www.wikidata.uk-ua.nina.az

Київська капела бандуристів український музичний колектив організований В Ємцем за сприяння Гетьмана Павла Скоропадськог

Київська капела бандуристів

Київська капела бандуристів — український музичний колектив, організований, В. Ємцем за сприяння Гетьмана Павла Скоропадського. Відлічує свою історію з серпня 1918 року, відколи бандуристом Василем Ємцем був заснований «Кобзарський хор» і були проведена перша репетиція колективу. Припинив існування в квітні 1919-го, відновився в грудні 1923 р. а знову припинив існування в жовтні 1934 р. В жовтні 1935 р. залишки учасників гурту були об'єднані з залишками Полтавської капели бандуристів (яка також припинила існувати в жовтні 1934 р.), і була створена Об'єднана зразкова капела бандуристів.

Київська капела бандуристів
Київська капела бандуристів (1925)
Основна інформація
Попередні назви Кобзарський хор
Роки 1918 - 1934
Країна  УНР,
 УРСР
Місто Київ

Історія Редагувати

Передісторія Редагувати

Менська капела бандуристів (1910). На фотографії: 1. Кашуба (Кошуба) Марко Пилипович (1875—1934), 2. Копань (Копан) Григорій Якович (1890—1937) 3. Панченко Федір Петрович, (без бандури) 4) Сидить Потапенко Василь Василєвич, 5) Яценко в капелюсі (організаор капели) (1870-1935) 6) Войцех Григорій Євтихович (1877—1937)

В серпні 1902 року, в Харкові провели XII археологічний з'їзд, на якому Гнат Хоткевич організував лекцію та концерт з виступом кобзарів та лірників. Крім виступу окремих кобзарів, було підготовано ансамблевий виступ, який мав значний успіх і вплинув на формування майбутніх кобзарських колективів.

В 1904 в Москві на концерті для збирання коштів навчальних потеб українських студентів виступив квартет молодих зрячих бандуристів в складі Г. Хоткевича, А. Чайковського, В. Шевченка та А. Волощенка.

В Києві перший в Україні колектив зрячих бандуристів був створений з студентів Київського університету в 1906—1909 роках під керівництвом Михайла Домонтовича. Колектив складався з 6-ти учасників і часто виступав на українських громадських подіях довкола міста.

В 1910 р. короткий час існував ансамбль, який складався з учнів класу гри на бандурі музичної школи Лисенка, де викладав кобзар Іван Кучеренко. Відомо також, що бандури для школи виготовив кобзар, майстер бандур родом з Чернігівщини — Петро Бондар.

В 1910 в Мени на Чернігівщині бандурист Г. Яценко зорганізував капелу бандуристів яку керував учень чернігівського кобзаря Т. Пархоменка - Василь Потапенко. Деякі учасники включилися до створено в Києві кобзарського хору пк В Ємця.

Думка про створення кобзарського колективу виникла у Василя Ємця в 1911 р. після концерту кобзарського квартету в Охтирці, де грала група слобідських кобзарів під керівництва кобзаря Івана Кучеренка. На задум Ємця вплинуло також й існування кобзарського колективу під керівництвом В. Шевченка, при українському товаристві «Кобзар» в Москві, де Ємець вчився у 1913—1914 рр., а також певні спроби та експерименти, які він провів на Кубані в 1913 р.

Кобзарський хор (1918—1919) Редагувати

У травні 1918-го оголошення про створення колективу були надруковані в газетах «Відродження», «Робітнича газета» та «Народна воля». Репетиції колективу почалися в серпні того ж року.

Перший концерт відбувся в неділю 3-го листопада 1918 р. Гроші за оренду зали сплатив гетьман Скоропадський. Концерт відбувся у другій за розмірами залі Києва — Театрі «Берґоньє» (сьогодні приміщення теату Лесі Українки).

Програма першого концерту включала:

  • Гей нумо хлопці до зброї — обр. В. Ємця — Інструментальний твір
  • Про Морозенка (соло)
  • Та літа орел — обр. В. Ємця
  • Про смерть козака (соло)
  • Ой, на горі та женці жнуть — обр. В. Ємця
  • Ми гайдамаки
  • Я сьогодні щось дуже сумую — (соло)
  • Виклик — Інструментальний твір (Варіації на теми Ніч така місячна);— обр. В. Ємця
  • Гопак — (за М. Кропивницьким)
  • Тарасова ніч — соло В. Ємець
  • Ой, що ж що за шум — обр. В. Ємця
  • Киселик — соло
  • Та вже років двісті
  • Гей, не дивуйте добрії люди
  • Ой, за гаєм, гаєм
  • Горлиця — Інструментальний твір
  • Гречаники
  • Не пора
  • Ще не вмерла України ні слава, ні воля

Потім були гучні виступи в Українському робітничому домі, Купецькому зібранні, Українському молодому театрі Леся Курбаса, де серед інших були присутні багато військових.

Коли до влади прийшла Директорія, Кобзарський хор виступив у великій залі міністерства Народної освіти — на бенкеті Директорії, потім виступав для Українського козацтва — на Печерську, в Олексіївському парку, в Луцьких казармах, де були розташовані Січові стрільці. Полковник Василь Кучабський від імені стрілецтва вітав бандуристів. У своїй промові він ставив зіграність хору в приклад вояцтву, кажучи, що, коли вояки будуть змагатись за Україну душа в душу, нога в ногу «отак карно, як карно, струна в струну, продзвеніли бандури та пролунали голоси кобзарів — можемо бути певні, що воля України буде забезпечена».

В березні 1919 р., після концерту, присвяченому Тарасу Шевченкові, який відбувся на Шулявці, з захопленням влади більшовиками колектив припинив своє існування.

Учасниками першого кобзарського колективу були: В. Ємець, М. Теліга, Григорій Андрійчик, Федір Панченко, Яків Цебренко, Сава Діброва, Григорій Копан, Андрій Слідюк. Усі крім В. Ємець та М. Теліга, які виїхали на Захід, зазнали жорстокого переслідування від більшовиків.

Київська капела бандуристів (1923—1934) Редагувати

Київська капела бандуристів в Каневі 1925 р.

У 1923 р. відновила свою діяльність під керівництвом учасника попередної капели Григорія Копана. Згодом її очолив колишній поводир кобзаря Т. Пархоменка, Василь Потапенко який переселився з Мени до Києва. В 1925 році художнім керівником став Михайло Полотай котрий в той час вчився в Київській консерваторії.

На рекламі концерту 1923 року заявлено 6 учасників. В 1925 р. (Кашуба Марко Пилипович (1875—1934), Копань Григорій Якович (1890—1937), Федір Панченко, Потапенко Василь Василєвич, Григорій Яценко, Войцех Григорій Євтихович (1877—1937)), з приходом бандуристів М. Полотая та В. Потапенка, колектив роширився до 8-ми виконавців, в 1927 р. він налічував 10 учасників. Колектив розширив свою діяльність численними концертами по Україні, що сприяло популяризації в Україні як капели, так кобзарства загалом.

У 1930 р. керівництво колективу перейняв М. Опришко, а з 1933 р. капелою керував Борис Данилевський. У січні — жовтні 1934 р. колектив було реорганізовано шляхом об'єднання з Полтавською капелою бандуристів.

Склад Редагувати

Диригенти та мистецькі керівники Редагувати

  1. Василь Ємець (1918—1919)
  2. Георгій Копан (1923—1925)
  3. Михайло Полотай (1925—1928)
  4. Дмитро Андрусенко (1928—1930)
  5. Микола Опришко (1930—1933)
  6. Борис Данилевський (1933)
  7. Микола Михайлов (1934)

Неповний список учасників Капели бандуристів Редагувати

Див. також Редагувати

Література Редагувати

  • Ємець В. Гетьман Павло Скоропадський та перша Капела кобзарів — Торонто, 1961
  • Ємець В. На добру славу Україні — г. Український робітник, Канада 17.11.1950

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kiyivska kapela banduristiv ukrayinskij muzichnij kolektiv organizovanij V Yemcem za spriyannya Getmana Pavla Skoropadskogo Vidlichuye svoyu istoriyu z serpnya 1918 roku vidkoli banduristom Vasilem Yemcem buv zasnovanij Kobzarskij hor i buli provedena persha repeticiya kolektivu Pripiniv isnuvannya v kvitni 1919 go vidnovivsya v grudni 1923 r a znovu pripiniv isnuvannya v zhovtni 1934 r V zhovtni 1935 r zalishki uchasnikiv gurtu buli ob yednani z zalishkami Poltavskoyi kapeli banduristiv yaka takozh pripinila isnuvati v zhovtni 1934 r i bula stvorena Ob yednana zrazkova kapela banduristiv Kiyivska kapela banduristivKiyivska kapela banduristiv 1925 Osnovna informaciyaPoperedni nazvi Kobzarskij horRoki 1918 1934Krayina UNR URSRMisto Kiyiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredistoriya 1 2 Kobzarskij hor 1918 1919 1 3 Kiyivska kapela banduristiv 1923 1934 2 Sklad 2 1 Dirigenti ta mistecki kerivniki 2 2 Nepovnij spisok uchasnikiv Kapeli banduristiv 3 Div takozh 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPeredistoriya Redaguvati nbsp Menska kapela banduristiv 1910 Na fotografiyi 1 Kashuba Koshuba Marko Pilipovich 1875 1934 2 Kopan Kopan Grigorij Yakovich 1890 1937 3 Panchenko Fedir Petrovich bez banduri 4 Sidit Potapenko Vasil Vasilyevich 5 Yacenko v kapelyusi organizaor kapeli 1870 1935 6 Vojceh Grigorij Yevtihovich 1877 1937 V serpni 1902 roku v Harkovi proveli XII arheologichnij z yizd na yakomu Gnat Hotkevich organizuvav lekciyu ta koncert z vistupom kobzariv ta lirnikiv Krim vistupu okremih kobzariv bulo pidgotovano ansamblevij vistup yakij mav znachnij uspih i vplinuv na formuvannya majbutnih kobzarskih kolektiviv V 1904 v Moskvi na koncerti dlya zbirannya koshtiv navchalnih poteb ukrayinskih studentiv vistupiv kvartet molodih zryachih banduristiv v skladi G Hotkevicha A Chajkovskogo V Shevchenka ta A Voloshenka V Kiyevi pershij v Ukrayini kolektiv zryachih banduristiv buv stvorenij z studentiv Kiyivskogo universitetu v 1906 1909 rokah pid kerivnictvom Mihajla Domontovicha Kolektiv skladavsya z 6 ti uchasnikiv i chasto vistupav na ukrayinskih gromadskih podiyah dovkola mista V 1910 r korotkij chas isnuvav ansambl yakij skladavsya z uchniv klasu gri na banduri muzichnoyi shkoli Lisenka de vikladav kobzar Ivan Kucherenko Vidomo takozh sho banduri dlya shkoli vigotoviv kobzar majster bandur rodom z Chernigivshini Petro Bondar V 1910 v Meni na Chernigivshini bandurist G Yacenko zorganizuvav kapelu banduristiv yaku keruvav uchen chernigivskogo kobzarya T Parhomenka Vasil Potapenko Deyaki uchasniki vklyuchilisya do stvoreno v Kiyevi kobzarskogo horu pk V Yemcya Dumka pro stvorennya kobzarskogo kolektivu vinikla u Vasilya Yemcya v 1911 r pislya koncertu kobzarskogo kvartetu v Ohtirci de grala grupa slobidskih kobzariv pid kerivnictva kobzarya Ivana Kucherenka Na zadum Yemcya vplinulo takozh j isnuvannya kobzarskogo kolektivu pid kerivnictvom V Shevchenka pri ukrayinskomu tovaristvi Kobzar v Moskvi de Yemec vchivsya u 1913 1914 rr a takozh pevni sprobi ta eksperimenti yaki vin proviv na Kubani v 1913 r Kobzarskij hor 1918 1919 Redaguvati U travni 1918 go ogoloshennya pro stvorennya kolektivu buli nadrukovani v gazetah Vidrodzhennya Robitnicha gazeta ta Narodna volya Repeticiyi kolektivu pochalisya v serpni togo zh roku Pershij koncert vidbuvsya v nedilyu 3 go listopada 1918 r Groshi za orendu zali splativ getman Skoropadskij Koncert vidbuvsya u drugij za rozmirami zali Kiyeva Teatri Bergonye sogodni primishennya teatu Lesi Ukrayinki Programa pershogo koncertu vklyuchala Gej numo hlopci do zbroyi obr V Yemcya Instrumentalnij tvir Pro Morozenka solo Ta lita orel obr V Yemcya Pro smert kozaka solo Oj na gori ta zhenci zhnut obr V Yemcya Mi gajdamaki Ya sogodni shos duzhe sumuyu solo Viklik Instrumentalnij tvir Variaciyi na temi Nich taka misyachna obr V Yemcya Gopak za M Kropivnickim Tarasova nich solo V Yemec Oj sho zh sho za shum obr V Yemcya Kiselik solo Ta vzhe rokiv dvisti Gej ne divujte dobriyi lyudi Oj za gayem gayem Gorlicya Instrumentalnij tvir Grechaniki Ne pora She ne vmerla Ukrayini ni slava ni volyaPotim buli guchni vistupi v Ukrayinskomu robitnichomu domi Kupeckomu zibranni Ukrayinskomu molodomu teatri Lesya Kurbasa de sered inshih buli prisutni bagato vijskovih Koli do vladi prijshla Direktoriya Kobzarskij hor vistupiv u velikij zali ministerstva Narodnoyi osviti na benketi Direktoriyi potim vistupav dlya Ukrayinskogo kozactva na Pechersku v Oleksiyivskomu parku v Luckih kazarmah de buli roztashovani Sichovi strilci Polkovnik Vasil Kuchabskij vid imeni strilectva vitav banduristiv U svoyij promovi vin staviv zigranist horu v priklad voyactvu kazhuchi sho koli voyaki budut zmagatis za Ukrayinu dusha v dushu noga v nogu otak karno yak karno struna v strunu prodzvenili banduri ta prolunali golosi kobzariv mozhemo buti pevni sho volya Ukrayini bude zabezpechena V berezni 1919 r pislya koncertu prisvyachenomu Tarasu Shevchenkovi yakij vidbuvsya na Shulyavci z zahoplennyam vladi bilshovikami kolektiv pripiniv svoye isnuvannya Uchasnikami pershogo kobzarskogo kolektivu buli V Yemec M Teliga Grigorij Andrijchik Fedir Panchenko Yakiv Cebrenko Sava Dibrova Grigorij Kopan Andrij Slidyuk Usi krim V Yemec ta M Teliga yaki viyihali na Zahid zaznali zhorstokogo peresliduvannya vid bilshovikiv Kiyivska kapela banduristiv 1923 1934 Redaguvati nbsp Kiyivska kapela banduristiv v Kanevi 1925 r U 1923 r vidnovila svoyu diyalnist pid kerivnictvom uchasnika poperednoyi kapeli Grigoriya Kopana Zgodom yiyi ocholiv kolishnij povodir kobzarya T Parhomenka Vasil Potapenko yakij pereselivsya z Meni do Kiyeva V 1925 roci hudozhnim kerivnikom stav Mihajlo Polotaj kotrij v toj chas vchivsya v Kiyivskij konservatoriyi Na reklami koncertu 1923 roku zayavleno 6 uchasnikiv V 1925 r Kashuba Marko Pilipovich 1875 1934 Kopan Grigorij Yakovich 1890 1937 Fedir Panchenko Potapenko Vasil Vasilyevich Grigorij Yacenko Vojceh Grigorij Yevtihovich 1877 1937 z prihodom banduristiv M Polotaya ta V Potapenka kolektiv roshirivsya do 8 mi vikonavciv v 1927 r vin nalichuvav 10 uchasnikiv Kolektiv rozshiriv svoyu diyalnist chislennimi koncertami po Ukrayini sho spriyalo populyarizaciyi v Ukrayini yak kapeli tak kobzarstva zagalom U 1930 r kerivnictvo kolektivu perejnyav M Oprishko a z 1933 r kapeloyu keruvav Boris Danilevskij U sichni zhovtni 1934 r kolektiv bulo reorganizovano shlyahom ob yednannya z Poltavskoyu kapeloyu banduristiv Sklad RedaguvatiDirigenti ta mistecki kerivniki Redaguvati Vasil Yemec 1918 1919 Georgij Kopan 1923 1925 Mihajlo Polotaj 1925 1928 Dmitro Andrusenko 1928 1930 Mikola Oprishko 1930 1933 Boris Danilevskij 1933 Mikola Mihajlov 1934 Nepovnij spisok uchasnikiv Kapeli banduristiv Redaguvati Grigorij Isayevich Andrijchik KF 1918 1934 rozstrilyanij v 1938 r Ivan Borec PKB 1927 1937 rozstrilyanij Vojceh Grigorij Yevttihovich 1923 1937 represovanij Boris Danilevskij 1931 zaareshtovanij v 1934 r Dibrova Sava 1918 1918 1919 rozstrilyanij Oleksij Dzyubenko KF 1931 1945 Fedir Doroshko 1923 1938 rozstrilyanij J Kashuba 1923 1938 rozstrilyanij v chervni 1934r Komarenko Grigorij Ivanovich 1923 Konoplich Kindrat Mihajlovich 1927 1929 rozstrilyanij Grigorij Kopan Kopan 1918 1938 rozstrilyanij O Kosteckij KF 1931 M Mihajliv KF 1931 1936 zginuv na gastroli Oprishko Mikola 1931 1942 zginuv na fronti Panchenko Fedir Petrovich Odin z zasnovnikiv Pershoyi kapeli banduristiv 1918 r u Kiyevi Timofij Pivko KF 1931 viyihav u SShA Vasil Potapenko 1925 1933 represovanij v 1928 Vasil Pohil KF 1931 5 Slidyuk Andrij 1918 19 rozstrilyanij J Snizhnij 1925 1928 zaareshtovanij piznishe vtikaye v Kitaj a potim v Argentinu S Sotnichenko 1918 1919 rozstrilyanij Teliga Mihajlo 1918 1942 rozstrilyanij Yakiv Cebrenko 1918 19 Cibuliv Ivan KF 1931 5 Fedko Andrij KF 1931 5 O Shleyuk KF 1931 5 Ovran Yacenko 1923 1935 rozstrilyanijDiv takozh RedaguvatiNacionalna zasluzhena kapela banduristiv Ukrayini im G I Majborodi Lucka kapela banduristivLiteratura RedaguvatiYemec V Getman Pavlo Skoropadskij ta persha Kapela kobzariv Toronto 1961 Yemec V Na dobru slavu Ukrayini g Ukrayinskij robitnik Kanada 17 11 1950Posilannya Redaguvati nbsp Portal Muzika Nasha parafiya Nacionalna zasluzhena kapela banduristiv Ukrayini im G I Majborodi Arhivovano 10 Sichnya 2015 u Wayback Machine Kobzarska Sich 95 rokiv Nacionalnij kapeli banduristiv Arhivovano 2 Grudnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kiyivska kapela banduristiv amp oldid 38186325