www.wikidata.uk-ua.nina.az

Великий голод в Ірландії Вели кий го лод в Ірла ндії ірл An Gorta Mór англ Great Famine відомий також як Ірландський кар

Великий голод в Ірландії

Вели́кий го́лод в Ірла́ндії (ірл. An Gorta Mór, англ. Great Famine, відомий також як Ірландський картопляний голод) охопив Ірландію в 1845-1849 роках. Голод був викликаний деструктивною економічною політикою Великої Британії та спровокований епідемією фітопатогенного картопляного гриба Phytophthora infestans, який викликав фітофтороз.

Меморіал жертвам голоду в Дубліні.

Через англійську колонізацію XII—XVIII століть корінні ірландці практично повністю втратили свої земельні володіння; сформувалася нова керівна верства, що складалася з протестантів, вихідців з Англії та Шотландії.

На початку XIX століття близько 6/7 населення Ірландії було зайняте в сільському господарстві, у якому панували кабальні форми експлуатації. Ірландія служила одним із джерел накопичення англійських капіталів і розвитку промисловості в Англії.

З середини 1840-х років почався аграрний переворот. Падіння цін на хліб (після скасування в 1846 році в Англії «хлібних законів») спонукало землевласників розпочати інтенсивний перехід від системи дрібної селянської оренди до крупного пасовищного господарства. Посилився процес зганяння дрібних орендарів із землі (так зване очищення маєтків).

Скасування «хлібних законів» і хвороби картоплі, яка була основною культурою в малоземельних ірландських селян, привели до страшного голоду 1845-1849 рр.

Окрім Ірландії, хвороба картоплі перекинулася на інші європейські країни, але ніде більше не викликала таких катастрофічних наслідків.

Через голод загинуло від 500 тис. до 1,5 млн осіб. Значно збільшилася еміграція (з 1846 по 1851 рік виїхали 1,5 млн осіб), особливо в США, що стала постійною межею історичного розвитку Ірландії. У результаті, в 1841—1851 рр. населення Ірландії скоротилося на 30 %.

І надалі Ірландія стрімко втрачала населення: якщо в 1841 р. чисельність населення становила 8 млн. 178 тис. осіб, то в 1901 р. — всього 4 млн. 459 тис.

Голод став переломним моментом в історії Ірландії, яка тоді була частиною Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії. Голод і його наслідки назавжди змінили демографічний, політичний, та культурний ландшафт острова. Для місцевих ірландців і тих, хто став частиною діаспори[en], голод увійшов у народну пам'ять[en] і став об'єднавчим фактором для гомрула та рухів за Об'єднану Ірландію. І без того напружені відносини між багатьма ірландцями та британською короною зіпсувалися ще більше, посиливши міжнаціональну та міжрелігійну напруженість і підвищивши ірландський націоналізм та республіканізм[en] в Ірландії та серед ірландських емігрантів у США та інших країнах.

Причини голоду та фактори, які йому сприяли Редагувати

Від часів підписання Акту про унію в січні 1801 року Ірландія була частиною Сполученого Королівства зі своєю виконавчою владою, яка була в руках Лорд-лейтенанта Ірландії[en] та головного секретаря з Ірландії[en], призначених британським урядом. Ірландія делегувала 105 членів парламенту в Палату громад Сполученого Королівства, а Ірландські пери-представники[en] обирали зі свого числа 28 осіб, які довічно обіймали крісло в палаті лордів. Між 1832 і 1859 роками 70 % ірландських представників були землевласниками або синами землевласників.

Упродовж 40 років після укладання Унії кожен британський уряд стикався з проблемами управління країною, яка мала, як Бенджамін Дізраелі сказав у 1844 році, «голодуюче населення, заочну аристократію, чужорідну Церкву, і крім того найслабшу виконавчу владу у світі». Один з істориків підрахував, що між 1801 і 1845 роками було 114 комісій і 61 спеціальний комітет, які розслідували стан справ в Ірландії, і що «всі без винятку їхні висновки передбачали катастрофи; Ірландія була на межі голоду, її населення швидко зростало, три чверті її працівників були безробітними, житлові умови були жахливими і рівень життя надзвичайно низьким.»

Закони, що обмежили права ірландських католиків Редагувати

У XVII—XVIII століттях кримінальне право[en] забороняло ірландським католикам[en] купувати або орендувати землю, голосувати, займати політичні посади, жити в місці, що має самоврядування, або менш як за 5 км від нього, отримувати освіту, здобувати професію і робити багато інших речей, необхідних людині для успіху і процвітання в суспільстві. Закони здебільшого до 1793 року зазнали змін[en] і Білль про емансипацію католиків 1829 року знову дозволив ірландським католикам займати місця в парламенті.

Землевласники (орендодавці) та орендарі Редагувати

У XVIII столітті для управління земельною власністю введено «систему посередників». Збирання орендної платні перейшло до представників землевласників або посередників. Це гарантувало господарям постійний прибуток і позбавило їх від прямої відповідальності, залишивши орендарів беззахисними перед експлуатацією з боку посередників.

Католики, більшість з яких, попри емансипацію католиків 1829 року, жила в умовах убогості і відсутності безпеки, становила 80 % населення. На вершині «соціальної піраміди» був «панівний клас протестантів[en]», англійські та англо-ірландські сім'ї, яким належала більша частина землі, і більш-менш необмежена влада над своїми орендарями. Деякі з їхніх володінь займали величезні території, наприклад, граф Лукан володів понад 240 км2 землі. Багато з цих землевласників жили в Англії і були відомі як землевласники, які не проживають у своєму маєтку[en] (англ. Absentee landlord). Прибутки від оренди, зібрані зі «збіднілих орендарів», яким платили мінімальну зарплатню за вирощування врожаю і худоби на експорт, йшли здебільшого до Англії.

1843 року британський уряд вважав, що земельне питання в Ірландії стало першопричиною невдоволень у країні. Він створив Королівську комісію[en] під головуванням графа Девона, для вивчення законів, що стосувалися захоплення земельних ділянок. Денієл О'Коннел описав цю комісію як «абсолютно однобоку», складену лише із землевласників, без представлення інтересів орендарів. У лютому 1845 року Девон повідомляв:

Неможливо адекватно описати поневіряння, яких вони [ірландський чорнороб і його сім'я] за звичкою і мовчки зазнають… у багатьох районах їхня єдина їжа — це картопля, їхній єдиний напій — вода … їхні халупи рідко коли захищають від негоди … ліжко або ковдра — це рідкісна розкіш … і майже у всіх них свиня і купа гною становлять єдине майно

Члени комісії прийшли до висновку, що вони не можуть «втриматися від того, щоб висловити сильне почуття терпеливої витривалості, яку робітничий клас показав під стражданнями більшими, ми вважаємо, ніж страждання жителів будь-якої іншої країни в Європі.» Комісія заявила, що головною причиною такого становища є погані стосунки між землевласниками та орендарями. Немає жодної спадкової вірності, феодального зв'язку, або пом'якшувальної традиції патерналізму яка існувала в Англії (Ірландія була підкореною країною). Граф Клер[en] зауважив про землевласників, що «конфіскація є їхньою загальною назвою». На думку історика Сесіла Вудгема-Сміта[en], землевласники розглядали землю лише як джерело доходу, з якого потрібно було витягнути якомога більше. А ірландці «міркували над своїм невдоволенням у похмурому обуренні» (за словами графа Клера). Господарі значною мірою розглядали сільську місцевість як вороже для проживання місце. Деякі господарі відвідували свою власність тільки один раз або двічі в житті, якщо взагалі це робили. Орендна плата з Ірландії зазвичай працювала не на її економіку; за оцінками в 1842 році з Ірландії було виведено £6,000,000.

Здатність посередників вимірювалася розміром платні, яку вони були спроможні витягнути з орендарів. У свідченнях перед комісією їх описували як «сухопутних акул», «кровососів», і «найбільш деспотичні екземпляри тиранів, що коли-небудь сприяли руйнуванню країни». Посередники брали в оренду великі ділянки землі в землевласників на тривалий строк з фіксованою орендною платнею, а потім давали ці ділянки в суборенду на свій розсуд. Вони ділили утримуване на все дрібніші шматки, з тим щоб збільшити суму орендної платні, яку могли отримати. Орендарів могли виселити за несплату орендної платні (яка була високою), або за рішенням орендодавця розводити овець замість вирощування зернових культур. Котьє[en] сплачував свою ренту, працюючи на поміщика.

Оскільки будь-яке поліпшення майна, проведене орендарем, також ставало власністю орендодавця, коли оренда закінчувалась або її розривали, то стимулів для поліпшення майже не було. Більшість орендарів не мали жодних гарантій щодо свого перебування на землі; як «безстрокових» орендарів орендодавець міг їх вигнати коли забажає. Єдиним винятком із такого становища був Ольстер, де на практиці застосовувалось "право орендаря"[en]. Там орендарям фінансово компенсували будь-які поліпшення, які вони зробили з об'єктом оренди. За даними Вудгема-Сміта, комісія заявила, що «процвітання і спокій Ольстера в порівнянні з рештою Ірландії були завдяки правам орендаря.»

Землевласники в Ірландії часто застосовували свої повноваження без докорів сумління, і орендарі жили в атмосфері страху перед ними. Вудгем-Сміт пише, що в цих умовах «промисловість і підприємництво були придушені і створене селянство, яке було одним з найубогіших в Європі».

Орендарі, роздрібненість і банкрутства Редагувати

Станом на 1845 рік 24 % всіх ірландських орендних ферм мали площу від 0,4 до 2 га, а 40 % — 2-6 га. Наділи були настільки малими, що урожаю жодної культури крім картоплі не вистачило б, щоб прогодувати сім'ю. Незадовго до голоду британський уряд повідомив, що бідність була настільки поширеною, що одна третина всіх ірландських дрібних господарств не могли прогодувати свої сім'ї після сплати за їх оренду, за винятком доходів сезонних працівників-мігрантів в Англії та Шотландії. Після голоду було здійснено реформи, які зробили незаконним подальший поділ земельних наділів.

Перепис 1841 року показав чисельність населення трохи більш як вісім мільйонів. Дві третини з них виживали за рахунок сільського господарства, але вони рідко отримували зарплатню. Вони повинні були працювати на своїх господарів в обмін на клаптик землі, на якому могли б виростити достатньо їжі для своєї родини. Саме ця система привела Ірландію та її селян до монокультури, оскільки лише картоплю можна було виростити в достатній кількості. Право на земельну ділянку в Ірландії на початку XIX століття могло означати різницю між життям і смертю.

Залежність від картоплі Редагувати

Картоплю завезли в Ірландію як садову культуру шляхти. Наприкінці XVII століття вона повсюдно поширилась як додатковий продукт харчування, а основною їжею як і раніше залишалося масло, молоко та зернові продукти. Однак, у перші два десятиріччя 18 століття вона стала основною їжею бідняків, особливо взимку. Крім того, непропорційно велика частка картоплі, вирощеної в Ірландії, була одного сорту, Ірландський лампер[en]. Завдяки розвиткові економіки між 1760 і 1815 роками картопля потрапила в раціон харчування людей і стала масовим продуктом харчування[en] цілий рік для фермерів. Велика залежність від цієї однієї культури і відсутність генетичної мінливості серед рослин картоплі в Ірландії, були одними з причин чому поширення Phytophthora infestans мало такі руйнівні наслідки в Ірландії і менш виражені ефекти в інших місцях Європи.

Поширення картоплі мало важливе значення для розвитку системи котьє, яка сприяла надзвичайно дешевій робочій силі, але за рахунок нижчого рівня життя. Для працівника, по суті, саме картопля як заробітна платня сформувала розширення аграрної економіки.

Розширення обробки ґрунту призвело до неминучого збільшення посівних площ картоплі та зростання кількості селянсько-фермерським господарств. До 1841 року налічувалося понад півмільйона селян і 1,75 млн утриманців. Головним бенефіціаром цієї системи був англійський споживач.

Кельтські пасовища землі... Ірландії слугували для випасу корів протягом століть. Британці колонізували... ірландців, перетворивши більшу частину їхньої сільської місцевості на просторі пасовиська для вирощування великої рогатої худоби, щоб забезпечити голодний споживацький ринок вдома... Британський смак до яловичини мав руйнівний вплив на бідних і безправних людей... Ірландії... відтіснив з кращих пасовищних земель і змусив тримати ферми на менших ділянках другосортних земель, ірландці перейшли на картоплю; це урожай, який можна вирощувати вдосталь на менш сприятливому ґрунті. Зрештою, корови захопили значну частину Ірландії, залишивши корінне населення практично залежним від картоплі як засобу виживання.
Оригінальний текст (англ.)
The Celtic grazing lands of... Ireland had been used to pasture cows for centuries. The British colonised... the Irish, transforming much of their countryside into an extended grazing land to raise cattle for a hungry consumer market at home... The British taste for beef had a devastating impact on the impoverished and disenfranchised people of... Ireland... pushed off the best pasture land and forced to farm smaller plots of marginal land, the Irish turned to the potato, a crop that could be grown abundantly in less favorable soil. Eventually, cows took over much of Ireland, leaving the native population virtually dependent on the potato for survival.

Крім того, безпосередньо перед голодом, картоплю широко використовували і як кормову культуру для худоби. Близько 33 % продукції, вагою 4,500,000 т, йшло на потреби тваринництва.

Фітофтороз в Ірландії Редагувати

Пропоновані шляхи міграції та диверсифікації P. infestans ліній HERB-1 і US-1

До прибуття в Ірландію захворювання Phytophthora infestans, широко відомого як фітофтороз, існувало лише дві основних хвороби рослин картоплі. Одна називалася «dry rot» або «taint», а іншою був вірус, відомий в народі як «curl». Phytophthora infestans належить до ооміцетів (різновид паразитичних, нефотосинтетичних водоростей, а не грибів).

Виробництво картоплі під час Великого голоду. Примітка: роки 1844, 1845, 1846, 1848 і екстрапольовані.

У 1851 році Перепис ірландських уповноважених зафіксував 24 неврожаї картоплі починаючи з 1728 року, різного ступеня тяжкості. Загальні неврожаї, через хворобу або мороз, були зафіксовані в 1739, 1740, 1770, 1800 і 1807 роках. У 1821 і 1822 роках неврожай картоплі трапився в Манстері та Коннахті. У 1830 і 1831, Мейо, Донегол, і Голвей постраждали аналогічним чином. В 1832, 1833, 1834 і 1836 роках dry rot та curl завдали серйозної шкоди, а 1835 року картопля не вродила в Ольстері. Повсюдні неврожаї картоплі відбулися в 1836, 1837, 1839, 1841 і 1844 роках. За даними Вудгем-Сміта, «ненадійність картоплі в Ірландії сприймали як доконаний факт.»

Як і коли Phytophthora infestans прибула в Європу все ще залишається невизначеним; однак, її майже напевно не було до 1842 року, і, ймовірно, вона прибула 1844 року. Походження збудника простежено до долини Толука[en] в Мексиці, Звідки він поширився спочатку по Північній Америці, а потім у Європу. У 1845—1846 роках псування було викликане штамом фітофторозу HERB-1.

1844 року ірландські газети повідомили про хворобу, яка впродовж двох років нападала на посіви картоплі в Америці. Ймовірним джерелом була східна частина Сполучених Штатів, де в 1843 і 1844 роках фітофтороз значною мірою знищив посіви картоплі. Кораблі з Балтимора, Філадельфії або Нью-Йорка могли принести хвору картоплю в європейські порти. В. С. Паддок говорить про те, що хвороба прибула разом з картоплею, якою годували пасажирів на кліперах, що курсували з Америки до Ірландії.

Щойно хвороба прибула на материк, вона швидко поширилася. До середини серпня 1845 року вона охопила більшу частину Північної та Центральної Європи; були вражені Бельгія, Нідерланди, Північна Франція та Південна Англія.

16 серпня 1845 року The Gardeners' Chronicle та Horticultural Gazette повідомили про «хворобу незвичайного характеру» на Острові Вайт. Через тиждень, 23 серпня, повідомлялося, що «страшна хвороба вибухнула серед врожаю картоплі … Кажуть, що в Бельгії поля повністю спустошені. повністю замовк ринок у Ковент Гардені … А спасіння від цієї пошесті немає.» Ці доповіді були широко висвітлені в ірландських газетах. 11 вересня Журнал Фрімана повідомив про «появу так званої 'холери' на картоплі в Ірландії, особливо на півночі.» 13 вересня Gardeners' Chronicle оголосив: «Зі всією скорботою повідомляємо вам, що картопля Murrain безумовно дала дуба в Ірландії.» Втім, британський уряд упродовж найближчих декількох тижнів як і раніше залишався оптимістичним, оскільки отримував суперечливі повідомлення. Тільки коли в жовтні зібрали врожай, то побачили масштаб збитків. Прем'єр-міністр Роберт Піль писав Джеймсові Грехему[en] в середині жовтня, що звіти видаються «дуже тривожними», але нагадав йому, як відзначає Вудгем-Сміт, що «ірландські новини завжди були схильними до перебільшень».

За оцінками, втрата врожаю 1845 року становила десь від третини до половини засаджених площ. Комітет у резиденції лорда-мера Дубліна, який одержував сотні листів зі всієї Ірландії, оголосив 19 листопада 1845 року, що поза будь-яким сумнівом «значно більш як третина врожаю картоплі… вже пропала».

1846 року через фітофтороз втрачено три чверті врожаю . До грудня третина мільйона знедолених людей була зайнята на громадських роботах. За даними Кормака О Гради[en], перша атака фітофторозу картоплі спричинила значні труднощі в сільській Ірландії, починаючи з осені 1846 року, коли зафіксовані перші випадки смерті від голоду. 1847 року насіннєвої картоплі не вистачало. Посіяно було мало, тож, попри середню врожайність, голод продовжувався. 1848 року врожай становив лише дві третини від нормального. Оскільки понад три мільйони ірландців були повністю залежними від картоплі як продукту харчування, то голод і масова смерть від нього були неминучими.

Реакція в Ірландії Редагувати

Джон Мітчел

Корпорація Дубліна[en] надіслала королеві листа, «благаючи її» скликати раніше Парламент (у цей час сесія була перервана), і рекомендувати виділення державних коштів на оплату громадських робіт, особливо залізничних колій в Ірландії. Місцевий уряд у Белфасті зібрався і висловив таку саму пропозицію. Але, за словами Джона Мітчела[en], одного з провідних борців за незалежність Ірландії, жодне з цих зібрань не попросило про благочинність. «Вони вимагали щоб, якщо вже Ірландія є невідривною частиною королівства, то щоб спільну скарбницю не використовували на милостиню, а на забезпечення громадськими роботами загального призначення.» На думку Мітчелла «якби Йоркшир і Ланкашир а Англії зазнали подібних нещасть, то без жодного сумніву ці гроші були б взяті одразу ж і як заманеться.»

На початку листопада 1845 року депутація від містян Дубліна, до складу якої входили, зокрема герцог Лейнстера, лорд Клонкаррі[en], Денієл О'Коннел і лорд-мер[en], вирушила до лорда-лейтенанта Ірландії, Лорда Гейтесбері[en], і звернулася з пропозиціями, такими як відкриття портів для іноземної кукурудзи, зупинка перегонки зерна на спирт, заборона експорту продовольства та забезпечення зайнятості завдяки громадським роботам. Лорд Гейтесбері відповів їм, що їхні хвилювання «були передчасними», науковці досліджують усі ці питання, інспекторам поліції та оплачуваним магістратам наказано постійно доповідати про стан справ у своїх округах; і що немає жодного «безпосереднього тиску на ринок».

8 грудня 1845 року Деніел О'Коннелл, в Асоціації скасування[en], запропонував кілька кроків з пом'якшення катастрофи, що насувалась. Однією з перших речей, які він запропонував, було введення «права орендаря[en]», як це практикувалося в Ольстері. Згідно з ним господар отримував би справедливу орендну платню за користування землею, але орендар мав би компенсацію за будь-які кошти, які він вкладає у постійні удосконалення майна. Далі О'Коннелл вказав на кроки, запроваджені в бельгійському законодавстві протягом того ж сезону: закриття своїх портів проти експорту продовольства, але відкриття їх для імпорту. Він припустив, що, якби Ірландія мала свій парламент, то і порти були б відкритими і щедрий урожай залишався б у самій Ірландії. О'Коннелл стверджував, що тільки парламент Ірландії дав би для людей як їжу, так і зайнятість. На його думку, скасування Акту про унію було необхідністю та єдиною надією Ірландії.

Мітчел ще 1844 року підняв питання про «Картопляну хворобу» в Ірландії у газеті The Nation[en], згадавши про те, наскільки важливим чинником був голод у деяких революціях. 14 лютого 1846 року він висловив свої погляди в «той жалюгідний спосіб, у який обійшлись із голодом», і запитав, чи уряд все ще не має жодного уявлення про те, що невдовзі будуть «мільйони людських істот в Ірландії, яким нічого істи.»

Зображення Бріджет О'Доннелл та її двох дітей під час голоду, 1849 рік.

1861 року Мітчел написав один із перших трактатів про цей голод, Останнє завоювання Ірландії (можливо). Він встановив загальнопоширений погляд, що поводження з голодом з боку британців було навмисним убивством ірландців, і в цьому трактаті була знаменита фраза: «Всевишній, дійсно, послав фітофтороз картоплі, але голод створили англійці.»

Мітчела звинуватили в крамолі через його роботи, але це звинувачення було знято. Потім сфабриковане журі звинуватило його за незадовго до цього прийнятим Актом про державну зраду[en] і засудило до 14 років Penal transportation[en] на Бермудські острови.

За словами Чарльза Гавана Даффі[en], The Nation наполягала на тому, що єдиним порятунком була практика решти європейських країн, яку навіть парламент Пейл[en] запроваджував на період спаду. Згідно з нею, в країні має залишатися все продовольство, вирощене на її території, допоки люди знову не стануть ситими.

Ірландія в цей час була, згідно з Актом про унію 1801 року, невід'ємною частиною Британської імператорської батьківщини, «найбагатшої імперії на земній кулі», і «найбільш родючою частиною цієї імперії», крім того, Ірландією опікувався як «Habeas corpus так і суд присяжних». Попри це, обрані представники Ірландії виявилися безсилі діяти на користь країни як члени британського парламенту. Коментуючи це тоді, Мітчел писав: «і це острів, який вважається невід'ємною частиною найбагатшої імперії на земній кулі… має за п'ять років втратити 2,5 мільйонів осіб (більше чверті) від голоду і лихоманки внаслідок голоду, і втечі за море, щоб врятуватися від голоду …» Період фітофторозу картоплі в Ірландії з 1845 по 1851 рік був сповнений політичних протистоянь. Більш радикальна група Молода Ірландія[en] відокремилася від Руху за скасування унії[en] в липні 1846 року, і спробувала здійснити збройний заколот 1848 року[en], який виявився невдалим.

Вільям Сміт О'Браєн[en]

1847 року Вільям Сміт О'Браєн[en], лідер Молодої партії Ірландії, став одним із засновників Ірландської Конфедерації[en], яка боролася за скасування Акту про унію, і закликав припинити експорт зерна та закрити порти. Наступного року він організував опір безземельних фермерів у графстві Тіпперері проти землевласників та їхніх агентів.

Відповідь уряду Редагувати

Історик Ф. С. Л. Лайонс[en] охарактеризував первинну реакцію британського уряду на ранню, менш важку стадію масового голоду, як «швидку і відносно успішну». Зіткнувшись з повсюдним неврожаєм в листопаді 1845 року, прем'єр-міністр Роберт Піль потай у Америки придбав кукурудзи та кукурудзяного борошна на £100,000, а Берінг Бразерс[en] спочатку були його агентами. Уряд сподівався, що такі дії не «задушать приватне підприємництво» і не стануть демотиватором для місцевих зусиль з надання надзвичайної допомоги. Через погані погодні умови перший вантаж прибув до Ірландії лише на початку лютого 1846 року. Початковими поставками були ядриця сушених зерен, але кілька ірландських млинів, що працювали, не були обладнані для обробки кукурудзи і перед споживанням потрібно було запровадити довгий і складний процес мелення. Крім того, перед тим, як кукурудзяну дерть можна було споживати, її потрібно було «дуже довго» готувати, інакше це могло призвести до серйозних кишкових розладів. Через її жовтий колір і початкову непопулярність дерть стала відомою під назвою «сірка Піля».

У жовтні 1845 року Піль спробував скасувати хлібні закони — митні платежі на зерно, які тримали ціни на хліб штучно завищеними — але це розкололо його партію й він не мав достатньої підтримки від власних колег, щоб це здійснити. Він подав у відставку з поста прем'єр-міністра в грудні, але опозиція не змогла сформувати уряд, і його призначили знову. У березні Піль запровадив програму громадських робіт в Ірландії, але ситуація з голодом погіршилася в 1846 році й скасування хлібних законів того року вже не допомогло голодуючим Ірландцям; цей крок розколов консервативну партію, що призвело до відставки Піля. 25 червня в другому читанні[en] об'єднані сили вігів, Радикалів[en], представників ірландської Асоціації скасування[en] і протекціоністських консерваторів 73-ма голосами проголосували проти Законопроєкту про ірландський примус. 29 червня Піль пішов у відставку з посади прем'єр-міністра 29 червня, а лідер вігів, Лорд Джон Рассел, обійняв цю посаду.

Заходи, яких вжив наступник Піля, Рассел, виявилися не дуже дієвими, тоді як криза лише поглиблювалася. Нова адміністрація вігів, на яку вплинула доктрина Laissez-faire, вважала, що ринок забезпечить необхідну кількість продовольства, і вони відмовилися вжити заходів щодо припинення експорту продовольства з Ірландії в Англію, потім призупинили громадські роботи, запроваджені попереднім урядом, залишивши сотні тисяч людей без роботи, грошей та їжі. Кабінет міністрів Рассела запровадив нову програму громадських робіт, що наприкінці грудня 1846 зайняла близько пів мільйона ірландців і яку виявилося неможливо виконати. Чарльз Тревельян[en], який був відповідальний за виконання програми з полегшення, обмежив розмір урядової допомоги, оскільки твердо вірив у невтручання держави в економіку. Він вважав, що «суд Божий послав лихо, щоб провчити ірландців». Громадські роботи «за суворим наказом» мали бути непродуктивними, тобто не створювати жодного капіталу, який міг би з часом відшкодувати витрати на його створення. Багато сотень тисяч «немічних і голодуючих людей», за словами Мітчелла, змушені були рити ями і мостити дороги, від яких не було жодної користі.

Меморіал жертвам трагедії Дулу[en] (31 березня 1849). Щоб продовжувати отримання допомоги, сотням осіб було наказано подорожувати багато миль вночі у погану погоду. Офіційно повідомлялося про 16 загиблих, хоча народний фольклор розповідав про набагато більшу їхню кількість

У січні 1847 року уряд відмовився від цієї політики, розуміючи, що вона провалилася, і звернувся до суміші «закритої» і «відкритої» прямої допомоги; першу застосували у вигляді робітних будинків[en] через закони про ірландських бідняків[en], другу — через супові кухні. Витрати Закону про бідняків впали в першу чергу на місцевих землевласників, які, в свою чергу, намагалися зменшити свою відповідальність шляхом виселення орендарів. Юридичним підґрунтям виселення бідняків стали «Акти про виселення дешевої оренди» (англ. Cheap Ejectment Acts). У червні 1847 року прийнято Акт про поправку до Закону про бідняків, який втілював принцип, популярний у Великій Британії, що ірландських злидарів повинна підтримувати ірландська власність. У Великій Британії вважали, що землевласники в Ірландії створили умови, які призвели до голодомору. Однак, стверджувалося, що і британський парламент після Акту про унію 1800 року був частково винен. Це питання підняла газета Ільюстрейтед Лондон ньюз у номері від 13 лютого 1847 року: «Не було такого закону, який не міг би пройти на їхню вимогу, і жодних нещасть, від яких вони не могли би захистити.» 24 березня газета «Таймс» повідомила, що Велика Британія допустила в Ірландії «масову бідність, розчарування і деградацію, які не мають аналогів у світі. Вона дозволила підприємцям висмоктувати всі життєві соки з цього нещасного народу».

«Стаття Грегорі» Закону про бідних, названа на честь Вільяма Г. Грегорі[en], члена Парламенту. Вона забороняла будь-кому, хто володів хоча б 1⁄4 акра землі, отримувати допомогу. На практиці це означало, що, якщо селянин, розпродавши все що виробив, щоб оплатити оренду та податки, звертався про допомогу, а багато тисяч з них так і робили, то він не мав права на неї поки не віддасть землю господареві. Щодо цього Закону Мітчел написав, що «за ним тільки працездатний нероба має право на допомогу — якщо він спробує обробити хоча би п'ядь землі, то помре з голоду». Цей простий метод виселення називався «пропустити жебраків через робітний будинок» — людина зайшла, жебрак вийшов. Комбінація цих чинників зігнала тисячі людей з їхніх земель: 90,000 в 1849 році, та 104 000 у 1850-му.

Ірландський експорт продовольства під час голоду Редагувати

Звіти показують, що з ірландських земель вивозили продовольство навіть у найгірші роки голоду. Коли Ірландія переживала голод 1782-83 років, то порти були закриті, щоб утримувати продукти ірландського виробництва для прогодування ірландців. Тоді місцеві ціни на продовольство стрімко впали. Торговці лобіювали закон проти заборони на експорт, але уряд у 1780-х роках відкинув їхні протести. У 1840-х роках таких заборон на експорт не було.

Протягом усього періоду голоду Ірландія експортувала їжу у величезних кількостях. У журналі Історія Ірландії[en] (1997, випуск 5, ст. 32-36), Крістін Кінілі, — дослідниця Великого голоду, викладачка і професорка Університету Дрю, розповідає, що за її висновками майже 4000 кораблів везли їжу з Ірландії в порти Брістоль, Глазго, Ліверпуль і Лондон у 1847 р., тоді як 400 000 ірландців померли від голоду і супутніх хвороб. Вона також пише, що ірландський експорт телят, худоби (за винятком свиней), бекону і шинки насправді навіть зріс під час голоду. Це продовольство відправляли в супроводі британського військового караулу з найбільш голодуючих куточків Ірландії, таких міст як: Баллін, Баллішеннон, Бантрі, Дінгл, Кіллала, Кілраш, Лімерик, Слайго, Тралі та Вестпорт. Широкий асортимент товарів вивезено з Ірландії 1847 року, серед них: горох, квасоля, цибуля, кролики, лосось, устриці, оселедець, сало, мед, язики, шкури, ганчір'я, взуття, мило, клей і насіння. Найбільш шокуючі показники експорту стосуються масла. Масло відвантажували у фіркінах, кожен з яких містить 41 літр. У перші дев'ять місяців 1847 року було відправлено 56,557 фіркінів (2,314,000 літрів) з Ірландії в Бристоль, і 34,852 фіркіни (1,426,000 літрів) — у Ліверпуль, що корелює з 3,739,980 л вершкового масла, вивезеного в Англію з Ірландії протягом дев'яти місяців найважчого року голоду. Проблема в Ірландії полягала не у відсутності продовольства, якого було в достатку, а в ціні на нього, яка була поза досяжністю для бідних.

Історик Сесіл Вудгем-Сміт[en] писав у праці Великий голод: Ірландія 1845-1849[en], що жодне питання не викликає стільки злості й озлоблених стосунків між Англією та Ірландією «як той незаперечний факт, що величезні обсяги продовольства були вивезені з Ірландії в Англію протягом усього періоду, коли народ Ірландії вмирав від голоду.» Джон Ранела[en] пише, що Ірландія залишалася нетто-експортером продовольства протягом усього п'ятирічного голоду. Проте, і Вудгем-Сміт і Кормак О Града пишуть, що, на додаток до імпорту кукурудзи, в чотири рази більше пшениці було завезено в Ірландію в самий розпал голоду, ніж пішло на експорт.

Благодійність Редагувати

Сцена біля воріт робітного будинку, бл. 1846 року

Вільям Сміт О'Брайен, промовляючи на тему благодійності в своєму виступі на зборах Асоціації скасування в лютому 1845 року, вітав той факт, що загальна думка на тему милосердя полягала в тому, щоб не приймати жодної англійської благодійності. Він висловив думку, що ресурсів Ірландії було досі з надлишком достатньо для підтримання популяції, і що, допоки ці ресурси не буде повністю вичерпано, він сподівається, що ніхто в «Ірландії не опуститься до того, щоб просити допомоги від Англії».

Мітчел писав у своєму Останньому завоюванні Ірландії (можливо), на цю саму тему, що ніхто в Ірландії ніколи не просив про благодійність у цей період, і що саме Англія просила про благодійність від імені Ірландії, а, отримавши її, була також відповідальною за її розподіл. Він припустив, що британська преса наполегливо насаджувала думку, «що в ту мить, коли Ірландія потрапила в біду, вона стала жалюгідною жебрачкою біля воріт Англії, і що вона навіть жадала милостині від всього людства.» Він підтвердив, що насправді в Ірландії ніхто ніколи не просив милостині або послуги будь-якого роду з боку Англії чи будь-якої іншої країни, але що сама Англія випрошувала для Ірландії. Він стверджував, що Англія «пустила капелюха по колу, по всьому світі, просячи пенні, заради Бога допомогти бідним ірландцям», і, зробивши себе посередником всього цього милосердя, отримала весь прибуток від нього.

Благодійні організації пожертвували великі суми грошей; Калькутті приписують перше пожертвування в розмірі £14,000. Гроші зібрали ірландські солдати, які служили там, та ірландці, найняті Ост-Індською компанією. Папа Пій IX і російський цар Олександр II відправили допомогу, а Королева Вікторія пожертвувала £2,000. За легендою, султан Абдул-Меджид I запропонував направити £10,000, але британські дипломати чи то власні міністри попросили його скоротити цю суму до £1000, щоб не жертвувати більше, ніж королева. Президент США Джеймс Нокс Полк пожертвував $50 і конгресмен Авраам Лінкольн пожертвував $10.

Крім релігійних, з'явились і нерелігійні організації з надання допомоги жертвам голоду. Британська асоціації допомоги[en] була однієї з таких груп. Заснована 1 січня 1847 року Лайонелом де Ротшильдом[en], Абелем Смітом[en] та іншими видатними банкірами і аристократами, Асоціація збирала кошти по всій Англії, Америці та Австралії; вони везли з собою «Лист від королеви», в якому та просила про грошову допомогу, щоб полегшити страждання в Ірландії. З цим першим листом Асоціація зібрала £171,533. Другий «Лист королеви», дещо менш успішний, вийшов наприкінці 1847 року. Загалом, Асоціація залучила близько £390,000 для допомоги Ірландії.

Приватні ініціативи, такі як Центральний комітет допомоги, організований Товариством друзів (Квакери), намагалися заповнити пробіл, викликаний припиненням допомоги від уряду, і зрештою уряд відновив допомогу, хоча бюрократія забарилася з постачанням продовольства. Тисячі доларів зібрано в Сполучених Штатах, зокрема 1847 року $170 від групи індіанців Чокто. Джуді Аллен, редактор газети Народу Чокто в Оклахомі[en] Biskinik, написав, що «Пройшло лише 16 років відтоді, як люди Чокто пройшли Дорогою сліз, і вони зіткнулися з голодуванням … Це був дивовижний жест». Щоб відзначити 150-ту річницю, 8 ірландців пройшли Дорогою сліз, а про пожертвування згадала у своїй промові Мері Робінсон.

Виселення Редагувати

Землевласники були відповідальними за оплату ставок[en] кожного орендаря, чия річна орендна платня становила £4 або менше. Ті землевласники, чиї землі були переповнені біднішими мешканцями, тепер зіткнулися з великими податками. Вони приступили до виселення бідних орендарів із невеликих ділянок, і почали об'єднувати землі в більші ділянки, з орендною платою понад 4£, завдяки чому скорочували свої борги. Деяка частина виселень відбулася 1846 року, але більшість із них припала на 1847 рік. За словами Джеймса С. Доннеллі-молодшого[en], не можна з упевненістю сказати, скільки людей було виселено в роки голоду і одразу після нього. Лише 1849 року поліція почала вести підрахунок, і вони записали загалом майже 250 000 осіб, яких офіційно виселили між 1849 і 1854 роками.

Доннеллі вважав, що це число занижене, і якщо в нього включити тих, кого змусили «добровільно» виселитися впродовж усього періоду (1846—1854), то ця цифра майже напевно перевищить півмільйона осіб. Хоча Гелен Літтон каже, що були тисячі осіб, які «добровільно» відмовились від своїх наділів, але вона зазначає, що «в цьому дуже мало добровільності». У деяких випадках орендарі були змушені погодитися на невелику суму грошей, щоб покинути свої оселі, «обдурені думкою, що робітні будинки візьмуть їх».

Вест Клер був одним із найгірших районів із погляду виселень, де орендодавці вигнали тисячі сімей і знесли їх сміховинні халупи. Капітан Кеннеді у квітні 1848 року підрахував, що 1000 будинків, в середньому по шість мешканців у кожному, були зруйновані від листопада. Сім'я Магон зі Строкстаун Хауса виселила в 1847 році 3000 осіб, і все-таки могла повечеряти супом із лобстера.

Після Клера, найгіршим районом із погляду виселень було графство Мейо, на яке припадає 10 % всіх виселень між 1849 і 1854 роками. Граф Лукан, який володів більш ніж 240 км2 землі, належав до землевласників, які виселяли найбільше. Виселивши лише в парафії Баллінгроб понад 2000 орендарів, він потім відвів розчищені землі під пасовища. 1848 року маркіз Слайго заборгував £1,650 у Вестпорт Юніон; він також був господарем, який виселяв, хоча стверджував, що робив це вибірково, лише з ледарями і пройдисвітами. Загалом він позбувся близько 25 % своїх орендарів.

1847 року єпископ Міт[en] на ім'я Томас Налті[en], описав свій особистий спогад про виселення у пастирському листі до свого духовенства:

Сім сотень людей було вигнано зі своїх будинків за один день і пущено по світі, щоб задовольнити забаганки того, хто перед Богом і людиною, мабуть, заслуговував на меншу увагу, ніж останній і найменший з них... Страшних сцен я тоді був свідком, які змушений пам'ятати все своє довге життя. Плач жінок - крики, жах, розпач дітей - безмовна агонія чесних працьовитих чоловіків - викликають сльози горя у усіх, хто їх бачить. Я бачив офіцерів і людей великої поліції, які були змушені відвідати цей захід, плакали, як діти, бачачи жорстокі страждання тих самих людей, яких вони будуть зобов'язані знищити, якщо б ті чинили найменший опір. Землевласники в колі навкруги - і за багато кілометрів у кожному напрямку - застерігали своїх орендарів, з погрозами своєї прямої помсти, проти людства, поширюючи на будь-кого з них гостинність однієї ночі притулку... Через трохи більш як три роки майже четверта частина з них лежали тихо в могилах.
Оригінальний текст (англ.)
Seven hundred human beings were driven from their homes in one day and set adrift on the world, to gratify the caprice of one who, before God and man, probably deserved less consideration than the last and least of them... The horrid scenes I then witnessed, I must remember all my life long. The wailing of women – the screams, the terror, the consternation of children – the speechless agony of honest industrious men – wrung tears of grief from all who saw them. I saw officers and men of a large police force, who were obliged to attend on the occasion, cry like children at beholding the cruel sufferings of the very people whom they would be obliged to butcher had they offered the least resistance. The landed proprietors in a circle all around – and for many miles in every direction – warned their tenantry, with threats of their direct vengeance, against the humanity of extending to any of them the hospitality of a single night's shelter... and in little more than three years, nearly a fourth of them lay quietly in their graves.

За словами Літтон, виселення могли відбутися раніше, але їх не було через страх перед таємними товариствами. Проте тепер їх сильно послабив голод. Іноді все ж траплялися помсти, внаслідок чого восени-взимку 1847 року стріляли в сімох землевласників, шістьох з них насмерть. Ще десятьох займачів землі, хоч і без орендарів, також вбито, каже вона.

Лорд Кларендон[en], переляканий, що це може означати заколот, попросив особливих повноважень. Лорд Джон Рассел не підтримував цей заклик. Лорд Кларендон вважав, що насамперед землевласники здебільшого самі були відповідальними за трагедію, кажучи, що «дійсно в Англії господарі не хотіли, щоб їх розстріляли як зайців і куріпок… але жоден господар в Англії не вигнав одночасно п'ятдесят осіб і не спалив їхні будинки, залишаючи їх без жодних перспектив на майбутнє». Акт про злочини і беззаконня було прийнято в грудні 1847 року як компроміс і додаткові війська були відправлені в Ірландію.

Горезвісна «стаття Грегорі», яку Доннеллі описав як «порочну поправку до ірландського Закону про бідняків», була прийнятою поправкою Торі до законопроєкту партії Вігів про допомогу біднякам, який став законом на початку червня 1847 р., коли його потенціал як механізму звільнення маєтків був широко визнаний у парламенті, хоча і не заздалегідь. Спочатку інспектори Закону про бідних розглядали статтю як цінний інструмент для більш економічного управління державною допомогою, але недоліки незабаром стали очевидні, навіть з адміністративної точки зору. Невдовзі їх стали розглядати ледь не вбивчими і з гуманітарного погляду. За словами Доннеллі, стало очевидно, що стаття про чверть акра була «непрямим смертоносним інструментом».

Еміграція Редагувати

Прощавання з емігрантами, гравюра роботи Генрі Дойла (1827—1893), з Ілюстрованої історії Ірландії Мері Френсіс К'юсак[en], 1868.

Хоча голод був відповідальний за значне збільшення еміграції з Ірландії, на 45-85 % в залежності від року і графства, але він не був єдиною причиною. Початок масової еміграції з Ірландії можна віднести до середини 18 століття, і впродовж 50 років 250 000 людей покинуло Ірландію, щоб влаштуватися в новому світі. Від поразки Наполеона до початку голоду, протягом 30 років, «емігрувало принаймні 1,000,000, а можливо і 1,500,000 осіб». Однак, під час сильного голоду кількість емігрантів досягла близько 250.000 на рік, причому набагато більше осіб виїжджали із Західної Ірландії, ніж із будь-якої іншої частини.

Емігрували масово не сім'ї, а їх молодші члени, настільки, що еміграція стала майже обрядом переходу, як свідчать дані, які показують, що, на відміну від аналогічних еміграцій протягом всієї світової історії, жінки емігрували так само часто і такому ж ранньому віці, як і чоловіки. Емігранти починали нове життя на новій землі й відправляли грошові перекази «[що сягали] £1,404,000 до 1851 року» назад своїм сім'ям в Ірландії, що, в свою чергу, дозволяло емігрувати іншим членам сім'ї.

Еміграція в роки голоду 1845—1850 відбувалась в Англію, Шотландію, Південний Уельс, Північну Америку та Австралію. До 1851 року близько чверті ліверпульського населення було ірландського походження. Багато з тих, хто втік в Америку, використовували усталену Лінію Маккоркелл[en].

З більш як 100 000 ірландців, які прибули до Канади в 1847 році, за оцінками, один із п'яти помер від хвороб і недоїдання, у тому числі понад 5000 на острові Гросс-Айл[en], розташованому на річці Святого Лаврентія. Цей острів був місцем карантину кораблів поблизу Квебек-Сіті. Переповнені, погано доглянуті, і погано підготовлені кораблі, відомі як кораблі-труни[en], припливали з малих, нерегульованих гаваней на Заході Ірландії, в порушення британських вимог безпеки, і смертність була високою. Перепис 1851 року засвідчив, що більш як половина жителів Торонто були ірландцями, і лише 1847 року 38,000 голодних ірландців наводнили місто з менш ніж 20 000 власних жителів. Інші канадські міста, такі як Сент-Джон, Квебек, Монреаль, Оттава, Кінгстон і Гамільтон також отримали велику кількість переселенців, оскільки Канада, як частина Британської імперії, не могла закрити свої порти для ірландських судів (на відміну від США), і емігранти могли проїхати дешевше (або безкоштовно в разі виселення) у порожніх трюмах для лісоматеріалів на кораблях, що повертались. Однак, побоюючись націоналістичних заколотів, британський уряд встановив жорсткі обмеження на ірландську імміграцію в Канаду після 1847 року, тому збільшився потік емігрантів до США.

Графік зміни населення Ірландії [вісь ліворуч] і Європи [вісь праворуч].

В Америці більшість ірландців ставали містянами; маючи невелику суму грошей, багато з них змушені були селитися в тих містах, до яких кораблі прибули. До 1850 року ірландці вже становили чверть населення в Бостоні, Нью-Йорку, Філадельфії та Балтіморі. Крім того, ірландське населення стало переважати в деяких поселеннях американських копачів.

Голод ознаменував початок депопуляції в Ірландії в 19 столітті. В перших трьох десятиліттях 19-го століття населення зросло на 13-14 % ; між 1831 і 1841 роками кількість жителів збільшилась на 5 %. Ідея Томаса Мальтуса про те, що населення зростає в геометричній прогресії, а ресурси збільшуються в арифметичній, була популярною під час голоду 1817 і 1822 років. До 1830 року її сприймали як надмірно спрощену, і в Ірландії проблеми бачили «менше через надлишок населення, ніж через нестачу капітальних вкладень.» Населення в Ірландії зростало не швидше, ніж в Англії, яка не постраждала від еквівалентної катастрофи. До 1854 року від 1,5 до 2 млн. ірландців покинули свою країну через виселення, голод і суворі життєві умови.

Смертність Редагувати

Невідомо точно, скільки людей померло в період голоду, хоча вважають, що більше померло від супутніх хвороб, ніж від самого голодування. Державна реєстрація народжень, шлюбів або смертей тоді ще не почалася, а записи, які зберігає Римо-католицька церква, є неповними. Один із можливих способів оцінки проведено шляхом порівняння очікуваного населення з кінцевими цифрами в 1850-х роках. Перепис 1841 року показав, що чисельність населення становила 8,175,124. Перепис населення відразу після голоду в 1851 році нарахував 6,552,385, тобто падіння на 1.5 мільйона за 10 років. Уповноважені з перепису підрахували, що за нормального темпу зростання чисельність населення в 1851 році мала б становити трохи більш як 9 мільйонів.

У 1851 році переписувачі зібрали інформацію про кількість загиблих у кожній сім'ї від 1841 року, їх причину, сезон і рік смерті. Вони загалом записали 21,770 смертей від голоду в попереднє десятиліття, і 400,720 померлих від хвороб. Перераховані хвороби:

  1. тифи (епідемічний висипний, черевний, епідемічний поворотний), які перебігали з гарячкою,
  2. дизентерія, (найімовірніше шигельоз),
  3. холера,
  4. натуральна віспа
  5. грип.

З них перші дві причини були головними вбивцями (222,021 і 93,232). Члени комісії визнали, що їхні дані були неповними, і що дійсне число загиблих, ймовірно, було вищим:

Чим більша кількість смертей … тим меншою буде кількість зареєстрованих за допомогою опитувань випадків; — оскільки хвороба змітала з лиця землі не лише цілі сім'ї… але й цілі села.

Пізніші історики згодні з тим, що в таблицях смертності станом на 1851 рік «рівень смертності був помилковим і, ймовірно, заниженим». Поєднання інституційних цифр і наданих фізичними особами дає "неповну та необ'єктивну кількість загиблих під час Голодомору. Кормак О Града[en], посилаючись на роботи А. А. Макартура, пише, що фахівцям давно відомо, що ірландські таблиці смертності були неточними. Града каже, що внаслідок цього таблиці недооцінюють кількість померлих, оскільки інформацію збирали з членів сімей, що вижили, а ті мали озирнутися на останні 10 років. Смерть і еміграція знищила цілі сім'ї, не залишилося нікого в живих, щоб відповісти на питання перепису.

Оцінка С. Г. Казенса про 800 000 смертей значною мірою спиралася на ретроспективну інформацію, що містилася в переписі 1851 року та в інших місцях, і нині її вважають заниженою. Сучасний історик Джозеф Лі[en] каже про «принаймні 800 000», а за оцінками Р. Ф. Фостера[en] померло «принаймні 775,000, але головним чином через хвороби, включаючи холеру на останніх етапах голокосту». Далі він зазначає, що «останні складні обчислення дають надлишкову смертність від 1846 до 1851 року між 1,000,000 і 1,500,000… після ретельної критики цих результатів, інші статистики отримали 1,000,000.»

Джоель Мокір[en] оцінює загальну кількість жертв у діапазоні від 1,1 млн до 1,5 млн у період між 1846 і 1851. Мокір створив два набори даних, які містять верхню межу і нижню межу оцінки, які показують відсутність великої різниці в регіональних моделях. Справжня кількість, імовірно, лежить між двома крайніми оцінками, половиною і півтора мільйонами осіб, і найбільш широко прийнята оцінка становить один мільйон

Спад населення 1841-51 (%)
Лейнстер Мюнстер Ольстер Коннот Ірландія
15.3 22.5 15.7 28.8 20
Таблиця від (Lee, 1973, с. 2)
Детальну статистику населення Ірландії з 1841 можна побачити в статті аналіз чисельності ірландців[en].

Внаслідок голоду емігрувало принаймні мільйон осіб. Було близько 1 млн емігрантів на далекі відстані між 1846 і 1851, переважно в Північну Америку. Сумарна наведена в переписі 1851 року кількість становить 967,908. Кількість емігрантів на короткі відстані, головним чином у Велику Британію, можливо становила 200 000 або більше.

Політична карикатура 1880-х років: «за сорок років я втратила, без дії будь-якого природного права, понад три мільйони своїх синів і доньок, а вони, молоді і сильні, залишили позаду старих і немічних плакати і померти. Де цьому кінець?»

Ще одна область невизначеності лежить в описах хвороб, які дали орендарі, що були причиною смертей їхніх близьких. Хоча перепис 1851 року справедливо критикували за недооцінку справжніх масштабів смертності, він забезпечує основу для створення історії хвороб Великого голоду. Захворювання, які сильно вплинули на населення, поділяються на дві категорії: посилені голодом захворювання і хвороби від нестачі поживних речовин. Нестача поживних речовин найчастіше спричиняла кахексію, а також стан, який у той час називали водянкою. Водянка (набряк) була народною назвою, яку дали симптомам деяких захворювань, але отут водянка була типовим пізнім симптомом голодування, як при квашіоркорі. Однак найбільша смертність була не від нестачі поживних речовин, а від хвороб, підсилених голодом. Люди, які недоїдають, дуже вразливі до інфекційних хвороб, тому поява таких хвороб була тяжким фактором. Кір, діарея, туберкульоз, пневмонії, коклюш, гельмінтози і холера перебігали тяжко через нестачу харчування. Потенційно смертельні захворювання, такі як натуральна віспа і грип, були настільки заразними, що їх поширення не залежало від харчування, але тяжкість клінічного перебігу також корелювала зі ступенем голоду.

Найбільшим чинником смертності тоді вважали, окрім голоду, гарячку, що була домінуючим проявом тифів, і в людській пам'яті асоціювалася з найбільшою кількістю загиблих. У народній свідомості гарячка і голод були тісно пов'язані. Соціальні негаразди — збори голодуючих у їдальнях, продуктових складах, і переповнені робітні будинки — створили умови, які були ідеальними для поширення тифозних інфекційних захворювань, таких, як епідемічний висипний тиф, черевний тиф разом із паратифами і епідемічний поворотний тиф. Шлунково-кишкові захворювання були наслідком поганої гігієни, поганих санітарних умов і змін у характері харчування. Остаточного удару по населенню, ослабленому голодом, завдала холера, яку занесено до Ірландії в 1830-х роках. У наступному десятилітті вона безконтрольно поширилася по всій Європі, досягла Англії, і, нарешті, в 1849 році знову потрапила до Ірландії.

Деякі науковці вважають, що населення Ірландії скоротилося на 20-25 %. І все це відбулося в той час як податки, орендна плата і продовольство були зібрані й відправлені британським орендодавцям на суму, що перевищила 6 млн фунтів стерлінгів.

Після голоду Редагувати

Після голоду картопля залишилася масовою сільськогосподарською культурою в Ірландії; наприкінці 19-го століття ірландське середньодушне споживання чотирьох фунтів на день було найвищим у світі. Наступні голоди мали мінімальний ефект і, як правило, про них забули, за винятком істориків. За даними перепису 1911 року[en], населення острова Ірландія скоротилося до 4,4 млн, тобто приблизно становило таку саму кількість як і в 1800 і 2000 роках, і лише половину від максимуму населення. З іншого боку, населення Англії[en] та Уельсу збільшилося вдвічі, від 16 млн осіб у 1841 році до 32,5 млн в 1901-му.

Голод став значним поштовхом до переходу з ірландської на англійську мову як мову більшості. Найбільш постраждали від голоду переважно ірландськомовні райони і з цих районів також була найбільша кількість емігрантів. Усвідомлення культурної втрати призвело до появи активістів ірландської мови в Ірландії, Великій Британії, Америці і Австралії, внаслідок чого були створені такі організації, як Гельська ліга.

В Ірландії середній вік вступу в шлюб у 1830 році склав 23,8 для жінок і 27.47 для чоловіків, тоді як раніше він становив 21 рік для жінок і 25 для чоловіків, і частка тих, хто ніколи не був одружений становила близько 10 % населення; станом на 1840 рік цей вік відповідно зріс до 24,4 і 27,7; в перші десятиліття після голоду вік вступу в шлюб зріс до 28-29 років для жінок і 33 для чоловіків, крім того, третина ірландців і чверть ірландок ніколи не були в шлюбі, через низьку зарплатню і хронічні економічні проблеми, які відбивали бажання рано і повсюдно одружуватись.

На думку філолога, Еріка Фалькхер-Пойро, на диво для країни, яка славиться своєю багатою музичною спадщиною, лише невелику кількість народних пісень можна простежити від часу демографічної та культурної катастрофи, викликаної Великим голодом, і він робить з цього висновок, що протягом багатьох десятиліть серед бідних людей зазвичай уникали розмов на цю тему, оскільки вони приносили дуже багато сумних спогадів. Крім того, значна територія країни перетворилася на пустку і збирачі народних пісень у вісімнадцятому та дев'ятнадцятому століттях не записували пісень ірландською мовою, як мовою селянства, яку часто розглядали як мертву, або «не достатньо ніжну для освіченого вуха». Серед пісень, які збереглися, мабуть, найвідомішою є Скібберін[en]. Однак, важливим джерелом натхнення для ірландських пісень упродовж 20-го століття була еміграція. Від 1970-х років написано і записано низку пісень про голодомор, наприклад, «Поля Атенрай[en]» Піта Сент-Джона[en], «Голод» Шинейд О'Коннор і «Тисячі пливуть» the Pogues.

Аналіз ролі держави Редагувати

Тогочасний Редагувати

Тогочасна думка різко критикувала дії уряду Рассела і управління кризою. Від самого початку звучали звинувачення в тому, що уряд не зміг усвідомити масштаби катастрофи. Сер Джеймс Грем, який служив секретарем наприкінці роботи уряду сера Роберта Піля, пише Пілю, що, на його думку, «уряд недооцінив реальні масштаби ірландських труднощів, і до них не можна було застосовувати заходи в рамках суворих правил економічної науки».

Критика звучала з вуст не лише незалежних спостерігачів. Лорд-лейтенант Ірландії, Лорд Кларендон, 26 квітня 1849 року написав листа Расселу, переконуючи того, що уряд має вжити додаткових заходів допомоги: «я не думаю, що є інший законодавчий орган у Європі, який би ігнорував такі страждання, яких нині зазнає захід Ірландії, або холодно наполягав би на проведенні політики винищення.» 1849 року Головний комісар Закону про бідняків Едвард Твіслтон подав у відставку на знак протесту проти курсу в рамках закону, який передбачає додаткове фінансування для Закону про бідняків через збір шести пенні на фунт на всю оподатковувану власність в Ірландії. Твіслтон показав, що «порівняно дріб'язкові суми потрібні були Великій Британії, щоб уберегти себе від глибокої ганьби, дозволивши своїм нещасним підлеглим вмирати від голоду.»  Пітер Грей[en] у своїй книзі Ірландський голод пише, що уряд витратив 7 мільйонів фунтів для допомоги в Ірландії між 1845 і 1850 рр. «що становить менш як половину відсотка британського валового національного доходу протягом п'яти років. Сучасники відзначали різкий контраст із 20 мільйонами фунтів стерлінгів компенсації вестіндійським рабовласникам у 1830-х роках.»

Інші критики стверджували, що навіть після того, як уряд визнав масштаби кризи, він не вжив достатніх заходів для її вирішення. Джон Мітчел, один з лідерів руху «Молода Ірландія», писав 1860 року:

Я назвав його штучним голодом: тобто, це був голод, що спустошив багатий і родючий острів, який виробляв щорічно достатньо і з надлишком, щоб прогодувати всіх своїх людей і багато інших. Англійці ж, натомість, називали голодомор «волею провидіння», і приписувати його виключно фітофторозу на картоплі. Однак, така сама неприємність трапилась із картоплею по всій Європі; але ніде більш не було масового голоду, крім як в Ірландії. Британське пояснення цього питання — це, по-перше, обман, по-друге, блюзнірство. Всевишній, дійсно, послав фітофтороз картоплі, але голод створили англійці.

Інші критики побачили у відповіді уряду своє ставлення до так званого «ірландського питання». Нассау Сеніор, професор економіки Оксфордського університету, писав, що голод «не вбив більш як один мільйон осіб, і що цього навряд чи достатньо, щоб зробити щось добре.» 1848 року Деніс Шайн Лолор припустив, що Рассел був учнем поета Єлизаветинської епохи Едмунда Спенсера, який розрахував «як далеко англійську колонізацію та англійську політику можна найбільш ефективно здійснити ірландським голодом». Чарльз Тревельян, цивільний службовець найбільш прямо відповідальний за дії уряду щодо голоду, описав його в 1848 році як «прямий удар наймудрішого і всемилосердного провидіння», який оголив «глибоке і застаріле коріння соціального зла»; він стверджував, що голод був «різким, але дієвим засобом, за допомогою якого справді можна вилікувати. Дай Бог, щоб покоління, якому ця можливість була запропонована, змогло правильно виконати свою роль…»

Історичний Редагувати

Крістін Кінілі висловлює консенсус істориків, коли вона заявляє, що «головна трагедія ірландського голоду 1845-52 ознаменувала собою поворотний момент у сучасній історії Ірландії. Вона, однак, не була неминучою.» Основні фактори, які разом викликали голод, посилилися внаслідок неадекватної реакції уряду. Як Кінілі зауважує:

Уряд мусив зробити щось, щоб полегшити страждання, особливий характер фактичної відповіді, особливо після 1846 року, дозволяє припустити більш прихований порядок денний та мотивацію. Коли голод посилився, стало очевидним, що уряд використовував свою інформацію не просто для того, щоб сформулювати свою політику допомоги, а й як можливість полегшити настання різних бажаних змін в Ірландії. До них належали контроль над населенням та консолідація майна за допомогою різних засобів, включаючи еміграцію... Попри неспростовні свідчення тривалих нещасть, спричинених наступними роками картопляної гнилі, основною філософією допомоги було те, що її потрібно зберегти на мінімальному рівні; насправді ж вона фактично зменшилася, коли голод посилювався.
Оригінальний текст (англ.)
[T]he government had to do something to help alleviate the suffering, the particular nature of the actual response, especially following 1846, suggests a more covert agenda and motivation. As the Famine progressed, it became apparent that the government was using its information not merely to help it formulate its relief policies, but also as an opportunity to facilitate various long-desired changes within Ireland. These included population control and the consolidation of property through various means, including emigration... Despite the overwhelming evidence of prolonged distress caused by successive years of potato blight, the underlying philosophy of the relief efforts was that they should be kept to a minimalist level; in fact they actually decreased as the Famine progressed.

Кілька письменників підкреслили рішення уряду продовжувати експорт продовольства з Ірландії, як натяк на ставлення тих, хто формував політику. Леон Уріс припустив, що «в Ірландії було достатньо їжі», а всю ірландську велику рогату худобу відправляли до Англії. У четвертому акті п'єси Джорджа Бернарда Шоу "Людина і Надлюдина"[en] є такий діалог:

Деякі також вказали на структуру Британської імперії як фактор, що сприяв голоду. Джеймс Ентоні Фруде[en] писав, що «Англія управляла Ірландією заради того, що вона вважала своїми власними інтересами, роблячи свої розрахунки щодо валового балансу…, і відкинувши етичні обов'язки вбік, так ніби поділ на правильне і хибне був викреслений зі зводу законів Всесвіту». Деніс Кларк, Ірландсько-американський історик і критик імперії, стверджував, що голод був «кульмінацією поколінь зневаги, беззаконня і репресій. Це було епопеєю англійської колоніальної жорстокості і неадекватності. Для безземельних мешканців халуп це означало еміграцію або смерть…»

Питання про геноцид Редагувати

Настінний розпис про Ірландський Голокост на Баллімерфі-Роуд (Белфаст). «Ан Горта Мор, британський геноцид шляхом голоду, Ірландіський голокост 1845—1849, понад 1 500 000 смертей».

Голод залишається спірною подією в історії Ірландії. Дискусія та обговорення реакції британського уряду на неврожай картоплі в Ірландії, експорту продовольчих культур і худоби, подальшої масштабної смерті від голоду, і чи дійсно це є геноцидом, залишаються історично і політично важливими питаннями.

1996 року Френсіс Е. Бойл[en], професор права в університеті штату Іллінойс в Урбана–Шампейн, написав доповідь, підготовлену на замовлення розташованого у Нью-Йорку Комітету з Ірландського голодомору/геноциду, в якій ідеться про те, що британський уряд навмисно проводив расову та етнічну політику, спрямовану на знищення групи повсюдно відомої як ірландський народ і що політика масової смерті від голоду заслуговує називатись геноцидом за Гаазькою Конвенцією 1948 року. Американський штат Нью-Джерсі в 1996 році включив цей голод у «Навчальний план із голокосту і геноциду» на другому рівні.

Журналіст Пітер Даффі пише, що «злочин уряду, який заслуговує на те, щоб очорнити його ім'я на віки віків», був «спробою відновлення Ірландії» за рахунок «задуманого землевласниками перетворення ділянок оранки на пасовища», що «взяла верх над зобов'язанням забезпечити харчуванням … своїх голодуючих до смерті громадян. Нічого дивного в тому, що багато людей вважають цю політику геноцидом».

Деякі коментатори стверджують, що пекучий вплив пам'яті про голод в ірландській культурі створює враження про геноцид, водночас наполягаючи, що насправді його не було. Роберт Кі[en] каже, що голод бачать як «порівнянний» за своїм впливом на «народну національну свідомість, з тим як 'остаточне розв'язання' вплинуло на євреїв».

Кормак О' Града не згоден, що голодомор був геноцидом. Він стверджує, що «геноцид включає намір убивства, і треба сказати, що навіть найбільш фанатичні та расистські серед тодішніх коментаторів не бажали винищення ірландців», а також те, що більшість людей у Вайтхоллі «сподівалися на кращі часи для Ірландії». Крім того, він заявляє, що твердження про геноцид не добачає «величезного завдання, яке стояло перед установами з надання допомоги, як центральними, так і місцевими, державними і приватними». О' Града вважає, що причиною подій було радше недбале ставлення, ніж геноцид. Едвард Ленгел стверджує, що погляд на ірландців як на «нижчу расу», яка через це сама несе відповідальність за свої нещастя, набув поширення у Великій Британії під час і відразу після голоду, особливо завдяки публікаціям у впливових виданнях, таких як Медікал Таймс і Таймс.

Великий голод в Ірландії порівнюють із Голодомором («масова смерть від голоду»), який мав місце в Україні за Сталіна в 1932 році, , і який був предметом подібних суперечок і дискусій.

Пам'ятники Редагувати

Меморіал Голоду в Дубліні

Великий голод увічнений у багатьох місцях по всій Ірландії, особливо в тих регіонах, які зазнали найбільших втрат, а також у закордонних містах із найбільшою часткою ірландських мігрантів серед населення. Серед найвідоміших пам'ятників розміщені на набережній біля Будинку митниці[en] в Дубліні тонкі скульптурні фігури роботи Рована Гіллеспі[en], які ніби йдуть до емігрантських кораблів. Існує також великий Меморіал у Murrisk Millennium Peace Park біля підніжжя гори Croagh Патрик в графстві Мейо. Серед меморіалів у США можна відзначити Меморіал ірландського голоду[en] біля ділянки набережної Манхеттена в Нью-Йорку, куди прибуло багато ірландських біженців. Щорічна хода Великого голоду від Дулу до Louisburgh, Колорадо, Майо — дітище ірландського автора/гуманітарія Дона Маллана — відбувається від 1988 року. Її очолювали такі відомі особистості, як архієпископ Десмонд Туту з Південної Африки і Чокто Оклахоми. Хода, організатором якої є AFrI (Action From Ireland), відбувається в першу або другу суботу травня, і пов'язує пам'ять про Великий голод із сучасними проблемами прав людини. У перші роки існування цю ходу висвітлювали три великі американські телевізійні мережі (ABC, NBC і і CBS).

Див. також Редагувати

Виноски Редагувати

  1. "The Famine that affected Ireland from 1845 to 1852 has become an integral part of folk legend."
  2. Kinealy put the date at the 16th.
  3. Lyon Playfair and John Lindley were sent from England to investigate with the local assistance of Robert Kane.
  4. William H. Gregory became the husband of Lady Gregory. He was heir to a substantial Galway estate in 1847, which he dissipated by gambling debts on the turf in the late 1840s and early 1850s.
  5. Civil registration of births and deaths in Ireland was not established by law until 1863.
  6. "Based on hitherto unpublished work by C. Ó Gráda and Phelim Hughes, 'Fertility trends, excess mortality and the Great Irish Famine' ... Also see C.Ó Gráda and Joel Mokyr, 'New developments in Irish Population History 1700–1850', Economic History Review, vol. xxxvii, no.4 (November 1984), pp. 473–488."
  7. "Clearly, during the years 1845 to 1850, the British government pursued a policy of mass starvation in Ireland with intent to destroy in substantial part the national, ethnic and racial group commonly known as the Irish People...Therefore, during the years 1845 to 1850 the British government knowingly pursued a policy of mass starvation in Ireland that constituted acts of genocide against the Irish people within the meaning of Article II (c) of the 1948 [Hague] Genocide Convention."
  8. Approved by the New Jersey Commission on Holocaust Education on 10 September 1996, for inclusion in the Holocaust and Genocide Curriculum at the secondary level. Revision submitted 11/26/98.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Kinealy, 1994, с. xv.
  2. Kinealy, 1994, с. 342.
  3. ↑ Póirtéir, 1995.
  4. Blake, 1967, с. 179.
  5. Woodham-Smith, 1991, с. 36.
  6. ↑ MacManus, 1979, с. 458–459.
  7. ↑ Woodham-Smith, 1991, с. 22.
  8. ↑ Laxton, 1997.
  9. Litton, 1994.
  10. Woodham-Smith, 1991, с. 20–21.
  11. ↑ Woodham-Smith, 1991, с. 24.
  12. ↑ Woodham-Smith, 1991, с. 21.
  13. Litton, 2006, с. 9–10.
  14. Kee, 1993, с. 15.
  15. Uris та Uris, 2003, с. 15.
  16. Póirtéir, 1995, с. 19–20.
  17. . IrishCentral. Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 5 March 2013. 
  18. ↑ Póirtéir, 1995, с. 20.
  19. . Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 6 грудня 2016. 
  20. Rifkin, 1993, с. 56–57.
  21. Donnelly, James S. Jr. (2010). XIII. У W.E. Vaughan. Production, prices and exports, 1846–51. A New History of Ireland V. Oxford University Press. с. 289. ISBN 978-0-19-957867-2. 
  22. ↑ Donnelly, 2005, с. 40.
  23. Kinealy, 1994, с. 32–33.
  24. ↑ Paddock, 1992, с. 197–222.
  25. Bourke, P. M. Austin (1960). . Dublin: Journal of the Statistical and Social Inquiry Society of Ireland (Dublin, Ireland: Statistical and Social Inquiry Society of Ireland). XX, Part III: 1–35. ISSN 0081-4776. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 10 квітня 2011. 
  26. Woodham-Smith, 1991, с. 38.
  27. ↑ Bourke, 1964, The Emergence of Potato Blight 1843—1846. Nature 203:805–808.
  28. Neiderhauser, JS 1991 Phytophthora infestans: the Mexican connection pp 25–45 Symposium of the Mycological Society. Lucas, JA, Shattock, RC, Shaw, DS, Cooke, LR, eds. Cambridge University Press.
  29. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 6 грудня 2016. 
  30. Kinealy, 1994, с. 31.
  31. Donnelly, 2005, с. 41.
  32. ↑ Donnelly, 2005, с. 42.
  33. ↑ Woodham-Smith, 1991, с. 40.
  34. ↑ Kinealy, 1994, с. 32.
  35. . Freeman's Journal (Dublin). с. 2. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 25 серпня 2014 — через Newspapers.com. 
  36. Woodham-Smith, 1991, с. 40–41, 43.
  37. Woodham-Smith, 1991, с. 41–42.
  38. Ó Gráda, 2006, с. 7.
  39. ↑ Kennedy та ін., 1999, с. 69.
  40. Ross, 2002, с. 311.
  41. Ó Gráda, 2006, с. 9.
  42. ↑ Mitchel, 2005, с. 94–96.
  43. Woodham-Smith, 1991, с. 48–49.
  44. Woodham-Smith, 1991, с. 44–45.
  45. ↑ Mitchel, 2005, с. 96.
  46. The Nation Newspaper. 1 листопада 1844. 
  47. O'Sullivan, 1945.
  48. Duffy, 2007, с. 312.
  49. Duffy, 2007, с. 323.
  50. Duffy, 1888, с. 277–278.
  51. ↑ Mitchel, 2005.
  52. Woodham-Smith, 1991, с. 329–360.
  53. Doheny, 1951.
  54. Mitchel, 1869, с. 414.
  55. Lyons, 1973, с. 30.
  56. Woodham-Smith, 1991, с. 54–56.
  57. ↑ Kinealy, 1994, с. 47.
  58. Woodham-Smith, 1991, с. 64–65.
  59. Woodham-Smith, 1991, с. 73.
  60. Woodham-Smith, 1991, с. 51–52.
  61. Woodham-Smith, 1991, с. 78.
  62. Blake, 1967, с. 221–241.
  63. Doheny, 1951, с. 98.
  64. Woodham-Smith, 1991, с. 410–411.
  65. Ross, 2002, с. 224, 311.
  66. ↑ Lyons, 1973, с. 30–34.
  67. Woodham-Smith, 1991, с. 87, 106–108.
  68. ↑ Mitchel, 1996, с. 16.
  69. ↑ Ranelagh, 2000, с. 60.
  70. Woodham-Smith, 1991, с. 296–297.
  71. ↑ Póirtéir, 1995, с. 159.
  72. Irish Famine Curriculum Committee, 1998, с. 11.
  73. Kinealy, 1994, с. 354.
  74. Irish Famine Curriculum Committee, 1998, с. 10.
  75. Woodham-Smith, 1991, с. 165.
  76. Woodham-Smith, 1991, с. 75.
  77. Ranelagh, John O'Beirne, A Short History of Ireland. Cambridge University Press, Cambridge, England, Second edition, 1994. First printing, 1983, p. 115, cited in (Irish Famine Curriculum Committee, 1998, с. 10)
  78. Woodham-Smith, 1991, с. 76.
  79. Ó Gráda, 2000, с. 123.
  80. Woodham-Smith, 1991, с. 156.
  81. Kinealy, Christine (1997). Potatoes, providence and philanthropy. У O'Sullivan, Patrick. The Meaning of the Famine. London: Leicester University Press. с. 151. ISBN 0-7185-1426-2. «According to a popular tradition, which dates back to 1853...»  
  82. Ó Gráda, Cormac (1999). Black '47 and Beyond. Princeton University Press. с. 197–198. ISBN 0-691-01550-3. «...populist myths...»  
  83. Christine Kinealy (2013), Charity and the Great Hunger in Ireland: The Kindness of Strangers [ 12 травня 2020 у Wayback Machine.], pp. 115, 118
  84. «Abraham Lincoln donated to Ireland during the Great Famine [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.]». IrishCentral. December 9, 2014.
  85. ↑ Kinealy, 1994, с. 161.
  86. Woodham-Smith, 1991, с. 169, 245.
  87. Ross, 2002.
  88. Woodham-Smith, 1991, с. 242.
  89. Ward, 2002.
  90. ↑ Litton, 2006, с. 95.
  91. Póirtéir, 1995, с. 155.
  92. Póirtéir, 1995, с. 156.
  93. Litton, 2006, с. 96.
  94. Gibney, 2008, с. 55.
  95. Litton, 2006, с. 98.
  96. Litton, 2006, с. 95–98.
  97. ↑ Falc'her-Poyroux, Erick (2014). . Revue Française de Civilisation Britannique [Online] XIX (2): 157–172. ISSN 2429-4373. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016. 
  98. ↑ Litton, 2006, с. 99.
  99. Donnelly, 2005, с. 110.
  100. Ó Gráda, 1975.
  101. Library of Congress, 2007.
  102. Foster, 1988, с. 371.
  103. Foster, 1988, с. 268.
  104. McCorkell, 2010.
  105. Woodham-Smith, 1991, с. 238.
  106. Woodham-Smith, 1991, с. 216–217.
  107. Woodham-Smith, 1991, с. 267.
  108. ↑ Gray, 1995.
  109. Woodham-Smith, 1991, с. 204.
  110. The Register Office, 2005, с. 1.
  111. Woodham-Smith, 1991, с. 411.
  112. Killen, 1995, с. 250–252.
  113. Kinealy, 1994, с. 167.
  114. Ó Gráda, 2006, с. 3.
  115. MacArthur, Edwards та Williams, 1957, с. 308–312.
  116. Ó Gráda, 2006, с. 67.
  117. Ó Gráda, 2006, с. 71.
  118. Cousens, 1960, с. 55–74.
  119. ↑ Kennedy та ін., 1999, с. 36.
  120. Ó Gráda, 1993, с. 138–144.
  121. Lee, 1973, с. 1.
  122. Foster, 1988, с. 234.
  123. Mokyr, 1983, с. 266–267.
  124. Boyle та Ó Gráda, 1986, с. 554.
  125. Kinealy, 1994, с. 168.
  126. Ross, 2002, с. 226.
  127. . The Census of Ireland for the Year 1851: Part VI General Report. 1856. с. lv. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 6 грудня 2016. 
  128. Boyle та Ó Gráda, 1986, с. 560.
  129. ↑ Kennedy та ін., 1999, с. 104.
  130. ↑ Livi-Bacci, 1991, с. 38.
  131. Woodham-Smith, 1991, с. 196.
  132. Kinealy, 1994, с. 357.
  133. American University, 1996.
  134. Waldron, George B. (November 1898). . McClure's. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 24 грудня 2010. 
  135. Killen, 2003.
  136. . Office for National Statistics (ONS). Архів оригіналу за 2 жовтня 2015. Процитовано 6 грудня 2016. 
  137. Lee, Joseph J. 2008. The Modernization of Irish Society, 1848—1918. Pg. 3.
  138. Mokyr, Joel. 2013. Why Ireland Starved: A Quantitative and Analytical History of the Irish Economy, 1800—1850. Routledge Press. Pg. 72.
  139. O'Neill, Kevin. 2003. Family and Farm in Pre-Famine Ireland: The Parish of Killashandra. University of Wisconsin Press. Pg. 180.
  140. Nolan, Janet. 1986. Ourselves Alone: Women's Emigration from Ireland, 1885—1920. University Press of Kentucky. Pg. 74–75.
  141. Kinealy, 1994, с. 80.
  142. Woodham-Smith, 1991, с. 381.
  143. Kinealy, 1994, с. 254–260.
  144. ↑ Gallagher, 1987.
  145. Donnelly, 1995.
  146. Trevelyan, 1848.
  147. Kinealy, 1994, с. 353.
  148. Uris та Uris, 2003, с. 16.
  149. Shaw, 1903.
  150. Clark, 1982.
  151. Ritschel, 1996.
  152. Irish Famine Curriculum Committee, 1998, с. 1.
  153. Duffy, 2007, с. 297–298.
  154. ↑ Ó Gráda, 2000, с. 10.
  155. Lengel, 2002, с. 12, 48, 104.
  156. . Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 6 грудня 2016. 
  157. McDonald, 2010.

Джерела Редагувати

  • American University (1996). . American University. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 24 вересня 2010. 
  • Blake, Robert (1967). . University paperbacks. St. Martin's Press. LCCN 67011837. Архів оригіналу за 11 травня 2020. Процитовано 6 грудня 2016. 
  • Boyle, Phelim P.; Ó Gráda, Cormac (November 1986). Fertility Trends, Excess Mortality, and the Great Irish Famine. Demography 23 (4): 543–562. doi:10.2307/2061350. 
  • Clark, Dennis (1982). Dennis Clark: The Irish in Philadelphia. Temple University. ISBN 0-87722-227-4. Процитовано 24 вересня 2010. 
  • Cousens, S. H (1960). Regional death rates in Ireland during the Great Famine from 1846 to 1851, Population Studies 14. 
  • Doheny, Michael (1951). The Felon's Track. M.H. Gill & Son, LTD. 
  • Ranelagh, John O'Beirne (2000). Fearful Realities: New Perspectives on the Famine. Chris Morash & Richard Hayes, Colourbooks Ltd. ISBN 0-7165-2566-6. 
  • Donnelly, James S (2005). The Great Irish Potato Famine. Sutton Publishing. ISBN 0-7509-2632-5. 
  • Donnelly, James S., Jr. (1995). У Poirteir, Cathal. Mass Eviction and the Irish Famine: The Clearances Revisited", from The Great Irish Famine. Dublin, Ireland: Mercier Press. 
  • McDonald, Brian (17 травня 2010). . Irish Independent. Архів оригіналу за 28 листопада 2012. Процитовано 24 вересня 2010. 
  • Mitchel, John (1869). The history of Ireland: from the Treaty of Limerick to the present time. James Duffy. 
  • Duffy, Peter (2007). The Killing of Major Denis Mahon. HarperCollins. ISBN 978-0-06-084050-1. 
  • Duffy, Sir Charles Gavan (1888). Four Years of Irish History 1845–1849. Cassell, Petter, Galpin & Co. 
  • Foster, R.F (1988). Modern Ireland 1600–1972. Penguin Group. 
  • Gallagher, Thomas (1987). Paddy's Lament, Ireland 1846–1847: Prelude to Hatred. Houghton Mifflin Harcourt. ISBN 978-0-15-670700-8. Процитовано 24 вересня 2010. 
  • Ghabhann, Gillian Ní (1997). . Cork. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 6 грудня 2016. 
  • Gibney, John (November–December 2008). . History Ireland 16 (6): 55. Архів оригіналу за 12 травня 2020. Процитовано 6 грудня 2016. 
  • Gray, Peter (1995). The Irish Famine. New York: Harry N. Abrams, Inc. 
  • Hayden, Tom (1998). У Hayden, Tom; O'Connor, Garrett; Harty, Patricia. Irish hunger: personal reflections on the legacy of the famine. Roberts Rinehart Publishers. ISBN 978-1-57098-233-0. 
  • Irish Famine Curriculum Committee (1998). . Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 1 липня 2014. 
  • Kee, Robert (1993). The Laurel and the Ivy: The Story of Charles Stewart Parnell and Irish Nationalism. Hamish Hamilton. ISBN 978-0-241-12858-9. 
  • Kennedy, Liam; Ell, Paul S; Crawford, E. M; Clarkson, L. A (1999). Mapping The Great Irish Famine. Four Courts Press. ISBN 1-85182-353-0. 
  • Killen, John (1995). The Famine decade, contemporary accounts 1841–1851. Blackstaff. 
  • Killen, Richard (2003). A Short History of Modern Ireland. Gill and Macmillan Ltd. 
  • Kinealy, Christine (1994). This Great Calamity. Gill & Macmillan. ISBN 0-7171-1881-9. 
  • Laxton, Edward (1997). The Famine Ships: The Irish Exodus to America 1846–51. Bloomsbury. ISBN 0-7475-3500-0. 
  • Lee, Joseph (1973). The Modernisation of Irish Society. Gill and Macmillan. 
  • Lengel, Edward G. (2002). The Irish through British eyes: perceptions of Ireland in the Famine era. Greenwood Publishing Group. с. 12, 48, 104. ISBN 978-0-275-97634-7. 
  • Library of Congress (2007). . Архів оригіналу за 15 березня 2011. Процитовано 20 вересня 2010. 
  • Litton, Helen (1994). The Irish Famine: An Illustrated History. Wolfhound Press. ISBN 0-86327-912-0. 
  • Litton, Helen (2006). The Irish Famine: An Illustrated History. Wolfhound Press. ISBN 0-86327-912-0. 
  • Livi-Bacci, Massimo (1991). Population and Nutrition: An Essay on European Demographic History. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-36871-1. 
  • Lyons, Francis Stewart Leland (1973). Ireland since the famine. Fontana. 
  • McCorkell, John (2010). . Архів оригіналу за 4 вересня 2010. Процитовано 20 вересня 2010. 
  • MacArthur, Sir William Porter; Edwards, R. Dudley (Robert Dudley); Williams, Thomas Desmond (1957). Medical history of the famine. Russell & Russell. 
  • MacManus, Seamus (1979). . The Irish Publishing Company. Архів оригіналу за 20 лютий 2020. Процитовано 20 вересня 2010. 
  • Mokyr, Joel (1983). Why Ireland starved, A quantitative and analytical history of the Irish economy 1800–1850. 
  • Mitchel, John (2005) [1861]. The Last Conquest of Ireland (Perhaps). University College Dublin Press (reprint). ISBN 1-904558-36-4. 
  • Mitchel, John (1996) [1876]. Jail Journal of Five Years in British Prisons. ISBN 185477218X. 
  • Ó Gráda, Cormac (March 1975). A Note on Nineteenth Emigration Statistics. Population Studies 29 (1): 143–149. JSTOR 2173431. doi:10.2307/2173431. 
  • Ó Gráda, Cormac (1993). Ireland before and after the Famine: Explorations in Economic History 1800–1925. Manchester University Press. ISBN 0719040353. 
  • Ó Gráda, Cormac (2000). Black '47 and Beyond: The Great Irish Famine in History, Economy, and Memory. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-07015-5. 
  • Ó Gráda, Cormac (2006). Ireland's Great Famine: Interdisciplinary Perspectives. Dublin Press. ISBN 978-1-904558-57-6. 
  • O'Neill, Joseph R. (2009). The Irish Potato Famine. ABDO. ISBN 978-1-60453-514-3. 
  • O'Sullivan, T. F (1945). Young Ireland. The Kerryman Ltd. 
  • Paddock, W. C (1992). Our Last Chance to Win the War on Hunger. 
  • Póirtéir, Cathal (1995). The Great Irish Famine. RTÉ/Mercier Press. ISBN 1-85635-111-4. 
  • Rifkin, Jeremy (1993). Beyond Beef. Plume. ISBN 978-0-452-26952-1. 
  • Ritschel, Dan (1996). . Department of History, University of Maryland. Архів оригіналу за 21 лютого 2009. 
  • The Register Office (2005). . Архів оригіналу за 1 липня 2010. Процитовано 21 вересня 2010. 
  • Trevelyan, Charles E (1848). The Irish Crisis. London. 
  • Ross, David (2002). Ireland: History of a Nation. New Lanark: Geddes & Grosset. ISBN 1-84205-164-4. 
  • Shaw, George Bernard (1903). Act IV. Man and Superman. 
  • Society of Friends. Central Relief Committee (1852). Transactions of the Central Relief Committee of the Society of Friends during the Famine in Ireland in 1846 and 1847, Dublin. 
  • Uris, Jill; Uris, Leon (2003). Ireland: Terrible Beauty. Bantam Books. ISBN 978-0-553-01381-8. 
  • Vaughan, W.E; Fitzpatrick, A.J (1978). У W. E. Vaughan; A. J. Fitzpatrick. Irish Historical Statistics, Population, 1821/1971. Royal Irish Academy. 
  • Ward, Mike (2002). . American-Stateman Capitol. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 20 вересня 2010. 
  • Woodham-Smith, Cecil (1991) [1962]. The Great Hunger: Ireland 1845–1849. Penguin. ISBN 978-0-14-014515-1. 

Література Редагувати

  • Mary E. Daly, The Famine in Ireland
  • R. Dudley Edwards and T. Desmond Williams (eds.), The Great Famine: Studies in Irish history 1845–52
  • Henry George, Progress and Poverty Chapter 6: "The Truth about Ireland"—George's account of the Irish famine.
  • Robert Kee, Ireland: A History
  • Mary C. Kelly, Ireland's Great Famine in Irish-American History: Enshrining a Fateful Memory. Lanham, MD: Rowman and Littlefield, 2014.
  • John Kelly, The Graves are Walking, The Great Famine and the Saga of the Irish People (2012)
  • Canon John O'Rourke, The Great Irish Famine [1874]. Veritas Publications, 1989.
  • George Poulett Scrope, Letters to Lord John Russell on the Further Measures for the Social Amelioration of Ireland|Letters to Lord John Russell on the Further Measures for the Social Amelioration of Ireland. James Ridgway, 1847.
  • Colm Tóibín and Diarmaid Ferriter, The Irish Famine.
  • Mitchel J. 1869. The History of Ireland from the Treaty of Limerik to the Present Time. V. 2., p. 244—247
  • Fitzgerald G. 1973. Towards a New Ireland. Dublin. p. 67

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Великий голод в Ірландії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Veli kij go lod v Irla ndiyi irl An Gorta Mor angl Great Famine vidomij takozh yak Irlandskij kartoplyanij golod ohopiv Irlandiyu v 1845 1849 rokah Golod buv viklikanij destruktivnoyu ekonomichnoyu politikoyu Velikoyi Britaniyi ta sprovokovanij epidemiyeyu fitopatogennogo kartoplyanogo griba Phytophthora infestans yakij viklikav fitoftoroz Memorial zhertvam golodu v Dublini Cherez anglijsku kolonizaciyu XII XVIII stolit korinni irlandci praktichno povnistyu vtratili svoyi zemelni volodinnya sformuvalasya nova kerivna verstva sho skladalasya z protestantiv vihidciv z Angliyi ta Shotlandiyi Na pochatku XIX stolittya blizko 6 7 naselennya Irlandiyi bulo zajnyate v silskomu gospodarstvi u yakomu panuvali kabalni formi ekspluataciyi Irlandiya sluzhila odnim iz dzherel nakopichennya anglijskih kapitaliv i rozvitku promislovosti v Angliyi Z seredini 1840 h rokiv pochavsya agrarnij perevorot Padinnya cin na hlib pislya skasuvannya v 1846 roci v Angliyi hlibnih zakoniv sponukalo zemlevlasnikiv rozpochati intensivnij perehid vid sistemi dribnoyi selyanskoyi orendi do krupnogo pasovishnogo gospodarstva Posilivsya proces zganyannya dribnih orendariv iz zemli tak zvane ochishennya mayetkiv Skasuvannya hlibnih zakoniv i hvorobi kartopli yaka bula osnovnoyu kulturoyu v malozemelnih irlandskih selyan priveli do strashnogo golodu 1845 1849 rr Okrim Irlandiyi hvoroba kartopli perekinulasya na inshi yevropejski krayini ale nide bilshe ne viklikala takih katastrofichnih naslidkiv Cherez golod zaginulo vid 500 tis do 1 5 mln osib Znachno zbilshilasya emigraciya z 1846 po 1851 rik viyihali 1 5 mln osib osoblivo v SShA sho stala postijnoyu mezheyu istorichnogo rozvitku Irlandiyi U rezultati v 1841 1851 rr naselennya Irlandiyi skorotilosya na 30 I nadali Irlandiya strimko vtrachala naselennya yaksho v 1841 r chiselnist naselennya stanovila 8 mln 178 tis osib to v 1901 r vsogo 4 mln 459 tis Golod stav perelomnim momentom v istoriyi Irlandiyi 1 yaka todi bula chastinoyu Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Golod i jogo naslidki nazavzhdi zminili demografichnij politichnij ta kulturnij landshaft ostrova Dlya miscevih irlandciv i tih hto stav chastinoyu diaspori en golod uvijshov u narodnu pam yat en fn 1 i stav ob yednavchim faktorom dlya gomrula ta ruhiv za Ob yednanu Irlandiyu I bez togo napruzheni vidnosini mizh bagatma irlandcyami ta britanskoyu koronoyu zipsuvalisya she bilshe posilivshi mizhnacionalnu ta mizhreligijnu napruzhenist i pidvishivshi irlandskij nacionalizm ta respublikanizm en v Irlandiyi ta sered irlandskih emigrantiv u SShA ta inshih krayinah Zmist 1 Prichini golodu ta faktori yaki jomu spriyali 1 1 Zakoni sho obmezhili prava irlandskih katolikiv 1 2 Zemlevlasniki orendodavci ta orendari 1 3 Orendari rozdribnenist i bankrutstva 1 4 Zalezhnist vid kartopli 1 5 Fitoftoroz v Irlandiyi 1 6 Reakciya v Irlandiyi 2 Vidpovid uryadu 2 1 Irlandskij eksport prodovolstva pid chas golodu 3 Blagodijnist 4 Viselennya 5 Emigraciya 6 Smertnist 7 Pislya golodu 8 Analiz roli derzhavi 8 1 Togochasnij 8 2 Istorichnij 8 3 Pitannya pro genocid 9 Pam yatniki 10 Div takozh 11 Vinoski 12 Primitki 13 Dzherela 14 Literatura 15 PosilannyaPrichini golodu ta faktori yaki jomu spriyali RedaguvatiVid chasiv pidpisannya Aktu pro uniyu v sichni 1801 roku Irlandiya bula chastinoyu Spoluchenogo Korolivstva zi svoyeyu vikonavchoyu vladoyu yaka bula v rukah Lord lejtenanta Irlandiyi en ta golovnogo sekretarya z Irlandiyi en priznachenih britanskim uryadom Irlandiya deleguvala 105 chleniv parlamentu v Palatu gromad Spoluchenogo Korolivstva a Irlandski peri predstavniki en obirali zi svogo chisla 28 osib yaki dovichno obijmali krislo v palati lordiv Mizh 1832 i 1859 rokami 70 irlandskih predstavnikiv buli zemlevlasnikami abo sinami zemlevlasnikiv 3 Uprodovzh 40 rokiv pislya ukladannya Uniyi kozhen britanskij uryad stikavsya z problemami upravlinnya krayinoyu yaka mala yak Bendzhamin Dizraeli skazav u 1844 roci goloduyuche naselennya zaochnu aristokratiyu chuzhoridnu Cerkvu i krim togo najslabshu vikonavchu vladu u sviti 4 Odin z istorikiv pidrahuvav sho mizh 1801 i 1845 rokami bulo 114 komisij i 61 specialnij komitet yaki rozsliduvali stan sprav v Irlandiyi i sho vsi bez vinyatku yihni visnovki peredbachali katastrofi Irlandiya bula na mezhi golodu yiyi naselennya shvidko zrostalo tri chverti yiyi pracivnikiv buli bezrobitnimi zhitlovi umovi buli zhahlivimi i riven zhittya nadzvichajno nizkim 5 Zakoni sho obmezhili prava irlandskih katolikiv Redaguvati U XVII XVIII stolittyah kriminalne pravo en zaboronyalo irlandskim katolikam en kupuvati abo orenduvati zemlyu golosuvati zajmati politichni posadi zhiti v misci sho maye samovryaduvannya abo mensh yak za 5 km vid nogo otrimuvati osvitu zdobuvati profesiyu i robiti bagato inshih rechej neobhidnih lyudini dlya uspihu i procvitannya v suspilstvi Zakoni zdebilshogo do 1793 roku zaznali zmin en i Bill pro emansipaciyu katolikiv 1829 roku znovu dozvoliv irlandskim katolikam zajmati miscya v parlamenti 6 Zemlevlasniki orendodavci ta orendari Redaguvati U XVIII stolitti dlya upravlinnya zemelnoyu vlasnistyu vvedeno sistemu poserednikiv Zbirannya orendnoyi platni perejshlo do predstavnikiv zemlevlasnikiv abo poserednikiv Ce garantuvalo gospodaryam postijnij pributok i pozbavilo yih vid pryamoyi vidpovidalnosti zalishivshi orendariv bezzahisnimi pered ekspluataciyeyu z boku poserednikiv 7 Katoliki bilshist z yakih popri emansipaciyu katolikiv 1829 roku zhila v umovah ubogosti i vidsutnosti bezpeki stanovila 80 naselennya Na vershini socialnoyi piramidi buv panivnij klas protestantiv en anglijski ta anglo irlandski sim yi yakim nalezhala bilsha chastina zemli i bilsh mensh neobmezhena vlada nad svoyimi orendaryami Deyaki z yihnih volodin zajmali velichezni teritoriyi napriklad graf Lukan volodiv ponad 240 km2 zemli Bagato z cih zemlevlasnikiv zhili v Angliyi i buli vidomi yak zemlevlasniki yaki ne prozhivayut u svoyemu mayetku en angl Absentee landlord Pributki vid orendi zibrani zi zbidnilih orendariv yakim platili minimalnu zarplatnyu za viroshuvannya vrozhayu i hudobi na eksport 8 jshli zdebilshogo do Angliyi 9 1843 roku britanskij uryad vvazhav sho zemelne pitannya v Irlandiyi stalo pershoprichinoyu nevdovolen u krayini Vin stvoriv Korolivsku komisiyu en pid golovuvannyam grafa Devona dlya vivchennya zakoniv sho stosuvalisya zahoplennya zemelnih dilyanok Deniyel O Konnel opisav cyu komisiyu yak absolyutno odnoboku skladenu lishe iz zemlevlasnikiv bez predstavlennya interesiv orendariv 10 U lyutomu 1845 roku Devon povidomlyav Nemozhlivo adekvatno opisati poneviryannya yakih voni irlandskij chornorob i jogo sim ya za zvichkoyu i movchki zaznayut u bagatoh rajonah yihnya yedina yizha ce kartoplya yihnij yedinij napij voda yihni halupi ridko koli zahishayut vid negodi lizhko abo kovdra ce ridkisna rozkish i majzhe u vsih nih svinya i kupa gnoyu stanovlyat yedine majno 11 Chleni komisiyi prijshli do visnovku sho voni ne mozhut vtrimatisya vid togo shob visloviti silne pochuttya terpelivoyi vitrivalosti yaku robitnichij klas pokazav pid strazhdannyami bilshimi mi vvazhayemo nizh strazhdannya zhiteliv bud yakoyi inshoyi krayini v Yevropi 11 Komisiya zayavila sho golovnoyu prichinoyu takogo stanovisha ye pogani stosunki mizh zemlevlasnikami ta orendaryami Nemaye zhodnoyi spadkovoyi virnosti feodalnogo zv yazku abo pom yakshuvalnoyi tradiciyi paternalizmu yaka isnuvala v Angliyi Irlandiya bula pidkorenoyu krayinoyu Graf Kler en zauvazhiv pro zemlevlasnikiv sho konfiskaciya ye yihnoyu zagalnoyu nazvoyu 12 Na dumku istorika Sesila Vudgema Smita en zemlevlasniki rozglyadali zemlyu lishe yak dzherelo dohodu z yakogo potribno bulo vityagnuti yakomoga bilshe A irlandci mirkuvali nad svoyim nevdovolennyam u pohmuromu oburenni za slovami grafa Klera Gospodari znachnoyu miroyu rozglyadali silsku miscevist yak vorozhe dlya prozhivannya misce Deyaki gospodari vidviduvali svoyu vlasnist tilki odin raz abo dvichi v zhitti yaksho vzagali ce robili 12 Orendna plata z Irlandiyi zazvichaj pracyuvala ne na yiyi ekonomiku za ocinkami v 1842 roci z Irlandiyi bulo vivedeno 6 000 000 12 Zdatnist poserednikiv vimiryuvalasya rozmirom platni yaku voni buli spromozhni vityagnuti z orendariv 7 U svidchennyah pered komisiyeyu yih opisuvali yak suhoputnih akul krovososiv i najbilsh despotichni ekzemplyari tiraniv sho koli nebud spriyali rujnuvannyu krayini 7 Poseredniki brali v orendu veliki dilyanki zemli v zemlevlasnikiv na trivalij strok z fiksovanoyu orendnoyu platneyu a potim davali ci dilyanki v suborendu na svij rozsud Voni dilili utrimuvane na vse dribnishi shmatki z tim shob zbilshiti sumu orendnoyi platni yaku mogli otrimati Orendariv mogli viseliti za nesplatu orendnoyi platni yaka bula visokoyu abo za rishennyam orendodavcya rozvoditi ovec zamist viroshuvannya zernovih kultur Kotye en splachuvav svoyu rentu pracyuyuchi na pomishika 13 Oskilki bud yake polipshennya majna provedene orendarem takozh stavalo vlasnistyu orendodavcya koli orenda zakinchuvalas abo yiyi rozrivali to stimuliv dlya polipshennya majzhe ne bulo Bilshist orendariv ne mali zhodnih garantij shodo svogo perebuvannya na zemli yak bezstrokovih orendariv orendodavec mig yih vignati koli zabazhaye Yedinim vinyatkom iz takogo stanovisha buv Olster de na praktici zastosovuvalos pravo orendarya en Tam orendaryam finansovo kompensuvali bud yaki polipshennya yaki voni zrobili z ob yektom orendi Za danimi Vudgema Smita komisiya zayavila sho procvitannya i spokij Olstera v porivnyanni z reshtoyu Irlandiyi buli zavdyaki pravam orendarya 7 Zemlevlasniki v Irlandiyi chasto zastosovuvali svoyi povnovazhennya bez dokoriv sumlinnya i orendari zhili v atmosferi strahu pered nimi Vudgem Smit pishe sho v cih umovah promislovist i pidpriyemnictvo buli pridusheni i stvorene selyanstvo yake bulo odnim z najubogishih v Yevropi 11 Orendari rozdribnenist i bankrutstva Redaguvati Stanom na 1845 rik 24 vsih irlandskih orendnih ferm mali ploshu vid 0 4 do 2 ga a 40 2 6 ga Nadili buli nastilki malimi sho urozhayu zhodnoyi kulturi krim kartopli ne vistachilo b shob progoduvati sim yu Nezadovgo do golodu britanskij uryad povidomiv sho bidnist bula nastilki poshirenoyu sho odna tretina vsih irlandskih dribnih gospodarstv ne mogli progoduvati svoyi sim yi pislya splati za yih orendu za vinyatkom dohodiv sezonnih pracivnikiv migrantiv v Angliyi ta Shotlandiyi 14 Pislya golodu bulo zdijsneno reformi yaki zrobili nezakonnim podalshij podil zemelnih nadiliv 15 Perepis 1841 roku pokazav chiselnist naselennya trohi bilsh yak visim miljoniv Dvi tretini z nih vizhivali za rahunok silskogo gospodarstva ale voni ridko otrimuvali zarplatnyu Voni povinni buli pracyuvati na svoyih gospodariv v obmin na klaptik zemli na yakomu mogli b virostiti dostatno yizhi dlya svoyeyi rodini Same cya sistema privela Irlandiyu ta yiyi selyan do monokulturi oskilki lishe kartoplyu mozhna bulo virostiti v dostatnij kilkosti Pravo na zemelnu dilyanku v Irlandiyi na pochatku XIX stolittya moglo oznachati riznicyu mizh zhittyam i smertyu 8 Zalezhnist vid kartopli Redaguvati Kartoplyu zavezli v Irlandiyu yak sadovu kulturu shlyahti Naprikinci XVII stolittya vona povsyudno poshirilas yak dodatkovij produkt harchuvannya a osnovnoyu yizheyu yak i ranishe zalishalosya maslo moloko ta zernovi produkti Odnak u pershi dva desyatirichchya 18 stolittya vona stala osnovnoyu yizheyu bidnyakiv osoblivo vzimku 16 Krim togo neproporcijno velika chastka kartopli viroshenoyi v Irlandiyi bula odnogo sortu Irlandskij lamper en 17 Zavdyaki rozvitkovi ekonomiki mizh 1760 i 1815 rokami kartoplya potrapila v racion harchuvannya lyudej i stala masovim produktom harchuvannya en cilij rik dlya fermeriv 18 Velika zalezhnist vid ciyeyi odniyeyi kulturi i vidsutnist genetichnoyi minlivosti sered roslin kartopli v Irlandiyi buli odnimi z prichin chomu poshirennya Phytophthora infestans malo taki rujnivni naslidki v Irlandiyi i mensh virazheni efekti v inshih miscyah Yevropi 19 Poshirennya kartopli malo vazhlive znachennya dlya rozvitku sistemi kotye yaka spriyala nadzvichajno deshevij robochij sili ale za rahunok nizhchogo rivnya zhittya Dlya pracivnika po suti same kartoplya yak zarobitna platnya sformuvala rozshirennya agrarnoyi ekonomiki 18 Rozshirennya obrobki gruntu prizvelo do neminuchogo zbilshennya posivnih plosh kartopli ta zrostannya kilkosti selyansko fermerskim gospodarstv Do 1841 roku nalichuvalosya ponad pivmiljona selyan i 1 75 mln utrimanciv Golovnim beneficiarom ciyeyi sistemi buv anglijskij spozhivach 18 nbsp Keltski pasovisha zemli Irlandiyi sluguvali dlya vipasu koriv protyagom stolit Britanci kolonizuvali irlandciv peretvorivshi bilshu chastinu yihnoyi silskoyi miscevosti na prostori pasoviska dlya viroshuvannya velikoyi rogatoyi hudobi shob zabezpechiti golodnij spozhivackij rinok vdoma Britanskij smak do yalovichini mav rujnivnij vpliv na bidnih i bezpravnih lyudej Irlandiyi vidtisniv z krashih pasovishnih zemel i zmusiv trimati fermi na menshih dilyankah drugosortnih zemel irlandci perejshli na kartoplyu ce urozhaj yakij mozhna viroshuvati vdostal na mensh spriyatlivomu grunti Zreshtoyu korovi zahopili znachnu chastinu Irlandiyi zalishivshi korinne naselennya praktichno zalezhnim vid kartopli yak zasobu vizhivannya 20 Originalnij tekst angl The Celtic grazing lands of Ireland had been used to pasture cows for centuries The British colonised the Irish transforming much of their countryside into an extended grazing land to raise cattle for a hungry consumer market at home The British taste for beef had a devastating impact on the impoverished and disenfranchised people of Ireland pushed off the best pasture land and forced to farm smaller plots of marginal land the Irish turned to the potato a crop that could be grown abundantly in less favorable soil Eventually cows took over much of Ireland leaving the native population virtually dependent on the potato for survival nbsp Krim togo bezposeredno pered golodom kartoplyu shiroko vikoristovuvali i yak kormovu kulturu dlya hudobi Blizko 33 produkciyi vagoyu 4 500 000 t jshlo na potrebi tvarinnictva 21 Fitoftoroz v Irlandiyi Redaguvati nbsp Proponovani shlyahi migraciyi ta diversifikaciyi P infestans linij HERB 1 i US 1Do pributtya v Irlandiyu zahvoryuvannya Phytophthora infestans shiroko vidomogo yak fitoftoroz isnuvalo lishe dvi osnovnih hvorobi roslin kartopli 22 Odna nazivalasya dry rot abo taint a inshoyu buv virus vidomij v narodi yak curl 22 23 Phytophthora infestans nalezhit do oomicetiv riznovid parazitichnih nefotosintetichnih vodorostej a ne gribiv 24 nbsp Virobnictvo kartopli pid chas Velikogo golodu 25 Primitka roki 1844 1845 1846 1848 i ekstrapolovani U 1851 roci Perepis irlandskih upovnovazhenih zafiksuvav 24 nevrozhayi kartopli pochinayuchi z 1728 roku riznogo stupenya tyazhkosti Zagalni nevrozhayi cherez hvorobu abo moroz buli zafiksovani v 1739 1740 1770 1800 i 1807 rokah U 1821 i 1822 rokah nevrozhaj kartopli trapivsya v Mansteri ta Konnahti U 1830 i 1831 Mejo Donegol i Golvej postrazhdali analogichnim chinom V 1832 1833 1834 i 1836 rokah dry rot ta curl zavdali serjoznoyi shkodi a 1835 roku kartoplya ne vrodila v Olsteri Povsyudni nevrozhayi kartopli vidbulisya v 1836 1837 1839 1841 i 1844 rokah Za danimi Vudgem Smita nenadijnist kartopli v Irlandiyi sprijmali yak dokonanij fakt 26 Yak i koli Phytophthora infestans pribula v Yevropu vse she zalishayetsya neviznachenim odnak yiyi majzhe napevno ne bulo do 1842 roku i jmovirno vona pribula 1844 roku 27 Pohodzhennya zbudnika prostezheno do dolini Toluka en v Meksici 28 Zvidki vin poshirivsya spochatku po Pivnichnij Americi a potim u Yevropu 27 U 1845 1846 rokah psuvannya bulo viklikane shtamom fitoftorozu HERB 1 29 1844 roku irlandski gazeti povidomili pro hvorobu yaka vprodovzh dvoh rokiv napadala na posivi kartopli v Americi 30 Jmovirnim dzherelom bula shidna chastina Spoluchenih Shtativ de v 1843 i 1844 rokah fitoftoroz znachnoyu miroyu znishiv posivi kartopli Korabli z Baltimora Filadelfiyi abo Nyu Jorka mogli prinesti hvoru kartoplyu v yevropejski porti 31 V S Paddok govorit pro te sho hvoroba pribula razom z kartopleyu yakoyu goduvali pasazhiriv na kliperah sho kursuvali z Ameriki do Irlandiyi 24 Shojno hvoroba pribula na materik vona shvidko poshirilasya Do seredini serpnya 1845 roku vona ohopila bilshu chastinu Pivnichnoyi ta Centralnoyi Yevropi buli vrazheni Belgiya Niderlandi Pivnichna Franciya ta Pivdenna Angliya 32 16 serpnya 1845 roku The Gardeners Chronicle ta Horticultural Gazette povidomili pro hvorobu nezvichajnogo harakteru na Ostrovi Vajt Cherez tizhden 23 serpnya povidomlyalosya sho strashna hvoroba vibuhnula sered vrozhayu kartopli Kazhut sho v Belgiyi polya povnistyu spustosheni povnistyu zamovk rinok u Kovent Gardeni A spasinnya vid ciyeyi poshesti nemaye 33 Ci dopovidi buli shiroko visvitleni v irlandskih gazetah 34 11 veresnya Zhurnal Frimana povidomiv pro poyavu tak zvanoyi holeri na kartopli v Irlandiyi osoblivo na pivnochi 35 13 veresnya fn 2 Gardeners Chronicle ogolosiv Zi vsiyeyu skorbotoyu povidomlyayemo vam sho kartoplya Murrain bezumovno dala duba v Irlandiyi 33 Vtim britanskij uryad uprodovzh najblizhchih dekilkoh tizhniv yak i ranishe zalishavsya optimistichnim oskilki otrimuvav superechlivi povidomlennya Tilki koli v zhovtni zibrali vrozhaj to pobachili masshtab zbitkiv 36 Prem yer ministr Robert Pil pisav Dzhejmsovi Grehemu en v seredini zhovtnya sho zviti vidayutsya duzhe trivozhnimi ale nagadav jomu yak vidznachaye Vudgem Smit sho irlandski novini zavzhdi buli shilnimi do perebilshen 37 Za ocinkami vtrata vrozhayu 1845 roku stanovila des vid tretini 38 do polovini zasadzhenih plosh 34 Komitet u rezidenciyi lorda mera Dublina yakij oderzhuvav sotni listiv zi vsiyeyi Irlandiyi ogolosiv 19 listopada 1845 roku sho poza bud yakim sumnivom znachno bilsh yak tretina vrozhayu kartopli vzhe propala 32 1846 roku cherez fitoftoroz vtracheno tri chverti vrozhayu 39 Do grudnya tretina miljona znedolenih lyudej bula zajnyata na gromadskih robotah 40 Za danimi Kormaka O Gradi en persha ataka fitoftorozu kartopli sprichinila znachni trudnoshi v silskij Irlandiyi pochinayuchi z oseni 1846 roku koli zafiksovani pershi vipadki smerti vid golodu 41 1847 roku nasinnyevoyi kartopli ne vistachalo Posiyano bulo malo tozh popri serednyu vrozhajnist golod prodovzhuvavsya 1848 roku vrozhaj stanoviv lishe dvi tretini vid normalnogo Oskilki ponad tri miljoni irlandciv buli povnistyu zalezhnimi vid kartopli yak produktu harchuvannya to golod i masova smert vid nogo buli neminuchimi 39 Reakciya v Irlandiyi Redaguvati nbsp Dzhon MitchelKorporaciya Dublina en nadislala korolevi lista blagayuchi yiyi sklikati ranishe Parlament u cej chas sesiya bula perervana i rekomenduvati vidilennya derzhavnih koshtiv na oplatu gromadskih robit osoblivo zaliznichnih kolij v Irlandiyi Miscevij uryad u Belfasti zibravsya i visloviv taku samu propoziciyu Ale za slovami Dzhona Mitchela en odnogo z providnih borciv za nezalezhnist Irlandiyi zhodne z cih zibran ne poprosilo pro blagochinnist Voni vimagali shob yaksho vzhe Irlandiya ye nevidrivnoyu chastinoyu korolivstva to shob spilnu skarbnicyu ne vikoristovuvali na milostinyu a na zabezpechennya gromadskimi robotami zagalnogo priznachennya Na dumku Mitchella yakbi Jorkshir i Lankashir a Angliyi zaznali podibnih neshast to bez zhodnogo sumnivu ci groshi buli b vzyati odrazu zh i yak zamanetsya 42 Na pochatku listopada 1845 roku deputaciya vid mistyan Dublina do skladu yakoyi vhodili zokrema gercog Lejnstera lord Klonkarri en Deniyel O Konnel i lord mer en virushila do lorda lejtenanta Irlandiyi Lorda Gejtesberi en i zvernulasya z propoziciyami takimi yak vidkrittya portiv dlya inozemnoyi kukurudzi zupinka peregonki zerna na spirt zaborona eksportu prodovolstva ta zabezpechennya zajnyatosti zavdyaki gromadskim robotam 43 Lord Gejtesberi vidpoviv yim sho yihni hvilyuvannya buli peredchasnimi naukovci doslidzhuyut usi ci pitannya fn 3 inspektoram policiyi ta oplachuvanim magistratam nakazano postijno dopovidati pro stan sprav u svoyih okrugah i sho nemaye zhodnogo bezposerednogo tisku na rinok 42 8 grudnya 1845 roku Deniel O Konnell v Asociaciyi skasuvannya en zaproponuvav kilka krokiv z pom yakshennya katastrofi sho nasuvalas Odniyeyu z pershih rechej yaki vin zaproponuvav bulo vvedennya prava orendarya en yak ce praktikuvalosya v Olsteri Zgidno z nim gospodar otrimuvav bi spravedlivu orendnu platnyu za koristuvannya zemleyu ale orendar mav bi kompensaciyu za bud yaki koshti yaki vin vkladaye u postijni udoskonalennya majna 45 Dali O Konnell vkazav na kroki zaprovadzheni v belgijskomu zakonodavstvi protyagom togo zh sezonu zakrittya svoyih portiv proti eksportu prodovolstva ale vidkrittya yih dlya importu Vin pripustiv sho yakbi Irlandiya mala svij parlament to i porti buli b vidkritimi i shedrij urozhaj zalishavsya b u samij Irlandiyi O Konnell stverdzhuvav sho tilki parlament Irlandiyi dav bi dlya lyudej yak yizhu tak i zajnyatist Na jogo dumku skasuvannya Aktu pro uniyu bulo neobhidnistyu ta yedinoyu nadiyeyu Irlandiyi 45 Mitchel she 1844 roku pidnyav pitannya pro Kartoplyanu hvorobu v Irlandiyi u gazeti The Nation en zgadavshi pro te naskilki vazhlivim chinnikom buv golod u deyakih revolyuciyah 46 14 lyutogo 1846 roku vin visloviv svoyi poglyadi v toj zhalyugidnij sposib u yakij obijshlis iz golodom i zapitav chi uryad vse she ne maye zhodnogo uyavlennya pro te sho nevdovzi budut miljoni lyudskih istot v Irlandiyi yakim nichogo isti 47 nbsp Zobrazhennya Bridzhet O Donnell ta yiyi dvoh ditej pid chas golodu 1849 rik 1861 roku Mitchel napisav odin iz pershih traktativ pro cej golod Ostannye zavoyuvannya Irlandiyi mozhlivo Vin vstanoviv zagalnoposhirenij poglyad sho povodzhennya z golodom z boku britanciv bulo navmisnim ubivstvom irlandciv i v comu traktati bula znamenita fraza Vsevishnij dijsno poslav fitoftoroz kartopli ale golod stvorili anglijci 48 Mitchela zvinuvatili v kramoli cherez jogo roboti ale ce zvinuvachennya bulo znyato Potim sfabrikovane zhuri zvinuvatilo jogo za nezadovgo do cogo prijnyatim Aktom pro derzhavnu zradu en i zasudilo do 14 rokiv Penal transportation en na Bermudski ostrovi 49 Za slovami Charlza Gavana Daffi en The Nation napolyagala na tomu sho yedinim poryatunkom bula praktika reshti yevropejskih krayin yaku navit parlament Pejl en zaprovadzhuvav na period spadu Zgidno z neyu v krayini maye zalishatisya vse prodovolstvo viroshene na yiyi teritoriyi dopoki lyudi znovu ne stanut sitimi 50 Irlandiya v cej chas bula zgidno z Aktom pro uniyu 1801 roku nevid yemnoyu chastinoyu Britanskoyi imperatorskoyi batkivshini najbagatshoyi imperiyi na zemnij kuli i najbilsh rodyuchoyu chastinoyu ciyeyi imperiyi krim togo Irlandiyeyu opikuvavsya yak Habeas corpus tak i sud prisyazhnih 51 Popri ce obrani predstavniki Irlandiyi viyavilisya bezsili diyati na korist krayini yak chleni britanskogo parlamentu Komentuyuchi ce todi Mitchel pisav i ce ostriv yakij vvazhayetsya nevid yemnoyu chastinoyu najbagatshoyi imperiyi na zemnij kuli maye za p yat rokiv vtratiti 2 5 miljoniv osib bilshe chverti vid golodu i lihomanki vnaslidok golodu i vtechi za more shob vryatuvatisya vid golodu 51 Period fitoftorozu kartopli v Irlandiyi z 1845 po 1851 rik buv spovnenij politichnih protistoyan 3 Bilsh radikalna grupa Moloda Irlandiya en vidokremilasya vid Ruhu za skasuvannya uniyi en v lipni 1846 roku i sprobuvala zdijsniti zbrojnij zakolot 1848 roku en yakij viyavivsya nevdalim 52 nbsp Vilyam Smit O Brayen en 1847 roku Vilyam Smit O Brayen en lider Molodoyi partiyi Irlandiyi stav odnim iz zasnovnikiv Irlandskoyi Konfederaciyi en 53 yaka borolasya za skasuvannya Aktu pro uniyu i zaklikav pripiniti eksport zerna ta zakriti porti 54 Nastupnogo roku vin organizuvav opir bezzemelnih fermeriv u grafstvi Tippereri proti zemlevlasnikiv ta yihnih agentiv Vidpovid uryadu RedaguvatiIstorik F S L Lajons en oharakterizuvav pervinnu reakciyu britanskogo uryadu na rannyu mensh vazhku stadiyu masovogo golodu yak shvidku i vidnosno uspishnu 55 Zitknuvshis z povsyudnim nevrozhayem v listopadi 1845 roku prem yer ministr Robert Pil potaj u Ameriki pridbav kukurudzi ta kukurudzyanogo boroshna na 100 000 56 a Bering Brazers en spochatku buli jogo agentami Uryad spodivavsya sho taki diyi ne zadushat privatne pidpriyemnictvo i ne stanut demotivatorom dlya miscevih zusil z nadannya nadzvichajnoyi dopomogi Cherez pogani pogodni umovi pershij vantazh pribuv do Irlandiyi lishe na pochatku lyutogo 1846 roku 57 Pochatkovimi postavkami buli yadricya sushenih zeren ale kilka irlandskih mliniv sho pracyuvali ne buli obladnani dlya obrobki kukurudzi i pered spozhivannyam potribno bulo zaprovaditi dovgij i skladnij proces melennya 58 Krim togo pered tim yak kukurudzyanu dert mozhna bulo spozhivati yiyi potribno bulo duzhe dovgo gotuvati inakshe ce moglo prizvesti do serjoznih kishkovih rozladiv 57 Cherez yiyi zhovtij kolir i pochatkovu nepopulyarnist dert stala vidomoyu pid nazvoyu sirka Pilya 59 U zhovtni 1845 roku Pil sprobuvav skasuvati hlibni zakoni mitni platezhi na zerno yaki trimali cini na hlib shtuchno zavishenimi ale ce rozkololo jogo partiyu j vin ne mav dostatnoyi pidtrimki vid vlasnih koleg shob ce zdijsniti Vin podav u vidstavku z posta prem yer ministra v grudni ale opoziciya ne zmogla sformuvati uryad i jogo priznachili znovu 60 U berezni Pil zaprovadiv programu gromadskih robit v Irlandiyi 61 ale situaciya z golodom pogirshilasya v 1846 roci j skasuvannya hlibnih zakoniv togo roku vzhe ne dopomoglo goloduyuchim Irlandcyam cej krok rozkolov konservativnu partiyu sho prizvelo do vidstavki Pilya 62 25 chervnya v drugomu chitanni en ob yednani sili vigiv Radikaliv en predstavnikiv irlandskoyi Asociaciyi skasuvannya en i protekcionistskih konservatoriv 73 ma golosami progolosuvali proti Zakonoproyektu pro irlandskij primus 29 chervnya Pil pishov u vidstavku z posadi prem yer ministra 29 chervnya a lider vigiv Lord Dzhon Rassel obijnyav cyu posadu 63 Zahodi yakih vzhiv nastupnik Pilya Rassel viyavilisya ne duzhe diyevimi todi yak kriza lishe pogliblyuvalasya Nova administraciya vigiv na yaku vplinula doktrina Laissez faire 64 vvazhala sho rinok zabezpechit neobhidnu kilkist prodovolstva i voni vidmovilisya vzhiti zahodiv shodo pripinennya eksportu prodovolstva z Irlandiyi v Angliyu potim prizupinili gromadski roboti zaprovadzheni poperednim uryadom zalishivshi sotni tisyach lyudej bez roboti groshej ta yizhi 65 Kabinet ministriv Rassela zaprovadiv novu programu gromadskih robit sho naprikinci grudnya 1846 zajnyala blizko piv miljona irlandciv i yaku viyavilosya nemozhlivo vikonati 66 Charlz Trevelyan en yakij buv vidpovidalnij za vikonannya programi z polegshennya obmezhiv rozmir uryadovoyi dopomogi oskilki tverdo viriv u nevtruchannya derzhavi v ekonomiku 67 Vin vvazhav sho sud Bozhij poslav liho shob provchiti irlandciv Gromadski roboti za suvorim nakazom mali buti neproduktivnimi tobto ne stvoryuvati zhodnogo kapitalu yakij mig bi z chasom vidshkoduvati vitrati na jogo stvorennya Bagato soten tisyach nemichnih i goloduyuchih lyudej za slovami Mitchella zmusheni buli riti yami i mostiti dorogi vid yakih ne bulo zhodnoyi koristi 68 nbsp Memorial zhertvam tragediyi Dulu en 31 bereznya 1849 Shob prodovzhuvati otrimannya dopomogi sotnyam osib bulo nakazano podorozhuvati bagato mil vnochi u poganu pogodu Oficijno povidomlyalosya pro 16 zagiblih hocha narodnij folklor rozpovidav pro nabagato bilshu yihnyu kilkistU sichni 1847 roku uryad vidmovivsya vid ciyeyi politiki rozumiyuchi sho vona provalilasya i zvernuvsya do sumishi zakritoyi i vidkritoyi pryamoyi dopomogi pershu zastosuvali u viglyadi robitnih budinkiv en cherez zakoni pro irlandskih bidnyakiv en drugu cherez supovi kuhni Vitrati Zakonu pro bidnyakiv vpali v pershu chergu na miscevih zemlevlasnikiv yaki v svoyu chergu namagalisya zmenshiti svoyu vidpovidalnist shlyahom viselennya orendariv 66 Yuridichnim pidgruntyam viselennya bidnyakiv stali Akti pro viselennya deshevoyi orendi angl Cheap Ejectment Acts 68 U chervni 1847 roku prijnyato Akt pro popravku do Zakonu pro bidnyakiv yakij vtilyuvav princip populyarnij u Velikij Britaniyi sho irlandskih zlidariv povinna pidtrimuvati irlandska vlasnist U Velikij Britaniyi vvazhali sho zemlevlasniki v Irlandiyi stvorili umovi yaki prizveli do golodomoru 69 70 Odnak stverdzhuvalosya sho i britanskij parlament pislya Aktu pro uniyu 1800 roku buv chastkovo vinen 69 Ce pitannya pidnyala gazeta Ilyustrejted London nyuz u nomeri vid 13 lyutogo 1847 roku Ne bulo takogo zakonu yakij ne mig bi projti na yihnyu vimogu i zhodnih neshast vid yakih voni ne mogli bi zahistiti 24 bereznya gazeta Tajms povidomila sho Velika Britaniya dopustila v Irlandiyi masovu bidnist rozcharuvannya i degradaciyu yaki ne mayut analogiv u sviti Vona dozvolila pidpriyemcyam vismoktuvati vsi zhittyevi soki z cogo neshasnogo narodu 69 Stattya Gregori Zakonu pro bidnih nazvana na chest Vilyama G Gregori en chlena Parlamentu fn 4 Vona zaboronyala bud komu hto volodiv hocha b 1 4 akra zemli otrimuvati dopomogu 66 Na praktici ce oznachalo sho yaksho selyanin rozprodavshi vse sho virobiv shob oplatiti orendu ta podatki zvertavsya pro dopomogu a bagato tisyach z nih tak i robili to vin ne mav prava na neyi poki ne viddast zemlyu gospodarevi Shodo cogo Zakonu Mitchel napisav sho za nim tilki pracezdatnij neroba maye pravo na dopomogu yaksho vin sprobuye obrobiti hocha bi p yad zemli to pomre z golodu Cej prostij metod viselennya nazivavsya propustiti zhebrakiv cherez robitnij budinok lyudina zajshla zhebrak vijshov 68 Kombinaciya cih chinnikiv zignala tisyachi lyudej z yihnih zemel 90 000 v 1849 roci ta 104 000 u 1850 mu 66 Irlandskij eksport prodovolstva pid chas golodu Redaguvati Zviti pokazuyut sho z irlandskih zemel vivozili prodovolstvo navit u najgirshi roki golodu Koli Irlandiya perezhivala golod 1782 83 rokiv to porti buli zakriti shob utrimuvati produkti irlandskogo virobnictva dlya progoduvannya irlandciv Todi miscevi cini na prodovolstvo strimko vpali Torgovci lobiyuvali zakon proti zaboroni na eksport ale uryad u 1780 h rokah vidkinuv yihni protesti 72 U 1840 h rokah takih zaboron na eksport ne bulo 73 Protyagom usogo periodu golodu Irlandiya eksportuvala yizhu u velicheznih kilkostyah U zhurnali Istoriya Irlandiyi en 1997 vipusk 5 st 32 36 Kristin Kinili doslidnicya Velikogo golodu vikladachka i profesorka Universitetu Dryu rozpovidaye sho za yiyi visnovkami majzhe 4000 korabliv vezli yizhu z Irlandiyi v porti Bristol Glazgo Liverpul i London u 1847 r todi yak 400 000 irlandciv pomerli vid golodu i suputnih hvorob Vona takozh pishe sho irlandskij eksport telyat hudobi za vinyatkom svinej bekonu i shinki naspravdi navit zris pid chas golodu Ce prodovolstvo vidpravlyali v suprovodi britanskogo vijskovogo karaulu z najbilsh goloduyuchih kutochkiv Irlandiyi takih mist yak Ballin Ballishennon Bantri Dingl Killala Kilrash Limerik Slajgo Trali ta Vestport Shirokij asortiment tovariv vivezeno z Irlandiyi 1847 roku sered nih goroh kvasolya cibulya kroliki losos ustrici oseledec salo med yaziki shkuri ganchir ya vzuttya milo klej i nasinnya Najbilsh shokuyuchi pokazniki eksportu stosuyutsya masla Maslo vidvantazhuvali u firkinah kozhen z yakih mistit 41 litr U pershi dev yat misyaciv 1847 roku bulo vidpravleno 56 557 firkiniv 2 314 000 litriv z Irlandiyi v Bristol i 34 852 firkini 1 426 000 litriv u Liverpul sho korelyuye z 3 739 980 l vershkovogo masla vivezenogo v Angliyu z Irlandiyi protyagom dev yati misyaciv najvazhchogo roku golodu 74 Problema v Irlandiyi polyagala ne u vidsutnosti prodovolstva yakogo bulo v dostatku a v cini na nogo yaka bula poza dosyazhnistyu dlya bidnih 75 Istorik Sesil Vudgem Smit en pisav u praci Velikij golod Irlandiya 1845 1849 en sho zhodne pitannya ne viklikaye stilki zlosti j ozloblenih stosunkiv mizh Angliyeyu ta Irlandiyeyu yak toj nezaperechnij fakt sho velichezni obsyagi prodovolstva buli vivezeni z Irlandiyi v Angliyu protyagom usogo periodu koli narod Irlandiyi vmirav vid golodu 76 Dzhon Ranela en pishe sho Irlandiya zalishalasya netto eksporterom prodovolstva protyagom usogo p yatirichnogo golodu 77 Prote i Vudgem Smit i Kormak O Grada pishut sho na dodatok do importu kukurudzi v chotiri razi bilshe pshenici bulo zavezeno v Irlandiyu v samij rozpal golodu nizh pishlo na eksport 78 79 Blagodijnist Redaguvati nbsp Scena bilya vorit robitnogo budinku bl 1846 rokuVilyam Smit O Brajen promovlyayuchi na temu blagodijnosti v svoyemu vistupi na zborah Asociaciyi skasuvannya v lyutomu 1845 roku vitav toj fakt sho zagalna dumka na temu miloserdya polyagala v tomu shob ne prijmati zhodnoyi anglijskoyi blagodijnosti Vin visloviv dumku sho resursiv Irlandiyi bulo dosi z nadlishkom dostatno dlya pidtrimannya populyaciyi i sho dopoki ci resursi ne bude povnistyu vicherpano vin spodivayetsya sho nihto v Irlandiyi ne opustitsya do togo shob prositi dopomogi vid Angliyi 42 Mitchel pisav u svoyemu Ostannomu zavoyuvanni Irlandiyi mozhlivo na cyu samu temu sho nihto v Irlandiyi nikoli ne prosiv pro blagodijnist u cej period i sho same Angliya prosila pro blagodijnist vid imeni Irlandiyi a otrimavshi yiyi bula takozh vidpovidalnoyu za yiyi rozpodil Vin pripustiv sho britanska presa napoleglivo nasadzhuvala dumku sho v tu mit koli Irlandiya potrapila v bidu vona stala zhalyugidnoyu zhebrachkoyu bilya vorit Angliyi i sho vona navit zhadala milostini vid vsogo lyudstva Vin pidtverdiv sho naspravdi v Irlandiyi nihto nikoli ne prosiv milostini abo poslugi bud yakogo rodu z boku Angliyi chi bud yakoyi inshoyi krayini ale sho sama Angliya viproshuvala dlya Irlandiyi Vin stverdzhuvav sho Angliya pustila kapelyuha po kolu po vsomu sviti prosyachi penni zaradi Boga dopomogti bidnim irlandcyam i zrobivshi sebe poserednikom vsogo cogo miloserdya otrimala ves pributok vid nogo 45 Blagodijni organizaciyi pozhertvuvali veliki sumi groshej Kalkutti pripisuyut pershe pozhertvuvannya v rozmiri 14 000 Groshi zibrali irlandski soldati yaki sluzhili tam ta irlandci najnyati Ost Indskoyu kompaniyeyu 80 Papa Pij IX i rosijskij car Oleksandr II vidpravili dopomogu a Koroleva Viktoriya pozhertvuvala 2 000 Za legendoyu 81 82 sultan Abdul Medzhid I zaproponuvav napraviti 10 000 ale britanski diplomati chi to vlasni ministri poprosili jogo skorotiti cyu sumu do 1000 shob ne zhertvuvati bilshe nizh koroleva 83 Prezident SShA Dzhejms Noks Polk pozhertvuvav 50 i kongresmen Avraam Linkoln pozhertvuvav 10 84 Krim religijnih z yavilis i nereligijni organizaciyi z nadannya dopomogi zhertvam golodu Britanska asociaciyi dopomogi en bula odniyeyi z takih grup Zasnovana 1 sichnya 1847 roku Lajonelom de Rotshildom en Abelem Smitom en ta inshimi vidatnimi bankirami i aristokratami Asociaciya zbirala koshti po vsij Angliyi Americi ta Avstraliyi voni vezli z soboyu List vid korolevi v yakomu ta prosila pro groshovu dopomogu shob polegshiti strazhdannya v Irlandiyi 85 Z cim pershim listom Asociaciya zibrala 171 533 Drugij List korolevi desho mensh uspishnij vijshov naprikinci 1847 roku 85 Zagalom Asociaciya zaluchila blizko 390 000 dlya dopomogi Irlandiyi 86 Privatni iniciativi taki yak Centralnij komitet dopomogi organizovanij Tovaristvom druziv Kvakeri namagalisya zapovniti probil viklikanij pripinennyam dopomogi vid uryadu i zreshtoyu uryad vidnoviv dopomogu hocha byurokratiya zabarilasya z postachannyam prodovolstva 87 Tisyachi dolariv zibrano v Spoluchenih Shtatah zokrema 1847 roku 170 vid grupi indianciv Chokto 88 Dzhudi Allen redaktor gazeti Narodu Chokto v Oklahomi en Biskinik napisav sho Projshlo lishe 16 rokiv vidtodi yak lyudi Chokto projshli Dorogoyu sliz i voni zitknulisya z goloduvannyam Ce buv divovizhnij zhest Shob vidznachiti 150 tu richnicyu 8 irlandciv projshli Dorogoyu sliz 89 a pro pozhertvuvannya zgadala u svoyij promovi Meri Robinson Viselennya RedaguvatiZemlevlasniki buli vidpovidalnimi za oplatu stavok en kozhnogo orendarya chiya richna orendna platnya stanovila 4 abo menshe Ti zemlevlasniki chiyi zemli buli perepovneni bidnishimi meshkancyami teper zitknulisya z velikimi podatkami Voni pristupili do viselennya bidnih orendariv iz nevelikih dilyanok i pochali ob yednuvati zemli v bilshi dilyanki z orendnoyu platoyu ponad 4 zavdyaki chomu skorochuvali svoyi borgi Deyaka chastina viselen vidbulasya 1846 roku ale bilshist iz nih pripala na 1847 rik 90 Za slovami Dzhejmsa S Donnelli molodshogo en ne mozhna z upevnenistyu skazati skilki lyudej bulo viseleno v roki golodu i odrazu pislya nogo Lishe 1849 roku policiya pochala vesti pidrahunok i voni zapisali zagalom majzhe 250 000 osib yakih oficijno viselili mizh 1849 i 1854 rokami 91 Donnelli vvazhav sho ce chislo zanizhene i yaksho v nogo vklyuchiti tih kogo zmusili dobrovilno viselitisya vprodovzh usogo periodu 1846 1854 to cya cifra majzhe napevno perevishit pivmiljona osib 92 Hocha Gelen Litton kazhe sho buli tisyachi osib yaki dobrovilno vidmovilis vid svoyih nadiliv ale vona zaznachaye sho v comu duzhe malo dobrovilnosti U deyakih vipadkah orendari buli zmusheni pogoditisya na neveliku sumu groshej shob pokinuti svoyi oseli obdureni dumkoyu sho robitni budinki vizmut yih 90 Vest Kler buv odnim iz najgirshih rajoniv iz poglyadu viselen de orendodavci vignali tisyachi simej i znesli yih smihovinni halupi Kapitan Kennedi u kvitni 1848 roku pidrahuvav sho 1000 budinkiv v serednomu po shist meshkanciv u kozhnomu buli zrujnovani vid listopada 93 Sim ya Magon zi Strokstaun Hausa viselila v 1847 roci 3000 osib i vse taki mogla povecheryati supom iz lobstera 94 Pislya Klera najgirshim rajonom iz poglyadu viselen bulo grafstvo Mejo na yake pripadaye 10 vsih viselen mizh 1849 i 1854 rokami Graf Lukan yakij volodiv bilsh nizh 240 km2 zemli nalezhav do zemlevlasnikiv yaki viselyali najbilshe Viselivshi lishe v parafiyi Ballingrob ponad 2000 orendariv vin potim vidviv rozchisheni zemli pid pasovisha 95 1848 roku markiz Slajgo zaborguvav 1 650 u Vestport Yunion vin takozh buv gospodarem yakij viselyav hocha stverdzhuvav sho robiv ce vibirkovo lishe z ledaryami i projdisvitami Zagalom vin pozbuvsya blizko 25 svoyih orendariv 96 1847 roku yepiskop Mit en na im ya Tomas Nalti en opisav svij osobistij spogad pro viselennya u pastirskomu listi do svogo duhovenstva 97 nbsp Sim soten lyudej bulo vignano zi svoyih budinkiv za odin den i pusheno po sviti shob zadovolniti zabaganki togo hto pered Bogom i lyudinoyu mabut zaslugovuvav na menshu uvagu nizh ostannij i najmenshij z nih Strashnih scen ya todi buv svidkom yaki zmushenij pam yatati vse svoye dovge zhittya Plach zhinok kriki zhah rozpach ditej bezmovna agoniya chesnih pracovitih cholovikiv viklikayut slozi gorya u usih hto yih bachit Ya bachiv oficeriv i lyudej velikoyi policiyi yaki buli zmusheni vidvidati cej zahid plakali yak diti bachachi zhorstoki strazhdannya tih samih lyudej yakih voni budut zobov yazani znishiti yaksho b ti chinili najmenshij opir Zemlevlasniki v koli navkrugi i za bagato kilometriv u kozhnomu napryamku zasterigali svoyih orendariv z pogrozami svoyeyi pryamoyi pomsti proti lyudstva poshiryuyuchi na bud kogo z nih gostinnist odniyeyi nochi pritulku Cherez trohi bilsh yak tri roki majzhe chetverta chastina z nih lezhali tiho v mogilah Originalnij tekst angl Seven hundred human beings were driven from their homes in one day and set adrift on the world to gratify the caprice of one who before God and man probably deserved less consideration than the last and least of them The horrid scenes I then witnessed I must remember all my life long The wailing of women the screams the terror the consternation of children the speechless agony of honest industrious men wrung tears of grief from all who saw them I saw officers and men of a large police force who were obliged to attend on the occasion cry like children at beholding the cruel sufferings of the very people whom they would be obliged to butcher had they offered the least resistance The landed proprietors in a circle all around and for many miles in every direction warned their tenantry with threats of their direct vengeance against the humanity of extending to any of them the hospitality of a single night s shelter and in little more than three years nearly a fourth of them lay quietly in their graves nbsp Za slovami Litton viselennya mogli vidbutisya ranishe ale yih ne bulo cherez strah pered tayemnimi tovaristvami Prote teper yih silno poslabiv golod Inodi vse zh traplyalisya pomsti vnaslidok chogo voseni vzimku 1847 roku strilyali v simoh zemlevlasnikiv shistoh z nih nasmert She desyatoh zajmachiv zemli hoch i bez orendariv takozh vbito kazhe vona 98 Lord Klarendon en perelyakanij sho ce mozhe oznachati zakolot poprosiv osoblivih povnovazhen Lord Dzhon Rassel ne pidtrimuvav cej zaklik Lord Klarendon vvazhav sho nasampered zemlevlasniki zdebilshogo sami buli vidpovidalnimi za tragediyu kazhuchi sho dijsno v Angliyi gospodari ne hotili shob yih rozstrilyali yak zajciv i kuripok ale zhoden gospodar v Angliyi ne vignav odnochasno p yatdesyat osib i ne spaliv yihni budinki zalishayuchi yih bez zhodnih perspektiv na majbutnye Akt pro zlochini i bezzakonnya bulo prijnyato v grudni 1847 roku yak kompromis i dodatkovi vijska buli vidpravleni v Irlandiyu 98 Gorezvisna stattya Gregori yaku Donnelli opisav yak porochnu popravku do irlandskogo Zakonu pro bidnyakiv bula prijnyatoyu popravkoyu Tori do zakonoproyektu partiyi Vigiv pro dopomogu bidnyakam yakij stav zakonom na pochatku chervnya 1847 r koli jogo potencial yak mehanizmu zvilnennya mayetkiv buv shiroko viznanij u parlamenti hocha i ne zazdalegid 71 Spochatku inspektori Zakonu pro bidnih rozglyadali stattyu yak cinnij instrument dlya bilsh ekonomichnogo upravlinnya derzhavnoyu dopomogoyu ale nedoliki nezabarom stali ochevidni navit z administrativnoyi tochki zoru Nevdovzi yih stali rozglyadati led ne vbivchimi i z gumanitarnogo poglyadu Za slovami Donnelli stalo ochevidno sho stattya pro chvert akra bula nepryamim smertonosnim instrumentom 99 Emigraciya Redaguvati nbsp Proshavannya z emigrantami gravyura roboti Genri Dojla 1827 1893 z Ilyustrovanoyi istoriyi Irlandiyi Meri Frensis K yusak en 1868 Hocha golod buv vidpovidalnij za znachne zbilshennya emigraciyi z Irlandiyi na 45 85 v zalezhnosti vid roku i grafstva ale vin ne buv yedinoyu prichinoyu Pochatok masovoyi emigraciyi z Irlandiyi mozhna vidnesti do seredini 18 stolittya i vprodovzh 50 rokiv 250 000 lyudej pokinulo Irlandiyu shob vlashtuvatisya v novomu sviti Vid porazki Napoleona do pochatku golodu protyagom 30 rokiv emigruvalo prinajmni 1 000 000 a mozhlivo i 1 500 000 osib 100 Odnak pid chas silnogo golodu kilkist emigrantiv dosyagla blizko 250 000 na rik prichomu nabagato bilshe osib viyizhdzhali iz Zahidnoyi Irlandiyi nizh iz bud yakoyi inshoyi chastini 101 Emigruvali masovo ne sim yi a yih molodshi chleni nastilki sho emigraciya stala majzhe obryadom perehodu yak svidchat dani yaki pokazuyut sho na vidminu vid analogichnih emigracij protyagom vsiyeyi svitovoyi istoriyi zhinki emigruvali tak samo chasto i takomu zh rannomu vici yak i choloviki Emigranti pochinali nove zhittya na novij zemli j vidpravlyali groshovi perekazi sho syagali 1 404 000 do 1851 roku 102 nazad svoyim sim yam v Irlandiyi sho v svoyu chergu dozvolyalo emigruvati inshim chlenam sim yi Emigraciya v roki golodu 1845 1850 vidbuvalas v Angliyu Shotlandiyu Pivdennij Uels Pivnichnu Ameriku ta Avstraliyu 103 Do 1851 roku blizko chverti liverpulskogo naselennya bulo irlandskogo pohodzhennya Bagato z tih hto vtik v Ameriku vikoristovuvali ustalenu Liniyu Makkorkell en 104 Z bilsh yak 100 000 irlandciv yaki pribuli do Kanadi v 1847 roci za ocinkami odin iz p yati pomer vid hvorob i nedoyidannya u tomu chisli ponad 5000 na ostrovi Gross Ajl en roztashovanomu na richci Svyatogo Lavrentiya Cej ostriv buv miscem karantinu korabliv poblizu Kvebek Siti 105 Perepovneni pogano doglyanuti i pogano pidgotovleni korabli vidomi yak korabli truni en priplivali z malih neregulovanih gavanej na Zahodi Irlandiyi v porushennya britanskih vimog bezpeki i smertnist bula visokoyu 106 Perepis 1851 roku zasvidchiv sho bilsh yak polovina zhiteliv Toronto buli irlandcyami i lishe 1847 roku 38 000 golodnih irlandciv navodnili misto z mensh nizh 20 000 vlasnih zhiteliv Inshi kanadski mista taki yak Sent Dzhon Kvebek Monreal Ottava Kingston i Gamilton takozh otrimali veliku kilkist pereselenciv oskilki Kanada yak chastina Britanskoyi imperiyi ne mogla zakriti svoyi porti dlya irlandskih sudiv na vidminu vid SShA i emigranti mogli proyihati deshevshe abo bezkoshtovno v razi viselennya u porozhnih tryumah dlya lisomaterialiv na korablyah sho povertalis Odnak poboyuyuchis nacionalistichnih zakolotiv britanskij uryad vstanoviv zhorstki obmezhennya na irlandsku immigraciyu v Kanadu pislya 1847 roku tomu zbilshivsya potik emigrantiv do SShA nbsp Grafik zmini naselennya Irlandiyi vis livoruch i Yevropi vis pravoruch V Americi bilshist irlandciv stavali mistyanami mayuchi neveliku sumu groshej bagato z nih zmusheni buli selitisya v tih mistah do yakih korabli pribuli 107 Do 1850 roku irlandci vzhe stanovili chvert naselennya v Bostoni Nyu Jorku Filadelfiyi ta Baltimori Krim togo irlandske naselennya stalo perevazhati v deyakih poselennyah amerikanskih kopachiv Golod oznamenuvav pochatok depopulyaciyi v Irlandiyi v 19 stolitti V pershih troh desyatilittyah 19 go stolittya naselennya zroslo na 13 14 mizh 1831 i 1841 rokami kilkist zhiteliv zbilshilas na 5 Ideya Tomasa Maltusa pro te sho naselennya zrostaye v geometrichnij progresiyi a resursi zbilshuyutsya v arifmetichnij bula populyarnoyu pid chas golodu 1817 i 1822 rokiv Do 1830 roku yiyi sprijmali yak nadmirno sproshenu i v Irlandiyi problemi bachili menshe cherez nadlishok naselennya nizh cherez nestachu kapitalnih vkladen 108 Naselennya v Irlandiyi zrostalo ne shvidshe nizh v Angliyi yaka ne postrazhdala vid ekvivalentnoyi katastrofi Do 1854 roku vid 1 5 do 2 mln irlandciv pokinuli svoyu krayinu cherez viselennya golod i suvori zhittyevi umovi Smertnist Redaguvati nbsp Nevidomo tochno skilki lyudej pomerlo v period golodu hocha vvazhayut sho bilshe pomerlo vid suputnih hvorob nizh vid samogo goloduvannya 109 Derzhavna reyestraciya narodzhen shlyubiv abo smertej todi she ne pochalasya a zapisi yaki zberigaye Rimo katolicka cerkva ye nepovnimi fn 5 Odin iz mozhlivih sposobiv ocinki provedeno shlyahom porivnyannya ochikuvanogo naselennya z kincevimi ciframi v 1850 h rokah Perepis 1841 roku pokazav sho chiselnist naselennya stanovila 8 175 124 Perepis naselennya vidrazu pislya golodu v 1851 roci narahuvav 6 552 385 tobto padinnya na 1 5 miljona za 10 rokiv Upovnovazheni z perepisu pidrahuvali sho za normalnogo tempu zrostannya chiselnist naselennya v 1851 roci mala b stanoviti trohi bilsh yak 9 miljoniv 111 U 1851 roci perepisuvachi zibrali informaciyu pro kilkist zagiblih u kozhnij sim yi vid 1841 roku yih prichinu sezon i rik smerti Voni zagalom zapisali 21 770 smertej vid golodu v poperednye desyatilittya i 400 720 pomerlih vid hvorob Pererahovani hvorobi tifi epidemichnij visipnij cherevnij epidemichnij povorotnij yaki perebigali z garyachkoyu dizenteriya najimovirnishe shigeloz holera naturalna vispa grip Z nih pershi dvi prichini buli golovnimi vbivcyami 222 021 i 93 232 Chleni komisiyi viznali sho yihni dani buli nepovnimi i sho dijsne chislo zagiblih jmovirno bulo vishim Chim bilsha kilkist smertej tim menshoyu bude kilkist zareyestrovanih za dopomogoyu opituvan vipadkiv oskilki hvoroba zmitala z licya zemli ne lishe cili sim yi ale j cili sela Piznishi istoriki zgodni z tim sho v tablicyah smertnosti stanom na 1851 rik riven smertnosti buv pomilkovim i jmovirno zanizhenim 112 113 Poyednannya institucijnih cifr i nadanih fizichnimi osobami daye nepovnu ta neob yektivnu kilkist zagiblih pid chas Golodomoru 114 Kormak O Grada en posilayuchis na roboti A A Makartura 115 pishe sho fahivcyam davno vidomo sho irlandski tablici smertnosti buli netochnimi 116 Grada kazhe sho vnaslidok cogo tablici nedoocinyuyut kilkist pomerlih 117 oskilki informaciyu zbirali z chleniv simej sho vizhili a ti mali ozirnutisya na ostanni 10 rokiv Smert i emigraciya znishila cili sim yi ne zalishilosya nikogo v zhivih shob vidpovisti na pitannya perepisu Ocinka S G Kazensa pro 800 000 smertej znachnoyu miroyu spiralasya na retrospektivnu informaciyu sho mistilasya v perepisi 1851 roku ta v inshih miscyah 118 i nini yiyi vvazhayut zanizhenoyu 119 120 Suchasnij istorik Dzhozef Li en kazhe pro prinajmni 800 000 121 a za ocinkami R F Fostera en pomerlo prinajmni 775 000 ale golovnim chinom cherez hvorobi vklyuchayuchi holeru na ostannih etapah golokostu Dali vin zaznachaye sho ostanni skladni obchislennya dayut nadlishkovu smertnist vid 1846 do 1851 roku mizh 1 000 000 i 1 500 000 pislya retelnoyi kritiki cih rezultativ inshi statistiki otrimali 1 000 000 fn 6 Dzhoel Mokir en ocinyuye zagalnu kilkist zhertv u diapazoni vid 1 1 mln do 1 5 mln u period mizh 1846 i 1851 Mokir stvoriv dva nabori danih yaki mistyat verhnyu mezhu i nizhnyu mezhu ocinki yaki pokazuyut vidsutnist velikoyi riznici v regionalnih modelyah 123 119 Spravzhnya kilkist imovirno lezhit mizh dvoma krajnimi ocinkami polovinoyu i pivtora miljonami osib i najbilsh shiroko prijnyata ocinka stanovit odin miljon 124 125 Spad naselennya 1841 51 Lejnster Myunster Olster Konnot Irlandiya15 3 22 5 15 7 28 8 20Tablicya vid Lee 1973 s 2 Detalnu statistiku naselennya Irlandiyi z 1841 mozhna pobachiti v statti analiz chiselnosti irlandciv en Vnaslidok golodu emigruvalo prinajmni miljon osib 126 Bulo blizko 1 mln emigrantiv na daleki vidstani mizh 1846 i 1851 perevazhno v Pivnichnu Ameriku Sumarna navedena v perepisi 1851 roku kilkist stanovit 967 908 127 Kilkist emigrantiv na korotki vidstani golovnim chinom u Veliku Britaniyu mozhlivo stanovila 200 000 abo bilshe 128 nbsp Politichna karikatura 1880 h rokiv za sorok rokiv ya vtratila bez diyi bud yakogo prirodnogo prava ponad tri miljoni svoyih siniv i donok a voni molodi i silni zalishili pozadu starih i nemichnih plakati i pomerti De comu kinec She odna oblast neviznachenosti lezhit v opisah hvorob yaki dali orendari sho buli prichinoyu smertej yihnih blizkih 119 Hocha perepis 1851 roku spravedlivo kritikuvali za nedoocinku spravzhnih masshtabiv smertnosti vin zabezpechuye osnovu dlya stvorennya istoriyi hvorob Velikogo golodu 129 Zahvoryuvannya yaki silno vplinuli na naselennya podilyayutsya na dvi kategoriyi 129 posileni golodom zahvoryuvannya i hvorobi vid nestachi pozhivnih rechovin Nestacha pozhivnih rechovin najchastishe sprichinyala kaheksiyu a takozh stan yakij u toj chas nazivali vodyankoyu Vodyanka nabryak bula narodnoyu nazvoyu yaku dali simptomam deyakih zahvoryuvan ale otut vodyanka bula tipovim piznim simptomom goloduvannya yak pri kvashiorkori 129 Odnak najbilsha smertnist bula ne vid nestachi pozhivnih rechovin a vid hvorob pidsilenih golodom 129 130 Lyudi yaki nedoyidayut duzhe vrazlivi do infekcijnih hvorob tomu poyava takih hvorob bula tyazhkim faktorom Kir diareya tuberkuloz pnevmoniyi koklyush gelmintozi i holera perebigali tyazhko cherez nestachu harchuvannya Potencijno smertelni zahvoryuvannya taki yak naturalna vispa i grip buli nastilki zaraznimi sho yih poshirennya ne zalezhalo vid harchuvannya 130 ale tyazhkist klinichnogo perebigu takozh korelyuvala zi stupenem golodu Najbilshim chinnikom smertnosti todi vvazhali okrim golodu garyachku sho bula dominuyuchim proyavom tifiv i v lyudskij pam yati asociyuvalasya z najbilshoyu kilkistyu zagiblih U narodnij svidomosti garyachka i golod buli tisno pov yazani 131 Socialni negarazdi zbori goloduyuchih u yidalnyah produktovih skladah i perepovneni robitni budinki stvorili umovi yaki buli idealnimi dlya poshirennya tifoznih infekcijnih zahvoryuvan takih yak epidemichnij visipnij tif cherevnij tif razom iz paratifami i epidemichnij povorotnij tif 130 129 Shlunkovo kishkovi zahvoryuvannya buli naslidkom poganoyi gigiyeni poganih sanitarnih umov i zmin u harakteri harchuvannya Ostatochnogo udaru po naselennyu oslablenomu golodom zavdala holera yaku zaneseno do Irlandiyi v 1830 h rokah U nastupnomu desyatilitti vona bezkontrolno poshirilasya po vsij Yevropi dosyagla Angliyi i nareshti v 1849 roci znovu potrapila do Irlandiyi 129 Deyaki naukovci vvazhayut sho naselennya Irlandiyi skorotilosya na 20 25 132 I vse ce vidbulosya v toj chas yak podatki orendna plata i prodovolstvo buli zibrani j vidpravleni britanskim orendodavcyam na sumu sho perevishila 6 mln funtiv sterlingiv 133 Pislya golodu RedaguvatiPislya golodu kartoplya zalishilasya masovoyu silskogospodarskoyu kulturoyu v Irlandiyi naprikinci 19 go stolittya irlandske serednodushne spozhivannya chotiroh funtiv na den bulo najvishim u sviti 134 Nastupni golodi mali minimalnij efekt i yak pravilo pro nih zabuli za vinyatkom istorikiv Za danimi perepisu 1911 roku en naselennya ostrova Irlandiya skorotilosya do 4 4 mln tobto priblizno stanovilo taku samu kilkist yak i v 1800 i 2000 rokah i lishe polovinu vid maksimumu naselennya 135 Z inshogo boku naselennya Angliyi en ta Uelsu zbilshilosya vdvichi vid 16 mln osib u 1841 roci do 32 5 mln v 1901 mu 136 Golod stav znachnim poshtovhom do perehodu z irlandskoyi na anglijsku movu yak movu bilshosti Najbilsh postrazhdali vid golodu perevazhno irlandskomovni rajoni i z cih rajoniv takozh bula najbilsha kilkist emigrantiv Usvidomlennya kulturnoyi vtrati prizvelo do poyavi aktivistiv irlandskoyi movi v Irlandiyi Velikij Britaniyi Americi i Avstraliyi vnaslidok chogo buli stvoreni taki organizaciyi yak Gelska liga V Irlandiyi serednij vik vstupu v shlyub u 1830 roci sklav 23 8 dlya zhinok i 27 47 dlya cholovikiv todi yak ranishe vin stanoviv 21 rik dlya zhinok i 25 dlya cholovikiv i chastka tih hto nikoli ne buv odruzhenij stanovila blizko 10 naselennya 137 stanom na 1840 rik cej vik vidpovidno zris do 24 4 i 27 7 138 139 v pershi desyatilittya pislya golodu vik vstupu v shlyub zris do 28 29 rokiv dlya zhinok i 33 dlya cholovikiv krim togo tretina irlandciv i chvert irlandok nikoli ne buli v shlyubi cherez nizku zarplatnyu i hronichni ekonomichni problemi yaki vidbivali bazhannya rano i povsyudno odruzhuvatis 140 Na dumku filologa Erika Falkher Pojro na divo dlya krayini yaka slavitsya svoyeyu bagatoyu muzichnoyu spadshinoyu lishe neveliku kilkist narodnih pisen mozhna prostezhiti vid chasu demografichnoyi ta kulturnoyi katastrofi viklikanoyi Velikim golodom i vin robit z cogo visnovok sho protyagom bagatoh desyatilit sered bidnih lyudej zazvichaj unikali rozmov na cyu temu oskilki voni prinosili duzhe bagato sumnih spogadiv Krim togo znachna teritoriya krayini peretvorilasya na pustku i zbirachi narodnih pisen u visimnadcyatomu ta dev yatnadcyatomu stolittyah ne zapisuvali pisen irlandskoyu movoyu yak movoyu selyanstva yaku chasto rozglyadali yak mertvu abo ne dostatno nizhnu dlya osvichenogo vuha Sered pisen yaki zbereglisya mabut najvidomishoyu ye Skibberin en Odnak vazhlivim dzherelom nathnennya dlya irlandskih pisen uprodovzh 20 go stolittya bula emigraciya 97 Vid 1970 h rokiv napisano i zapisano nizku pisen pro golodomor napriklad Polya Atenraj en Pita Sent Dzhona en Golod Shinejd O Konnor i Tisyachi plivut the Pogues Analiz roli derzhavi RedaguvatiTogochasnij Redaguvati Togochasna dumka rizko kritikuvala diyi uryadu Rassela i upravlinnya krizoyu Vid samogo pochatku zvuchali zvinuvachennya v tomu sho uryad ne zmig usvidomiti masshtabi katastrofi Ser Dzhejms Grem yakij sluzhiv sekretarem naprikinci roboti uryadu sera Roberta Pilya pishe Pilyu sho na jogo dumku uryad nedoociniv realni masshtabi irlandskih trudnoshiv i do nih ne mozhna bulo zastosovuvati zahodi v ramkah suvorih pravil ekonomichnoyi nauki 141 Kritika zvuchala z vust ne lishe nezalezhnih sposterigachiv Lord lejtenant Irlandiyi Lord Klarendon 26 kvitnya 1849 roku napisav lista Rasselu perekonuyuchi togo sho uryad maye vzhiti dodatkovih zahodiv dopomogi ya ne dumayu sho ye inshij zakonodavchij organ u Yevropi yakij bi ignoruvav taki strazhdannya yakih nini zaznaye zahid Irlandiyi abo holodno napolyagav bi na provedenni politiki vinishennya 142 1849 roku Golovnij komisar Zakonu pro bidnyakiv Edvard Tvislton podav u vidstavku na znak protestu proti kursu v ramkah zakonu yakij peredbachaye dodatkove finansuvannya dlya Zakonu pro bidnyakiv cherez zbir shesti penni na funt na vsyu opodatkovuvanu vlasnist v Irlandiyi 143 Tvislton pokazav sho porivnyano drib yazkovi sumi potribni buli Velikij Britaniyi shob uberegti sebe vid glibokoyi ganbi dozvolivshi svoyim neshasnim pidleglim vmirati vid golodu Piter Grej en u svoyij knizi Irlandskij golod pishe sho uryad vitrativ 7 miljoniv funtiv dlya dopomogi v Irlandiyi mizh 1845 i 1850 rr sho stanovit mensh yak polovinu vidsotka britanskogo valovogo nacionalnogo dohodu protyagom p yati rokiv Suchasniki vidznachali rizkij kontrast iz 20 miljonami funtiv sterlingiv kompensaciyi vestindijskim rabovlasnikam u 1830 h rokah 108 Inshi kritiki stverdzhuvali sho navit pislya togo yak uryad viznav masshtabi krizi vin ne vzhiv dostatnih zahodiv dlya yiyi virishennya Dzhon Mitchel odin z lideriv ruhu Moloda Irlandiya pisav 1860 roku Ya nazvav jogo shtuchnim golodom tobto ce buv golod sho spustoshiv bagatij i rodyuchij ostriv yakij viroblyav shorichno dostatno i z nadlishkom shob progoduvati vsih svoyih lyudej i bagato inshih Anglijci zh natomist nazivali golodomor voleyu providinnya i pripisuvati jogo viklyuchno fitoftorozu na kartopli Odnak taka sama nepriyemnist trapilas iz kartopleyu po vsij Yevropi ale nide bilsh ne bulo masovogo golodu krim yak v Irlandiyi Britanske poyasnennya cogo pitannya ce po pershe obman po druge blyuznirstvo Vsevishnij dijsno poslav fitoftoroz kartopli ale golod stvorili anglijci 144 Inshi kritiki pobachili u vidpovidi uryadu svoye stavlennya do tak zvanogo irlandskogo pitannya Nassau Senior profesor ekonomiki Oksfordskogo universitetu pisav sho golod ne vbiv bilsh yak odin miljon osib i sho cogo navryad chi dostatno shob zrobiti shos dobre 144 1848 roku Denis Shajn Lolor pripustiv sho Rassel buv uchnem poeta Yelizavetinskoyi epohi Edmunda Spensera yakij rozrahuvav yak daleko anglijsku kolonizaciyu ta anglijsku politiku mozhna najbilsh efektivno zdijsniti irlandskim golodom 145 Charlz Trevelyan civilnij sluzhbovec najbilsh pryamo vidpovidalnij za diyi uryadu shodo golodu opisav jogo v 1848 roci yak pryamij udar najmudrishogo i vsemiloserdnogo providinnya yakij ogoliv gliboke i zastarile korinnya socialnogo zla vin stverdzhuvav sho golod buv rizkim ale diyevim zasobom za dopomogoyu yakogo spravdi mozhna vilikuvati Daj Bog shob pokolinnya yakomu cya mozhlivist bula zaproponovana zmoglo pravilno vikonati svoyu rol 146 Istorichnij Redaguvati Kristin Kinili vislovlyuye konsensus istorikiv koli vona zayavlyaye sho golovna tragediya irlandskogo golodu 1845 52 oznamenuvala soboyu povorotnij moment u suchasnij istoriyi Irlandiyi Vona odnak ne bula neminuchoyu 1 Osnovni faktori yaki razom viklikali golod posililisya vnaslidok neadekvatnoyi reakciyi uryadu Yak Kinili zauvazhuye 147 nbsp Uryad musiv zrobiti shos shob polegshiti strazhdannya osoblivij harakter faktichnoyi vidpovidi osoblivo pislya 1846 roku dozvolyaye pripustiti bilsh prihovanij poryadok dennij ta motivaciyu Koli golod posilivsya stalo ochevidnim sho uryad vikoristovuvav svoyu informaciyu ne prosto dlya togo shob sformulyuvati svoyu politiku dopomogi a j yak mozhlivist polegshiti nastannya riznih bazhanih zmin v Irlandiyi Do nih nalezhali kontrol nad naselennyam ta konsolidaciya majna za dopomogoyu riznih zasobiv vklyuchayuchi emigraciyu Popri nesprostovni svidchennya trivalih neshast sprichinenih nastupnimi rokami kartoplyanoyi gnili osnovnoyu filosofiyeyu dopomogi bulo te sho yiyi potribno zberegti na minimalnomu rivni naspravdi zh vona faktichno zmenshilasya koli golod posilyuvavsya Originalnij tekst angl T he government had to do something to help alleviate the suffering the particular nature of the actual response especially following 1846 suggests a more covert agenda and motivation As the Famine progressed it became apparent that the government was using its information not merely to help it formulate its relief policies but also as an opportunity to facilitate various long desired changes within Ireland These included population control and the consolidation of property through various means including emigration Despite the overwhelming evidence of prolonged distress caused by successive years of potato blight the underlying philosophy of the relief efforts was that they should be kept to a minimalist level in fact they actually decreased as the Famine progressed nbsp Kilka pismennikiv pidkreslili rishennya uryadu prodovzhuvati eksport prodovolstva z Irlandiyi yak natyak na stavlennya tih hto formuvav politiku Leon Uris pripustiv sho v Irlandiyi bulo dostatno yizhi a vsyu irlandsku veliku rogatu hudobu vidpravlyali do Angliyi 148 U chetvertomu akti p yesi Dzhordzha Bernarda Shou Lyudina i Nadlyudina en ye takij dialog M e l o u n Vin terplyache znese ce neshastya Choloviki kudi legshe spravlyayutsya z rozcharuvannyam u kohanni nizh iz groshovoyu skrutoyu Mabut ci moyi slova zdayutsya vam pidlimi ale ya znayu sho kazhu Mij batko pomer vid golodu v Irlandiyi chornogo sorok somogo roku Mozhe vi chuli pro ce V i o l e t t a Buv golod M e l o u n zhaguche Ni Ale smert vid golodu Koli v krayini povna povnicya harchiv i yih eksportuyut ne mozhna kazati pro golod A prote mij batko pomer z golodu golod pognav i mene na rukah u materi do Ameriki Anglijskij uryad vignav mene j moyih iz Irlandiyi nu sho zh berit sobi Irlandiyu Ya j podibni do mene teper povertayemosya shob kupiti Angliyu Ya ne hochu dlya Gektora ni mayetkiv ni druzhini iz serednogo klasu Ya kazhu tak samo shiro yak i vi ege zh tak 149 Deyaki takozh vkazali na strukturu Britanskoyi imperiyi yak faktor sho spriyav golodu Dzhejms Entoni Frude en pisav sho Angliya upravlyala Irlandiyeyu zaradi togo sho vona vvazhala svoyimi vlasnimi interesami roblyachi svoyi rozrahunki shodo valovogo balansu i vidkinuvshi etichni obov yazki vbik tak nibi podil na pravilne i hibne buv vikreslenij zi zvodu zakoniv Vsesvitu 6 Denis Klark Irlandsko amerikanskij istorik i kritik imperiyi stverdzhuvav sho golod buv kulminaciyeyu pokolin znevagi bezzakonnya i represij Ce bulo epopeyeyu anglijskoyi kolonialnoyi zhorstokosti i neadekvatnosti Dlya bezzemelnih meshkanciv halup ce oznachalo emigraciyu abo smert 150 Pitannya pro genocid Redaguvati nbsp Nastinnij rozpis pro Irlandskij Golokost na Ballimerfi Roud Belfast An Gorta Mor britanskij genocid shlyahom golodu Irlandiskij golokost 1845 1849 ponad 1 500 000 smertej Golod zalishayetsya spirnoyu podiyeyu v istoriyi Irlandiyi Diskusiya ta obgovorennya reakciyi britanskogo uryadu na nevrozhaj kartopli v Irlandiyi eksportu prodovolchih kultur i hudobi podalshoyi masshtabnoyi smerti vid golodu i chi dijsno ce ye genocidom zalishayutsya istorichno i politichno vazhlivimi pitannyami 1996 roku Frensis E Bojl en profesor prava v universiteti shtatu Illinojs v Urbana Shampejn napisav dopovid pidgotovlenu na zamovlennya roztashovanogo u Nyu Jorku Komitetu z Irlandskogo golodomoru genocidu v yakij idetsya pro te sho britanskij uryad navmisno provodiv rasovu ta etnichnu politiku spryamovanu na znishennya grupi povsyudno vidomoyi yak irlandskij narod i sho politika masovoyi smerti vid golodu zaslugovuye nazivatis genocidom za Gaazkoyu Konvenciyeyu 1948 roku fn 7 Amerikanskij shtat Nyu Dzhersi v 1996 roci vklyuchiv cej golod u Navchalnij plan iz golokostu i genocidu na drugomu rivni fn 8 Zhurnalist Piter Daffi pishe sho zlochin uryadu yakij zaslugovuye na te shob ochorniti jogo im ya na viki vikiv buv sproboyu vidnovlennya Irlandiyi za rahunok zadumanogo zemlevlasnikami peretvorennya dilyanok oranki na pasovisha sho vzyala verh nad zobov yazannyam zabezpechiti harchuvannyam svoyih goloduyuchih do smerti gromadyan Nichogo divnogo v tomu sho bagato lyudej vvazhayut cyu politiku genocidom 153 Deyaki komentatori stverdzhuyut sho pekuchij vpliv pam yati pro golod v irlandskij kulturi stvoryuye vrazhennya pro genocid vodnochas napolyagayuchi sho naspravdi jogo ne bulo Robert Ki en kazhe sho golod bachat yak porivnyannij za svoyim vplivom na narodnu nacionalnu svidomist z tim yak ostatochne rozv yazannya vplinulo na yevreyiv Kormak O Grada ne zgoden sho golodomor buv genocidom Vin stverdzhuye sho genocid vklyuchaye namir ubivstva i treba skazati sho navit najbilsh fanatichni ta rasistski sered todishnih komentatoriv ne bazhali vinishennya irlandciv a takozh te sho bilshist lyudej u Vajtholli spodivalisya na krashi chasi dlya Irlandiyi Krim togo vin zayavlyaye sho tverdzhennya pro genocid ne dobachaye velicheznogo zavdannya yake stoyalo pered ustanovami z nadannya dopomogi yak centralnimi tak i miscevimi derzhavnimi i privatnimi 154 O Grada vvazhaye sho prichinoyu podij bulo radshe nedbale stavlennya nizh genocid 154 Edvard Lengel stverdzhuye sho poglyad na irlandciv yak na nizhchu rasu yaka cherez ce sama nese vidpovidalnist za svoyi neshastya nabuv poshirennya u Velikij Britaniyi pid chas i vidrazu pislya golodu osoblivo zavdyaki publikaciyam u vplivovih vidannyah takih yak Medikal Tajms i Tajms 155 Velikij golod v Irlandiyi porivnyuyut iz Golodomorom masova smert vid golodu yakij mav misce v Ukrayini za Stalina v 1932 roci 156 i yakij buv predmetom podibnih superechok i diskusij Pam yatniki Redaguvati nbsp Memorial Golodu v DubliniVelikij golod uvichnenij u bagatoh miscyah po vsij Irlandiyi osoblivo v tih regionah yaki zaznali najbilshih vtrat a takozh u zakordonnih mistah iz najbilshoyu chastkoyu irlandskih migrantiv sered naselennya Sered najvidomishih pam yatnikiv rozmisheni na naberezhnij bilya Budinku mitnici en v Dublini tonki skulpturni figuri roboti Rovana Gillespi en yaki nibi jdut do emigrantskih korabliv Isnuye takozh velikij Memorial u Murrisk Millennium Peace Park bilya pidnizhzhya gori Croagh Patrik v grafstvi Mejo 157 Sered memorialiv u SShA mozhna vidznachiti Memorial irlandskogo golodu en bilya dilyanki naberezhnoyi Manhettena v Nyu Jorku kudi pribulo bagato irlandskih bizhenciv Shorichna hoda Velikogo golodu vid Dulu do Louisburgh Kolorado Majo ditishe irlandskogo avtora gumanitariya Dona Mallana vidbuvayetsya vid 1988 roku Yiyi ocholyuvali taki vidomi osobistosti yak arhiyepiskop Desmond Tutu z Pivdennoyi Afriki i Chokto Oklahomi Hoda organizatorom yakoyi ye AFrI Action From Ireland vidbuvayetsya v pershu abo drugu subotu travnya i pov yazuye pam yat pro Velikij golod iz suchasnimi problemami prav lyudini U pershi roki isnuvannya cyu hodu visvitlyuvali tri veliki amerikanski televizijni merezhi ABC NBC i i CBS Div takozh RedaguvatiAntibritanski nastroyi Antiirlandski nastroyi en Vpliv Velikogo golodu na amerikansku ekonomiku en Kartoplyanij golod Visochin en agrarna kriza v Shotlandiyi v toj samij chas Istoriya kulturi kartopli Irlandskij Golod 1740 1941 en Spisok golodiv Spisok stihijnih lih u Velikij Britaniyi ta Irlandiyi en Vinoski Redaguvati The Famine that affected Ireland from 1845 to 1852 has become an integral part of folk legend 2 Kinealy put the date at the 16th 34 Lyon Playfair and John Lindley were sent from England to investigate with the local assistance of Robert Kane 44 William H Gregory became the husband of Lady Gregory He was heir to a substantial Galway estate in 1847 which he dissipated by gambling debts on the turf in the late 1840s and early 1850s 71 Civil registration of births and deaths in Ireland was not established by law until 1863 110 Based on hitherto unpublished work by C o Grada and Phelim Hughes Fertility trends excess mortality and the Great Irish Famine Also see C o Grada and Joel Mokyr New developments in Irish Population History 1700 1850 Economic History Review vol xxxvii no 4 November 1984 pp 473 488 122 Clearly during the years 1845 to 1850 the British government pursued a policy of mass starvation in Ireland with intent to destroy in substantial part the national ethnic and racial group commonly known as the Irish People Therefore during the years 1845 to 1850 the British government knowingly pursued a policy of mass starvation in Ireland that constituted acts of genocide against the Irish people within the meaning of Article II c of the 1948 Hague Genocide Convention 151 Approved by the New Jersey Commission on Holocaust Education on 10 September 1996 for inclusion in the Holocaust and Genocide Curriculum at the secondary level Revision submitted 11 26 98 152 Primitki Redaguvati a b Kinealy 1994 s xv Kinealy 1994 s 342 a b Poirteir 1995 Blake 1967 s 179 Woodham Smith 1991 s 36 a b MacManus 1979 s 458 459 a b v g Woodham Smith 1991 s 22 a b Laxton 1997 Litton 1994 Woodham Smith 1991 s 20 21 a b v Woodham Smith 1991 s 24 a b v Woodham Smith 1991 s 21 Litton 2006 s 9 10 Kee 1993 s 15 Uris ta Uris 2003 s 15 Poirteir 1995 s 19 20 Great Famine potato makes a comeback after 170 years IrishCentral Arhiv originalu za 5 bereznya 2013 Procitovano 5 March 2013 a b v Poirteir 1995 s 20 Other European countries also hit by Phytophthora infestans Arhiv originalu za 19 bereznya 2012 Procitovano 6 grudnya 2016 Rifkin 1993 s 56 57 Donnelly James S Jr 2010 XIII U W E Vaughan Production prices and exports 1846 51 A New History of Ireland V Oxford University Press s 289 ISBN 978 0 19 957867 2 a b Donnelly 2005 s 40 Kinealy 1994 s 32 33 a b Paddock 1992 s 197 222 Bourke P M Austin 1960 The Extent of the Potato Crop in Ireland at the time of the Famine Dublin Journal of the Statistical and Social Inquiry Society of Ireland Dublin Ireland Statistical and Social Inquiry Society of Ireland XX Part III 1 35 ISSN 0081 4776 Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 10 kvitnya 2011 Woodham Smith 1991 s 38 a b Bourke 1964 The Emergence of Potato Blight 1843 1846 Nature 203 805 808 Neiderhauser JS 1991 Phytophthora infestans the Mexican connection pp 25 45 Symposium of the Mycological Society Lucas JA Shattock RC Shaw DS Cooke LR eds Cambridge University Press Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 6 grudnya 2016 Kinealy 1994 s 31 Donnelly 2005 s 41 a b Donnelly 2005 s 42 a b Woodham Smith 1991 s 40 a b v Kinealy 1994 s 32 Disease in the Potato Freeman s Journal Dublin s 2 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2014 Procitovano 25 serpnya 2014 cherez Newspapers com nbsp Woodham Smith 1991 s 40 41 43 Woodham Smith 1991 s 41 42 o Grada 2006 s 7 a b Kennedy ta in 1999 s 69 Ross 2002 s 311 o Grada 2006 s 9 a b v Mitchel 2005 s 94 96 Woodham Smith 1991 s 48 49 Woodham Smith 1991 s 44 45 a b v Mitchel 2005 s 96 The Nation Newspaper 1 listopada 1844 O Sullivan 1945 Duffy 2007 s 312 Duffy 2007 s 323 Duffy 1888 s 277 278 a b Mitchel 2005 Woodham Smith 1991 s 329 360 Doheny 1951 Mitchel 1869 s 414 Lyons 1973 s 30 Woodham Smith 1991 s 54 56 a b Kinealy 1994 s 47 Woodham Smith 1991 s 64 65 Woodham Smith 1991 s 73 Woodham Smith 1991 s 51 52 Woodham Smith 1991 s 78 Blake 1967 s 221 241 Doheny 1951 s 98 Woodham Smith 1991 s 410 411 Ross 2002 s 224 311 a b v g Lyons 1973 s 30 34 Woodham Smith 1991 s 87 106 108 a b v Mitchel 1996 s 16 a b v Ranelagh 2000 s 60 Woodham Smith 1991 s 296 297 a b Poirteir 1995 s 159 Irish Famine Curriculum Committee 1998 s 11 Kinealy 1994 s 354 Irish Famine Curriculum Committee 1998 s 10 Woodham Smith 1991 s 165 Woodham Smith 1991 s 75 Ranelagh John O Beirne A Short History of Ireland Cambridge University Press Cambridge England Second edition 1994 First printing 1983 p 115 cited in Irish Famine Curriculum Committee 1998 s 10 Woodham Smith 1991 s 76 o Grada 2000 s 123 Woodham Smith 1991 s 156 Kinealy Christine 1997 Potatoes providence and philanthropy U O Sullivan Patrick The Meaning of the Famine London Leicester University Press s 151 ISBN 0 7185 1426 2 According to a popular tradition which dates back to 1853 o Grada Cormac 1999 Black 47 and Beyond Princeton University Press s 197 198 ISBN 0 691 01550 3 populist myths Christine Kinealy 2013 Charity and the Great Hunger in Ireland The Kindness of Strangers Arhivovano 12 travnya 2020 u Wayback Machine pp 115 118 Abraham Lincoln donated to Ireland during the Great Famine Arhivovano 15 serpnya 2016 u Wayback Machine IrishCentral December 9 2014 a b Kinealy 1994 s 161 Woodham Smith 1991 s 169 245 Ross 2002 Woodham Smith 1991 s 242 Ward 2002 a b Litton 2006 s 95 Poirteir 1995 s 155 Poirteir 1995 s 156 Litton 2006 s 96 Gibney 2008 s 55 Litton 2006 s 98 Litton 2006 s 95 98 a b Falc her Poyroux Erick 2014 The Great Irish Famine in Songs Revue Francaise de Civilisation Britannique Online XIX 2 157 172 ISSN 2429 4373 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 sichnya 2016 a b Litton 2006 s 99 Donnelly 2005 s 110 o Grada 1975 Library of Congress 2007 Foster 1988 s 371 Foster 1988 s 268 McCorkell 2010 Woodham Smith 1991 s 238 Woodham Smith 1991 s 216 217 Woodham Smith 1991 s 267 a b Gray 1995 Woodham Smith 1991 s 204 The Register Office 2005 s 1 Woodham Smith 1991 s 411 Killen 1995 s 250 252 Kinealy 1994 s 167 o Grada 2006 s 3 MacArthur Edwards ta Williams 1957 s 308 312 o Grada 2006 s 67 o Grada 2006 s 71 Cousens 1960 s 55 74 a b v Kennedy ta in 1999 s 36 o Grada 1993 s 138 144 Lee 1973 s 1 Foster 1988 s 234 Mokyr 1983 s 266 267 Boyle ta o Grada 1986 s 554 Kinealy 1994 s 168 Ross 2002 s 226 Table XXXVI The Census of Ireland for the Year 1851 Part VI General Report 1856 s lv Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2016 Boyle ta o Grada 1986 s 560 a b v g d e Kennedy ta in 1999 s 104 a b v Livi Bacci 1991 s 38 Woodham Smith 1991 s 196 Kinealy 1994 s 357 American University 1996 Waldron George B November 1898 The World s Bill of Fare McClure s Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 24 grudnya 2010 Killen 2003 Census 1801 1901 Office for National Statistics ONS Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2015 Procitovano 6 grudnya 2016 Lee Joseph J 2008 The Modernization of Irish Society 1848 1918 Pg 3 Mokyr Joel 2013 Why Ireland Starved A Quantitative and Analytical History of the Irish Economy 1800 1850 Routledge Press Pg 72 O Neill Kevin 2003 Family and Farm in Pre Famine Ireland The Parish of Killashandra University of Wisconsin Press Pg 180 Nolan Janet 1986 Ourselves Alone Women s Emigration from Ireland 1885 1920 University Press of Kentucky Pg 74 75 Kinealy 1994 s 80 Woodham Smith 1991 s 381 Kinealy 1994 s 254 260 a b Gallagher 1987 Donnelly 1995 Trevelyan 1848 Kinealy 1994 s 353 Uris ta Uris 2003 s 16 Shaw 1903 Clark 1982 Ritschel 1996 Irish Famine Curriculum Committee 1998 s 1 Duffy 2007 s 297 298 a b o Grada 2000 s 10 Lengel 2002 s 12 48 104 Holodomor and Gorta Mor Histories Memories and Representations of Famine in Ukraine and Ireland Anthem Series on Russian East European and Eurasian Studies Arhiv originalu za 20 sichnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2016 McDonald 2010 Dzherela RedaguvatiAmerican University 1996 Irish Potato Famine and Trade American University Arhiv originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 24 veresnya 2010 Blake Robert 1967 Disraeli University paperbacks St Martin s Press LCCN 67011837 Arhiv originalu za 11 travnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2016 Boyle Phelim P o Grada Cormac November 1986 Fertility Trends Excess Mortality and the Great Irish Famine Demography 23 4 543 562 doi 10 2307 2061350 Clark Dennis 1982 Dennis Clark The Irish in Philadelphia Temple University ISBN 0 87722 227 4 Procitovano 24 veresnya 2010 Cousens S H 1960 Regional death rates in Ireland during the Great Famine from 1846 to 1851 Population Studies 14 Doheny Michael 1951 The Felon s Track M H Gill amp Son LTD Ranelagh John O Beirne 2000 Fearful Realities New Perspectives on the Famine Chris Morash amp Richard Hayes Colourbooks Ltd ISBN 0 7165 2566 6 Donnelly James S 2005 The Great Irish Potato Famine Sutton Publishing ISBN 0 7509 2632 5 Donnelly James S Jr 1995 U Poirteir Cathal Mass Eviction and the Irish Famine The Clearances Revisited from The Great Irish Famine Dublin Ireland Mercier Press McDonald Brian 17 travnya 2010 British fail to attend Famine ceremony Irish Independent Arhiv originalu za 28 listopada 2012 Procitovano 24 veresnya 2010 Mitchel John 1869 The history of Ireland from the Treaty of Limerick to the present time James Duffy Duffy Peter 2007 The Killing of Major Denis Mahon HarperCollins ISBN 978 0 06 084050 1 Duffy Sir Charles Gavan 1888 Four Years of Irish History 1845 1849 Cassell Petter Galpin amp Co Foster R F 1988 Modern Ireland 1600 1972 Penguin Group Gallagher Thomas 1987 Paddy s Lament Ireland 1846 1847 Prelude to Hatred Houghton Mifflin Harcourt ISBN 978 0 15 670700 8 Procitovano 24 veresnya 2010 Ghabhann Gillian Ni 1997 A Critical Examination of a selection of travel writing produced during the Great Famine Cork Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2017 Procitovano 6 grudnya 2016 Gibney John November December 2008 TV Eye History Ireland 16 6 55 Arhiv originalu za 12 travnya 2020 Procitovano 6 grudnya 2016 Gray Peter 1995 The Irish Famine New York Harry N Abrams Inc Hayden Tom 1998 U Hayden Tom O Connor Garrett Harty Patricia Irish hunger personal reflections on the legacy of the famine Roberts Rinehart Publishers ISBN 978 1 57098 233 0 Irish Famine Curriculum Committee 1998 The Great Irish Famine Arhiv originalu za 19 bereznya 2014 Procitovano 1 lipnya 2014 Kee Robert 1993 The Laurel and the Ivy The Story of Charles Stewart Parnell and Irish Nationalism Hamish Hamilton ISBN 978 0 241 12858 9 Kennedy Liam Ell Paul S Crawford E M Clarkson L A 1999 Mapping The Great Irish Famine Four Courts Press ISBN 1 85182 353 0 Killen John 1995 The Famine decade contemporary accounts 1841 1851 Blackstaff Killen Richard 2003 A Short History of Modern Ireland Gill and Macmillan Ltd Kinealy Christine 1994 This Great Calamity Gill amp Macmillan ISBN 0 7171 1881 9 Laxton Edward 1997 The Famine Ships The Irish Exodus to America 1846 51 Bloomsbury ISBN 0 7475 3500 0 Lee Joseph 1973 The Modernisation of Irish Society Gill and Macmillan Lengel Edward G 2002 The Irish through British eyes perceptions of Ireland in the Famine era Greenwood Publishing Group s 12 48 104 ISBN 978 0 275 97634 7 Library of Congress 2007 Irish immigration to America Arhiv originalu za 15 bereznya 2011 Procitovano 20 veresnya 2010 Litton Helen 1994 The Irish Famine An Illustrated History Wolfhound Press ISBN 0 86327 912 0 Litton Helen 2006 The Irish Famine An Illustrated History Wolfhound Press ISBN 0 86327 912 0 Livi Bacci Massimo 1991 Population and Nutrition An Essay on European Demographic History Cambridge University Press ISBN 978 0 521 36871 1 Lyons Francis Stewart Leland 1973 Ireland since the famine Fontana McCorkell John 2010 McCorkell Line Arhiv originalu za 4 veresnya 2010 Procitovano 20 veresnya 2010 MacArthur Sir William Porter Edwards R Dudley Robert Dudley Williams Thomas Desmond 1957 Medical history of the famine Russell amp Russell MacManus Seamus 1979 The Story of the Irish Race The Irish Publishing Company Arhiv originalu za 20 lyutij 2020 Procitovano 20 veresnya 2010 Mokyr Joel 1983 Why Ireland starved A quantitative and analytical history of the Irish economy 1800 1850 Mitchel John 2005 1861 The Last Conquest of Ireland Perhaps University College Dublin Press reprint ISBN 1 904558 36 4 Mitchel John 1996 1876 Jail Journal of Five Years in British Prisons ISBN 185477218X o Grada Cormac March 1975 A Note on Nineteenth Emigration Statistics Population Studies 29 1 143 149 JSTOR 2173431 doi 10 2307 2173431 o Grada Cormac 1993 Ireland before and after the Famine Explorations in Economic History 1800 1925 Manchester University Press ISBN 0719040353 o Grada Cormac 2000 Black 47 and Beyond The Great Irish Famine in History Economy and Memory Princeton University Press ISBN 978 0 691 07015 5 o Grada Cormac 2006 Ireland s Great Famine Interdisciplinary Perspectives Dublin Press ISBN 978 1 904558 57 6 O Neill Joseph R 2009 The Irish Potato Famine ABDO ISBN 978 1 60453 514 3 O Sullivan T F 1945 Young Ireland The Kerryman Ltd Paddock W C 1992 Our Last Chance to Win the War on Hunger Poirteir Cathal 1995 The Great Irish Famine RTE Mercier Press ISBN 1 85635 111 4 Rifkin Jeremy 1993 Beyond Beef Plume ISBN 978 0 452 26952 1 Ritschel Dan 1996 The Irish Famine Interpretive amp Historiographical Issues Department of History University of Maryland Arhiv originalu za 21 lyutogo 2009 The Register Office 2005 History Arhiv originalu za 1 lipnya 2010 Procitovano 21 veresnya 2010 Trevelyan Charles E 1848 The Irish Crisis London Ross David 2002 Ireland History of a Nation New Lanark Geddes amp Grosset ISBN 1 84205 164 4 Shaw George Bernard 1903 Act IV Man and Superman Society of Friends Central Relief Committee 1852 Transactions of the Central Relief Committee of the Society of Friends during the Famine in Ireland in 1846 and 1847 Dublin Uris Jill Uris Leon 2003 Ireland Terrible Beauty Bantam Books ISBN 978 0 553 01381 8 Vaughan W E Fitzpatrick A J 1978 U W E Vaughan A J Fitzpatrick Irish Historical Statistics Population 1821 1971 Royal Irish Academy Ward Mike 2002 Irish Repay Choctaw Famine Gift March Traces Trail of Tears in Trek for Somalian Relief American Stateman Capitol Arhiv originalu za 11 travnya 2011 Procitovano 20 veresnya 2010 Woodham Smith Cecil 1991 1962 The Great Hunger Ireland 1845 1849 Penguin ISBN 978 0 14 014515 1 Literatura RedaguvatiMary E Daly The Famine in Ireland R Dudley Edwards and T Desmond Williams eds The Great Famine Studies in Irish history 1845 52 Henry George Progress and Poverty Chapter 6 The Truth about Ireland George s account of the Irish famine Robert Kee Ireland A History Mary C Kelly Ireland s Great Famine in Irish American History Enshrining a Fateful Memory Lanham MD Rowman and Littlefield 2014 John Kelly The Graves are Walking The Great Famine and the Saga of the Irish People 2012 Canon John O Rourke The Great Irish Famine 1874 Veritas Publications 1989 George Poulett Scrope Letters to Lord John Russell on the Further Measures for the Social Amelioration of Ireland Letters to Lord John Russell on the Further Measures for the Social Amelioration of Ireland James Ridgway 1847 Colm Toibin and Diarmaid Ferriter The Irish Famine Mitchel J 1869 The History of Ireland from the Treaty of Limerik to the Present Time V 2 p 244 247 Fitzgerald G 1973 Towards a New Ireland Dublin p 67Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velikij golod v IrlandiyiIrlandski nacionalni arhivi informaciyi pro golod Arhivovano 16 travnya 2020 u Wayback Machine Kvinnipekskogo universitetu Gorta Mor sajti vklyuchaye v sebe etexts Golod na sudi diya na irlandskij kartoplyanij golod ta jogo znachennya na Sogodni Arhivovano 20 bereznya 2012 u Wayback Machine bezkoshtovno zavantazhuvane uroku dlya starshoyi shkoli z suspilstvoznavstva klasi vid Zinn proyektu Osvita Kork Multitext proyekt statti pro golod Donnchadh o Corrain Irlandskij kartoplyanij golod nedostupne posilannya z bereznya 2019 v istoriyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikij golod v Irlandiyi amp oldid 39534770