Кири́ло-Га́ннівка — село в Україні, у Полтавському районі Полтавської області. Населення становить 402 осіб. Орган місцевого самоврядування — Кирило-Ганнівська сільська рада.
| село Кирило-Ганнівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Зіньківський район |
| Рада | Кирило-Ганнівська сільська рада |
| Облікова картка | Кирило-Ганнівка |
| Основні дані | |
| Населення | 402 |
| Площа | 1,725 км² |
| Густота населення | 233,04 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 38151 |
| Телефонний код | +380 5353 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. / 49.97528° пн. ш. 34.36639° сх. д.Координати: 49°58′31″ пн. ш. 34°21′59″ сх. д. / 49.97528° пн. ш. 34.36639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 163 м |
| Відстань до районного центру | 32 км |
| Найближча залізнична станція | Гоголеве |
| Відстань до залізничної станції | 45 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38154, Полтавська обл., Зіньківський р-н, с. Кирило-Ганнівка |
| Карта | |
Кирило-Ганнівка | |
Кирило-Ганнівка | |
| Мапа | |
Географія ред.
Село розташоване на березі річки Мужева Долина, вище за течією межує з селом Шевченки, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Дамаска.
Річка в цьому місці пересихає, утворює невеликі загати. Поруч проходить автомобільна дорога Т 1710 (Р42).
Походження назви ред.
Назва походить від імені поміщика Кирила Тимченка та його дружини Ганни.
Історія ред.
На околицях села збереглося близько 60 курганів.
Засноване наприкінці XVIII століття. За ревізіями 1859—1882 років у колишньому власницькому селі, центрі Кирило-Ганнівської волості Зіньківського повіту Полтавської губернії існувала православна церква (Троїцька, 1802 року), волосна управа, парафіяльне училище, постоялий двір, 3 вітрових та 1 водяний млин, лавка, 3 земські школи, земська лікарня.
1 січня 1899 року в Кирило-Ганнівці була відкрита бібліотека-читальня. У фонді закладу перебувало 55 книг, завідувач закладу — Лука Телюнов. При бібліотеці була відкрита чайна комітету тверезості.
1906 року в селі відбувалися заворушення в маєтку Микитенка і Штанька, орендованому ними у цукрозаводчика Терещенка.
Радянську окупація розпочалась в січні 1918 року. 1926 року село стало центром сільської ради Опішнянського району.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 157 жителів села, що загинули від голоду.
Село у часи німецько-радянської війни було окуповане нацистськими військами з жовтня 1941 до вересня 1943 року. Загинуло на фронтах 208 односельчан, під час визволення села полягло 495 радянських воїнів.
Демографія ред.
1859 року у власницькому селі налічувалось 60 дворів, мешкала 301 особа (143 чоловічої статі та 158 — жіночої).
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі мешкало 309 осіб, налічувалось 56 дворових господарств.
1900 село належить до Кирило-Ганнівської громади селян-власників, у якій було 67 дворів, 425 жителів, 214 дес. землі. 1910 у селі — 74 двори, 459 жителів.
1926 року — 117 господарств, 528 жителів.
| 1859 | 1885 | 1900 | 1910 | 1926 | 1990 | 2001 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 301 | 309 | 425 | 459 | 528 | 380 | 402 |
| ▲ | ▲ | ▲ | ▲ | ▼ | ▲ |
Економіка ред.
У Кирило-Ганнівці працює три сільськогосподарських товариства, що спеціалізується на вирощуванні зернових та технічних культур.
Інфраструктура ред.
У селі — загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний навчальний заклад, парк, Будинок культури, бібліотека.
Архітектура ред.
У Кирило-Ганнівці збудовані такі пам'ятники:
- Меморіальний комплекс: надгробок на братській могилі радянських воїнів, полеглим 1943 року при визволенні села (збудований 1971 року);
- пам'ятник воїнам-односельчанам, загиблим у роки німецько-радянської війни (збудований 1971 року).
Релігія ред.
- Троїцька церква УПЦ МП. Зареєстрована у червні 2001 року. Богослужіння проводяться у молитовному будинку, освяченому у червні 2003 року
- Троїцька церква УПЦ КП. Перша будівля храму збудована 1802 року на кошти надвірного радника Кирила Тимченка. Мурована, з прибудованою дзвіницею. При церкві діяла бібліотека, школа грамоти, церковнопарафіяльна жіноча школа. 1902 року налічувалось 1369 парафіян чоловічої та 1397 — жіночої статей.
У новітній час богослужіння проводяться з липня 2001 року. Для релігійних відправ використовується молитовний будинок.
Відомі люди ред.
- Телюков Василь Андрійович (1916—1998) — повний кавалер ордена Слави.
- Лещенко Іван Федорович — перекладач та журналіст журналу «Дніпро».
Див. також ред.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 червня 2008.
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
- . Архів оригіналу за 11 Листопада 2012. Процитовано 23 Серпня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 Червня 2016. Процитовано 23 Серпня 2012.
- Архієрейське богослужіння в Кирил-Ганнівці [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] — Сайт Полтавської єпархії УПЦ МП
Джерела ред.
- Кирило-Ганнівка // Полтавщина:Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького)., К.: УЕ, 1992. — С. 342—343 . ISBN 5-88500-033-6
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.