www.wikidata.uk-ua.nina.az

Золочівський повіт Округ Золочівський до 1867 Коронний край Королівство Галичини та ВолодимиріїКраїна Австрійська імпері

Золочівський повіт

Золочівський повіт
Округ Золочівський (до 1867)
Коронний край  Королівство Галичини та Володимирії
Країна Австрійська імперія
Австро-Угорщина
Центр Золочів
Створений 1854
Площа 1850,72 км² (1890)
Населення 148 808 (1890)
Найбільші міста Золочів
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Золочівський повіт (Харківська губернія).

Золочівський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини (Королівство Галичини і Володимирії), ЗУНР, Тернопільського воєводства Другої Польської республіки у 1921—1939 роках, СРСР (1939—1940). Адміністративний центр — місто Золочів, населення якого становило близько 15 000 осіб.

Територія сучасного Золочівського району Львівської області.

Географія Редагувати

Межував з Радехівським повітом на півночі, Бродівським — на північному сході, Зборівським — на південному сході, Перемишлянським — на південному заході та Кам'янецьким — на північному заході.

У складі Королівства Галичини та Володимирії Редагувати

Утворений у 1854 році. Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, до Золочівського повіту приєднані Зборівський і Олеськівський повіти, структуру яких збережено в судовій адміністрації.

У 1890 році до складу повіту входило 140 самоврядних громад-гмін (8 міських і 132 сільські) та 131 фільварок. Територія повіту поділялась між трьома судовими повітами (Золочівський, Зборівський та Олеськівський). В повіті було 23 136 будинків та 148 808 мешканців, серед них: 97 957 греко-католиків, 29 460 римо-католиків, 20 947 юдеїв і 444 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 96 799 осіб, польською — 51 071, німецькою — 721, іншими — 8.

У 1904 році з повіту був вилучений Зборівський судовий округ через утворення окремого Зборівського повіту.

ЗУНР Редагувати

Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР. Повітовим комісаром був д-р Михайло Балтарович, судовий радник і адвокат. На судовий округ Олесько був призначений окремий комісар — судовий радник Володимир Бурин. Делегатами до УНРади були обрані: від міста Золочева — д-р Степан Юрик (УНДП); від повіту — Микола Загульський (УНДП).

У складі Польської республіки Редагувати

Золочівський повіт

пол. Powiat złoczowski

Місто Золочів
Найбільше місто Золочів
Країна  Польська Республіка
Регіон Тернопільське воєводство
Гміни 12 сільських і 3 міські
Офіційна мова польська
Населення
 - повне 118 600 (1931)
 - густота 99
Площа
 - повна 1195 км²
Дата заснування 1867

Включений до складу Тернопільського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.

Зміни адміністративного поділу Редагувати

Золочівський повіт

1 квітня 1932 року села Острів і Русилів передані до Золочівського повіту з Кам'янко-Струмилівського повіту Тарнопольського воєводства.

1 серпня 1934 року здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (міські ґміни) Редагувати

Сільські ґміни Редагувати

Кількість:

  • 1920—1932 роки — 85;
  • 1932—1934 роки — 87;
  • 1934—1939 роки — 12.
Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Білий Камінь Белзець, Білий Камінь, Бужок, Черемошня, Соболівка, Ушня 6
2 Ґміна Гологори Гологори, Гологірки, Зашків, Кіндратів, Майдан-Гологірський, Митулин, Новосілки, Вільшаниця, Стінка, Трудовач 10
3 Ґміна Злочів Бонишин, Городилів, Жуличі, Залісся, Княже, Ляцке Мале, Ляцке Велике, Почапи, Хильчиці, Ясенівці 10
4 Ґміна Колтів Верхобуж, Колтів, Кругів, Опаки, Руда-Колтівська, Хмелева 6
5 Ґміна Красне Балучин, Безброди, Бортків (частина), Красне, Куткір, Мала Вільшанка, Острів (з 01.04.1932), Русилів (з 01.04.1932), Скнилів, Сторонибаби, Утішків, Фірлеївка (частина) 12
6 Ґміна Ожидів Кути, Підлисся, Ожидів, Закомар'я, Хватів, Чішки, Юськовичі 7
7 Ґміна Плугів Броніславівка, Зарваниця, Красносільці, Лука, Плугів, Підлипці, Риків, Малий Тростянець 8
8 Ґміна Підгірці Гутисько Олеське, Гута-Верхобузька, Загірці, Побіч, Підгірці 6
9 Ґміна Ремізівці Віцинь, Жуків, Коропець, Кропивна, Ремезівці, Сновичі, Угірці, Чижів, Шпиколоси 9
10 Ґміна Скварява Бортків (частина), Островчик, Петричі, Скварява, Фірлеївка (частина) 3
11 Ґміна Соколівка Боложинів, Переволочна, Соколівка 3
12 Ґміна Фільварки Бенів, Вороняки, Єлиховичі, Заріччя, Зозулі, Струтин, Фільварки 7

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення Редагувати

У 1907 році українці-грекокатолики становили 65 % населення повіту.

У 1939 році в повіті мешкало 126 230 осіб (78 695 українців-грекокатоликів — 62,34 %, 19 715 українців-латинників — 15,62 %, 14 700 поляків — 11,65 %, 2 035 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,61 %, 10 625 євреїв — 8,42 % і 460 німців та інших національностей — 0,36 %).

Опубліковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 118 609 населення ніби-то було аж 56 628 (47,74 %) поляків при 55 381 (46,69 %) українців, 6 066 (5,11 %) євреїв і 405 (0,34 %; німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.

Радянський період Редагувати

27 листопада 1939 року повіт включено до новоутвореної Львівської області.

17 січня 1940 року Золочівський повіт ліквідовано, натомість, у результаті проведеної адміністративно-територіальної реформи, на його території утворені Золочівський, Красненський та Олеський райони.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Złoczówski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 631. (пол.)
  2. Павлишин О. (1 вересня 2011). . kalusz.io.ua. Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 25 грудня 2019. 
  3. . prawo.sejm.gov.pl. Dziennik Urzędowy. — 1932. — Nr. 27. — poz. 258. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 25 грудня 2019.  (пол.)
  4. . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 травня 2017. 
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден : Ґарассовітц, 1983. — С. 102—104.
  6. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 г. «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zolochivskij povit Okrug Zolochivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiKrayina Avstrijska imperiya Avstro UgorshinaCentr ZolochivStvorenij 1854Plosha 1850 72 km 1890 Naselennya 148 808 1890 Najbilshi mista ZolochivU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zolochivskij povit Harkivska guberniya Zolochivskij povit administrativna odinicya u skladi Avstro Ugorshini Korolivstvo Galichini i Volodimiriyi ZUNR Ternopilskogo voyevodstva Drugoyi Polskoyi respubliki u 1921 1939 rokah SRSR 1939 1940 Administrativnij centr misto Zolochiv naselennya yakogo stanovilo blizko 15 000 osib Teritoriya suchasnogo Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Zmist 1 Geografiya 2 U skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi 3 ZUNR 4 U skladi Polskoyi respubliki 4 1 Zmini administrativnogo podilu 4 1 1 Mista miski gmini 4 1 2 Silski gmini 4 2 Naselennya 5 Radyanskij period 6 Div takozh 7 Primitki 8 PosilannyaGeografiya RedaguvatiMezhuvav z Radehivskim povitom na pivnochi Brodivskim na pivnichnomu shodi Zborivskim na pivdennomu shodi Peremishlyanskim na pivdennomu zahodi ta Kam yaneckim na pivnichnomu zahodi U skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi RedaguvatiUtvorenij u 1854 roci Pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku likvidovani okrugi ta zbilsheni poviti do Zolochivskogo povitu priyednani Zborivskij i Oleskivskij poviti strukturu yakih zberezheno v sudovij administraciyi U 1890 roci do skladu povitu vhodilo 140 samovryadnih gromad gmin 8 miskih i 132 silski ta 131 filvarok Teritoriya povitu podilyalas mizh troma sudovimi povitami Zolochivskij Zborivskij ta Oleskivskij V poviti bulo 23 136 budinkiv ta 148 808 meshkanciv sered nih 97 957 greko katolikiv 29 460 rimo katolikiv 20 947 yudeyiv i 444 inshih viznan U tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 96 799 osib polskoyu 51 071 nimeckoyu 721 inshimi 8 1 U 1904 roci z povitu buv viluchenij Zborivskij sudovij okrug cherez utvorennya okremogo Zborivskogo povitu ZUNR RedaguvatiPovit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Povitovim komisarom buv d r Mihajlo Baltarovich sudovij radnik i advokat Na sudovij okrug Olesko buv priznachenij okremij komisar sudovij radnik Volodimir Burin Delegatami do UNRadi buli obrani vid mista Zolocheva d r Stepan Yurik UNDP vid povitu Mikola Zagulskij UNDP 2 U skladi Polskoyi respubliki RedaguvatiZolochivskij povitpol Powiat zloczowskiMisto ZolochivNajbilshe misto ZolochivKrayina nbsp Polska RespublikaRegion Ternopilske voyevodstvoGmini 12 silskih i 3 miskiOficijna mova polskaNaselennya povne 118 600 1931 gustota 99Plosha povna 1195 km Data zasnuvannya 1867 nbsp Vklyuchenij do skladu Ternopilskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Zmini administrativnogo podilu Redaguvati nbsp Zolochivskij povit1 kvitnya 1932 roku sela Ostriv i Rusiliv peredani do Zolochivskogo povitu z Kam yanko Strumilivskogo povitu Tarnopolskogo voyevodstva 3 1 serpnya 1934 roku zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya togochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista miski gmini Redaguvati misto Zolochiv misto Olesko mistechko Sasiv vid 1934 roku misto Silski gmini Redaguvati Kilkist 1920 1932 roki 85 1932 1934 roki 87 1934 1939 roki 12 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Bilij Kamin Belzec Bilij Kamin Buzhok Cheremoshnya Sobolivka Ushnya 62 Gmina Gologori Gologori Gologirki Zashkiv Kindrativ Majdan Gologirskij Mitulin Novosilki Vilshanicya Stinka Trudovach 103 Gmina Zlochiv Bonishin Gorodiliv Zhulichi Zalissya Knyazhe Lyacke Male Lyacke Velike Pochapi Hilchici Yasenivci 104 Gmina Koltiv Verhobuzh Koltiv Krugiv Opaki Ruda Koltivska Hmeleva 65 Gmina Krasne Baluchin Bezbrodi Bortkiv chastina Krasne Kutkir Mala Vilshanka Ostriv z 01 04 1932 Rusiliv z 01 04 1932 Skniliv Storonibabi Utishkiv Firleyivka chastina 126 Gmina Ozhidiv Kuti Pidlissya Ozhidiv Zakomar ya Hvativ Chishki Yuskovichi 77 Gmina Plugiv Bronislavivka Zarvanicya Krasnosilci Luka Plugiv Pidlipci Rikiv Malij Trostyanec 88 Gmina Pidgirci Gutisko Oleske Guta Verhobuzka Zagirci Pobich Pidgirci 69 Gmina Remizivci Vicin Zhukiv Koropec Kropivna Remezivci Snovichi Ugirci Chizhiv Shpikolosi 910 Gmina Skvaryava Bortkiv chastina Ostrovchik Petrichi Skvaryava Firleyivka chastina 311 Gmina Sokolivka Bolozhiniv Perevolochna Sokolivka 312 Gmina Filvarki Beniv Voronyaki Yelihovichi Zarichchya Zozuli Strutin Filvarki 7 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya Redaguvati U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 65 naselennya povitu 4 U 1939 roci v poviti meshkalo 126 230 osib 78 695 ukrayinciv grekokatolikiv 62 34 19 715 ukrayinciv latinnikiv 15 62 14 700 polyakiv 11 65 2 035 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 61 10 625 yevreyiv 8 42 i 460 nimciv ta inshih nacionalnostej 0 36 5 Opublikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 118 609 naselennya nibi to bulo azh 56 628 47 74 polyakiv pri 55 381 46 69 ukrayinciv 6 066 5 11 yevreyiv i 405 0 34 nimciv superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi i pislyapolskimi radyanskim 1940 ta nimeckim 1943 perepisami Radyanskij period Redaguvati27 listopada 1939 roku povit vklyucheno do novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti 6 17 sichnya 1940 roku Zolochivskij povit likvidovano natomist u rezultati provedenoyi administrativno teritorialnoyi reformi na jogo teritoriyi utvoreni Zolochivskij Krasnenskij ta Oleskij rajoni Div takozh RedaguvatiZolochivskij okrugPrimitki Redaguvati Zloczowski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 631 pol Pavlishin O 1 veresnya 2011 Organizaciya civilnoyi vladi ZUNR u povitah Galichini listopad gruden 1918 roku kalusz io ua Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 22 marca 1932 r O zmianie granic powiatow kamioneckiego i zloczowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem prawo sejm gov pl Dziennik Urzedowy 1932 Nr 27 poz 258 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2019 Procitovano 25 grudnya 2019 pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 travnya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden Garassovitc 1983 S 102 104 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta USSR 27 11 1939 g Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Posilannya RedaguvatiNowosielski P Przewodnik turystyczny po Wojewodztwie Tarnopolskim Powiat Zloczow Arhivovano 3 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zolochivskij povit amp oldid 37292710