www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кислотність шлункового соку характеристика концентрації соляної кислоти в шлунковому соку Вимірюється в одиницях рH Для

Кислотність шлункового соку

Кислотність шлункового соку — характеристика концентрації соляної кислоти в шлунковому соку. Вимірюється в одиницях рH.

Для оцінки стану органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) розглядають величину кислотності (pH) одночасно в різних відділах шлунка і, більш широко, одночасно в різних відділах стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки; зміну pH в часі; динаміку зміни pH, як реакцію на стимулятори і лікарські препарати.

Історія вивчення кислотності шлункового соку ред.

Парацельс на початку XVI століття припустив наявність у шлунку кислоти, вважаючи, що кислота з'являється при питті кислої води. Англійський лікар і біохімік Вільям Праут в 1824 році визначив, що кислотою, що входить до складу шлункового соку є соляна кислота. Він же ввів поняття вільна, зв'язана соляна кислота і загальна кислотність шлункового соку. У 1852 році фізіолог Фрідріх Біддер і хімік Карл Шмідт опублікували книгу «Травні соки і обмін речовин», яка поклала початок титраційному методу визначення кислотності шлункового соку і остаточно розвіяла сумніви щодо того, що шлунком в нормі секретується саме соляна кислота. Рігель в 1886 році і Шюле в 1895-му стали визначати кислотність шлункового соку в цілях діагностики та лікування гастроентерологічних захворювань.

Одним з перших, хто запропонував зондування шлункового соку, був німецький лікар Адольф Куссмауль. Створення клінічних методів і шлункових зондів для дослідження секреції шлунка аспіраційними методами (в основному, силами перших гастроентерологів з Німеччини: Вільгельма фон Лейбі, Карла Евальда і Ісмара Боаса і американця, який пройшов навчання в Німеччині Макса Ейнхорна) фактично сформувало нову медичну дисципліну — гастроентерологію.

Датський біохімік Серен Серенсен, запропонував у 1909 році шкалу pH і розробив сучасні електрометричні методи вимірювання кислотності. Американський хімік і фізіолог Джессі Макклендон в 1915 році вперше виконав pH-метрію в шлунку і дванадцятипалій кишці людини за допомогою пристрою власної конструкції.

Зони продукції і нейтралізації кислоти в шлунку ред.

Шлунковий етап перетравлення їжі відбувається за допомогою ферментів, найважливішим з яких є пепсин, які вимагають обов'язково кислого середовища. Однак кислота в хімусі (кашиці), що складається з частково перевареної їжі і шлункових соків, перед евакуацією зі шлунка повинна бути нейтралізована.

Шлунок умовно можна розділити на кислотоутворюючу (верхню) та кислото-нейтралізуючу (нижню) зони, розділені інтермедіарною зоною, тобто зоною переходу від слабокислих рH (6,0-4,0) до різкокислих (рH менше 3,0) і яка розташовується між тілом шлунка та його антральним відділом.

Так як при дослідженні кислотності шлунка діагностично важливою є інформація про процеси кислотопродукції та кислотонейтралізації, то вимірювання кислотності шлунка має відбуватися не менше, ніж у двох зонах: тілі шлунка і антрумі.

Нейтралізація кислоти в шлунку виробляється, в основному, за рахунок іонів гідрокарбонатів (HCO3-), які секретуються поверхневими клітинами слизової оболонки.

Продукція соляної кислоти в шлунку ред.

Фундальні залози. Зони залози: 1 — шлункова ямка, 2 — перешийок, 3 — шийка, 4 — основа і тіло. Клітини: 5 — поверхневі слизові, 6 — парієтальні (продукують соляну кислоту), 7 — слизові, 8 — головні.

Соляну кислоту продукують парієтальні (синонім обкладаючі) клітини фундальних залоз шлунка за участю Н<sup id="mwQw">+</sup>/К<sup id="mwRA">+</sup>-Атфази. Фундальні (синонім головні) залози становлять основну частину залоз ділянки дна і тіла шлунка.

Концентрація продукованої соляної кислоти однакова і дорівнює 160 ммоль/л, але кислотність шлункового соку, що виділяється варіюється за рахунок зміни числа функціонуючих парієтальних клітин і нейтралізації соляної кислоти лужними компонентами шлункового соку. Чим швидше секреція соляної кислоти, тим менше вона нейтралізується і тим вище кислотність шлункового соку.

Соляна кислота присутня в шлунку і до початку процесу травлення. Незважаючи на те, що на базальну секрецію (тобто секрецію натщесерце) впливають багато факторів, її величина в шлунку у кожної людини практично постійна і у здорових людей не перевищує 5-7 ммоль / год.

Три фази секреції соляної кислоти ред.

  • Секреція соляної кислоти починається ще до потрапляння їжі в шлунок. Першу фазу секреції (т. н. цефалічну) запускають запах, вигляд і смак їжі, вплив яких передається від центральної нервової системи на клітини шлунка через іннервучі шлунок нервові закінчення.
  • Найзначніша фаза секреції — шлункова, починається після потрапляння їжі в шлунок. Розтягнення шлунка запускає виділення гастрину з G-клітин, розташованих в антральному відділі шлунка. Гастрин, впливаючи на парієтальні клітини безпосередньо або через активацію ECL-клітин з вивільненням гістаміну, стимулює продукцію соляної кислоти.
  • Заключна фаза секреції — кишкова — запускається при попаданні їжі в дванадцятипалу кишку і її розтягуванні.

Підвищення кислотності шлункового соку включає механізм регуляції секреції: в клітинах антрального відділу шлунка запускається вироблення соматостатину — блокатора секреції соляної кислоти.

Функції соляної кислоти в шлунку ред.

Діаграма управління секрецією соляної кислоти в шлунку. Підкреслені взаємозв'язки між антрумом і тілом шлунка.

Соляна кислота виконує наступні функції:

  • сприяє денатурації і набуханню білків у шлунку, що полегшує їх подальше розщеплення пепсинами;
  • активує пепсиногени і перетворює їх в пепсини;
  • створює кисле середовище, необхідне для дії ферментів шлункового соку;
  • забезпечує антибактеріальну дію шлункового соку;
  • сприяє нормальній евакуації їжі зі шлунка: відкриття пілоричного сфінктера з боку шлунка і закриття з боку дванадцятипалої кишки;
  • збуджує панкреатичну секрецію.

Кислотозалежні захворювання шлунково-кишкового тракту ред.

Причиною кислотозалежних захворювань може стати розбалансування функціонування механізмів кислотопродукції або кислотонейтралізації, недостатня ефективність нижнього стравохідного або пілоричного сфінктерів, що є причиною патологічних гастроезофагеальних і дуоденогастральних рефлюксів, а також неправильне харчування або спосіб життя. Найважливішим діагностичним фактором є величина кислотності в різних частинах органів верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зміна цих величин у часі. При цьому часто необхідне знання поведінки кислотності одночасно в декількох точках ШКТ.

Методи дослідження кислотності шлунка ред.

Дослідження кислотності виконується при діагностиці і лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, стравоходу Барретта, виразки шлунку, виразки дванадцятипалої кишки, хронічного гастриту, дуоденіту, диспепсії, при термічних і хімічних опіках стравоходу.

Існують чотири основні методи дослідження кислотності шлункового соку.

  • Найпростіший — за допомогою іонообмінних смол («Ацидотест», «Гастротест» та ін) за ступенем забарвлення сечі. Метод має невелику точність і, тому, є малоінформативним. Останнім часом застосовується рідко.
  • Аспіраційні методи. Найбільш поширений з них метод фракційного зондування. Вміст шлунка відсмоктується за допомогою гумової трубки, а потім досліджується в лабораторії. Цей метод має свої переваги, але має і серйозні недоліки. В процесі відсмоктування вмісту шлунку, отримане з різних функціональних зон, перемішується. До того ж сам процес відсмоктування порушує нормальну роботу шлунка, спотворюючи результати дослідження.
  • Метод фарбування стінки шлунка за допомогою зрошення її спеціальним барвником через канал ендоскопа під час проведення гастроскопії. Цей метод також не може забезпечити необхідну точність, візуальне визначення кислотності щодо зміни кольору барвника дає дуже приблизні результати.
Дослідження кислотності шлункового соку з допомогою багатомісного ацидогастрометра.
  • Електрометричний метод вимірювання кислотності безпосередньо в шлунково-кишковому тракті — внутрішньошлункова рH-метрія. Це найбільш інформативний і фізіологічний метод. Дозволяє з допомогою спеціальних приладів — ацидогастрометров, оснащених pH-зондами з кількома датчиками pH, вимірювати кислотність одночасно в різних зонах шлунково-кишкового тракту протягом тривалого часу (до 24-х годин і більше). Недоліком методу є неможливість вимірювання загального обсягу кислотопродукції шлунка.

Лабораторне визначення кислотності шлункового соку ред.

В лабораторії кислотність шлункового соку визначають титруванням його розчином їдкого натру (NaOH) з участю різних хімічних індикаторів, що змінюють свій колір залежно від кислотності середовища. Розділяють поняття загальної кислотності шлункового соку, вільної і зв'язаної кислотності.

Кислотність шлункового соку виражають або в титраційних одиницях (кількості мл 0,01 М розчину їдкого натру, необхідного для нейтралізації кислот в 100 мл шлункового соку) або в ммоль HCl на 1 л шлункового соку. Чисельно ці значення збігаються. Зазвичай при титруванні використовують 5 мл шлункового соку. Тому, після титрування, нейтралізуючу кількість NaOH множать на 20.

pH в шлунку і сусідніх відділах ШКТ ред.

  • Максимальна теоретично можлива кислотність в шлунку: pH = 0,86 (відповідає кислотопродукції 160 ммоль/л).
  • Мінімальна теоретично можлива кислотність в шлунку: pH = 8,3 (відповідає pH насиченого розчину іонів HCO3-).
  • Нормальна кислотність в просвіті тіла шлунка натще: pH = 1,5 — 2,0.
  • Кислотність на поверхні епітеліального шару, зверненого в просвіт шлунка: pH = 1,5 — 2,0.
  • Нормальна кислотність в антральному відділі шлунка: pH = 1,3 — 7,4.
  • Кислотність в глибині епітеліального шару шлунка: близько pH = 7,0.
  • Нормальна кислотність в стравоході: рH = 6,0 — 7,0.
  • Нормальна кислотність в цибулині дванадцятипалої кишки: pH = 5,6 — 7,9.
  • Кислотність соку тонкої кишки: 7,2 — 7,5 pH; при посиленні секреції досягає pH = 8,6.
  • Кислотність соку товстої кишки: pH = 8,5 — 9,0.

Загальна кислотність шлункового соку ред.

Загальна кислотність складається з вільної та зв'язаної кислотностей плюс кислотність, обумовлена наявністю органічних кислот (молочної, оцтової, масляної та іншими) в нормі або при патології.

Для визначення загальної кислотності до 5 мл шлункового соку додають одну краплю 1 % спиртового розчину фенолфталеїну. Відзначивши рівень розчину в мірній пробірці, виробляють титрацию шлункового соку до появи червоного забарвлення. Кількість мл розчину їдкого натру, витраченого на титрування, помноженого на 20, буде дорівнює загальній кислотності в титраційних одиницях або ммоль/л.

Вільна соляна кислота ред.

Модель молекули соляної кислоти

Вільною соляною кислотою називається соляна кислота, що знаходиться в шлунковому соці у вигляді окремих іонів H+ і Cl—.

Для визначення вільної кислотності до 5 мл шлункового соку додають одну краплю диметиламідоазобензола. Відзначивши рівень розчину в мірній пробірці, роблять титрацию шлункового соку до появи оранжево-жовтого кольору. Кількість мл розчину їдкого натру, витраченого на титрування, помноженого на 20, буде дорівнювати вільній кислотності.

Зв'язана соляна кислота ред.

Зв'язаною соляною кислотою називається соляна кислота, що знаходиться в шлунковому соку в хімічно зв'язаному з білками і в недиссоцийованому вигляді.

Для визначення зв'язаної соляної кислоти використовують індикатор алізарин. Процедура титрування аналогічна описаним вище і проводиться до появи фіолетового забарвлення.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Физиология человека. Под редакцией В. М. Покровского, Г. Ф. Коротько. Кишечная секреция [ 13 Серпня 2019 у Wayback Machine.].

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kislotnist shlunkovogo soku harakteristika koncentraciyi solyanoyi kisloti v shlunkovomu soku Vimiryuyetsya v odinicyah rH Dlya ocinki stanu organiv shlunkovo kishkovogo traktu ShKT rozglyadayut velichinu kislotnosti pH odnochasno v riznih viddilah shlunka i bilsh shiroko odnochasno v riznih viddilah stravohodu shlunka i dvanadcyatipaloyi kishki zminu pH v chasi dinamiku zmini pH yak reakciyu na stimulyatori i likarski preparati Zmist 1 Istoriya vivchennya kislotnosti shlunkovogo soku 2 Zoni produkciyi i nejtralizaciyi kisloti v shlunku 3 Produkciya solyanoyi kisloti v shlunku 4 Tri fazi sekreciyi solyanoyi kisloti 5 Funkciyi solyanoyi kisloti v shlunku 6 Kislotozalezhni zahvoryuvannya shlunkovo kishkovogo traktu 7 Metodi doslidzhennya kislotnosti shlunka 7 1 Laboratorne viznachennya kislotnosti shlunkovogo soku 8 pH v shlunku i susidnih viddilah ShKT 8 1 Zagalna kislotnist shlunkovogo soku 8 2 Vilna solyana kislota 8 3 Zv yazana solyana kislota 9 Div takozh 10 Primitki 11 DzherelaIstoriya vivchennya kislotnosti shlunkovogo soku red Paracels na pochatku XVI stolittya pripustiv nayavnist u shlunku kisloti vvazhayuchi sho kislota z yavlyayetsya pri pitti kisloyi vodi Anglijskij likar i biohimik Vilyam Praut v 1824 roci viznachiv sho kislotoyu sho vhodit do skladu shlunkovogo soku ye solyana kislota Vin zhe vviv ponyattya vilna zv yazana solyana kislota i zagalna kislotnist shlunkovogo soku U 1852 roci fiziolog Fridrih Bidder i himik Karl Shmidt opublikuvali knigu Travni soki i obmin rechovin yaka poklala pochatok titracijnomu metodu viznachennya kislotnosti shlunkovogo soku i ostatochno rozviyala sumnivi shodo togo sho shlunkom v normi sekretuyetsya same solyana kislota Rigel v 1886 roci i Shyule v 1895 mu stali viznachati kislotnist shlunkovogo soku v cilyah diagnostiki ta likuvannya gastroenterologichnih zahvoryuvan Odnim z pershih hto zaproponuvav zonduvannya shlunkovogo soku buv nimeckij likar Adolf Kussmaul Stvorennya klinichnih metodiv i shlunkovih zondiv dlya doslidzhennya sekreciyi shlunka aspiracijnimi metodami v osnovnomu silami pershih gastroenterologiv z Nimechchini Vilgelma fon Lejbi Karla Evalda i Ismara Boasa i amerikancya yakij projshov navchannya v Nimechchini Maksa Ejnhorna faktichno sformuvalo novu medichnu disciplinu gastroenterologiyu Datskij biohimik Seren Serensen zaproponuvav u 1909 roci shkalu pH i rozrobiv suchasni elektrometrichni metodi vimiryuvannya kislotnosti Amerikanskij himik i fiziolog Dzhessi Makklendon v 1915 roci vpershe vikonav pH metriyu v shlunku i dvanadcyatipalij kishci lyudini za dopomogoyu pristroyu vlasnoyi konstrukciyi Zoni produkciyi i nejtralizaciyi kisloti v shlunku red Shlunkovij etap peretravlennya yizhi vidbuvayetsya za dopomogoyu fermentiv najvazhlivishim z yakih ye pepsin yaki vimagayut obov yazkovo kislogo seredovisha Odnak kislota v himusi kashici sho skladayetsya z chastkovo perevarenoyi yizhi i shlunkovih sokiv pered evakuaciyeyu zi shlunka povinna buti nejtralizovana Shlunok umovno mozhna rozdiliti na kislotoutvoryuyuchu verhnyu ta kisloto nejtralizuyuchu nizhnyu zoni rozdileni intermediarnoyu zonoyu tobto zonoyu perehodu vid slabokislih rH 6 0 4 0 do rizkokislih rH menshe 3 0 i yaka roztashovuyetsya mizh tilom shlunka ta jogo antralnim viddilom Tak yak pri doslidzhenni kislotnosti shlunka diagnostichno vazhlivoyu ye informaciya pro procesi kislotoprodukciyi ta kislotonejtralizaciyi to vimiryuvannya kislotnosti shlunka maye vidbuvatisya ne menshe nizh u dvoh zonah tili shlunka i antrumi Nejtralizaciya kisloti v shlunku viroblyayetsya v osnovnomu za rahunok ioniv gidrokarbonativ HCO3 yaki sekretuyutsya poverhnevimi klitinami slizovoyi obolonki Produkciya solyanoyi kisloti v shlunku red nbsp Fundalni zalozi Zoni zalozi 1 shlunkova yamka 2 pereshijok 3 shijka 4 osnova i tilo Klitini 5 poverhnevi slizovi 6 pariyetalni produkuyut solyanu kislotu 7 slizovi 8 golovni Solyanu kislotu produkuyut pariyetalni sinonim obkladayuchi klitini fundalnih zaloz shlunka za uchastyu N lt sup id mwQw gt lt sup gt K lt sup id mwRA gt lt sup gt Atfazi Fundalni sinonim golovni zalozi stanovlyat osnovnu chastinu zaloz dilyanki dna i tila shlunka Koncentraciya produkovanoyi solyanoyi kisloti odnakova i dorivnyuye 160 mmol l ale kislotnist shlunkovogo soku sho vidilyayetsya variyuyetsya za rahunok zmini chisla funkcionuyuchih pariyetalnih klitin i nejtralizaciyi solyanoyi kisloti luzhnimi komponentami shlunkovogo soku Chim shvidshe sekreciya solyanoyi kisloti tim menshe vona nejtralizuyetsya i tim vishe kislotnist shlunkovogo soku Solyana kislota prisutnya v shlunku i do pochatku procesu travlennya Nezvazhayuchi na te sho na bazalnu sekreciyu tobto sekreciyu natsheserce vplivayut bagato faktoriv yiyi velichina v shlunku u kozhnoyi lyudini praktichno postijna i u zdorovih lyudej ne perevishuye 5 7 mmol god Tri fazi sekreciyi solyanoyi kisloti red Sekreciya solyanoyi kisloti pochinayetsya she do potraplyannya yizhi v shlunok Pershu fazu sekreciyi t n cefalichnu zapuskayut zapah viglyad i smak yizhi vpliv yakih peredayetsya vid centralnoyi nervovoyi sistemi na klitini shlunka cherez innervuchi shlunok nervovi zakinchennya Najznachnisha faza sekreciyi shlunkova pochinayetsya pislya potraplyannya yizhi v shlunok Roztyagnennya shlunka zapuskaye vidilennya gastrinu z G klitin roztashovanih v antralnomu viddili shlunka Gastrin vplivayuchi na pariyetalni klitini bezposeredno abo cherez aktivaciyu ECL klitin z vivilnennyam gistaminu stimulyuye produkciyu solyanoyi kisloti Zaklyuchna faza sekreciyi kishkova zapuskayetsya pri popadanni yizhi v dvanadcyatipalu kishku i yiyi roztyaguvanni Pidvishennya kislotnosti shlunkovogo soku vklyuchaye mehanizm regulyaciyi sekreciyi v klitinah antralnogo viddilu shlunka zapuskayetsya viroblennya somatostatinu blokatora sekreciyi solyanoyi kisloti Funkciyi solyanoyi kisloti v shlunku red nbsp Diagrama upravlinnya sekreciyeyu solyanoyi kisloti v shlunku Pidkresleni vzayemozv yazki mizh antrumom i tilom shlunka Solyana kislota vikonuye nastupni funkciyi spriyaye denaturaciyi i nabuhannyu bilkiv u shlunku sho polegshuye yih podalshe rozsheplennya pepsinami aktivuye pepsinogeni i peretvoryuye yih v pepsini stvoryuye kisle seredovishe neobhidne dlya diyi fermentiv shlunkovogo soku zabezpechuye antibakterialnu diyu shlunkovogo soku spriyaye normalnij evakuaciyi yizhi zi shlunka vidkrittya pilorichnogo sfinktera z boku shlunka i zakrittya z boku dvanadcyatipaloyi kishki zbudzhuye pankreatichnu sekreciyu Kislotozalezhni zahvoryuvannya shlunkovo kishkovogo traktu red Prichinoyu kislotozalezhnih zahvoryuvan mozhe stati rozbalansuvannya funkcionuvannya mehanizmiv kislotoprodukciyi abo kislotonejtralizaciyi nedostatnya efektivnist nizhnogo stravohidnogo abo pilorichnogo sfinkteriv sho ye prichinoyu patologichnih gastroezofagealnih i duodenogastralnih reflyuksiv a takozh nepravilne harchuvannya abo sposib zhittya Najvazhlivishim diagnostichnim faktorom ye velichina kislotnosti v riznih chastinah organiv verhnih viddiliv shlunkovo kishkovogo traktu ShKT zmina cih velichin u chasi Pri comu chasto neobhidne znannya povedinki kislotnosti odnochasno v dekilkoh tochkah ShKT Metodi doslidzhennya kislotnosti shlunka red Doslidzhennya kislotnosti vikonuyetsya pri diagnostici i likuvanni gastroezofagealnoyi reflyuksnoyi hvorobi stravohodu Barretta virazki shlunku virazki dvanadcyatipaloyi kishki hronichnogo gastritu duodenitu dispepsiyi pri termichnih i himichnih opikah stravohodu Isnuyut chotiri osnovni metodi doslidzhennya kislotnosti shlunkovogo soku Najprostishij za dopomogoyu ionoobminnih smol Acidotest Gastrotest ta in za stupenem zabarvlennya sechi Metod maye neveliku tochnist i tomu ye maloinformativnim Ostannim chasom zastosovuyetsya ridko Aspiracijni metodi Najbilsh poshirenij z nih metod frakcijnogo zonduvannya Vmist shlunka vidsmoktuyetsya za dopomogoyu gumovoyi trubki a potim doslidzhuyetsya v laboratoriyi Cej metod maye svoyi perevagi ale maye i serjozni nedoliki V procesi vidsmoktuvannya vmistu shlunku otrimane z riznih funkcionalnih zon peremishuyetsya Do togo zh sam proces vidsmoktuvannya porushuye normalnu robotu shlunka spotvoryuyuchi rezultati doslidzhennya Metod farbuvannya stinki shlunka za dopomogoyu zroshennya yiyi specialnim barvnikom cherez kanal endoskopa pid chas provedennya gastroskopiyi Cej metod takozh ne mozhe zabezpechiti neobhidnu tochnist vizualne viznachennya kislotnosti shodo zmini koloru barvnika daye duzhe priblizni rezultati nbsp Doslidzhennya kislotnosti shlunkovogo soku z dopomogoyu bagatomisnogo acidogastrometra Elektrometrichnij metod vimiryuvannya kislotnosti bezposeredno v shlunkovo kishkovomu trakti vnutrishnoshlunkova rH metriya Ce najbilsh informativnij i fiziologichnij metod Dozvolyaye z dopomogoyu specialnih priladiv acidogastrometrov osnashenih pH zondami z kilkoma datchikami pH vimiryuvati kislotnist odnochasno v riznih zonah shlunkovo kishkovogo traktu protyagom trivalogo chasu do 24 h godin i bilshe Nedolikom metodu ye nemozhlivist vimiryuvannya zagalnogo obsyagu kislotoprodukciyi shlunka Laboratorne viznachennya kislotnosti shlunkovogo soku red V laboratoriyi kislotnist shlunkovogo soku viznachayut titruvannyam jogo rozchinom yidkogo natru NaOH z uchastyu riznih himichnih indikatoriv sho zminyuyut svij kolir zalezhno vid kislotnosti seredovisha Rozdilyayut ponyattya zagalnoyi kislotnosti shlunkovogo soku vilnoyi i zv yazanoyi kislotnosti Kislotnist shlunkovogo soku virazhayut abo v titracijnih odinicyah kilkosti ml 0 01 M rozchinu yidkogo natru neobhidnogo dlya nejtralizaciyi kislot v 100 ml shlunkovogo soku abo v mmol HCl na 1 l shlunkovogo soku Chiselno ci znachennya zbigayutsya Zazvichaj pri titruvanni vikoristovuyut 5 ml shlunkovogo soku Tomu pislya titruvannya nejtralizuyuchu kilkist NaOH mnozhat na 20 pH v shlunku i susidnih viddilah ShKT red Maksimalna teoretichno mozhliva kislotnist v shlunku pH 0 86 vidpovidaye kislotoprodukciyi 160 mmol l Minimalna teoretichno mozhliva kislotnist v shlunku pH 8 3 vidpovidaye pH nasichenogo rozchinu ioniv HCO3 Normalna kislotnist v prosviti tila shlunka natshe pH 1 5 2 0 Kislotnist na poverhni epitelialnogo sharu zvernenogo v prosvit shlunka pH 1 5 2 0 Normalna kislotnist v antralnomu viddili shlunka pH 1 3 7 4 Kislotnist v glibini epitelialnogo sharu shlunka blizko pH 7 0 Normalna kislotnist v stravohodi rH 6 0 7 0 Normalna kislotnist v cibulini dvanadcyatipaloyi kishki pH 5 6 7 9 Kislotnist soku tonkoyi kishki 7 2 7 5 pH pri posilenni sekreciyi dosyagaye pH 8 6 1 Kislotnist soku tovstoyi kishki pH 8 5 9 0 Zagalna kislotnist shlunkovogo soku red Zagalna kislotnist skladayetsya z vilnoyi ta zv yazanoyi kislotnostej plyus kislotnist obumovlena nayavnistyu organichnih kislot molochnoyi octovoyi maslyanoyi ta inshimi v normi abo pri patologiyi Dlya viznachennya zagalnoyi kislotnosti do 5 ml shlunkovogo soku dodayut odnu kraplyu 1 spirtovogo rozchinu fenolftaleyinu Vidznachivshi riven rozchinu v mirnij probirci viroblyayut titraciyu shlunkovogo soku do poyavi chervonogo zabarvlennya Kilkist ml rozchinu yidkogo natru vitrachenogo na titruvannya pomnozhenogo na 20 bude dorivnyuye zagalnij kislotnosti v titracijnih odinicyah abo mmol l Vilna solyana kislota red nbsp Model molekuli solyanoyi kislotiVilnoyu solyanoyu kislotoyu nazivayetsya solyana kislota sho znahoditsya v shlunkovomu soci u viglyadi okremih ioniv H i Cl Dlya viznachennya vilnoyi kislotnosti do 5 ml shlunkovogo soku dodayut odnu kraplyu dimetilamidoazobenzola Vidznachivshi riven rozchinu v mirnij probirci roblyat titraciyu shlunkovogo soku do poyavi oranzhevo zhovtogo koloru Kilkist ml rozchinu yidkogo natru vitrachenogo na titruvannya pomnozhenogo na 20 bude dorivnyuvati vilnij kislotnosti Zv yazana solyana kislota red Zv yazanoyu solyanoyu kislotoyu nazivayetsya solyana kislota sho znahoditsya v shlunkovomu soku v himichno zv yazanomu z bilkami i v nedissocijovanomu viglyadi Dlya viznachennya zv yazanoyi solyanoyi kisloti vikoristovuyut indikator alizarin Procedura titruvannya analogichna opisanim vishe i provoditsya do poyavi fioletovogo zabarvlennya Div takozh red Vnutrishnoshlunkova rH metriya Solyana kislota Gidrokarbonat natriyuPrimitki red Fiziologiya cheloveka Pod redakciej V M Pokrovskogo G F Korotko Kishechnaya sekreciya Arhivovano 13 Serpnya 2019 u Wayback Machine Dzherela red Gorshkov St A Teoretichni ta klinichni aspekti proteolizu u verhnih viddilah travnogo traktu Arhivovano 4 Zhovtnya 2018 u Wayback Machine SPb 2005 228 s ISBN 5 7243 0309 5 pomilkovo Dubinska T K Volova A V Razzhivina A A Nikishina E I Kislotoprodukciya shlunka ta metodi yiyi viznachennya Arhivovano 9 Listopada 2006 u Wayback Machine Navchalnij posibnik M RMAPO 2004 28 s ISBN 5 7249 0789 5 Korotko R F Shlunkove travlennya v tehnologichnomu rakursi Kubanskij naukovij medichnij visnik 2006 7 8 88 89 s 17 22 Korotko R F Shlunkove travlennya Krasnodar 2007 256 s ISBN 5 93730 003 3 Leya Yu Ya pH metriya shlunka L Medicina 1987 144 s Linar O Yu Kislotoobrazovatelnaya funkciya shlunka v normi i patologiyi Riga Zinante 1968 438 s Sotnikov St N ta in Znachennya endoskopichnoyi rH metriyi u viznachenni kislotoutvoryuvalnoyi funkciyi shlunka Arhivovano 18 Zhovtnya 2006 u Wayback Machine M RMAPO 2005 35 s ISBN 5 7249 0935 9 Rojtberg R E Strutynskij A V Vnutrishni hvorobi Sistema organiv travlennya Navchalnij posibnik M Medpres inform 2007 560 s ISBN 5 98322 341 0 Rosenfeld L Gastric tubes meals acid and analysis rise and decline Clinical Chemistry 1997 43 837 842 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kislotnist shlunkovogo soku amp oldid 37524451