Карло Фонтана (італ. Carlo Fontana, 22 квітня 1638, Бруссата, Тічино — 5 лютого 1714, Рим) — італійський архітектор, скульптор та інженер.
| Карло Фонтана | |
|---|---|
| Carlo Fontana італ. Carlo Fontana | |
| | |
| Народження | 22 квітня 1638 або 1634[…] |
| Смерть | 5 лютого 1714[…] |
| Країна | Папська держава, Італія |
| Навчання | ·П'єтро да Кортона і Карло Райнальді |
| Діяльність | архітектор, скульптор, інженер |
| Праця в містах | Рим |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Найважливіші споруди | Церква Сан Б'яджо ін Кампітеллі, ц. Сан-Марчелло-аль-Корсо, Палаццо Массімо ді Ріньяно, ц. Санта Марія деї Міраколі, Купол церкви Санта Марія дель Пополо, Каплиця Джанетті у Сант Андреа делла Валлє, Каплиця Альбані у церкві Сан Себастьяно фуорі ле Мура , Палаццо Монтечиторіо, проєкт базиліки Ігнатія Лойоли для Іспанії |
| Містобудівні проєкти | проєкт базиліки Ігнатія Лойоли для Іспанії |
| Реставрація пам'яток | палаццо Джустініані (разом із Франческо Борроміні) |
| Учні | Ніколо Мікетті і Filippo Barigionid |
| Карло Фонтана у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Ще у дитячому віці переїжджає до Риму. Вчиться там разом з П'єтро да Кортона та Карло Райнальді. Пізніше працює в майстерні Берніні. Внаслідок своїх здібностей стає незамінним партнером Берніні.
Фонтана у співробітництві з Лоренцо Берніні сам розвивається до успішного архітектора та умілого впроваджувача задумів великих майстрів 17 століття: Берніні, Борроміні та П'єтро да Кортона. Він постійно популяризував свої роботи у широких верствах, надрукувавши супроводжувальні матеріали та ілюстрації до архітектурних проєктів. До цих друків належать проєкт Tempio Vaticano (1694) в якому Фонтана описує будівництво Собору Святого Петра та Площі Святого Петра (проєкт Берніні в яких брав участь і Фонтана).
Разом з тим мав він і педагогічний талант — з його майстерні вийшли деякі відомі архітектори 18 століття Італії і Європи: Алессандро Спеккі, Джованні Батіста Ваккаріні, Джеймс Гіббс, Йоган Бернгард Фішер фон Ерлах, Йоган Лукас фон Гілдебрандт, Філіппо Ювара.
Твори Редагувати
- Палаццо Монтечиторіо (тепер будинок Сенату Італії; роботи почав Берніні за замовленням папи Інокентія X, закінчив Фонтана при понтифікаті Інокентія XII).
- Палаццо Массімо ді Ріньяно на Piazza d'Aracoeli.
- Сан-Марчелло-аль-Корсо (1682-83)
- Санта Марія деї Міраколі, у співробітництві з Лоренцо Берніні (1662—1679)
- Сан Б'яджо ін Кампітеллі (1655)
- Санті Апостолі (1702—1708)
- лівий фонтан на Площі Святого Петра (1675)
- Фонтан на Piazza di Santa Maria in Trastevere, один з найстаріших фонтанів Риму, перероблений Фонтана.
- Купол церкви Санта Марія дель Пополо(1683—1687).
- Сикстинська капелла у Базиліці Санта Марія Маджоре(1671).
- Каплиця Джанетті у Сант Андреа делла Валлє (1671).
- Каплиця Альбані у церкві Сан Себастьяно фуорі ле Мура (1705).
- Бібліотека Казанатензе (Biblioteca Casanatense) (1708).
- San Michele a Ripa.
- Баптистерій у Соборі Святого Петра (1692—1698).
- Надгробки пап Климента XI та Іннокентія XII у Соборі Святого Петра
- Надгробок Христини (королева Швеції) у Соборі Святого Петра (1702).
- Церква у Монтефіасконе.
До його інших творів дораховується монастир єзуїтів в Іспанії та палац на Isola Bella на Lago Maggiore.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118684175 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ BeWeB
- The Fine Art Archive — 2003.
- LIBRIS — 2012.
- Artnet — 1998.
- ↑ RKDartists
Джерела Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карло Фонтана |
- Der Brockhaus. Kunst.; F. A. Brockhaus GmbH, Leipzig, Mannheim 2006. ISBN 3-7653-2773-5 (нім.)
- Giovanna Curcio, Carlo Fontana, in Storia dell'Architettura italiana. Il Seicento, a cura di A. Scotti Tosini; Milano 2003, 238—261.