Карликова планета — небесне тіло, що:
- обертається безпосередньо навколо Сонця (тобто, не є супутником іншої планети);
- має достатню масу, щоб гравітація надала їй гідростатично-рівноважної форми;
- не здатна розчистити околиці своєї орбіти від інших подібних тіл — вона «не домінує» на своїй орбіті.
5 карликових планет, визнаних МАС:
|
Визначення було ухвалено Міжнародним астрономічним союзом 24 серпня 2006 року на розв'язання проблеми визначення терміну «планета».
Карликова планета Церера обертається в головному поясі астероїдів. Макемаке, Плутон, Ерида, Гаумеа належать до поясу Койпера — області Сонячної системи поза орбітою Нептуна, що тягнеться до її зовнішньої межі (близько 55 астрономічних одиниць).
Історія
Питання класифікації виникло 2005 року, коли астроном Майк Браун (англ. Mike Brown) разом із колегами відкрили в поясі Койпера об'єкт 2003 UB313 розміром більший за Плутон. Оскільки Плутон вважався планетою, то нове небесне тіло також мало отримати такий статус. Проте це викликало заперечення деяких астрономів, адже кількість планет у такому випадку мала значно збільшитися. Для розв'язання питання Міжнародним астрономічним союзом було утворено окремий «Комітет визначення планети». Після вивчення питання та обговорення комітет запропонував визначення, згідно з яким планетою слід вважати небесне тіло, що обертається навколо Сонця та під дією власного тяжіння набуло гідростатично рівноважної форми (тобто, форми, близької до кулястої). Визначення було подано на затвердження генеральної асамблеї МАС 16 серпня 2006 року. Відповідно до цього визначення кількість планет сонячної системи мала збільшитися до дванадцяти.
Однак учасники асамблеї відхилили таку пропозицію. Дискусія тривала ще шість днів і нарешті 24 серпня було ухвалено остаточне рішення, згідно з яким об'єкт Сонячної системи має задовольняти трьом умовам, аби називатися планетою:
- Він має обертатися навколо Сонця.
- Він має бути досить масивним, щоб набути кулястої форми під дією власних гравітаційних сил.
- На своїй орбіті він має бути «гравітаційною домінантою», тобто, поряд із ним не має бути інших тіл порівнянного розміру, крім його власних супутників або тіл, що перебувають під його гравітаційним впливом.
Плутон не задовольняє третій умові, оскільки його маса становить лише 7 % маси всіх об'єктів на його орбіті. Тому відповідно до рішення МАС Плутон втратив статус планети і його (разом із Церерою, Еридою, Макемаке та Гаумеа) було виділено до окремої категорії карликових планет.
На статус карликової планети також претендують такі транснептунові об'єкти: Квавар, Іксіон, Седна, Орк, Варуна.
Три великі об'єкти поясу астероїдів (Веста, Паллада, Гігея) можуть бути віднесені до карликових планет, якщо виявиться що їхня форма визначається внутрішньою гідростатичною рівновагою.
Термін «карликова планета» слід відрізняти від поняття «мала планета», як іноді називають астероїди. Офіційно термін «мала планета» більше не використовується, залишаючись даниною історії.
Див. також
Примітки
- На час відкриття (2005 рік) вважалося, що об'єкт 2003 UB313 більший Плутона.
2010 року їх розміри вважали майже однаковими.
Після прольоту біля Плутона апарата New Horizons (2015 рік) вважається, що Плутон має трошки більший розмір.
Джерела
- . IAU. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 18.02.2022. (англ.)
- . Головна астрономічна обсерваторія НАН України. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 16 грудня 2010.
- ↑ . International Astronomical Union (англ.). 24 серпня 2006. Архів оригіналу за 25 червня 2008. Процитовано 16 грудня 2010.
- . International Astronomical Union, Press Releases, Prague. 16 серпня 2006. Архів оригіналу за 3 лютого 2013. Процитовано 18 грудня 2012.
- Tony Phillips and Amelia Phillips (4 вересня 2006). Much Ado about Pluto (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 16 грудня 2010.
- Лагодна Д. О., Кобзар О. О. Планети в сонячній системі та поза нею. Стан проблеми. УДК 52 + 372.8 (PDF)
| Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |