? Каландрита велика |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Stigmatura budytoides (D'Orbigny & Lafresnaye, 1837) |
Ареал виду |
Підвиди |
| (Див. текст) |
Посилання |
Каландри́та велика (Stigmatura budytoides) — вид горобцеподібних птахів родини тиранових (Tyrannidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 15 см. Верхня частина тіла сірувато-зелена, над очима жовті «брови», на обличчі вузька чорна «маска». Крила і хвіст темно-сірі, на крилах широкі білі смуги, хвіст направлений догори, на кінці білий. Дзьоб чорний. У представників підвиду S. b. flavocinerea забарвлення дещо тьмяніше, груди оливкові, біла смуга на хвості відсутня. Представники підвиду S. b. gracilis вирізняються меншими розмірами.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:
- S. b. budytoides (d'Orbigny & Lafresnaye, 1837) — північ Центральної Болівії (Кочабамба, західний Санта-Крус, північна Чукісака);
- S. b. inzonata Wetmore & Peters, JL, 1923 — Південно-Східна Болівія, Західний Парагвай і Північно-Західна Аргентина (від Жужуя на схід до Чако і на південь до Кордови і Сан-Луїса);
- S. b. flavocinerea (Burmeister, 1861) — Центральна Аргентина (від Мендоси, Кордови і Буенос-Айреса на південь до Чубута);
- S. b. gracilis Zimmer, JT, 1955 — Північно-Східна Бразилія (Пернамбуку, Баїя, Алагоас, південна Сеара, південний схід Піауї, північ Мінас-Жерайсу).
Деякі дослідники виділяють підвид S. b. gracilis у окремий вид Stigmatura gracilis.
Поширення і екологія ред.
Великі каландрити мешкають у Болівії, Парагваї, Аргентині та Бразилії. Вони живуть у сухих тропічних чагарникових заростях і рідколіссях чако і каатинги, в галерейних лісах та в саванах серрадо. Зустрічаються парами, в регіоні Чако на висоті до 2700 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1000 м над рівнем моря, в регіоні каатинги на висоті до 500 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких шукають серед рослинності та на землі. Сезон розмноження триває з листопада по травень. Гніздо чашоподібне, робиться з гілочок, розміщується в колючих чагарниках на висоті до 1 м над землею. У кладці 2—3 яйця.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
- D'Orbigny, Alcide; de Lafresnaye, Frédéric (1837). . Magasin de Zoologie 7 (2): 56. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 4 травня 2014. Процитовано 07 квітня 2022.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |