Карнау́хівка — селище міського типу в Україні, Південному районі міста Кам'янське Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 6 597 осіб. Орган місцевого самоврядування — Карнаухівська селищна рада.
| смт Карнаухівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Дніпропетровська область |
| Район | Кам'янська міська громада |
| Рада | Карнаухівська селищна рада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1737 |
| Перша згадка | 1737 |
| Статус | із 1938 року |
| Площа | км² |
| Населення | ▬ 6 600 (01.01.2022) |
| Поштовий індекс | 51990 — 51994 |
| Телефонний код | +380 5692 |
| Географічні координати | 48°28′04″ пн. ш. 34°44′06″ сх. д. / 48.46778° пн. ш. 34.73500° сх. д.Координати: 48°28′04″ пн. ш. 34°44′06″ сх. д. / 48.46778° пн. ш. 34.73500° сх. д. |
| Водойма | р. Дніпро, р. Коноплянка |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Платформа 164 км, Платформа 165 км |
| До станції: | 4 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 51990, Кам'янська міськрада, смт Карнаухівка, вул. Пушкіна, 30-в |
| Голова селищної ради | Фріске Тетяна Василівна |
| Карта | |
Карнаухівка | |
Карнаухівка | |
| Карнаухівка у Вікісховищі |
Географічне розташування Редагувати
Селище міського типу Карнаухівка розташоване на правому березі річки Дніпро, вище за течією примикає місто Кам'янське, нижче за течією примикає смт Таромське. Поруч проходить автомобільна дорога Н08 і залізниця, станції Карнаухівка, Платформа 8 км, Платформа 164 км і Платформа 165 км.
Історія Редагувати
За переказами, назва походить від прізвиська (за карнаве (поранене) вухо) курінного отамана Карнауха, який поставив тут свій зимівник.
Вперше згадується в 1737 році як зимівник Семена Карнауха Кодацької паланки Запорожжя, що разом з усіма мешканцями поселення приписався до парафії Свято—Миколаївської церкви у місті Новий Кодак. У 1774 році в селі було збудовано Свято-Варваринську церкву, яку 29 березня 1775 року освятив Григорій Порохня з благословіння митрополита Київського Гавриїла Першого. Першим настоятелем церкви став священник Василь Удовицький.
Існує гіпотеза, що дорогою до Катеринослава (нині — Дніпро) селище відвідали російський поет Олександр Пушкін та український — Тарас Шевченко.
На 1859 рік Карнаухівка була державним селом. Тут було 104 подвір'їв, православна церква, поштова станція й мешкало 1013 осіб.
Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1393 особи, налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква та земська станція.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2226 осіб (1100 чоловічої статі та 1126 — жіночої), з яких 2225 — православної віри.
1938 року Карнаухівка отримала статус селища міського типу.
Під час Другої Світової Війни (1943 р.) біля селища Карнаухівка відбулося форсування Дніпра радянськими військами на чолі з Іваном Секретнюком. Цей загін відігравав роль приманки, яка змусила підтягнути німецькі війська до с. Карнаухівка. Тим часом основні радянські війська перетнули Дніпро біля с. Аули.
11 січня 1963 року Карнаухівка увійшла до складу Південного району (тоді — Баглійського) міста Дніпродзержинська.
Після війни на честь 60-річчя створення СРСР була побудовано нове приміщення Карнаухівська СЗШ № 1 (потім — Дніпродзержинська СЗШ № 38), яка до цього працювала у розкиданих по населеному пункту будівлях. Сьогодні школа носить ім'я І. О. Секретнюка, який сприяв будівництву цієї школи, і у свій час був її директором.
Населення Редагувати
| 2001 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 6 468 | 6 537 | 6 525 | 6 552 | 6 591 | 6 596 | 6 597 | 6 600 |
Мова Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | % |
|---|---|
| українська | 89,26% |
| російська | 9,58% |
| інші/не вказали | 1,16 % |
Географія Редагувати
Карнаухівка розташована на правому березі Дніпра і входить до складу м. Кам'янське. Селище межує з житловим районом Дніпра — Таромським і містом Кам'янським до якого, власне, і належить (до Південного району).
Ландшафт Редагувати
Карнаухівка знаходиться на схилі гори. На околиці селища розташована балка, яка проходить від околиці через кладовище і до берега Дніпра. Також береги Карнаухівки омиває річка Коноплянка, яка впадає в Дніпро, утворюючи декілька островів. Околиці селища у напрямку вулиці Садової розташовані на невеличких пагорбах і маленьких полонинах, через це вулиця в'ється серпантином.
Об'єкти соціальної сфери Редагувати
- Школа № 38 ім. Секретнюка І. О.
- Будинок культури
- Бібліотека
- Амбулаторія № 5
- Дитячий садок «Вербичка»
Транспорт Редагувати
Транспорт — на Кам'янське:
- маршрутне таксі 3-го, 6-го, 23-го (експрес) маршрутів.
- трамвай № 3.(Шоста Сотня).
- Приміські поїзди — зупинки 164 і 165 км.
Транспорт — на Дніпро:
- автобус сполученням Карнаухівка (амбулаторія) — Дніпро «Площа Островського».
- Приміські поїзди — зупинки 164 і 165 км.
Архітектурні пам'ятки Редагувати
- Братська могила радянських воїнів. Відкриття цього пам'ятника відбулося у 1993 році.
- Пам'ятник Т. Г. Шевченко. Відкриття пам'ятника відбулося 25 серпня 2013 року на святкуванні 276 річниці селища. Автор пам'ятника — заслужений художник України, скульптор родом з Карнаухівки Петро Куценко.
- Пам'ятник козаку-засновнику селища Карнаухівка — Семену Карнауху. Відкриття пам'ятника відбулося у 2012 році.
- Храм Святої Варвари (вул. Центральна, 60-А)
Карнаухівська паркова зона Редагувати
Карнаухівська паркова зона — зона активного та пасивного відпочинку в селищі.
У зоні налічується:
- Дитячий та спортивний майданчики
- Пам'ятник козаку Карнауху
- Монумент Шевченку
- «Музей-хата»
- Оригінальні архітектурні споруди
- Будується «Алея Шевченка»
Місцеві свята Редагувати
У Карнаухівці кожного року святкують День заснування селища. Святковий концерт, ярмарок, ігри, розваги, та традиційна святкова каша. Також Карнаухівка святкує День Рибалки — марафон рибалок, які виловом риби, змагаються за 1 місце в турнірі Рибалок Карнаухівки.
Кулінарія Редагувати
У Карнаухівці фірмовою стравою вважається зливана каша. За словами місцевих мешканців, традиція готувати зливану кашу започаткована ще за часів заснування селища козаком Семеном Карнаухом у 1737 році. Тому на в’їзді до селища на стелі з гербом Карнаухівки зображений засновник селища Семен Карнаух з казаном зливаної каші, що символізує гостинність і доброзичливість місцевих жителів.
Назву «зливана» каша отримала через те, що готувалася гуртом, у складчину, з доступних продуктів, спочатку як символічне відзначення завершення польових робіт у травні. Така каша відновлює сили, заряджає позитивною енергетикою. На свята її досі готують у стародавньому п’ятивідерному казані. До столу запрошують піснями. Згідно з традицією, після першої тарілки каші та чарки обов’язково танці й пісні, а потім – знову до столу.
Стародавній рецепт приготування зливаної каші передається господинями від покоління до покоління і має свої секрети.
Постаті Редагувати
- Мельников Олександр Юрійович (1980—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Секретнюк Іван Омелянович (1922р-2003р)-лейтенант Червоної армії, «Почесний громадянин міста Дніпродзержинська» , перший директор нового корпусу школи СЗШ38 ім. І.О Секретнюка.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/05/zb_Сhuselnist.pdf
- Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.). Дніпропетровськ: "Січ". с. 20. ISBN 966 -511-177-9.
- Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.). Дніпропетровськ: "Січ". с. 21. ISBN 966 - 511 - 177 - 9.
- Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
- Рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 11 січня 1963 року. Про підпорядкування селища Карнаухівка Баглійській районній раді міста Дніпродзержинська // Відомості Верховної Ради УРСР, від 8 лютого 1963 р. (укр.). Київ. с. 218.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
- . Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
- Обряд приготування каші у Карнаухівці внесли до списку культурної спадщини України
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карнаухівка (смт) |
- Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- Сайт, присвячений селищу Карнаухівка [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Дніпропетровську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |