Карлос Марія де лос Долорес Хуан Ісідро Франсіско Кіріно Антоніо Мігель Габріель Рафаель де Бурбон-і-Аустрія-Есте (ісп. Carlos María de los Dolores Juan Isidro Francisco Quirino Antonio Miguel Gabriel Rafael de Borbón y Austria-Este), або дон Карлос Молодший (ісп. Don Carlos Minor; 30 березня 1848 — 18 липня 1909) — іспанський інфант з династії Бурбонів, герцог Мадридський, вождь карлістів, претендент на іспанський і французький престоли.
| Карлос Молодший ісп. don Carlos (Minor) de Borbón | |
| Ім'я при народженні: | ісп. Carlos María de Borbón y Austria-Este |
|---|---|
| Народження: | 30 березня 1848 Любляна, Крайна, Австрійська імперія |
| Смерть: | 18 липня 1909 (61 рік) Варезе, Провінція Варезе, Ломбардія, Королівство Італія |
| Поховання: | Trieste Cathedrald |
| Країна: | Іспанія |
| Релігія: | католицтво |
| Рід: | Іспанські Бурбони |
| Батько: | Juan de Borbón y Bragançad |
| Мати: | Марія Беатріче Австрійська-Есте |
| Шлюб: | Маргарита Бурбон-Пармська і Berthe de Rohand |
| Діти: | Інфанта Бланка Іспанська, Jaime de Borbón y Borbón-Parmad, Elvira de Borbón y Borbón-Parmad, Beatriz de Borbón y Borbón-Parmad, Alicia de Borbón y Borbón-Parmad і Georges Comnened |
| Автограф: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Був старшим сином дона Хуана й ерцгерцогині Марії-Беатриси Австрійської (дочки Франческо IV д'Есте); онук першого з карлістських претендентів — дона Карлоса Старшого (Карл V), правнук іспанського короля Карла IV.
У дитячому віці нетривалий час жив з батьками в Лондоні, де народився його молодший брат Альфонс-Карлос. Після того, як їхній батько, який мав надто ліберальні для карлістів погляди, залишив їхню матір, вона з дітьми оселилась у Модені. Її брат — герцог Франческо V — був значною мірою відповідальним за освіту хлопчиків та головним чином вплинув на них на ранніх етапах їхнього життя. Карлос був відомий своїми традиціоналістськими поглядами, що сильно відрізнялись від поглядів батька.
Претендував (під іменем Карла VII) на іспанський престол після зречення свого батька 1868 року.
Три повстання (1869, 1870, 1872), підбурені на його користь, закінчились невдало. У 1872—1876 роках під його контролем перебувала значна частина континентальної Іспанії (Країна Басків, Наварра, Каталонія, Валенсія).
Після зречення короля Амадея дон Карлос знову з'явився в Іспанії та здобув низку перемог над урядовими військами, втім вони не пішли йому на користь: суспільна думка було обурена його жорстокістю до полонених. Багато прибічників дона Карлоса почали залишати його; грошова підтримка від легітимістів з Франції та єзуїтів з Рима почала танути. Дон Карлос був змушений залишити Іспанію, та втік до Франції.
Помер у ломбардському місті Варезе. Був похований у Кафедральному соборі Трієста (так званому «Карлістському Ескоріалі»).
Примітки ред.
- ↑ Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- https://datos.gob.es/es/catalogo/e00123904-autores-espanoles-en-dominio-publico-fallecidos-desde-1900
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
Джерела ред.
- Карлос, герцог Мадридский // Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.