Йол, іо́л (нід. jol, англ. yawl) — невелике вітрильне двощоглове судно із далеко винесеною за корму бізань-щоглою. Йоли виникли і розвивалися як рибальські судна. Незважаючи на класичний привабливий вигляд, цей тип вітрильного озброєння є менш ефективним порівняно з кечем, тому рідко використовується на сучасних яхтах.
Йол має дві щогли — грот-щоглу і бізань-щоглу. Остання зазвичай невеликого розміру, тільки з одним вітрилом. Вітрило на бізань-щоглі в йолів має велике значення, допомагаючи робити повороти і забезпечуючи остійність судна в свіжу погоду шляхом протидії дуже великому навантаженню на передні вітрила. При швартуванні і на малих переходах зазвичай користуються цим вітрилом і одним зі стакселів, що забезпечує легку керованість.
Йол дуже схожий на кеч, але має такі відмінності: у кеча бізань-щогла розташована допереду від балера стерна, у йола вона розташована позаду нього, окрім того, бізань у йола значно менша порівняно з гротом (близько 1/4 площі грота в йола проти близько 1/2 у кеча). Судно з бізанню проміжного розміру було відоме як «денді» (англ. dandy), хоча зараз цей термін вийшов з ужитку. Перевагою сильно винесеної за корму бізань-щогли є те, що гік не переміщається над палубою.
Перегонові яхти за типом йолів будувалися в 1950-1960-х роках, це було пов'язане з прогалиною в правилах гандикапу, які не забороняли використовування бізані. Це озброєння мало популярність серед навколосвітніх подорожан-одиночок, таких як Френсіс Чичестер і Джошуа Слокам оскільки уможливлювало легко утримувати судно на курсі (зараз з цією задачею краще справляються сучасні автостернові системи).
Інше Редагувати
У російському військово-морському флоті кінця XVIII — початку XIX століття йолами називалися малі кораблі, озброєні 1-7 гарматами. Разом з канонерськими човнами вони складали основу гребного флоту.
Назву «йол» (англ. yole) носить тип рибальського судна, поширений на півночі Шотландії. В англійській мові написання цього слова відрізняється від назви типу вітрильного озброєння (yawl), при однаковій їх вимові (явище омофонії).
Примітки Редагувати
- . Salcombe Yawl Owners' Association. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 16 травня 2019.
- . American Sailing Association. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 16 травня 2019.
- . Jordan Yact and Shop Co. Архів оригіналу за 28 травня 2019. Процитовано 16 травня 2019.
- Сулержицкий, А. Д., Сулержицкий, И. Д. Морской словарь. М., Воениздат, 1956.
- Maloney, Elbert S. (2006) Chapman Piloting & Seamanship 65th Edition, page 30. Hearst Communications. ISBN 978-1-58816-232-8.
- . Encyclopedia Britannica. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 16 травня 2019.
- ↑ Dear, I. C. B.; Kemp, Peter (2007). (вид. 2). Oxford University Press. ISBN 9780191727504. Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- Folkard, Henry Coleman. Sailing Boats from Around the World : the Classic 1906 Treatise. Dover Publications. с. 62. ISBN 9780486311340. Процитовано 29 травня 2019.
- ↑ . Yawls. Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
- . «Военная Россия». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 березня 2015. (рос.)
- Orkney Yole Association website [ 5 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела Редагувати
- Самойлов К. И. Иол // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)