Зиґфрід I (нім. Siegfried von Ballenstedt; бл. 1075 — 9 березня 1113, Кведлінбург) — 2-й пфальцграф Рейнський в 1095—1113 роках.
| Зиґфрід I | |
|---|---|
| Народився | 1075 |
| Помер | 9 березня 1113 Кведлінбурґ, Німеччина |
| Діяльність | клірик |
| Титул | пфальцграф |
| Рід | Асканії |
| Батько | Adalbert II, Count of Ballenstedtd |
| Мати | Adelaide of Weimar-Orlamünded |
| Брати, сестри | Otto, Count of Ballenstedtd |
| У шлюбі з | Gertrude of Northeimd |
| Діти | Siegfried II, Count of Weimar-Orlamünded, Вільгельм фон Веймар-Орламюнде і Adela von Orlamünded |
Життєпис ред.
Походив з роду Асканіїв. Син Адальберта II, графа Балленштедта, й Адельгейди фон Ваймар-Орламюнде. Народився близько 1075 року. Між 1078 та 1080 роками гине батько.
Мати спочатку виходить заміж за лотаринзького пфальцграфа Германа II Еццонена, а після смерті того 1085 року — за Генріха фон Лааха. Останній всиновив Зиґфріда, який 1095 року після смерті вітчима отримав його титул та статки. Це було остаточно затверджено імператором Генріхом IV 1097 року. Проте до 1099 року його титул оскаржував Генріх I, граф Лімбургу.
Здіснив прощу до Єрусалиму. По поверненню продовжив зведення лааського абатства, яке було завершено 1112 року. Того ж року після смерті родича Ульріха II успадкував графство Веймар-Орламюнде. Але проти цього виступив імператор Генріх V, що побоювався посилення Асканіїв. В результаті 1113 року прихильники імператора поблизу Тойфельсмауера (неподалік родинних володінь Зиґфріда I) напали на нього та важко поранили. Невдовзі Зиґфрід I помер. Пфальцграфство було передано графу Готфриду Кальвському.
Родина ред.
Дружина — Гертруда, донька Генріха фон Нортгайма, маркграфа Фризландії
Діти:
- Зиґфрід (1107—1124), граф Веймар-Орламюнде
- Адель, дружина Конрада I фон Тенлін-Пайльштайн
- Вільгельм (1112—1140), пфальцграф Рейнський в 1129—1140 роках
Примітки ред.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #138441197 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела ред.
- Jürgen Dendorfer: Si(e)gfrid (Graf von Ballenstedt, Pfalzgraf von Lothringen). In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 24, Duncker & Humblot, Berlin 2010, ISBN 978-3-428-11205-0, S. 345 f.