Коваль Ярослав Григорович Щодо інших людей з іменем Ярослав Коваль див Ярослав Коваль У Вікіпедії є статті про інших люд

Щодо інших людей з іменем Ярослав Коваль див. Ярослав Коваль.

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Коваль.

Ярослав Григорович Ковáль (* 31 липня 1958(19580731), Ужгород) — український дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України.

Ярослав Григорович Ковáль
Народився	31 липня 1958(1958-07-31) (65 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	у відставці
Alma mater	Факультет романо-германської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка^d
Нагороди	Велика стрічка ордена Вісам аль Алауї (Королівство Марокко), 2019 р.

Перекладач художньої літератури з французької, член Національної спілки письменників України (творче об'єднання перекладачів).

Біографія Редагувати

Народився 31 липня 1958 року в Ужгороді. З 1960 р. мешкає в Києві. У 1980 році закінчив Київський державний університет ім. Тараса Шевченка, факультет романо-германської філології. Кандидат філологічних наук.

З 1978 по 1979 стажувався у Гренобльському університеті ім. Стендаля^[fr].

З 1980 по 1993 — викладач, доцент факультету романо-германської філології Київського університету ім. Тараса Шевченка. У 1988 стажування у Гренобльському університеті ім. Стендаля.

У 1993 році вступає на дипломатичну службу. З 1993 по 2003 працював у Постійному представництві України при Відділенні ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві (Швейцарія), потім радником, завідувачем відділу країн Західної Європи управління Європи та Америки в Міністерстві закордонних справ України, радником Посольства України у державах Бенілюкс, начальником 2-го територіального управління МЗС України.

З 2003 по 2006 — радник-посланник Посольства України у Франції.

У 2006–2008 — Посол України у Королівстві Бельгія і Великому Герцогстві Люксембург за сумісництвом.

У 2008-2011 — директор департаменту Державного протоколу, потім директор 5-го територіального департаменту в Міністерстві закордонних справ України.

У 2011-2019 — Посол України у Королівстві Марокко.

11-14 жовтня 2012 — офіційний представник України на XIV саміті Міжнародної організації франкофонії (Кіншаса, Демократична Республіка Конго).

У 2019-2023 — Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ України.

Має ранг Надзвичайного і Повноважного Посла України.

Науково-методичні праці Редагувати

«Теорія і практика перекладу. Французька мова» (у співавторстві з проф. Олександром Чередниченком). 1-е видання — Київ: Видавництво Київського університету «Либідь», 1991; 2-е видання — Київ: Либідь, 1995

Переклади Редагувати

Ромен Ґарі «Поговоримо про героїзм», «На Кіліманджаро все гаразд», «Декаданс». Київ: журнал Всесвіт, № 3, 1983 р., № 2, 1987 р.
Франсуаза Саган «Ніч собаки». Київ: журнал Всесвіт, № 1, 1984 р.
Ерве Базен «Нічого не трапляється». Київ: журнал Всесвіт, № 2, 1984 р.

Ремон Кено. «Вправи зі стилю» (фр. Exercices de style) (спільно з Юрієм Лисенком — Юрком Позаяком). Львів: Літературна агенція «Піраміда», 2006.

Патрік Модіано «Неділі в серпні» (фр. Dimanches d'août) (спільно з Вадимом Карпенком). Київ: журнал Всесвіт, № 2, 1989 р.
Ален Робб-Грійє. «Джін, або Червона калюжа на розбитій бруківці» (фр. Djinn ou Un trou rouge entre les pavés disjoints). Київ: журнал Всесвіт, № 7, 1992 р.
Теодор Денк (Богдан Феденко). «Таорміна» (фр. Taormina). Київ: журнал Всесвіт, № 3-4, 1995 р.
Ремон Кено. «Зазі в метро» (фр. Zazie dans le métro). У кн.: Ремон Кено. Зазі в метро. Вправи зі стилю. Харків: видавництво «Фоліо», 2015. Книжка здобула спеціальну відзнаку журі премії «Сковорода» (2015 р.) за найкращий переклад з французької на українську.
Патрік Модіано. «У кафе втраченої молодості» (фр. Dans le café de la jeunesse perdue). Харків: видавництво «Фоліо», 2015. Спеціальна відзнака журі премії «Сковорода» (2016 р.) за найкращий переклад з французької на українську.
Патрік Модіано. «Щоб не загубитися у місті» (фр. Pour que tu ne te perdes pas dans le quartier). Київ: Видавництво Жупанського, 2017.
Патрік Модіано. «Нічна трава» (фр. L'Herbe des nuits). Харків: видавництво «Фоліо», 2017.
П'єр Леметр. «Три дні й життя» (фр. Trois jours et une vie). Харків: видавництво «Фоліо», 2019.
Жан-Крістоф Рюфен. «Довколосвітні мандри короля Зібеліна» (фр. Le tour du monde du roi Zibeline). Київ: Видавництво Жупанського, 2020.
Луї-Фердінан Селін. «Феєрія для іншого разу» (фр. Féerie pour une autre fois). Київ: Видавництво Жупанського, готується до друку.

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

Український дипломатичний корпус
Ален Роб-Грійє «Джін», переклад Я.Коваля^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[ 10 Червня 2011 у Wayback Machine.]