Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (вересень 2020) |
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
«Земля блакитна, ніби апельсин» — повнометражний документальний фільм 2020 року режисерки Ірини Цілик.
Земля блакитна, ніби апельсин | |
---|---|
англ. The Earth Is Blue as an Orange фр. The Earth Is Blue as an Orange | |
Кадр з фільму | |
Вид | документальний |
Жанр | документальний фільм |
Режисер | Ірина Цілик |
Продюсер | Анна Капустіна Гєдре Жицкіте |
Сценарист | Ірина Цілик |
Оператор | В’ячеслав Цвєтков |
Монтаж | Іван Банніков, Ірина Цілик |
Кінокомпанія | «Альбатрос Комунікос» «Мунмейкерс» |
Тривалість | 74 хв. |
Мова | російська, українська |
Країна | Україна, Литва |
Рік | 2020 |
Дата виходу | 24 січня 2020 року |
Кошторис | ₴5 650 000 |
IMDb | ID 11394290 |
facebook.com/TheEarthIsBlueAsanOrange/ | |
Земля блакитна, ніби апельсин у Вікіцитатах |
Міжнародна прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики. Українська прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 квітня 2020 на українському кінофестивалі DocuDays, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсів. В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор — Arthouse traffic.
Займає 34-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Сюжет Редагувати
У фільмі йдеться про сім'ю, яка живе в так званій «червоній зоні» Донбасу, де вже шостий рік тривають воєнні дії. Буденність для цивільних людей у прифронтовій зоні докорінно змінилася. 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей. Обстріли у Красногорівці, де живуть герої стрічки, не припиняються. Але, попри всі труднощі, ця родина є дуже дружною і життєрадісною. Мама й діти мають захоплення, грають на музичних інструментах і, що найцікавіше, знімають самотужки фільми про своє життя під час війни.
Виробництво Редагувати
Стрічка є повнометражним дебютом Ірини Цілик. Кінопроєкт фільму «Земля блакитна, ніби апельсин» (робоча назва — «Жовтий автобус») став одним із переможців Десятого конкурсного відбору Держкіно, сума державної фінансової підтримки склала 2 млн 728,2 тис. грн (48,3 % загальної вартості виробництва фільму).
Назва «Земля блакитна, ніби апельсин» — це цитата з вірша поета-сюрреаліста Поля Елюара.
Фільмування проходило у 2017—2019 роках у Красногорівці, Авдіївці, Кураховому Донецької області, а також у Києві.
Насправді, наш фільм не про війну, вона виступає тут лише тлом. Це фільм про дорослішання. Про балансування між війною та миром. Про самотерапію за допомогою кіно. І про багато інших речей, які можуть бути близькими та зрозумілими різним людям у світі.
— Ірина Цілик, Переможці «Санденс-2020» // Moviegram, 2 лютого 2020
Реліз Редагувати
Міжнародна прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 січня 2020 на американському кінофестивалі «Sundance Film Festival», де вона отримала нагороду за кращу режисуру в категорії світової документалістики. Українська прем'єра документалістики стрічки відбулася 24 квітня 2020 на українському кінофестивалі DocuDays, де фільм отримав дві нагороди у категорії національного та міжнародного конкурсах. В обмежений український прокат стрічка вийшла 26 листопада 2020 року; дистриб'ютор — Arthouse traffic.
Нагороди та номінації Редагувати
Список нагород та номінацій | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/Кінопремія | Категорія | Номінант(ка) | Результат | Дж |
2020 | Adelaide Film Festival[en] | Найкращий документальний | Ірина Цілик | Номінація | |
Берлінський міжнародний кінофестиваль | Generation 14plus | Ірина Цілик | Номінація | ||
Biografilm Festival[it] | Нові таланти | Ірина Цілик | Перемога | ||
Docudays UA | Міжнародний конкурс Docu/Світ | Ірина Цілик | Перемога | ||
Національний конкурс Docu/Україна | Ірина Цілик | Перемога | |||
Dokufest[en] | Найкращий фільм про права людини | Ірина Цілик | Перемога | ||
Gimli Film Festival[en] | Гран-прі журі | Ірина Цілик | Номінація | ||
International Human Rights Documentary Film Festival | Премія за кіно про права людини - Особлива згадка | Ірина Цілик | Перемога | ||
Millennium Docs Against Gravity | Найкраща операторська робота | В’ячеслав Цвєтков | Перемога | ||
Bydgoszcz ART.DOC | Ірина Цілик | Перемога | |||
Гран-прі | Ірина Цілик | Перемога | |||
Фестиваль «Один світ» | Міжнародний конкурс | Ірина Цілик | Номінація | ||
Reykjavík International Film Festival[en] | Інше завтра | Ірина Цілик | Перемога | ||
Кінофестиваль «Санденс» | Найкраща режисура | Ірина Цілик | Перемога | ||
São Paulo International Film Festival[fr] | Конкурс нових режисерів – Найкращий документальний | Ірина Цілик | Номінація | ||
Tallgrass Film Festival[en] | DOXX Spotlight | Ірина Цілик | Перемога | ||
Кіноколо (3-тя церемонія вручення) | Відкриття року | Ірина Цілик, Анна Капустіна | Номінація | ||
Найкращий документальний фільм | Ірина Цілик, Анна Капустіна | Перемога | |||
Найкращий режисер | Ірина Цілик | Номінація | |||
CPH:DOX | Номінація | ||||
Цюрихський кінофестиваль | Міжнародний документальний фільм | Ірина Цілик | Перемога | ||
Zinebi - Bilbao International Documentary and Short Film Festival[en] | Міжнародний конкурс першого фільму | Ірина Цілик | Перемога | ||
Underhill Fest | Міжнародний фільм | Ірина Цілик | Перемога | ||
Fünf Seen Filmfestival[de] | Нагорода за документальне кіно | Ірина Цілик | Перемога | ||
CinéDOC-Tbilisi | Міжнародний конкурс | Ірина Цілик | Перемога | ||
2021 | Cinema Eye Honors[en] | Spotlight Award | Ірина Цілик | Перемога | |
Міжнародна асоціація документалістів (IDA)[en] | Найкраща операторська робота | В’ячеслав Цвєтков | Перемога | ||
DocPoint – Helsingin dokumenttielokuvafestivaali[fi] | Номінація |
Примітки Редагувати
- Blanc J. AlloCiné — 1993.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- ↑ The Earth Is Blue as an Orange [ 27 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюdocudays_1
не вказано текст - ↑ . docuspace.org. 2020
- ↑ . arthousetraffic.com/ua/. 2020
- Сучасне українське кіно, про яке говорить світ. Гречка - інформаційний портал кіровоградщини (uk-ua). Процитовано 18 вересня 2022.
- ↑ . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- ↑ . Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 2 лютого 2020.
- . imdb.com (англ). Архів оригіналу за 21 січня 2022.
- . Держкіно України. Архів оригіналу за 2 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2020.
- . biografilm.it (англ). Архів оригіналу за 28 лютого 2021.
- Modern Times Review. . www.moderntimes.review (англ). Архів оригіналу за 18 червня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
- ↑ Лілія Апостолова. . Детектор медіа. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 2 травня 2020.
- . dokufest.com (англ). Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2020.
- . gimlifilm.com (англ). Архів оригіналу за 3 березня 2021.
- . gimlifilm.com (англ). Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
- . imdb.com (англ). Архів оригіналу за 27 січня 2022.
- . www.verzio.org (англ). Архів оригіналу за 24 січня 2021.
- ↑ . mdag.pl (англ). Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 18 вересня 2020.
- ↑ . espreso.tv. Архів оригіналу за 10 вересня 2020. Процитовано 10 вересня 2020.
- ↑ Vassilis Economou. . www.cineuropa.org (англ). Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 14 вересня 2020.
- . www.oneworld.cz (англ). Архів оригіналу за 24 листопада 2020.
- One World International Human Rights Documentary Film Festival – 2020 Awards. imdb.com (англ).
- . www.icelandicfilmcentre.is (англ). Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ . Детектор медіа. Архів оригіналу за 29 вересня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
- . 44.mostra.org. Архів оригіналу за 24 січня 2021.
- . imdb.com (англ). Архів оригіналу за 8 березня 2022.
- . tallgrassfilm.org (англ). Архів оригіналу за 25 лютого 2021.
- ↑ . Детектор медіа. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 28 вересня 2020.
- . mubi.com (англ). Архів оригіналу за 11 березня 2021.
- Hennesy. The Award Winners Of The 16th Zurich Film Festival. hennesy.cc (англ). Процитовано 4 жовтня 2020.
- . zinebi.eus (англ). Архів оригіналу за 26 лютого 2021.
- . underhillfest.me (англ). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2020.
- Ukrainian documentary won award on Film Festival in Montenegro. montenegro.mfa.gov.ua (англ). Процитовано 25 червня 2020.
- . www.fsff.de (німец). Архів оригіналу за 5 лютого 2021.
- Alexander Gabelia. . www.filmneweurope.com (англ). Архів оригіналу за 3 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- . cinemaeyehonors.com (англ). Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020.
- Марія Кабацій. . НВ. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 18 січня 2021.
- . www.documentary.org (англ). Архів оригіналу за 21 січня 2021.
- . Укрінформ. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- . docpointfestival.fi (англ). Архів оригіналу за 21 січня 2021.
Посилання Редагувати
- Земля блакитна, ніби апельсин на сайті DzygaMDB
- Міжнародний трейлер фільму
- https://albatrosfilm.net/the-earth-is-blue-as-an-orange [ 27 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Стрічка на сайті кінокомпанії «Мунмейкерс»(англ.) [ 27 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Стрічка на сайті CAT&Docs [ 27 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сторінка стрічки на сайті кінофестивалю European Film Festival [ 27 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)