Збройні сили Білорусі (біл. Узброеныя сілы Беларусі) — збройні сили Республіки Білорусь, покликані відповідно до державної доктрини від 6 грудня 1992 року забезпечувати охорону державного суверенітету, при цьому не розглядаючи будь-яку конкретну країну як свого потенційного ворога та не втручаючись у збройні конфлікти між іншими державами.
| Збройні сили Республіки Білорусь | |
|---|---|
| Узброеныя Сілы Рэспублікі Беларусь | |
| Засновані | 1918 |
| Поточна форма | 20.березня.1992 року |
| Види збройних сил | |
| Сухопутні війська Повітряні сили Сили спеціальних операцій | |
| Штаб | Мінськ |
| Командування | |
| Верховний головнокомандувач | Президент Олександр Лукашенко |
| Міністр оборони | генерал-лейтенант Хренін Віктор Геннадійович |
| Начальник генерального штабу | генерал-майор Гулевич Віктор Володимирович |
| Людські ресурси | |
| Вік | 18-27 років |
| Призов | 12-18 місяців |
| Населення у призовному віці | 2.401.785 ч., віком 16-49 (оц. 2010), 2.429.653 ж., віком 16-49 (оц. 2010) |
| Придатних для військової служби | 1.693.626 ч., віком 16-49 (оц. 2010), 2.012.401 ж., віком 16-49 (оц. 2010) |
| Щорічно досягають призовного віку | 51.855 ч. (оц. 2010), 48.760 ж. (оц. 2010) |
| Активні службовці | 56.000 (2018) |
| Резерв | 344.000 (2018) |
| Витрати | |
| Бюджет | Br $ 725.000.000 (2015) |
| Відсоток у ВВП | 1,3 % (2013) |
| Промисловість | |
| Закордонні постачальники | Росія Україна КНР |
| Історія | |
| Військова історія Білорусі | |
| Однострої та звання | |
| Військові звання Білорусі | |
| Нагороди | |
| Військові нагороди Білорусі | |
| | |
| Збройні сили Білорусі у Вікісховищі |
У мирний час не виключена можливість участі білоруських миротворців у операціях ООН. ВПС Білорусі, які є частиною збройних сил цієї країни, покликані вести постійний контроль за повітряним простором Республіки Білорусь. Також до складу збройних сил входять сухопутні війська.
Історія Редагувати
Сухопутні війська Редагувати
Сухопутні війська безпосередньо управляються Міністерством оборони. Чисельність сухопутних військ оцінюється у 29 600 військовослужбовців. Організаційно поділяють на два оперативних (операційних) командування: Західне та Північно-західне.
Західне оперативне командування Редагувати
З 1 червня 1993 року правонаступником 28-ї Червонопрапорної загальновійськової армії став 28-й армійський корпус (28 АК), 17 грудня 2002 року — Західне оперативне командування.
На 2011 рік до його складу входили.
- 6-та Київсько-Берлінська окрема механізована бригада,
- 11-та Прикарпатсько-Берлінська окрема механізована бригада,
- 111-та артилерійська бригада,
- 1199-й реактивний артилерійський полк,
- 74-й окремий полк зв'язку,
- 108-й окремий полк матеріального забезпечення,
- 255-й окремий радіотехнічний полк
- 40-й окремий батальйон
- 48-й окремий батальйон
- 250-й окремий батальйон охорони й обслуговування
- 230-й загальновійськовий полігон.
Північно-Західне оперативне командування Редагувати
Склад Північно-Західного оперативного командування в цілому схожий з вищевказаним. На 2011 рік до його складу входили.
- 19-та гвардійська окрема Миколаївсько-Будапештська Червонопрапорна ордена Суворова механізована бригада,
- 120-та Рогачівська окрема механізована бригада,
- 231-ша артилерійська бригада,
- 740-ва Мінська зенітна ракетна бригада,
- 427-й реактивний артилерійський полк,
- 7-й Торунський орденів Олександра Невського і Червоної Зірки інженерний полк,
- 60-й окремий полк зв'язку,
- 110-й окремий полк матеріального забезпечення
- 10-й окремий батальйон РЕБ,
- 80-й окремий батальйон РХБЗ,
- 258-й окремий батальйон охорони й обслуговування
Центральне командування Редагувати
Крім того, безпосередньо командуванню сухопутних військ підпорядковуються
- 38-ма гвардійська окрема мобільна бригада,
- 103-тя гвардійська окрема мобільна бригада,
- 336-та реактивна артилерійська бригада «Смерч»,
- 465-та ракетна бригада,
- 51-ша Оршанська змішана артилерійська група,
- інші частини та підрозділи.
Сухопутні війська мають у своєму складі механізовані з'єднання, ракетні війська та артилерію, війська ППО сухопутних військ, підрозділи зв'язку, частини та установи тилового та технічного забезпечення.
Техніка та озброєння Редагувати
Сухопутні війська мають на озброєнні танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, артилерію різної потужності та призначення, протитанкові ракетні комплекси, зенітні ракетні комплекси, засоби керування, автоматичну стрілецьку зброю. Дані про кількість взяті з IISS Military Balance 2010.
Ядерна зброя Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ . «Central Intelligence Agency». Архів оригіналу за 30 травня 2015. Процитовано 7 вересня 2015.
- «Увеличение численности белорусской армии — реакция на кризис безопасности в регионе» [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] Центр белорусских исследований, 22.03.2018
- . Global Firepower (англ.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
- . «Global Firepower». Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 7 вересня 2015.
- ↑ The Military Balance 2010. — P. 178. [ 25 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Посилання Редагувати
- Войска территориальной обороны (ТерО) Республики Беларусь [ 2 вересня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Территориальная оборона не прошла проверку реальностью [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
- Территориальные войска: опыт США для Беларуси [ 25 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- По поручению Александра Лукашенко в Беларуси прошла проверка готовности территориальных войск [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Управление территориальной обороны Генерального штаба Вооруженных Сил [ 26 червня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Парад в Минске 3 июля 2017. [ 6 липня 2017 у Wayback Machine.]
- У Білорусі запроваджують смертну кару за “держзраду” для військових
- У Білорусі випробували РСЗВ “Шквал”