www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зелениця Цайллера Біологічна класифікаціяЦарство Рослини Plantae Відділ Плауноподібні Lycopodiophyta Клас Плауновидні Ly

Зелениця Цайллера

?
Зелениця Цайллера

Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Плауноподібні (Lycopodiophyta)
Клас: Плауновидні (Lycopodiopsida)
Порядок: Плауни (Lycopodiales)
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Рід: Дифазіаструм (Diphasiastrum)
Вид: Зелениця Цайллера
Біноміальна назва
Diphasiastrum zeilleri (Rouy)
(Rouy) Holub, 1975
Посилання
Вікісховище: Diphasiastrum zeilleri
Віківиди: Diphasiastrum × zeilleri
IPNI: 17435310-1
ITIS: 512324
NCBI: 455317
У Вікіпедії є статті про інші рослини з назвою: Зелениця.

Зелениця Цайллера (Diphasiastrum× zeilleri (D. complanatum × D. tristachyum) (Rouy) Holub) — багаторічна рослина родини плаунові (Lycopodiaceae). Отримав назву на честь французького палеоботаніка XIX століття Рене Зейллера. Вид занесено до Червоної книги України.

Опис ред.

Хамефіт. Багаторічна вічнозелена трав'яна рослина з повзучим підземним (точніше, під моховим покривом) кореневищем. Спочатку диференціюються підземні гони, що дозволяє виду переживати часті лісові низові пожежі. Наземні гони зібрані в більш-менш густі, але не досить щільні пучки до 7-20 (інколи 35) см заввишки схожі на рога оленя або струмені фонтану. Стерильні пагони розгалужені під кутом понад 35° (частіше 45-60°), досить вузькі. Кінцеві пагони досить довгі, до верхівки поступово звужені, опуклі із дорсального боку, і плоскі з вентрального. Характерна чітка чотирирядність (перехреснопарне чергування) листочків на сплющених бокових пагонах. Пагони дорсівентральні, ясно розрізняється верхня та нижня частини. Дорсальні листки опуклі, вузько-ланцетні, вужчі за бічні. Вентральні добре відрізняються від дорсальних, трохи опуклі, вузькі, дещо коротші за них; вільна частина їх такої самої довжини як і вільна частина дорсальних. Бічні листки більш-менш опуклі, прилеглі або іноді з трохи відігнутими кінцями. Стробіли з мутовок вицвілих листків (спорофілоїдів) розташовані як на головній осі, так і на бічних. Ніжки стробілів 7-13 см, а їх розгалуження на верхівці 0,4-4 см. Стробілів від 2 до 10, їх довжина 18-24 см. Спорофіли дрібні, завдовжки 1,6-1,9 см, широкояйцеподібні, на верхівці з довгим кінчиком. Спороносить у червні-липні. Розмножується вегетативно та спорами.

Ареал ред.

Голарктичний гібридогенний вид (походить від гібридизації D. complanatum × D. tristachyum) на південній околиці ареалу. Ареал виду охоплює Атлантичну, Середню та Східну Європу, Північну Америку. Зустрічається в Індії та на Мадейрі. В Україні вид поширений на Поліссі: Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Чернігівська, Сумська області.

Мезофіт, субгеліофіт. Популяції, що займають площу до 200 м2, іноді утворюють «відьмині кола» (ймовірно, клони віком 300–400 років), у яких ростуть досить щільно. Зелениця Цайллера росте в неглибоких зниження у соснових лісах зеленомохових, чорничних, орлякових та суборах (асоціації Peucedano-Pinetum, Molinio-Pinetum), переважно на піщаних ґрунтах.

Охорона ред.

Зникаючий вид. Причинами зміни чисельності виступає: вирубування лісів, витоптування, збирання пагонів для оформлення букетів та вінків. Охороняють зеленицю Цайллера в Україні в Поліському заповіднику, Шацькому та «Деснянсько-Старогутському» національних природних парках, природному заказнику Рівненської області «Острівський». Для кращого розуміння стану популяції та її охорони в Україні варто краще дослідити ареал, створити заказники на Лівобережному Поліссі. Заборонено збирання та продаж рослин, суцільну рубку лісів та облаштування місць рекреації в зоні поширення виду.

Має господарське та комерційне значення як декоративна рослина у флористиці, але відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає.

Примітки ред.

  1. (рос.) Зелениця Цайллера [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Лабораторії ботаніки Санкт-Петербурзького університету.

Література ред.

  • Лукаш О. В. Нові місцезнаходження представників роду Diphasiastrum на Лівобережному Поліссі // Актуалні проблеми ботаніки та екології. Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України (13-16 вересня 2000, Чернігів, Седнів). — К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2000. — С. 47-48.
  • Лукаш О. В., Карпенко Ю. О., Прядко О. І. Diphasiastrum complanatum (L.) Holub та D. zeilleri (Rouy) Holub на Лівобережному Поліссі // Український ботанічний журнал. — 1998. — 55, № 4. — С. 410–413.
  • Панченко С. М. Флора національного природного парку «Деснянсько-Старогутський» та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми: Університетська книга, 2005. — 170 с.
  • Протопопова В. В. Нові для України види роду Diphasium C. Presl. // Український ботанічний журнал. — 1974. — 31, № 6. — С. 690–694.
  • Прядко О.I. Флористичні знахідки на території запроектованого Дніпровського природного парку // Український ботанічний журнал. — 1982. — 39, № 5. — С. 93-96.
  • Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.- 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4
  • (чеськ.) Hejný S., Slavík B., Květena České republiky 1, Praha, Academia, 1997, ISBN 80-200-0643-5
  • (чеськ.) Krejča J., Velká kniha rostlin: hornin, minerálů a zkamenělin, Bratislava, Príroda a.s., 1997, ISBN 80-07-00989-2
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zelenicya CajlleraBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Viddil Plaunopodibni Lycopodiophyta Klas Plaunovidni Lycopodiopsida Poryadok Plauni Lycopodiales Rodina Plaunovi Lycopodiaceae Rid Difaziastrum Diphasiastrum Vid Zelenicya CajlleraBinomialna nazvaDiphasiastrum zeilleri Rouy Rouy Holub 1975PosilannyaVikishovishe Diphasiastrum zeilleriVikividi Diphasiastrum zeilleriIPNI 17435310 1ITIS 512324NCBI 455317U Vikipediyi ye statti pro inshi roslini z nazvoyu Zelenicya Zelenicya Cajllera Diphasiastrum zeilleri D complanatum D tristachyum Rouy Holub bagatorichna roslina rodini plaunovi Lycopodiaceae Otrimav nazvu na chest francuzkogo paleobotanika XIX stolittya Rene Zejllera Vid zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Zmist 1 Opis 2 Areal 3 Ohorona 4 Primitki 5 LiteraturaOpis red Hamefit Bagatorichna vichnozelena trav yana roslina z povzuchim pidzemnim tochnishe pid mohovim pokrivom korenevishem Spochatku diferenciyuyutsya pidzemni goni sho dozvolyaye vidu perezhivati chasti lisovi nizovi pozhezhi Nazemni goni zibrani v bilsh mensh gusti ale ne dosit shilni puchki do 7 20 inkoli 35 sm zavvishki shozhi na roga olenya abo strumeni fontanu Sterilni pagoni rozgaluzheni pid kutom ponad 35 chastishe 45 60 dosit vuzki Kincevi pagoni dosit dovgi do verhivki postupovo zvuzheni opukli iz dorsalnogo boku i ploski z ventralnogo Harakterna chitka chotiriryadnist perehresnoparne cherguvannya listochkiv na splyushenih bokovih pagonah Pagoni dorsiventralni yasno rozriznyayetsya verhnya ta nizhnya chastini Dorsalni listki opukli vuzko lancetni vuzhchi za bichni Ventralni dobre vidriznyayutsya vid dorsalnih trohi opukli vuzki desho korotshi za nih vilna chastina yih takoyi samoyi dovzhini yak i vilna chastina dorsalnih Bichni listki bilsh mensh opukli prilegli abo inodi z trohi vidignutimi kincyami Strobili z mutovok vicvilih listkiv sporofiloyidiv roztashovani yak na golovnij osi tak i na bichnih Nizhki strobiliv 7 13 sm a yih rozgaluzhennya na verhivci 0 4 4 sm Strobiliv vid 2 do 10 yih dovzhina 18 24 sm Sporofili dribni zavdovzhki 1 6 1 9 sm shirokoyajcepodibni na verhivci z dovgim kinchikom Sporonosit u chervni lipni Rozmnozhuyetsya vegetativno ta sporami Areal red Golarktichnij gibridogennij vid pohodit vid gibridizaciyi D complanatum D tristachyum na pivdennij okolici arealu Areal vidu ohoplyuye Atlantichnu Serednyu ta Shidnu Yevropu Pivnichnu Ameriku Zustrichayetsya v Indiyi ta na Madejri V Ukrayini vid poshirenij na Polissi Volinska Rivnenska Zhitomirska Kiyivska Chernigivska Sumska oblasti Mezofit subgeliofit Populyaciyi sho zajmayut ploshu do 200 m2 inodi utvoryuyut vidmini kola jmovirno kloni vikom 300 400 rokiv 1 u yakih rostut dosit shilno Zelenicya Cajllera roste v neglibokih znizhennya u sosnovih lisah zelenomohovih chornichnih orlyakovih ta suborah asociaciyi Peucedano Pinetum Molinio Pinetum perevazhno na pishanih gruntah Ohorona red Znikayuchij vid Prichinami zmini chiselnosti vistupaye virubuvannya lisiv vitoptuvannya zbirannya pagoniv dlya oformlennya buketiv ta vinkiv Ohoronyayut zelenicyu Cajllera v Ukrayini v Poliskomu zapovidniku Shackomu ta Desnyansko Starogutskomu nacionalnih prirodnih parkah prirodnomu zakazniku Rivnenskoyi oblasti Ostrivskij Dlya krashogo rozuminnya stanu populyaciyi ta yiyi ohoroni v Ukrayini varto krashe dosliditi areal stvoriti zakazniki na Livoberezhnomu Polissi Zaboroneno zbirannya ta prodazh roslin sucilnu rubku lisiv ta oblashtuvannya misc rekreaciyi v zoni poshirennya vidu Maye gospodarske ta komercijne znachennya yak dekorativna roslina u floristici ale vidomostej pro rozmnozhennya ta rozvedennya u specialno stvorenih umovah nemaye Primitki red ros Zelenicya Cajllera Arhivovano 10 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Laboratoriyi botaniki Sankt Peterburzkogo universitetu Literatura red Lukash O V Novi misceznahodzhennya predstavnikiv rodu Diphasiastrum na Livoberezhnomu Polissi Aktualni problemi botaniki ta ekologiyi Materiali konferenciyi molodih vchenih botanikiv Ukrayini 13 16 veresnya 2000 Chernigiv Sedniv K Centr ekologichnoyi osviti ta informaciyi 2000 S 47 48 Lukash O V Karpenko Yu O Pryadko O I Diphasiastrum complanatum L Holub ta D zeilleri Rouy Holub na Livoberezhnomu Polissi Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1998 55 4 S 410 413 Panchenko S M Flora nacionalnogo prirodnogo parku Desnyansko Starogutskij ta problemi ohoroni fitoriznomanittya Novgorod Siverskogo Polissya Sumi Universitetska kniga 2005 170 s Protopopova V V Novi dlya Ukrayini vidi rodu Diphasium C Presl Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1974 31 6 S 690 694 Pryadko O I Floristichni znahidki na teritoriyi zaproektovanogo Dniprovskogo prirodnogo parku Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1982 39 5 S 93 96 Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit za red Ya P Diduha K Globalkonsalting 2009 900 s ISBN 978 966 97059 1 4 ros Horologiya flory Ukrainy Barbarich A I Dobrochaeva D N Dubovik O N i dr K Naukova dumka 1986 272 s chesk Hejny S Slavik B Kvetena Ceske republiky 1 Praha Academia 1997 ISBN 80 200 0643 5 chesk Krejca J Velka kniha rostlin hornin mineralu a zkamenelin Bratislava Priroda a s 1997 ISBN 80 07 00989 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zelenicya Cajllera amp oldid 33971407