Йосафат Лабай (хресне ім'я Іван; 3 червня 1895, Язениця Руська — 11 липня 1962, Буенос-Айрес, Аргентина) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, доктор богослов'я, педагог, ректор Української папської колегії святого Йосафата (1935—1946).
| о. Йосафат Лабай, ЧСВВ | |
|---|---|
| | |
| Народився | 3 червня 1895 Язениця Руська, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна |
| Помер | 11 липня 1962 (67 років) Буенос-Айрес, Аргентина |
| Поховання | Апостолес |
| Країна | Австро-Угорщина ЗУНР Польська Республіка Італія Аргентина |
| Національність | українець |
| Місце проживання | Червоноград Добромиль Рим Монтевідео Буенос-Айрес |
| Діяльність | ієромонах, педагог |
| Alma mater | Львівська академічна гімназія і Папський Григоріанський університет |
| Науковий ступінь | доктор богослов'я |
| Посада | ректор Української папської колегії святого Йосафата (1935—1946) |
| Конфесія | Українська греко-католицька церква |
| Батько | Ігнатій Лабай |
| Мати | Євфросинія Крук |
Життєпис ред.
Іван Лабай народився 3 червня 1895 року в с. Язениця Руська Кам'янко-Струмилівського повіту (в радянський період село було ліквідоване) в сім'ї Ігнатія Лабая і його дружини Євфросинії з дому Крук. Навчався в початковій школі в рідному селі і Львівській академічній гімназії.
Після четвертого класу гімназії 15 липня 1912 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехівський монастир. На облечинах отримав ім'я Йосафат. Перші обіти склав 1 березня 1914 року. Під час Першої світової війни в 1915—1917 роках перебував у францисканському монастирі у Вараждині, де довершив гімназійні студії. У 1917 році повернувся в Галичину до Крехівського монастиря на студії філософії, а в травні 1919 року під час польсько-української війни, разом з ченцями Крехівського і Жовківського монастирів (разом 42), був вивезений до концентраційного табору у Домб'є. Після кількамісячного перебування в Домб'є, призначений довершувати філософію в Лаврівський монастир і там 7 липня 1920 року склав вічні обіти. 1920/1921 навчальний рік бр. Йосафат Лабай провів у Бучацькому місійному інституті, де навчав української мови у трьох гімназійних класах і готувався до матурального іспиту, який склав у Станиславівській гімназії. Богословські студії закінчив у Папському Григоріянському університеті в Римі упродовж 1921—1925 років. Ієрейські свячення отримав 19 квітня 1925 року з рук преосвященного владики Ісаї Пападопулоса, асесора Конгрегації Східних Церков.
У 1925—1928 роках — викладач філософії, фізики і математики в Кристинополі, а з 1928 до 1933 року — ігумен, префект студій і викладач логіки, онтології, космології, фізики, математики, психології, теодицеї, моральної філософії в Добромилі. Його заслугою було відновлення-реставрація монастирського комплексу в Добромилі і пристосування його до потреб чернечих студій. У 1932—1935 роках виконував обов'язки провінційного радника. У 1934—1935 роках був віце-ректором Української папської колегії святого Йосафата в Римі, а 16 листопада 1935 року папа Пій ХІ призначив отця Йосафата Лабая ректором колегії і на цій посаді він пробув до 1946 року. Викладав для студентів риторику й історію Української церкви. За його каденції розбудовано літню резиденцію української колегії в Кастель-Ґандольфо. У 1943—1944 роках переховував у Колегії сина керівника антинациського руху опору Рима Джузеппе Кордеро Ланца ді Монтедземоло майбутньго кардинала Андреа Кордеро Ланца ді Монтедземоло. У повоєнних 1945—1946 роках колегія була центром Українського допомогового комітету на чолі з владикою Іваном Бучком.
У 1946—1949 роках о. Йосафат Лабай був генеральним економом Василіянського Чину і віце-настоятелем дому Головної управи Чину при церкві святих мучеників Сергія і Вакха. 1953 року переїхав до Південної Америки, працював у Монтевідео (Уругвай) та Буенос-Айресі (Аргентина).
Помер 11 липня 1962 року в Буенос-Айресі, похований в Апостолес.
Примітки ред.
- На могилу о. ректора Йосафата Лабая // Alma Mater… — C. 42.
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 134, 210.
- На могилу о. ректора Йосафата Лабая // Alma Mater… — C. 42—43.
- . Збруч (укр.). 25 вересня 2013. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Новий ректор папської укр. колєґії // Нова Зоря, ч. 96 за 15 грудня 1935. — С. 1.
- . Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- На могилу о. ректора Йосафата Лабая // Alma Mater… — C. 43—45.
- На могилу о. ректора Йосафата Лабая // Alma Mater… — C. 45.
- . www.bazylianie.pl. Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- Бл. п. о. Йосафат Лабай, ЧСВВ // Життя-La vida… — С. 26.
Джерела ред.
- Бл. п. о. Йосафат Лабай, ЧСВВ // Життя-La vida, Український суспільно-релігійний місячник, ч. 8 за серпень 1962. — С. 25—26.
- На могилу о. ректора Йосафата Лабая // Alma Mater. Журнал питомців Української папської колегії св. Йосафата в Римі, ч. 2-3 (29) за листопад 1963. — С. 42—46.
- Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)