www.wikidata.uk-ua.nina.az

Класична економічна теорія напрям в економічній теорії заснований Адамом Смітом і розвинений Томасом Мальтусом Давидом Р

Класична економічна теорія

Класична економічна теорія — напрям в економічній теорії, заснований Адамом Смітом і розвинений Томасом Мальтусом, Давидом Рікардо, Жан-Батістом Сеєм і Джоном Стюартом Міллем. У класичній економічній теорії економіка здатна до саморегулювання і повного використання своїх ресурсів, а будь-яке виробництво організовується для того, щоб збільшити споживання і так далі.

В основі будь-якої макроекономічної теорії лежить питання про те, за допомогою яких механізмів в економіці забезпечується повна зайнятість, тобто повне використання наявних ресурсів. Це може забезпечувати ринковий механізм самостійно або поряд з ним відповідну регулюючу роль має виконувати держава. Це питання є центральним і для класичної теорії[джерело не вказане 1529 днів].

Прихильники класичної теорії вважають, що ринковий механізм здатний автоматично забезпечувати повну зайнятість без державного втручання в економіку, тобто повна зайнятість є нормою для економіки з ринковими відносинами. Вони визнають, що інколи на економіку можуть негативно впливати зовнішні фактори, такі як війни, політичні перевороти, посуха, біржові крахи тощо, які тимчасово виводять її зі стану повної зайнятості. Проте здатність ринку до автоматичного саморегулювання є достатньою, щоб через деякий час знову відновити в економіці такий рівень виробництва, який відповідає умовам повної зайнятості. Це означає, що можливий відхід економіки від стану повної зайнятості, на думку представників класичної теорії, є не внутрішнім продуктом ринкової економіки, а лише результатом впливу на неї зовнішніх обставин.

Згідно з класичною теорією механізм ринкового саморегулювання економіки складається з декількох елементів. Перший — ситуація, коли величина сукупних витрат буде недостатньою для виробництва потенційного ВВП, є малоймовірна. Якщо навіть сукупні витрати за будь-яких обставин зменшаться порівняно з потенційною величиною, то досить швидко такі важелі ринкового регулювання як ціна і зарплата примусять економічних суб'єктів збільшити сукупні витрати до потенційної величини.

Прихильники класичної теорії визнають дестабілізуючий вплив заощаджень на рівновагу між доходами і витратами. Проте, на їхню думку, дана обставина не вимагає державного втручання в економіку. Ринковий механізм здатний самостійно й досить швидко ліквідувати цей дисбаланс через взаємодію між товарним та грошовим ринками. У цьому полягає суть другого елементу класичної теорії про ринкове саморегулювання. Та частка доходів, яка спрямовується на заощадження, знову повертається на товарний ринок у вигляді інвестицій. Інвестиційні витрати підприємців компенсують ті вилучення із потоку "доходи — витрати", які відбуваються в формі заощаджень. Отже, якщо підприємці будуть інвестувати в економіку стільки ж, скільки домогосподарства мають намір заощаджувати, то закон Сея буде діяти і відповідність між доходами і витратами не буде порушена.

Необхідною умовою для досягнення відповідності між доходами і витратами в економіці є баланс між заощадженнями та інвестиціями. Згідно з класичною теорією ця умова забезпечується грошовим ринком через коливання відсоткової ставки під впливом попиту і пропозиції на цьому ринку. Суб'єктами грошового ринку є, з одного боку, домогосподарства як власники заощаджених грошей, з іншого — підприємці, які пред'являють попит на ці гроші з метою інвестування економіки. Рівновага між величиною запропонованих грошей і попитом на них досягається відсотковою ставкою.

Якщо запропонований обсяг заощаджених грошей перевищує попит на них з боку інвесторів або зменшується порівняно з ним, то відсоткова ставка знижується або піднімається і завдяки цьому урівноважує їх між собою. Це означає, що рівноважна відсоткова ставка вирівнює заощадження та інвестиції автоматично. За цих умов необхідність державного втручання в економіку не виникає.

Класики допускають тимчасове перевищення заощаджень порівняно з інвестиціями, що може викликати тимчасове відхилення сукупних витрат від потенційної величини. Але таке відхилення, на їхню думку, необов'язково викличе падіння виробництва порівняно з потенційним рівнем, оскільки крім грошового ринку, велику регулюючу роль виконують ціни і зарплата.

Регулюючий потенціал цін і зарплати складає суть третього елементу класичної теорії про ринкове саморегулювання. Його суть полягає в тому, що обсяг сукупної продукції, яку можуть реалізувати її виробники, залежить не лише від величини сукупних витрат, а й від рівня товарних цін. Це означає, що навіть тоді, коли відсоткова ставка за будь-якої причини нездатна привести у відповідність заощадження домогосподарств та інвестиції підприємств, падіння сукупних витрат буде компенсоване пропорційним зниженням цін. Отже, якщо домогосподарства тимчасово заощадили більше, ніж підприємці мають намір інвестувати, то викликане цим зменшення сукупних витрат не приведе до тривалого скорочення реальних обсягів виробництва, оскільки ціни знизилися пропорційно зменшенню цих витрат.

Згідно з класичною теорією здатність економіки до цінового саморегулювання забезпечується конкуренцією між продавцями, яка породжує високу еластичність цін стосовно попиту. Оскільки падіння попиту на продукцію стає загальним, виробники під впливом конкуренції змушені знижувати ціни, щоб уникнути затоварювання. Отже, поява надмірних заощаджень викликає зниження цін, які збільшують реальну величину сукупних витрат і відновлюють сукупний попит на рівні повної зайнятості. Тому заощадження викликають зниження цін, а не зменшення обсягів виробництва і зайнятості.

Зниження товарних цін за інших незмінних умов може зменшити прибутковість виробництва товарів, що може стримати виробників від бажання збільшувати пропозицію до потенційного рівня. Але згідно з класичною теорією цього не відбудеться, оскільки падіння сукупного попиту викличе скорочення попиту на ресурси, і насамперед на робочу силу. Це викличе зниження цін на ресурси, в тому числі падіння заробітної плати. Конкуренція на ринку праці між робітниками примусить їх найматися на роботу за нижчими ставками заробітної плати, що знизить середні витрати і відновить нормальний рівень прибутку.

Отже, зниження товарних цін, доповнене зниженням ресурсових цін, відновить виробництво товарів на потенційному рівні і забезпечить повну зайнятість. Єдиним наслідком цього відновлення будуть нижчі товарні та ресурсові ціни.

Підсумовуючи, можна стверджувати, що згідно з класичною теорією механізм відсоткової ставки, гнучких товарних і ресурсових цін надає ринку здатність автоматично підтримувати повну зайнятість в економіці. За цих умов виключається необхідність втручання держави в економіку, тобто найраціональнішою має бути політика державного невтручання.

Класична дихотомія і нейтральність грошей Редагувати

Теоретичний поділ величин на номінальні (грошові) і реальні, що припускає незалежну динаміку реальних і грошових показників.

Людвіг фон Мізес про роль грошей у ринковому обміні:

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Людська діяльність: Трактат з економічної теорії
Елементарна теорія цінності і ціни застосовує, ..., поняття ринку, на якому усі угоди здійснюються у результаті прямого обміну. Грошей не існує, товарі і послуги обмінюються безпосередньо на інші товари і послуги. Ця ідеальна конструкція є необхідною. Можна знехтувати проміжною роллю грошей для того, щоб зрозуміти: у підсумку завжди відбувається обмін економічними благами першого порядку. Але при цьому завжди слід стерегтися ілюзії, яку легко може породити поняття ринку з прямими обміном. Хибне припущення, що засіб обміну є лише нейтральним фактором, саме зобов'язане своїм походженням й стійкістю неправильній інтерпретації даної ідеальної конструкції. У відповідності до цієї думки єдина різниця між прямими і непрямим обміном полягає у тому, що для останнього використовується засіб обміну. Стверджується, що введення грошей до угоди не чинить впливу на основні особливості ділового життя. При цьому ігнорується той факт, що історії відомі випадки, коли різкі зміни у купівельній спроможності грошей розхитували усю систему обміну. Однак вважається, що ці виключні факти спричинені невідповідною політикою регулювання.

— Людвіг фон МІзес, Людська діяльність: трактат з економічної теорії. XI. Визначення цінності без розрахунку


Розвиток класичної теорії Редагувати

Людвіг фон Мізес, описуючи значення і розвиток економічних знань, дає таку оцінку ролі класичної теорії: "З політичної економії класичної школи виникла загальна теорія людської діяльності - праксеологія". "Трансформацію учення, яке започаткували економісти класичної школи, була завершена тільки сучасною суб'єктивною економічною теорією, яка перетворила теорію ринкових цін у загальну теорію людського вибору".

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  1. Базилевич В. Д., Базилевич К. С. Ринкова економіка: Основні поняття і категорії: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 263 с.
  2. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005 — 442 с.
  3. Предборський В. А. Економічна безпека держави: Монографія. — К.: Кондор, 2005. — 391 с.
  4. Отрошко О. В. Основи економічної теорії: Макроекономічний аспект: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 222 с.
  5. Круш П. В. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2005. — 400 с.
  6. Савченко А. Г. і ін. Макроекономіка: Підручник. — К.: Либідь, 1999. — 288 с.
  7. Національна економіка: Підручник / За ред. П. В. Круша. — К.: Каравела; Піча Ю. В., 2008. — 416 с.
  8. Єщенко П. С. Сучасна економіка: Навч. посіб. — К.: Вища школа, 2005. — 325 с.
  9. Макроекономіка та макроекономічна політика: Навч. посіб. / А. Ф. Мельник і ін. — К.: Знання 2008. — 699 с.
  10. Панчишин Степан. Макроекономіка: Навч. посіб. — К.: Либідь, 2001. — 616 с.
  11. Заболоцький Б. Ф. Перехідна економіка: Посібник. — К.: ВД "Академія", 2004. — 512 с.
  12. Башнянин Г. І. Макроекономічна теорія: Навч. посіб. — Львів: "Новий Світ — 2000", 2005. — 552 с.
  13. Перехідна економіка: Підручник. / В. М. Геєць і ін. — К.: Вища школа, 2003. — 591 с.
  14. Мунтіян В. І. Економічна безпека України. — К.: КВІЦ, 1999. — 462 с.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (Вересень 2012)
  1. ↑ фон Мизес, Людвиг (2016). Человеческая деятельность: Трактат по экономической теории (рос.). Челябинск: Социум. ISBN 978-5-91603-093-8. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Klasichna ekonomichna teoriya napryam v ekonomichnij teoriyi zasnovanij Adamom Smitom i rozvinenij Tomasom Maltusom Davidom Rikardo Zhan Batistom Seyem i Dzhonom Styuartom Millem U klasichnij ekonomichnij teoriyi ekonomika zdatna do samoregulyuvannya i povnogo vikoristannya svoyih resursiv a bud yake virobnictvo organizovuyetsya dlya togo shob zbilshiti spozhivannya i tak dali V osnovi bud yakoyi makroekonomichnoyi teoriyi lezhit pitannya pro te za dopomogoyu yakih mehanizmiv v ekonomici zabezpechuyetsya povna zajnyatist tobto povne vikoristannya nayavnih resursiv Ce mozhe zabezpechuvati rinkovij mehanizm samostijno abo poryad z nim vidpovidnu regulyuyuchu rol maye vikonuvati derzhava Ce pitannya ye centralnim i dlya klasichnoyi teoriyi dzherelo ne vkazane 1529 dniv Prihilniki klasichnoyi teoriyi vvazhayut sho rinkovij mehanizm zdatnij avtomatichno zabezpechuvati povnu zajnyatist bez derzhavnogo vtruchannya v ekonomiku tobto povna zajnyatist ye normoyu dlya ekonomiki z rinkovimi vidnosinami Voni viznayut sho inkoli na ekonomiku mozhut negativno vplivati zovnishni faktori taki yak vijni politichni perevoroti posuha birzhovi krahi tosho yaki timchasovo vivodyat yiyi zi stanu povnoyi zajnyatosti Prote zdatnist rinku do avtomatichnogo samoregulyuvannya ye dostatnoyu shob cherez deyakij chas znovu vidnoviti v ekonomici takij riven virobnictva yakij vidpovidaye umovam povnoyi zajnyatosti Ce oznachaye sho mozhlivij vidhid ekonomiki vid stanu povnoyi zajnyatosti na dumku predstavnikiv klasichnoyi teoriyi ye ne vnutrishnim produktom rinkovoyi ekonomiki a lishe rezultatom vplivu na neyi zovnishnih obstavin Zgidno z klasichnoyu teoriyeyu mehanizm rinkovogo samoregulyuvannya ekonomiki skladayetsya z dekilkoh elementiv Pershij situaciya koli velichina sukupnih vitrat bude nedostatnoyu dlya virobnictva potencijnogo VVP ye malojmovirna Yaksho navit sukupni vitrati za bud yakih obstavin zmenshatsya porivnyano z potencijnoyu velichinoyu to dosit shvidko taki vazheli rinkovogo regulyuvannya yak cina i zarplata primusyat ekonomichnih sub yektiv zbilshiti sukupni vitrati do potencijnoyi velichini Prihilniki klasichnoyi teoriyi viznayut destabilizuyuchij vpliv zaoshadzhen na rivnovagu mizh dohodami i vitratami Prote na yihnyu dumku dana obstavina ne vimagaye derzhavnogo vtruchannya v ekonomiku Rinkovij mehanizm zdatnij samostijno j dosit shvidko likviduvati cej disbalans cherez vzayemodiyu mizh tovarnim ta groshovim rinkami U comu polyagaye sut drugogo elementu klasichnoyi teoriyi pro rinkove samoregulyuvannya Ta chastka dohodiv yaka spryamovuyetsya na zaoshadzhennya znovu povertayetsya na tovarnij rinok u viglyadi investicij Investicijni vitrati pidpriyemciv kompensuyut ti viluchennya iz potoku dohodi vitrati yaki vidbuvayutsya v formi zaoshadzhen Otzhe yaksho pidpriyemci budut investuvati v ekonomiku stilki zh skilki domogospodarstva mayut namir zaoshadzhuvati to zakon Seya bude diyati i vidpovidnist mizh dohodami i vitratami ne bude porushena Neobhidnoyu umovoyu dlya dosyagnennya vidpovidnosti mizh dohodami i vitratami v ekonomici ye balans mizh zaoshadzhennyami ta investiciyami Zgidno z klasichnoyu teoriyeyu cya umova zabezpechuyetsya groshovim rinkom cherez kolivannya vidsotkovoyi stavki pid vplivom popitu i propoziciyi na comu rinku Sub yektami groshovogo rinku ye z odnogo boku domogospodarstva yak vlasniki zaoshadzhenih groshej z inshogo pidpriyemci yaki pred yavlyayut popit na ci groshi z metoyu investuvannya ekonomiki Rivnovaga mizh velichinoyu zaproponovanih groshej i popitom na nih dosyagayetsya vidsotkovoyu stavkoyu Yaksho zaproponovanij obsyag zaoshadzhenih groshej perevishuye popit na nih z boku investoriv abo zmenshuyetsya porivnyano z nim to vidsotkova stavka znizhuyetsya abo pidnimayetsya i zavdyaki comu urivnovazhuye yih mizh soboyu Ce oznachaye sho rivnovazhna vidsotkova stavka virivnyuye zaoshadzhennya ta investiciyi avtomatichno Za cih umov neobhidnist derzhavnogo vtruchannya v ekonomiku ne vinikaye Klasiki dopuskayut timchasove perevishennya zaoshadzhen porivnyano z investiciyami sho mozhe viklikati timchasove vidhilennya sukupnih vitrat vid potencijnoyi velichini Ale take vidhilennya na yihnyu dumku neobov yazkovo vikliche padinnya virobnictva porivnyano z potencijnim rivnem oskilki krim groshovogo rinku veliku regulyuyuchu rol vikonuyut cini i zarplata Regulyuyuchij potencial cin i zarplati skladaye sut tretogo elementu klasichnoyi teoriyi pro rinkove samoregulyuvannya Jogo sut polyagaye v tomu sho obsyag sukupnoyi produkciyi yaku mozhut realizuvati yiyi virobniki zalezhit ne lishe vid velichini sukupnih vitrat a j vid rivnya tovarnih cin Ce oznachaye sho navit todi koli vidsotkova stavka za bud yakoyi prichini nezdatna privesti u vidpovidnist zaoshadzhennya domogospodarstv ta investiciyi pidpriyemstv padinnya sukupnih vitrat bude kompensovane proporcijnim znizhennyam cin Otzhe yaksho domogospodarstva timchasovo zaoshadili bilshe nizh pidpriyemci mayut namir investuvati to viklikane cim zmenshennya sukupnih vitrat ne privede do trivalogo skorochennya realnih obsyagiv virobnictva oskilki cini znizilisya proporcijno zmenshennyu cih vitrat Zgidno z klasichnoyu teoriyeyu zdatnist ekonomiki do cinovogo samoregulyuvannya zabezpechuyetsya konkurenciyeyu mizh prodavcyami yaka porodzhuye visoku elastichnist cin stosovno popitu Oskilki padinnya popitu na produkciyu staye zagalnim virobniki pid vplivom konkurenciyi zmusheni znizhuvati cini shob uniknuti zatovaryuvannya Otzhe poyava nadmirnih zaoshadzhen viklikaye znizhennya cin yaki zbilshuyut realnu velichinu sukupnih vitrat i vidnovlyuyut sukupnij popit na rivni povnoyi zajnyatosti Tomu zaoshadzhennya viklikayut znizhennya cin a ne zmenshennya obsyagiv virobnictva i zajnyatosti Znizhennya tovarnih cin za inshih nezminnih umov mozhe zmenshiti pributkovist virobnictva tovariv sho mozhe strimati virobnikiv vid bazhannya zbilshuvati propoziciyu do potencijnogo rivnya Ale zgidno z klasichnoyu teoriyeyu cogo ne vidbudetsya oskilki padinnya sukupnogo popitu vikliche skorochennya popitu na resursi i nasampered na robochu silu Ce vikliche znizhennya cin na resursi v tomu chisli padinnya zarobitnoyi plati Konkurenciya na rinku praci mizh robitnikami primusit yih najmatisya na robotu za nizhchimi stavkami zarobitnoyi plati sho znizit seredni vitrati i vidnovit normalnij riven pributku Otzhe znizhennya tovarnih cin dopovnene znizhennyam resursovih cin vidnovit virobnictvo tovariv na potencijnomu rivni i zabezpechit povnu zajnyatist Yedinim naslidkom cogo vidnovlennya budut nizhchi tovarni ta resursovi cini Pidsumovuyuchi mozhna stverdzhuvati sho zgidno z klasichnoyu teoriyeyu mehanizm vidsotkovoyi stavki gnuchkih tovarnih i resursovih cin nadaye rinku zdatnist avtomatichno pidtrimuvati povnu zajnyatist v ekonomici Za cih umov viklyuchayetsya neobhidnist vtruchannya derzhavi v ekonomiku tobto najracionalnishoyu maye buti politika derzhavnogo nevtruchannya Zmist 1 Klasichna dihotomiya i nejtralnist groshej 2 Rozvitok klasichnoyi teoriyi 3 Div takozh 4 LiteraturaKlasichna dihotomiya i nejtralnist groshej RedaguvatiTeoretichnij podil velichin na nominalni groshovi i realni sho pripuskaye nezalezhnu dinamiku realnih i groshovih pokaznikiv Lyudvig fon Mizes pro rol groshej u rinkovomu obmini Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Lyudska diyalnist Traktat z ekonomichnoyi teoriyi nbsp Elementarna teoriya cinnosti i cini zastosovuye ponyattya rinku na yakomu usi ugodi zdijsnyuyutsya u rezultati pryamogo obminu Groshej ne isnuye tovari i poslugi obminyuyutsya bezposeredno na inshi tovari i poslugi Cya idealna konstrukciya ye neobhidnoyu Mozhna znehtuvati promizhnoyu rollyu groshej dlya togo shob zrozumiti u pidsumku zavzhdi vidbuvayetsya obmin ekonomichnimi blagami pershogo poryadku Ale pri comu zavzhdi slid steregtisya ilyuziyi yaku legko mozhe poroditi ponyattya rinku z pryamimi obminom Hibne pripushennya sho zasib obminu ye lishe nejtralnim faktorom same zobov yazane svoyim pohodzhennyam j stijkistyu nepravilnij interpretaciyi danoyi idealnoyi konstrukciyi U vidpovidnosti do ciyeyi dumki yedina riznicya mizh pryamimi i nepryamim obminom polyagaye u tomu sho dlya ostannogo vikoristovuyetsya zasib obminu Stverdzhuyetsya sho vvedennya groshej do ugodi ne chinit vplivu na osnovni osoblivosti dilovogo zhittya Pri comu ignoruyetsya toj fakt sho istoriyi vidomi vipadki koli rizki zmini u kupivelnij spromozhnosti groshej rozhituvali usyu sistemu obminu Odnak vvazhayetsya sho ci viklyuchni fakti sprichineni nevidpovidnoyu politikoyu regulyuvannya nbsp Lyudvig fon MIzes Lyudska diyalnist traktat z ekonomichnoyi teoriyi XI Viznachennya cinnosti bez rozrahunkuRozvitok klasichnoyi teoriyi RedaguvatiLyudvig fon Mizes opisuyuchi znachennya i rozvitok ekonomichnih znan daye taku ocinku roli klasichnoyi teoriyi Z politichnoyi ekonomiyi klasichnoyi shkoli vinikla zagalna teoriya lyudskoyi diyalnosti prakseologiya 1 Transformaciyu uchennya yake zapochatkuvali ekonomisti klasichnoyi shkoli bula zavershena tilki suchasnoyu sub yektivnoyu ekonomichnoyu teoriyeyu yaka peretvorila teoriyu rinkovih cin u zagalnu teoriyu lyudskogo viboru 1 Div takozh RedaguvatiAvstrijska shkola ekonomiki Ekonomichna teoriya Kejnsianstvo Neoklasichna ekonomichna teoriya Merkantilizm Teoriya suspilnogo viboru FiziokratiyaLiteratura RedaguvatiBazilevich V D Bazilevich K S Rinkova ekonomika Osnovni ponyattya i kategoriyi Navch posib K Znannya 2006 263 s Bazilinska O Ya Makroekonomika Navch posib K CNL 2005 442 s Predborskij V A Ekonomichna bezpeka derzhavi Monografiya K Kondor 2005 391 s Otroshko O V Osnovi ekonomichnoyi teoriyi Makroekonomichnij aspekt Navch posib K Znannya 2006 222 s Krush P V Makroekonomika Navch posib K CNL 2005 400 s Savchenko A G i in Makroekonomika Pidruchnik K Libid 1999 288 s Nacionalna ekonomika Pidruchnik Za red P V Krusha K Karavela Picha Yu V 2008 416 s Yeshenko P S Suchasna ekonomika Navch posib K Visha shkola 2005 325 s Makroekonomika ta makroekonomichna politika Navch posib A F Melnik i in K Znannya 2008 699 s Panchishin Stepan Makroekonomika Navch posib K Libid 2001 616 s Zabolockij B F Perehidna ekonomika Posibnik K VD Akademiya 2004 512 s Bashnyanin G I Makroekonomichna teoriya Navch posib Lviv Novij Svit 2000 2005 552 s Perehidna ekonomika Pidruchnik V M Geyec i in K Visha shkola 2003 591 s Muntiyan V I Ekonomichna bezpeka Ukrayini K KVIC 1999 462 s Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2012 a b fon Mizes Lyudvig 2016 Chelovecheskaya deyatelnost Traktat po ekonomicheskoj teorii ros Chelyabinsk Socium ISBN 978 5 91603 093 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Klasichna ekonomichna teoriya amp oldid 37567086