Ерцгерцог Йозеф Август Віктор Клеменс Марія Австрійський (нім. Erzherzog Joseph August Viktor Klemens Maria von Österreich; угор. József Ágost Viktor Kelemen Mária; 9 серпня 1872 — 6 липня 1962) — австро-угорський військовий і державний діяч, останній австрійський фельдмаршал, останній палатин Угорського Королівства (1905-1918), регент Угорщини в 1918 і 1919 роках.
| Йозеф Август Австрійський | |
|---|---|
| нім. Joseph August von Österreich | |
| Народився | 9 серпня 1872[…] Alcsútdobozd, Bicske Districtd, Феєр, Угорське королівство, Австро-Угорщина |
| Помер | 6 липня 1962 (89 років) або 7 липня 1962 (89 років) Штраубінг |
| Поховання | Замок Буда |
| Країна | Угорщина Австрія |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Знання мов | німецька |
| Учасник | Перша світова війна |
| Членство | Угорська академія наук |
| Посада | Палатин, член Палати панів Імперської Ради[d] і president of the Hungarian Academy of Sciencesd |
| Військове звання | Фельдмаршал |
| Партія | незалежний політик |
| Рід | Габсбурги-Лотаринзькі |
| Батько | Йозеф Карл Австрійський |
| Мати | Клотильда Саксен-Кобург-Готська |
| Брати, сестри | Archduchess Elisabeth Klementine of Austriad, Марія Доротея Австрійська, Маргарита Клементина Австрійська, Ласло Філіп Австрійськийd, Archduchess Elisabeth Henriette of Austriad і Archduchess Klothilde Maria of Austriad |
| У шлюбі з | Августа Марія Баварська |
| Діти | Йозеф Франц Австрійськийd, Gisela Auguste of Austriad, Sophie Klementine of Austriad, Archduke Ladislaus Luitpold of Austriad, Archduke Matthias Joseph of Austriad і Archduchess Magdalena Maria of Austriad |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
|
Біографія Редагувати
Ерцгерцог Йозеф Август був старшим сином ерцгерцога Йозефа Карла (1833-1905) і ерцгерцогині Клотільди, уродженої принцеси Саксен-Кобург-Готської (1846-1927). Належав до так званої «угорської» гілки династії, був онуком угорського палатина Йозефа і племінником останнього палатина Стефана Франца, а також троюрідним братом імператора Франца Йозефа I і фельдмаршала ерцгерцога Фрідріха.
Жив переважно в Будапешті і своєму маєтку Альчут. У 1936-44 роках обіймав посаду президента Угорської академії наук. В кінці 1944 року, коли радянські війська окупували Угорщину, ерцгерцог Йозеф переїхав в США.
Пізніше повернувся до Німеччини і проживав у своєї сестри княгині Маргарити Турн-унд-Таксіс (1870-1955) в Регенсбурзі.
У 1957-1962 роках очолював угорський лицарський Орден Витязя.
Військова кар'єра Редагувати
Вступив на службу 26 квітня 1890 року лейтенантом 1-го піхотного полку. У 1893 році переведений в 72-й піхотний полк. У 1894 переведений в 6-й драгунський. У 1902 році за власним бажанням перейшов в 1-й гонведний гусарський полк (з липня 1904 призначений його командиром). Командуючи 31-ю піхотною дивізією, він одночасно вивчав право в Будапештському університеті.
Під час Першої світової війни під керівництвом Йозефа перебуває 7-й корпус, який воював в Галичині. Після вступу у війну Італії в 1915 році воював на італійському фронті. У 1916 році взяв участь в операціях проти румунських військ в Трансільванії. З 15 січня 1918 року призначений командувачем 6-ю армією на італійському фронті, з 15 липня 1918 року — командувачем групою армій «Ергцерцог Йосип Август». 27 жовтня 1918 року ерцгерцог покинув пост командувача.
Політична діяльність Редагувати
27 жовтня 1918 імператор Карл I призначив Йосифа серпня регентом Угорщини. Але вже через кілька днів затверджене регентом уряд був повалений в ході «революції айстр», а сам він поїхав в свій маєток Альчут. Влітку 1919 року, після падіння Угорської Радянської республіки ерцгерцог знову став регентом, але вже 23 серпня склав із себе повноваження. Одним з виданих розпоряджень в цей період стало призначення адмірала Міклоша Горті на посаді командувача угорської армії. Пізніше політикою ерцгерцог не займався.
Шлюб і діти Редагувати
15 листопада 1893 у Мюнхені ерцгерцог Йозеф одружився з принцесою Августою Марією Луїзою (1875-1964), дочкою Леопольда Баварського (1846-1930) і його дружини австрійської ерцгерцогині Гізели (1856-1932). По материнській лінії Августа була онукою імператора Франца Йосифа I і імператриці Єлизавети. У шлюбі народилися 6 дітей:
- Йозеф Франц (1895-1957) одружений з принцесою Анною Саксонською.
- Гізела Августа (1897-1901)
- Софія Клементина (1899-1978)
- Ладіслас Луїтпольд (1901-1946);
- Маттіас Йозеф (1904-1905)
- Магдалена Марія (1909-2000)
Нагороди Редагувати
Австро-Угорщина Редагувати
- Орден Золотого руна (24 березня 1891)
- Маріанський хрест (1895)
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- 3-го класу (29 травня 1905)
- 1-го класу з військовою відзнакою і мечами (1916)
- Ювілейний хрест
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- бронзова (20 вересня 1911)
- срібна (5 серпня 1917)
- Орден Леопольда (Австрія), великий хрест з військовою відзнакою (1915)
- Почесний знак Австрійського Червоного Хреста
- 1-го класу з військовою відзнакою (1915)
- військова зірка (1917)
- Військовий Хрест Карла (березень 1917)
- Військовий орден Марії Терезії, командорський хрест (17 серпня 1917)
- Золота медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) (1927)
Третє Болгарське царство Редагувати
- Орден «Святий Олександр», великий хрест (1905)
- Орден «Святі Кирило та Мефодій» (1912)
Королівство Пруссія Редагувати
- Орден Червоного орла
- 1-го класу (1906)
- великий хрест
- Орден Чорного орла
- Залізний хрест
- 2-го класу (1915)
- 1-го класу (1916)
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (30 травня 1917)
- дубове листя (26 березня 1918)
Угорське королівство Редагувати
- Орден Витязя (1920) — перший нагороджений.
- Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами
Інші країни Редагувати
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Вюрцбург; 1897)
- Орден Портрету Володаря (Іран; 1900)
- Королівський Вікторіанський орден, великий хрест (Британська імперія; 1908)
- Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія; 1909)
- Срібна і золота медаль «Імтияз» (Османська імперія; 1916)
- Орден Святого Стефана (Тоскана), великий хрест (15 березня 1918)
- Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест з мечами
Вшанування пам'яті Редагувати
- Іменем ерцгерцога названий діамант «Ерцгерцог Йозеф» вагою 76 каратів, який йому належав. В 2012 році діамант був проданий з аукціону за рекордну для безбарвних діамантів суму в $ 21.5 млн.
Література Редагувати
- Шимов Я. Австро-Венгерская империя. — М.:Изд-во Эксмо, 203.— 608 с.— ISBN 5-699-01891-3
Посилання Редагувати
- Біографія на сайті «Хронос». [ 15 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #130249823 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Catalog of the German National Library