Катери́на Петрі́вна Хом'я́к (у дівоцтві — Тар'яник, 22 грудня 1922, Вільнянськ, Запорізька область — 30 листопада 2018, Львів, Україна) — заслужена артистка України (26.10.1972), артистка Львівського державного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької.
| Хом'як Катерина Петрівна | |
|---|---|
| Народилася | 22 грудня 1922 Вільня́нськ, Запорізька область, Українська СРР |
| Померла | 30 листопада 2018 (95 років) Львів, Україна |
| Громадянство | СРСР Україна |
| Діяльність | акторка |
| Роки діяльності | 1939 — 2012 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Хом'як Катерина Петрівна у Вікісховищі |
З біографії артистки ред.
Народилася Катерина Петрівна Хом'як 22 грудня 1922 року у м. Вільнянськ (колишня Софіївка), на Запоріжчині, де і пройшли її дитинство і юність. Тут же закінчила восьмирічну школу. Уся родина була схильною до мистецтва, обдарованою. Старший брат Василь Тар'яник був кінорежисером-документалістом, середній — Микола мав голос, співав у самодіяльному театрі партію Петра з «Наталки-Полтавки», співочими замолоду були й сестри — Ганна, Надія, Ніна. Надія, яка мала гарне меццо, навіть вигравала тодішні регіональні співочі конкурси, співала у джазі, а молодший брат — Петро тривалий час працював актором і адміністратором у театрі ім. М.Заньковецької.
Свій перший крок до акторської мрії Катруся робить після закінчення восьмого класу — в 1939-у при страшенному конкурсі вступає до Дніпропетровського театрального училища. Перша успішна роль — Джульєтти в театральній студії училища. Вже після війни 1941–1945 рр. молода акторка пройшла перегляд до Запорізького театру.
Сім'я ред.
Батько — Тар'яник Петро Семенович (1884—1945) — майстер-металіст,
мати — Тар'яник (у дівоцтві Кравченко) Настя Сергіївна (1888—1959), домогосподарка, нагороджена орденом як мати-героїня (мала 8 дітей).
Чоловік — Хом'як Роман Дмитрович (1925—1992) — технік-електрик.
Сини: Володимир (1946—1994), Роман (народ. 1957).
Сторінки творчої біографії К.Хом'як ред.
У Львівському театрі музичної комедії ред.
У 1945-у К. Хом'як переїздить у Львів, де перші 7 років працює у Львівському театрі музичної комедії (нині Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного). Живий темперамент у молодої актриси поєднувався з великою сценічною привабливістю, до того ж вона мала хороші вокальні дані, добре рухалася, танцювала. Ці якості схвально відзначала й критика (напр. в статті З.Смоктія, «Львовская правда», 1952) . Працювала разом з Михайлом Водяним, з відомим актором Доміаном Козачківським, який завжди допомагав талановитій Каті. Тільки в опері «Поряд із тобою» об'їхали міста і містечка Західної України.
У Львівському академічному театрі ім. М.Заньковецької ред.
З 1 січня 1954 року працювала у Львівському академічному театрі ім. М.Заньковецької. Перша її роль у цьому театрі — дівчинка-школярка Наташа, «Під покрівлею нашого дому». Далі була Леся в «Човен хитається» (режисер О.Ріпко)… Головне, що завжди привернуло до Катерини Хом'як увагу режисерів і симпатії глядача — це її акторська органіка, безпомилкове відчуття сценічної правди, щирість. Ці якості найперше відзначала критика, схвально оцінюючи такі роботи актриси як: Моніка («І один у полі воїн» Дольд-Михайлика), Марія Шапіга («Дівчата нашої країни» Микитенка), Ліля («Дочка прокурора» Янівського), Наташа («Веселка» Зарудного), Олена («Антеї» Зарудного), Надія Іванівна («Рим-17, до запитання», Зарудного), Розарія («Моя сім'я», Едуардо-де-Філіппо), Регана («Король Лір» Шекспіра), Ірина («Шануй батька свого» Лаврентьєва), Леся («Човен хитається» Галана), Норма Фансі («Під золотим орлом» Галана) та багато інших.
Катерині Хом'як притаманне тонке відчуття природи комедійного жанру, а з іншого — поглиблення драматичного начала. Вона блискуче грає Теклю («Доки сонце зійде роса очі виїсть» Кропивницького), Фіму («Діти сонця» Горького), Марину («Гріх і покаяння» Карпенка Карого), Палажку («В степах України» Корнійчука), а водночас — Поліну Андріївну («Чайка» Чехова), Настю («Третя патетична» Погодіна), Ольгу («Тил» Зарудного), Катерину («І змовкли птахи» Шамякіна).
Віковий перехід болісний, для кожної актриси, для Каті Хом'як пройшов легко. В ролях іншого вікового плану вона виявила майстерність щасливо поєднану з юною щирістю і безпосередністю. Створювані нею образи набули соціальної визначеності, гостроти і виразності. Це Побожна («Моє слово» Стефаника), це Катерина («Сестри Річинські» І.Вільде та Б.Антківа) — роль за яку актриса нагороджена Дипломом ІІ ступеню на Всесоюзному огляді 1970 року та іменним годинником. Актриса все активніше починає виходити на телеекран.
У 1972 р. Указом Президії Верховної Ради України від 26 жовтня 1972 року внесок Катерини Петрівни Хом'як в українське театральне мистецтво було поціновано почесним званням Заслуженого артиста України.
Катя Хом'як грає ролі: Ганна Дзвонар («Восени, коли зацвіте яблуня» Верещака), Марина Іванівна («Головний екзамен» Шамякіна), Федора («Під високими зорями» Зарудного), Надія («Мої надії» Шатрова), Ганна («Безталанна» Карпенка Карого), Мати («Рисове зерно» Андре Ніколаї), Тарасівна («Народний малахій» Куліша), Павучиха («Вічний раб» Шевчука), Селія («Тригрошова опера» Брехта), Пульферія («Брехня» Винниченка), Мар'яна («Персональна справа» Штейна), Берта («Геда Габлер» Ібсен), Катерина («Пора жовтого листя», Зарудний), Пані Катерина («Тріумфальна жінка» Ковалика), Ануш («Ханута» Цагареллі), Шанель («Вісім закоханих жінок» Тома), Тітка Івони («Івона принцеса Бургунська» Домбровича) та інш.
Гастрольні поїздки, в яких побувала К.Хом'як охоплюють Україну, Росію, Польщу, Середню Азію, Кавказ, Білорусь і Прибалтику, зокрема — столичні міста Київ, Москву, Мінськ, Алма-Ату, Бішкек, Ригу, Вільнюс, а також Краків, Варшаву, Люблін, і т. д. Крім того — Чехію та Словаччину, відвідала США, де зараз мешкає син Роман.
На сьогодні у творчій біографії Катерини Петрівни Хом'як — понад 150 різноманітних ролей. Крім рідної української вільно володіє польською та російською мовами.
90-ліття відомої актриси урочисто відзначили у Львівському академічному театрі ім. М.Заньковецької. На 95-ліття колеги-актори з Львівського академічного театру ім. М.Заньковецької завітали до К.Хом'як додому, вшанували її численними поздоровленнями.
Нагороди ред.
Доробок Каті Хом'як вже далекого 1960-го було поціновано на державному рівні — вона була нагороджена медаллю «За трудову відзнаку».
У 2003 році Катерина Петрівна Хом'як нагороджена Орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня (25.03.2003).
Катерина Петрівна Хом'як — почесний житель Вільнянського району Запорізької області, де вона народилася.
У Вільнянському районному краєзнавчому музеї К. П. Хом'як присвячена окрема постійно діюча експозиція. На 95-річчя акторки тут була відкрита тематична виставка присвячена її творчій біографії.
Колеги про Катю Петрівну Хом'як ред.
Федір Стригун, художній керівник театру ім. М.Заньковецької, народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка, член-кореспондент Академії мистецтв України:
Богдан Ступка, народний артист України, екс-міністр культури України:
Олександр Гринько, народний артист України:
Борис Мірус, народний артист України:
Література ред.
- Вільнянський В. С. Катя Хом'як: в театрі і житті. — Донецьк: Український культурологічний центр, Східний видавничий дім, 2002. — 96 с. [1]
- Вільнянськ (до 170-річчя дня заснування міста). Бібліографічний покажчик. Запоріжжя: Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Видавництво «АА Тандем». 2010. 108 с.
Джерела ред.
- Матеріали Вільнянського районного краєзнавчого музею
- Сторінка театру ім. М.Заньковецької [Архівовано 15 вересня 2012 у WebCite]
- А. Власюк. До 100-річчя майстрині української сцени — Катерини Петрівни Хом'як // Дніпровські вогні. № 40 (11042) від 22 грудня 2022 року. С. 2.
- Вільнянський район. Історична довідка. Вільнянськ: Вільнянський краєзнавчий музей, 2020. 15 с.
Примітки ред.
- Т.Гриценко. Нашій славній землячці Катерині Хом'як — 95! // Дніпровські вогні. 30 грудня 2017. № 100(10603). С. 2.