www.wikidata.uk-ua.nina.az

Карачевський Осип Іванович псевдо Свобода Юзик 6 березня 1905 с Держів нині Миколаївського району 1944 Гіссен Третій Рай

Карачевський Осип

Карачевський Осип Іванович (псевдо: — «Свобода», «Юзик»; 6 березня 1905, с. Держів, нині Миколаївського району — 1944, Гіссен, Третій Райх) — діяч ОУН, член командного штабу Карпатської Січі, керівник старшинської школи ОУН в Турковичах на Холмщині.

Осип Карачевський
 Поручник
Загальна інформація
Народження 6 березня 1905(1905-03-06)
с. Держів, нині Миколаївський район
Смерть 1944(1944)
Гіссен,  Третій Рейх
Псевдо «Свобода», «Юзик»
Військова служба
Приналежність Карпатська Україна
 Українська держава (1941)
Вид ЗС  Карпатська Січ
 УПА
Командування
Член командного штабу «Карпатської Січі»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Карачевський (прізвище).

Дитинство. Юність ред.

Осип Карачевський в пластовому однострою

Народився 6 березня 1905 у селі Держів (нині Миколаївського району Львівської області, Україна, тоді Жидачівський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина). Член Пласту — 5 курінь ім.кн. Ярослава Осмомисла (Стрий), 2 курінь УСП Загін «Червона Калина».

Початок політичної діяльності ред.

На спротив польській окупаційній політиці на Західній Україні масово виникають молодіжні організації — Група української державницької молоді на чолі зі Степаном Охримовичем, Юліаном Вассияном, Іваном Ґабрусевичем, Богданом Кравцівим та Організація вищих клясів українських гімназій. У Стрию її очолювали Степан Бандера, Олекса Гасин, Степан Новицький, Осип Карачевський і Дмитро Яців. У 1926 вони об'єдналися у Союз української націоналістичної молоді. Згодом Карачевський став членом ОУН.

Служив у польській армії в ранзі поручника.

Карпатська Січ (березень 1939) ред.

У 1939 році член командного штабу Карпатської Січі, командир сотні, яка воювала проти угорської армії біля села Горбок (колишня назва Шаркадь) Іршавського району. Головнокомандувач національної оборони Карпатської України Сергій Єфремов описав бій загону під керівництвом Осипа Кричевського у своїх спогадах:

Військові Відділи Націоналістів (літо 1939) і Польська кампанія (1939) ред.

В липні 1939 року групу колишніх вояків Карпатської Січі, яких за сприяння німецької сторони було звільнено з угорського табору в Ньїредьгазі, перевели до казарм навчально-тренувального табору «Кріпенау», який розміщувався у Дахштайнських горах та був замаскований під курси спортивних тренувань для гірських фермерів. 5 липня у таборі під керівництвом Василя Мізерного, Осипа Карачевського, Івана Стебельського, Павла Сосновського, Івана Свистуна, Романа Лебедовича та Якова Маковецького розпочалися військові виправи. .

Наприкінці серпня 1939 року у місті Брук-на-Ляйті відбулося остаточне оформлення структури Військових відділів націоналістів (ВВН), відомих також, як Легіон Сушка, від прізвища командира Романа Сушка. Легіон було розділено на два курені (батальйони), які складалися з 2 сотень (рот), котрі поділялися на 2 чоти (взводи), до складу яких у свою чергу входило по 2 рої (відділення) та чотири ланки: розвідувальна, саперна (піонерська), зв'язку та санітарна. Особовий склад рою налічував 13 вояків, а кожна ланка — 5 (санітарна — 2). Таким чином чота складалася з 56 стрільців, поручника-чотового та його заступника, на озброєнні чоти було 47 гвинтівок, 3 кулемети, по дві гранати, 56 револьверів калібру 9 мм та 6 автоматів. Крім того у складі Легіону було організовано загін велосипедистів.

Командиром першого куреня став Осип Карачевський, командиром другого — поручник Євген Гутович («Норим»). Командирами інших підрозділів стали колишні старшини Карпатської Січі, колишні діячі УВО та члени Військової референтури ОУН в Галичині: Іван Кедюлич (командир 1-ї чоти першої сотні куреня Карачевського), поручник Щуровський (командир 2-ї чоти), Тарас Станько (командир 4-ї чоти).

На початку війни легіон вирушив з німецькою армією через Словаччину на Польщу. Коли німці віддали Галичину СССР згідно з пактом Молотова — Ріббентропа, німецька армія відійшла за річку Сян, «Свободі» було доручено ліквідувати залишки польської армії, яка пробивалася через Лемківщину на Словаччину. Згодом легіон перейшов до Криниці і частково до Закопаного, де їх в грудні 1939 року було роззброєно і демобілізовано. Не сповнилися тоді мрії Осипа на чолі українських військових відділів вмарширувати до Львова.

Друга світова війна ред.

З 10 березня 1940 — керівник відділу військового навчання повстанського штабу ОУН, керівник старшинської школи ОУН в Турковичах на Холмщині (осінь 1940), викладач на старшинських курсах ОУН у Кракові (1940—1941).

Петро Дужий згадував про Карачевського:

Після організації Міністерством оборони УДП в липні 1941 двох військових шкіл, очолив підстаршинську школу в Поморянах. Працівник військової референтури Проводу ОУН. Автор підручника «Партизанка».

Заарештований німцями і ув'язнений в концтабір Аушвіц, де і загинув в кінці 1944 чи на початку 1945 року.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Бандера С. Мої життєписні дані… — С. 7—9; Мірчук П. Нарис історії ОУН / За ред. С. Ленкавського, Д. Штикала, Д. Чайковського. — Мюнхен — Лондон — Нью-Йорк: Українське в-во, 1968. — С. 125.
  2. Єфремов С. Бої 14-15 березня 1939 року на Карпатській Україні. — Ужгород : в-во «Гражда», 2009. — ISBN 978-966-8924-48-4.
  3. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945)… — С. 29.
  4. Трофимович В., Усач А. Військові відділи націоналістів // Україна у Другій світовій війні: джерела та інтерпретації (до 65-річчя Великої Перемоги). Матеріали міжнародної наукової конференції / Відповідальний редактор: Легасова Л. В. — К., 2011. — С. 602.
  5. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945)… — С. 32.
  6. Трофимович В., Усач А. Військові відділи націоналістів… — С. 603.
  7. Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945)… — С. 34—35.
  8. Мудрик-«Мечник» С. Люди, роки, події… — С. 21, 24.
  9. П.Дужий, Українська справа (збірка статей). ІНФОРМАЦІЯ ПРО ОСИПА КАРАЧЕВСЬКОГО-"ПОРУЧНИКА СВОБОДУ [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], с.37
  10. . Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 21 березня 2013. 
  11. У вирі боротьби[недоступне посилання з липня 2019]

Література ред.

  • Боляновський А. Українські військові формування в збройних силах Німеччини (1939—1945) // Львівський національний університет імені Івана Франка; Канадський інститут українських студій Альбертського університету. — Львів, 2003.
  • Мірчук П. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karachevskij Osip Ivanovich psevdo Svoboda Yuzik 6 bereznya 1905 s Derzhiv nini Mikolayivskogo rajonu 1944 Gissen Tretij Rajh diyach OUN chlen komandnogo shtabu Karpatskoyi Sichi kerivnik starshinskoyi shkoli OUN v Turkovichah na Holmshini Osip Karachevskij PoruchnikZagalna informaciyaNarodzhennya 6 bereznya 1905 1905 03 06 s Derzhiv nini Mikolayivskij rajonSmert 1944 1944 Gissen Tretij RejhPsevdo Svoboda Yuzik Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Karpatska Ukrayina Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS Karpatska Sich UPAKomanduvannyaChlen komandnogo shtabu Karpatskoyi Sichi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Karachevskij prizvishe Zmist 1 Ditinstvo Yunist 2 Pochatok politichnoyi diyalnosti 3 Karpatska Sich berezen 1939 4 Vijskovi Viddili Nacionalistiv lito 1939 i Polska kampaniya 1939 5 Druga svitova vijna 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaDitinstvo Yunist red nbsp Osip Karachevskij v plastovomu odnostroyuNarodivsya 6 bereznya 1905 u seli Derzhiv nini Mikolayivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Ukrayina todi Zhidachivskij povit Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina Chlen Plastu 5 kurin im kn Yaroslava Osmomisla Strij 2 kurin USP Zagin Chervona Kalina Pochatok politichnoyi diyalnosti red Na sprotiv polskij okupacijnij politici na Zahidnij Ukrayini masovo vinikayut molodizhni organizaciyi Grupa ukrayinskoyi derzhavnickoyi molodi na choli zi Stepanom Ohrimovichem Yulianom Vassiyanom Ivanom Gabrusevichem Bogdanom Kravcivim ta Organizaciya vishih klyasiv ukrayinskih gimnazij U Striyu yiyi ocholyuvali Stepan Bandera Oleksa Gasin Stepan Novickij Osip Karachevskij i Dmitro Yaciv U 1926 voni ob yednalisya u Soyuz ukrayinskoyi nacionalistichnoyi molodi Zgodom Karachevskij stav chlenom OUN 1 Sluzhiv u polskij armiyi v ranzi poruchnika Karpatska Sich berezen 1939 red U 1939 roci chlen komandnogo shtabu Karpatskoyi Sichi komandir sotni yaka voyuvala proti ugorskoyi armiyi bilya sela Gorbok kolishnya nazva Sharkad Irshavskogo rajonu Golovnokomanduvach nacionalnoyi oboroni Karpatskoyi Ukrayini Sergij Yefremov opisav bij zagonu pid kerivnictvom Osipa Krichevskogo u svoyih spogadah Madyari vzhe vstigli zajnyati selo Sharkod ale sichoviki yaki spochatku vidstupili potim nespodivano zaatakuvali madyariv u Sharkodi rozbili yihnij viddil kolo 30 voyakiv ta vzyali do polonu troh zdorovih i chotiroh ranenih gonvediv ta dva vozi navantazheni bojovim viryadom i zbroyeyu Operaciyami keruye poruchnik Osip Svoboda Karachevskij 2 Vijskovi Viddili Nacionalistiv lito 1939 i Polska kampaniya 1939 red V lipni 1939 roku grupu kolishnih voyakiv Karpatskoyi Sichi yakih za spriyannya nimeckoyi storoni bulo zvilneno z ugorskogo taboru v Nyiredgazi pereveli do kazarm navchalno trenuvalnogo taboru Kripenau yakij rozmishuvavsya u Dahshtajnskih gorah ta buv zamaskovanij pid kursi sportivnih trenuvan dlya girskih fermeriv 5 lipnya u tabori pid kerivnictvom Vasilya Mizernogo Osipa Karachevskogo Ivana Stebelskogo Pavla Sosnovskogo Ivana Svistuna Romana Lebedovicha ta Yakova Makoveckogo rozpochalisya vijskovi vipravi 3 4 Naprikinci serpnya 1939 roku u misti Bruk na Lyajti vidbulosya ostatochne oformlennya strukturi Vijskovih viddiliv nacionalistiv VVN vidomih takozh yak Legion Sushka vid prizvisha komandira Romana Sushka Legion bulo rozdileno na dva kureni bataljoni yaki skladalisya z 2 soten rot kotri podilyalisya na 2 choti vzvodi do skladu yakih u svoyu chergu vhodilo po 2 royi viddilennya ta chotiri lanki rozviduvalna saperna pionerska zv yazku ta sanitarna Osobovij sklad royu nalichuvav 13 voyakiv a kozhna lanka 5 sanitarna 2 Takim chinom chota skladalasya z 56 strilciv poruchnika chotovogo ta jogo zastupnika na ozbroyenni choti bulo 47 gvintivok 3 kulemeti po dvi granati 56 revolveriv kalibru 9 mm ta 6 avtomativ 5 Krim togo u skladi Legionu bulo organizovano zagin velosipedistiv 6 Komandirom pershogo kurenya stav Osip Karachevskij komandirom drugogo poruchnik Yevgen Gutovich Norim Komandirami inshih pidrozdiliv stali kolishni starshini Karpatskoyi Sichi kolishni diyachi UVO ta chleni Vijskovoyi referenturi OUN v Galichini Ivan Kedyulich komandir 1 yi choti pershoyi sotni kurenya Karachevskogo poruchnik Shurovskij komandir 2 yi choti Taras Stanko komandir 4 yi choti 7 Na pochatku vijni legion virushiv z nimeckoyu armiyeyu cherez Slovachchinu na Polshu Koli nimci viddali Galichinu SSSR zgidno z paktom Molotova Ribbentropa nimecka armiya vidijshla za richku Syan Svobodi bulo dorucheno likviduvati zalishki polskoyi armiyi yaka probivalasya cherez Lemkivshinu na Slovachchinu Zgodom legion perejshov do Krinici i chastkovo do Zakopanogo de yih v grudni 1939 roku bulo rozzbroyeno i demobilizovano Ne spovnilisya todi mriyi Osipa na choli ukrayinskih vijskovih viddiliv vmarshiruvati do Lvova Druga svitova vijna red Z 10 bereznya 1940 kerivnik viddilu vijskovogo navchannya povstanskogo shtabu OUN kerivnik starshinskoyi shkoli OUN v Turkovichah na Holmshini osin 1940 vikladach na starshinskih kursah OUN u Krakovi 1940 1941 Pislya rozvalu Polshi v 1939 41 rr v Krakovi zibralasya velika kilkist prohidnih chleniv OUN Bagato z nih zajmali v Organizaciyi visoki posti ale voni pragnuli poglibiti svoyi vijskovi znannya Tak postala starshinska shkola im Polk Ye Konovalcya kursanti yakoyi buli pisani yak strilci protipolskogo legionu Ce robilosya z konspirativnih prichin komendantom shkoli buv sotnik Sulyatickij a jogo zastupnikom poruchnik Oleksandr Kuzminskij Do vikladachiv nalezhali poruchnik Osip Karachevskij Svoboda piznishe zaginuv u koncentracijnomu tabori Avshvic Osvyencim vikladav vnutrishnyu sluzhbu i vporyad profesor Teslya terenoznavstvo i kartografiyu poruchnik Vasil Sidor Kravs piznishe vidomij yak polkovnik UPA Shelest zv yazok horunzhij Adriyanovich minuvannya himichnu zbroyu horunzhij Brilevskij zgodom znanij yak sotnik UPA pid psevdom Bosij ta kursant Dmitro Miron Orlik zajmavsya ideologichnim vishkolom kursantami buli D Miron Orlik Ivan Klimiv Legenda Mikola Klimishin Mikola Arsenich Mihajlo Vasil Kuk Yaroslav Staruh Roman Kravchuk Stepovij Vasil Zelenij Osip Bezpalko Oleksandr Luckij Vasil Ohrimovich Oleksandr Maslyanik Yaroslav Rak V 1940 1941 r starannyam Revolyucijnoyi OUN vidano cilij ryad vijskovih pidruchnikiv bo yih brak vidchuvavsya dosit gostro Avtorami cih pidruchnikiv buli Sidor Kravs Zv yazok Sonar Vnutrishnya sluzhba O Kuzminskij Polova sluzhba O Karachevskij Svoboda Partizanka 8 Petro Duzhij zgaduvav pro Karachevskogo Meni dovelosya poznajomitisya z O Karachevskim v 1940 roci na Holmshini v Tomashevi v tomu roci z nakazu OUN na tak zvanomu Zakerzonni Holmshina Lemkivshina Pidlyashshya i Zasyannya po bilshih chi menshih centrah prohodili vijskovi vishkoli Prihodili majzhe vsi chleni OUN navit lyudi z pevnimi defektami Na zakinchennya vijskovogo kursu v Tomashiv pribuv O Karachevskij Ce bula lyudina nevisoka na zrist duzhe aktivna dinamichna Same Karachevskij duzhe dokladno ekzamenuvav usih kursantiv Stupeniv ne naznachali ale vipuskniki buli pririnyani do oficerskih rang U toj chas Karachevskij nalezhav do Vijskovogo shtabu OUN Vishimi za nogo buli Shuhevich Gricaj Gasin 9 Pislya organizaciyi Ministerstvom oboroni UDP v lipni 1941 dvoh vijskovih shkil ocholiv pidstarshinsku shkolu v Pomoryanah Pracivnik vijskovoyi referenturi Provodu OUN Avtor pidruchnika Partizanka 10 Zaareshtovanij nimcyami i uv yaznenij v konctabir Aushvic de i zaginuv v kinci 1944 chi na pochatku 1945 11 roku Div takozh red nbsp nbsp Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA nbsp nbsp Primitki red Bandera S Moyi zhittyepisni dani S 7 9 Mirchuk P Naris istoriyi OUN Za red S Lenkavskogo D Shtikala D Chajkovskogo Myunhen London Nyu Jork Ukrayinske v vo 1968 S 125 Yefremov S Boyi 14 15 bereznya 1939 roku na Karpatskij Ukrayini Uzhgorod v vo Grazhda 2009 ISBN 978 966 8924 48 4 Bolyanovskij A Ukrayinski vijskovi formuvannya v zbrojnih silah Nimechchini 1939 1945 S 29 Trofimovich V Usach A Vijskovi viddili nacionalistiv Ukrayina u Drugij svitovij vijni dzherela ta interpretaciyi do 65 richchya Velikoyi Peremogi Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Vidpovidalnij redaktor Legasova L V K 2011 S 602 Bolyanovskij A Ukrayinski vijskovi formuvannya v zbrojnih silah Nimechchini 1939 1945 S 32 Trofimovich V Usach A Vijskovi viddili nacionalistiv S 603 Bolyanovskij A Ukrayinski vijskovi formuvannya v zbrojnih silah Nimechchini 1939 1945 S 34 35 Mudrik Mechnik S Lyudi roki podiyi S 21 24 P Duzhij Ukrayinska sprava zbirka statej INFORMACIYa PRO OSIPA KARAChEVSKOGO PORUChNIKA SVOBODU Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine s 37 KVAZIENCIKLOPEDIYa OUN UPA Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 21 bereznya 2013 U viri borotbi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Literatura red Bolyanovskij A Ukrayinski vijskovi formuvannya v zbrojnih silah Nimechchini 1939 1945 Lvivskij nacionalnij universitet imeni Ivana Franka Kanadskij institut ukrayinskih studij Albertskogo universitetu Lviv 2003 Mirchuk P Naris istoriyi OUN 1920 1939 roki K Ukrayinska Vidavnicha Spilka 2007 1006 s ISBN 966 410 001 3 Posilannya red U viri borotbi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karachevskij Osip amp oldid 40745676