорії С. Соловйова (1847). У своєму схематизованому вигляді вона призводила до неправомірних узагальнень (наприклад, до уявлення про ієрархію столів і «лествичний» порядок заміщення княжих столів), що викликало критику — переважно з боку прихильників теорії договірного права В. Сергеєвича. У радянській історіографії елементи колективного сюзернітету помилково тлумачилися як прояви феодальної роздробленості. Принциповий для правильного розуміння колектисного сюзернітету типологічний бік до останнього часу залишався поза увагою.

Цілісна теорія в загальних рисах була накреслена В. Т. Пашуто в монографії, що вийшла в 1965 р. В її створенні брала участь ціла плеяда найвизначніших істориків того часу. Назва монографії — «Древнерусское государство и его международное значение». В той час думка про повну державну деструкцію Русі вже мало кого задовольняла, виникла необхідність відшукання якого-небудь генерального та структуроутворюючого принципу соціально-політичних відносин в період феодальної роздробленості ХІІ-ХІІІ ст. У вказаній монографії полемізуючи з сучасною йому зарубіжною історіографією, що стверджувала державну анархію для ХІІ-ХІІІ ст. але й не сприймаючи думки про збереження єдиної держави на чолі з київським князем, В. Т. Пашуто висуває ідею про гегемонію в Південній Русі (власне, Руській землі і Києва в тому числі) декількох найбільш впливових князів.

Визначальним для нового державного порядку Русі вчений вважав поняття «частини», «причастя». Всі найсильніші князі, що управляють в порядку колективного сюзеренітету над Києвом і Руською Землею (що звузилась в кінці ХІІ ст. до меж Київської Землі), здобували право на цю владу шляхом виділення їм яких-небудь земельних володінь в Київщині. В умовах феодальної роздробленості, гострого суперництва ворогуючих князівських угрупувань система колективного сюзеренітету в реальному житті встановлювалась шляхом захоплення Києва тією чи іншою коаліцією. Найбільш впливовим, а отже і частіше інших правлячими в Києві В. Т. Пашуто назвав дві коаліції: Суздаль — Галич і Волинь — Смоленськ. Захопивши Київ, будь-яке з названих угрупувань висуває із свого середовища кандидата, котрий і ставав київським князем, хоча й тільки «номінальним», що роздавав своїм співправителям Руську Землю у вигляді «причастя». Такі володіння в свою чергу були своєрідним гарантом їх участі у виконанні загальнодержавних зобов'язань. Основним регулятивним органом знову створеної системи між князівських відносин стали загальноруські з'їзди-«снеми».

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kolekti vnij syuzerenite t bratske spivvolodinnya lat corpus fratrum nim Brudergemeine fr gouvernement confraternel politiko dinastichnij princip zgidno z yakim politichna vlada u svoyij publichnij reprezentaciyi titulaturi tosho i yak naslidok pravo rozporyadzhannya resursami teritoriyeyu ta dohodami z neyi nalezhali ne okremomu volodarevi a zagalom pravlyachomu rodovi uosoblenomu sukupnistyu brativ genealogichno starijshogo pokolinnya Za svoyim pohodzhennyam kolektivnij syuzernitet yavlyav soboyu risu arhayichnoyi politichnoyi svidomosti ta buv naslidkom perenesennya v politichnu sferu norm zvichajnogo spadkovogo prava U bilsh mensh virazhenij formi vin buv vlastivij bagatom rannim politiyam davnogo chasu j serednovichchya majzhe vsim germanskim i slov yanskim rannoderzhavnim utvorennyam v Yevropi ale sistematichnij rozvitok otrimav lishe v derzhavnij praktici Frankskoyi derzhavi VI IX st i Kiyivskoyi Rusi X XII st U nauci specifichni proyavi kolektivnogo syuzernitetu na Rusi pomitili davno voni otrimali pershe konceptualne osmislennya v ramkah t ak zvanoyi rodovoyi teoriyi S Solovjova 1847 U svoyemu shematizovanomu viglyadi vona prizvodila do nepravomirnih uzagalnen napriklad do uyavlennya pro iyerarhiyu stoliv i lestvichnij poryadok zamishennya knyazhih stoliv sho viklikalo kritiku perevazhno z boku prihilnikiv teoriyi dogovirnogo prava V Sergeyevicha U radyanskij istoriografiyi elementi kolektivnogo syuzernitetu pomilkovo tlumachilisya yak proyavi feodalnoyi rozdroblenosti Principovij dlya pravilnogo rozuminnya kolektisnogo syuzernitetu tipologichnij bik do ostannogo chasu zalishavsya poza uvagoyu Cilisna teoriya v zagalnih risah bula nakreslena V T Pashuto v monografiyi sho vijshla v 1965 r V yiyi stvorenni brala uchast cila pleyada najviznachnishih istorikiv togo chasu Nazva monografiyi Drevnerusskoe gosudarstvo i ego mezhdunarodnoe znachenie V toj chas dumka pro povnu derzhavnu destrukciyu Rusi vzhe malo kogo zadovolnyala vinikla neobhidnist vidshukannya yakogo nebud generalnogo ta strukturoutvoryuyuchogo principu socialno politichnih vidnosin v period feodalnoyi rozdroblenosti HII HIII st U vkazanij monografiyi polemizuyuchi z suchasnoyu jomu zarubizhnoyu istoriografiyeyu sho stverdzhuvala derzhavnu anarhiyu dlya HII HIII st ale j ne sprijmayuchi dumki pro zberezhennya yedinoyi derzhavi na choli z kiyivskim knyazem V T Pashuto visuvaye ideyu pro gegemoniyu v Pivdennij Rusi vlasne Ruskij zemli i Kiyeva v tomu chisli dekilkoh najbilsh vplivovih knyaziv Viznachalnim dlya novogo derzhavnogo poryadku Rusi vchenij vvazhav ponyattya chastini prichastya Vsi najsilnishi knyazi sho upravlyayut v poryadku kolektivnogo syuzerenitetu nad Kiyevom i Ruskoyu Zemleyu sho zvuzilas v kinci HII st do mezh Kiyivskoyi Zemli zdobuvali pravo na cyu vladu shlyahom vidilennya yim yakih nebud zemelnih volodin v Kiyivshini V umovah feodalnoyi rozdroblenosti gostrogo supernictva voroguyuchih knyazivskih ugrupuvan sistema kolektivnogo syuzerenitetu v realnomu zhitti vstanovlyuvalas shlyahom zahoplennya Kiyeva tiyeyu chi inshoyu koaliciyeyu Najbilsh vplivovim a otzhe i chastishe inshih pravlyachimi v Kiyevi V T Pashuto nazvav dvi koaliciyi Suzdal Galich i Volin Smolensk Zahopivshi Kiyiv bud yake z nazvanih ugrupuvan visuvaye iz svogo seredovisha kandidata kotrij i stavav kiyivskim knyazem hocha j tilki nominalnim sho rozdavav svoyim spivpravitelyam Rusku Zemlyu u viglyadi prichastya Taki volodinnya v svoyu chergu buli svoyeridnim garantom yih uchasti u vikonanni zagalnoderzhavnih zobov yazan Osnovnim regulyativnim organom znovu stvorenoyi sistemi mizh knyazivskih vidnosin stali zagalnoruski z yizdi snemi Dzherela ta literatura RedaguvatiM F Kotlyar Kolektivnogo syuzerenitetu koncepciya Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 449 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Kotlyar M F Diplomatichni vidnosini mizh dvoma oseredkami vladi v Davnoruskij derzhavi Ukrayinskij Istorichnij Zhurnal 2003 1 S 23 36 ukr Nazarenko O V Syuzerenitet kolektivnij Arhivovano 6 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 927 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Pashuto V T Drevnerusskoe nasledie i istoricheskie sudby vostochnogo slavyanstva M Nauka 1982 ros Tolochko A P Knyaz v Drevnej Rusi vlast sobstvennost ideologiya K 1991 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolektivnij syuzerenitet amp oldid 36278674