www.wikidata.uk-ua.nina.az

Затуливітер Володимир Іванович Володи мир Іванович Затуливі тер 29 лютого 1944 19440229 c Веселе Охтирський район Сумськ

Затуливітер Володимир Іванович

Володи́мир Іванович Затуливі́тер (29 лютого 1944(19440229), c. Веселе, Охтирський район, Сумська область — 15 січня 2003, с. Бучак, Канівський район, Черкаська область) — український поет, прозаїк, публіцист, перекладач та журналіст. Лауреат літературних премій імені Павла Тичини та Павла Усенка. Член Спілки письменників України з 1977 року.

Володимир Іванович Затуливітер
Народився 29 лютого 1944(1944-02-29)
Веселе, Охтирський р-н, Сумська область
Помер 15 січня 2003(2003-01-15) (58 років)
Бучак, Канівський р-н, Черкаська область
Поховання Бучак, Канівський р-н, Черкаська область
Громадянство  СРСР→ Україна
Національність українець
Діяльність поет, журналіст
Alma mater Сумський державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка (1966)
Знання мов українська
Членство НСПУ
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис ред.

Володимир Іванович народився 1 березня (за іншими даними 29 лютого) 1944 року в селі Веселе Охтирського району (потім Великописарівського), а тепер знову Охтирського району на Сумщині. Село — за 5 кілометрів від села Яблучного, куди згодом батьки перебралися на проживання.

Батько майбутнього поета Іван Кузьмович працював механізатором. Мати Галина Антонівна хоч і навчалась до війни в Охтирському педагогічному училищі, все життя працювала в колгоспі. Старша сестра Марія — український філолог за фахом, працювала викладачем української мови та літератури, а потім — завучем у Яблучненській середній школі, друга сестра Ніна — будівельник і молодший брат Іван.

З 1951—1961 роках Володимир Іванович навчався у початковій школі с. Веселого. Потім — навчання у Яблучненській середній школі, яку в 1961 році закінчив із золотою медаллю. Далі продовжує здобувати освіту на філологічному факультеті Сумського педагогічного інституту, який закінчує у 1966 році.

У 1966—1968 роках — служба у лавах Радянській армії на прикордонній заставі острова Даманський на Далекому Сході під час відомого російсько-китайського військового конфлікту, де тільки завдяки відрядженню до Хабаровська Володимир Іванович уникає долі всієї застави, яка трагічно полягла. Після демобілізації в 1968 році працює завідувачем підготовчого відділення Сумського педінституту.

Із березня 1968 р. по травень 1980 р. — в редакції Сумської обласної газети «Ленінська правда» на посадах кореспондента, літературного редактора, старшого кореспондента.

З травня 1980 по грудень 1980 рр. — інструктор сектору преси ЦК ЛКСМУ.

1986—1995 роки — на посаді завідувача редакції літератури народів СРСР у видавництві «Дніпро». Тоді ж виконує обов'язки секретаря у комітеті премії імені Максима Рильського. Працює редактором відділу дитячого журналу «Барвінок».

З грудня 1980 по листопад 1984 рр. — заступник головного редактора видавництва «Молодь». Був одним із фундаторів Асоціації українських письменників.

З 1996—2000 рр. — працює редактором міжнародного журналу «Сучасність».

У кінці 2002 року уже не працюючи в журналі «Сучасність», Володимир Іванович перебивався випадковими підробітками. Коштів на прожиття не вистачало. У квартирі відключили електроенергію та газ через несплату. А потім він стає бездомним. Восени 2001 року поет залишає місто Київ та переїздить до села Бучак на Черкащині, де знаходить собі притулок від життєвих негараздів. У січні 2003 року життя Володимира трагічно обірвалось за загадкових обставин. У цьому ж селі він і був похований.

Могила поета

Творчість ред.

В одному зі своїх інтерв'ю Володимир Іванович писав, що читати навчився за «Кобзарем», коли ледь минуло чотири роки. Вірші почав писати ще школярем. Першою школою поетичної майстерності для В. Затуливітра стала літературна студія «Орфей», яка діяла в Сумському педагогічному інституті з 1954 року, де гуртувалася молодь залюблена в рідне слово та літературу. Керівником цієї студії був Мінаков Микола Пилипович. Свою творчу дорогу Володимир Затуливітер розпочинає журналістом. Його газетярська життєва сторінка ще не зовсім досліджена, але його нариси, репортажі, замітки, завжди були сумлінні, відточені, відзначалися знанням життя і людей. Навіть найнепривабливіші події він умів подати професійно.

Наприкінці 1970-х років Затуливітер уже відомий як автор поетичних збірок «Теорія крила» (1973) та «Теперішній час» (1977). Поета підтримав академік-літературознавець Леонід Новиченко, написавши передмову до другої книжки. «Затуливітер належить до поетів, які будучи глибинними, емоційно наснаженими ліриками, водночас воліють свій ліризм втілювати в ретельно вигранені та об'єктивні форми». В основі його творчості — думка про нерозривний зв'язок особистості з народом та суспільством.

З 1980 року починається найплідніший час його як поета. З'являються друком його збірки: «Тектонічна зона» (1982), «Пам'ять глини» (1984), «Зоряна речовина», «Полотно» (1986), «Початкова школа» (1988). 1993 року В. Затуливітер підготував до друку збірку віршів «Четвертий із триптиха» (2004; 2009), яку за життя не зміг видати. Розкривається як перекладач, редактор і організатор. Згуртовує навколо себе відомих учнів лауреатів Шевченківської премії Ігоря Римарука та Василя Герасим'юка. Про його творчість писали: Л. Новиченко, М. Слабошпицький, М. Ільницький, К. Пісоцький, Іван Драч та інші.

Академік Іван Дзюба відносив Володимира Затуливітра до істинних поетів, тих, які, залишаючись собою, постійно переростають самих себе і потребують нової якості слова. І У своєму виступі з нагоди 45-річчя поета Іван Драч скаже так: «Володимир Затуливітер — одне з найвидатніших явищ у поезії й одне з найнедоступніших».

Останній рік свого життя Володимир Іванович жив і працював на Черкащині. На Канівщині творилася його десята поетична книжка «Ненаписані пейзажі», цикл сонетів, повісті «Діжа», «Пастухи бджіл», «Пізній клавір для транзистора». Володимир Затуливітер переклав книжку молдавського поета Ніколае Дабіжа «Крила під сорочкою» (1989); був одним із перекладачів Антології литовської поезії (1985). Його твори перекладені англійською, болгарською, литовською, румунською, французькою, хінді та іншими мовами. У архіві поета віднайдено кілька десятків розпочатих прозових творів. До останнього дня — редактор у видавництві «Основи Соломії Павличко» (надомна робота — редагував найскладніші книжки з філософії, літературознавства).

Твори ред.

  • «Теорія крила» (1973)
  • «Теперішній час» (1977)
  • «Тектонічна зона» (1982)
  • «Пам'ять глини» (1984)
  • «Зоряна речовина» (1985)
  • «Полотно» (1986)
  • «Початкова школа» (1988)
  • «Чорнозем» (1990)
  • «Четвертий із триптиха» (2004; 2009, посмертно)
  • «Чаша жертовна», «Ненаписані пейзажі» (2009, посмертно)
  • «Тернова гора» (2012, посмертно)
  • «Битіє від Серафима» (2018)

Вшанування пам'яті ред.

  • 2003 р. — засновано меморіальний комплекс: поховання поета та його садиба, 28 липня (щорічно) — перші Затуливітрівські читання.
  • 2009 р. — засновано Літературно-мистецький благодійний фонд Володимира Затуливітра. Його метою є здійснення заходів з увічнення пам'яті поета, збереження і поширення його творчої спадщини.
  • 2014 р. — меморіальна таблиця у м. Києві на вул. Ризькій, 18, де поет мешкав у 1980—2001 роках.
  • 2014 р. — меморіальна таблиця в Сумах на вул. Петропавлівській, 61, де працював поет у редакції обласної газети «Ленінська правда».
  • Меморіальна таблиця на фасаді середньої школи, яку закінчив Володимир Затуливітер, у с. Яблучному Охтирського р-ну Сумської області
  • Музей Володимира Затуливітра у школі с. Яблучного. (З вересня 2001 року школа закрита).

Примітки ред.

  1. Лауреат премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» // Літературна Україна. — 22 січня 1987. — Вип. № 4. — С. 1.
  2. . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 21 жовтня 2010. 
  3. Снісар, Любов (2009). Післямова // Затуливітер. В. Чаша жертовна (укр.). Київ: Видавничий центр "Бучак-Ирій",ТОВ "Задруга". с. 406–407. ISBN 978-966-432-054-9. 
  4. Затуливітер, Володимир. Теперішній час. с. 3–10. 
  5. Так висловився про поета Л. Новиченко
  6. Дзюба, Іван (2012). Володимир Затуливітер: «Волію плями — не правопис ліній» // Затуливітер В. Тернова гора: поезії (Укр.). Київ: Український письменник. с. 21. ISBN 978-966-579-355-7. 
  7. Снісар, Любов (2009). Післямова // Затуливітер В. Чаша жертовна. Київ: Видавничий центр «Бучак-Ирій» ТОВ «Задруга». с. 408. ISBN 978-966-432-054-9. 

Джерела ред.

  • Історія української літератури XX століття : У 2-х кн. Кн. 2. друга половина XX століття / за ред чл.-кор. НАН України В. Г. Доника. — К.: Либідь, 1998. — С. 84, 93. (про В. Затуливітра)
  • Затуливітер Володимир Іванович // Українська літературна енциклопедія. В 5-ти т. Т. 2. — К., 1990. — С. 248.
  • Затуливітер Володимир Іванович // Письменники Радянської України: біобіліографічний довідник. — К., 1981. — С. 90.
  • Затуливітер Володимир Іванович // Сумщина. Велика спадщина. Поезія. — Суми: Університетська книга, 2019. — С. 258—263.
  • Мендель Ю. В. Натурфілософська металогія лірики Володимира Затуливітра в контексті поезії 1970-1990 рр.: авториферат дисертації / Ю. В. Мендель. — К., 2012. — 17 с.
  • Інакодумство на Сумщині : збірник документів та матеріалів (1955—1990 роки). Т. 1. — Суми: Мрія-1, 2012. — С. 18, 196, 199.
  • Царик Ю. М. Гордість землі української : до 70-річчя від дня народження Володимира Затуливітра // Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2014 рік / Сумська ОУНБ. — Суми, 2013. — С. 75—84.
  • Дзюба І. Володимир Затуливітер: «Волію плями — не правопис ліній» // Затуливітер В. Тернова гора. Поезії. — К.: Український письменник 2012. — С. 5—58.
  • Снісар Л. Післямова // Затуливітер В. Чаша жертовна. — К.: ТОВ «Задруга», 2009. — С. 406—411.
  • Снісар Л. Поет-філософ із Сумщини // Слобожанщина: Альманах літераторів Сумщини. Вип.14. — Суми: Мрія-1, 2009. — С. 102—104.
  • Затуливітер Володимир Іванович // Негреба І. С., Курило С. І. Краю мій, надворсклянський. Іст.-краєзн. нарис про Великописарівщину. — Суми, 2003. — С. 82.
  • Час — як дистанція досвіду // Слабошпицький М. Літературні профілі: літературно-критичні нариси. — К : Радянський письменник, 1984. — С. 264—272.
  • Новиченко Л. Знайомтеся: Володимир Затуливітер! // Затуливітер В. Теперішній час. Поезії. — К., 1977. — С. 3—10.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Volodi mir Ivanovich Zatulivi ter 29 lyutogo 1944 19440229 c Vesele Ohtirskij rajon Sumska oblast 15 sichnya 2003 s Buchak Kanivskij rajon Cherkaska oblast ukrayinskij poet prozayik publicist perekladach ta zhurnalist Laureat literaturnih premij imeni Pavla Tichini 1 ta Pavla Usenka Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini z 1977 roku Volodimir Ivanovich ZatuliviterNarodivsya 29 lyutogo 1944 1944 02 29 Vesele Ohtirskij r n Sumska oblastPomer 15 sichnya 2003 2003 01 15 58 rokiv Buchak Kanivskij r n Cherkaska oblastPohovannya Buchak Kanivskij r n Cherkaska oblastGromadyanstvo SRSR UkrayinaNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet zhurnalistAlma mater Sumskij derzhavnij pedagogichnij institut im A S Makarenka 1966 Znannya mov ukrayinskaChlenstvo NSPUPartiya KPRSNagorodi Literaturna premiya imeni Pavla Tichini Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Tvori 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepis red Volodimir Ivanovich narodivsya 1 bereznya za inshimi danimi 29 lyutogo 2 1944 roku v seli Vesele Ohtirskogo rajonu potim Velikopisarivskogo a teper znovu Ohtirskogo rajonu na Sumshini Selo za 5 kilometriv vid sela Yabluchnogo kudi zgodom batki perebralisya na prozhivannya Batko majbutnogo poeta Ivan Kuzmovich pracyuvav mehanizatorom Mati Galina Antonivna hoch i navchalas do vijni v Ohtirskomu pedagogichnomu uchilishi vse zhittya pracyuvala v kolgospi Starsha sestra Mariya ukrayinskij filolog za fahom pracyuvala vikladachem ukrayinskoyi movi ta literaturi a potim zavuchem u Yabluchnenskij serednij shkoli druga sestra Nina budivelnik i molodshij brat Ivan Z 1951 1961 rokah Volodimir Ivanovich navchavsya u pochatkovij shkoli s Veselogo Potim navchannya u Yabluchnenskij serednij shkoli yaku v 1961 roci zakinchiv iz zolotoyu medallyu Dali prodovzhuye zdobuvati osvitu na filologichnomu fakulteti Sumskogo pedagogichnogo institutu yakij zakinchuye u 1966 roci U 1966 1968 rokah sluzhba u lavah Radyanskij armiyi na prikordonnij zastavi ostrova Damanskij na Dalekomu Shodi pid chas vidomogo rosijsko kitajskogo vijskovogo konfliktu de tilki zavdyaki vidryadzhennyu do Habarovska Volodimir Ivanovich unikaye doli vsiyeyi zastavi yaka tragichno polyagla 3 Pislya demobilizaciyi v 1968 roci pracyuye zaviduvachem pidgotovchogo viddilennya Sumskogo pedinstitutu Iz bereznya 1968 r po traven 1980 r v redakciyi Sumskoyi oblasnoyi gazeti Leninska pravda na posadah korespondenta literaturnogo redaktora starshogo korespondenta Z travnya 1980 po gruden 1980 rr instruktor sektoru presi CK LKSMU 1986 1995 roki na posadi zaviduvacha redakciyi literaturi narodiv SRSR u vidavnictvi Dnipro Todi zh vikonuye obov yazki sekretarya u komiteti premiyi imeni Maksima Rilskogo Pracyuye redaktorom viddilu dityachogo zhurnalu Barvinok Z grudnya 1980 po listopad 1984 rr zastupnik golovnogo redaktora vidavnictva Molod Buv odnim iz fundatoriv Asociaciyi ukrayinskih pismennikiv Z 1996 2000 rr pracyuye redaktorom mizhnarodnogo zhurnalu Suchasnist U kinci 2002 roku uzhe ne pracyuyuchi v zhurnali Suchasnist Volodimir Ivanovich perebivavsya vipadkovimi pidrobitkami Koshtiv na prozhittya ne vistachalo U kvartiri vidklyuchili elektroenergiyu ta gaz cherez nesplatu A potim vin staye bezdomnim Voseni 2001 roku poet zalishaye misto Kiyiv ta pereyizdit do sela Buchak na Cherkashini de znahodit sobi pritulok vid zhittyevih negarazdiv U sichni 2003 roku zhittya Volodimira tragichno obirvalos za zagadkovih obstavin U comu zh seli vin i buv pohovanij nbsp Mogila poetaTvorchist red V odnomu zi svoyih interv yu Volodimir Ivanovich pisav sho chitati navchivsya za Kobzarem koli led minulo chotiri roki Virshi pochav pisati she shkolyarem Pershoyu shkoloyu poetichnoyi majsternosti dlya V Zatulivitra stala literaturna studiya Orfej yaka diyala v Sumskomu pedagogichnomu instituti z 1954 roku de gurtuvalasya molod zalyublena v ridne slovo ta literaturu Kerivnikom ciyeyi studiyi buv Minakov Mikola Pilipovich Svoyu tvorchu dorogu Volodimir Zatuliviter rozpochinaye zhurnalistom Jogo gazetyarska zhittyeva storinka she ne zovsim doslidzhena ale jogo narisi reportazhi zamitki zavzhdi buli sumlinni vidtocheni vidznachalisya znannyam zhittya i lyudej Navit najneprivablivishi podiyi vin umiv podati profesijno Naprikinci 1970 h rokiv Zatuliviter uzhe vidomij yak avtor poetichnih zbirok Teoriya krila 1973 ta Teperishnij chas 1977 Poeta pidtrimav akademik literaturoznavec Leonid Novichenko napisavshi peredmovu do drugoyi knizhki 4 Zatuliviter nalezhit do poetiv yaki buduchi glibinnimi emocijno nasnazhenimi lirikami vodnochas voliyut svij lirizm vtilyuvati v retelno vigraneni ta ob yektivni formi 5 V osnovi jogo tvorchosti dumka pro nerozrivnij zv yazok osobistosti z narodom ta suspilstvom Z 1980 roku pochinayetsya najplidnishij chas jogo yak poeta Z yavlyayutsya drukom jogo zbirki Tektonichna zona 1982 Pam yat glini 1984 Zoryana rechovina Polotno 1986 Pochatkova shkola 1988 1993 roku V Zatuliviter pidgotuvav do druku zbirku virshiv Chetvertij iz triptiha 2004 2009 yaku za zhittya ne zmig vidati Rozkrivayetsya yak perekladach redaktor i organizator Zgurtovuye navkolo sebe vidomih uchniv laureativ Shevchenkivskoyi premiyi Igorya Rimaruka ta Vasilya Gerasim yuka Pro jogo tvorchist pisali L Novichenko M Slaboshpickij M Ilnickij K Pisockij Ivan Drach ta inshi Akademik Ivan Dzyuba vidnosiv Volodimira Zatulivitra do istinnih poetiv tih yaki zalishayuchis soboyu postijno pererostayut samih sebe i potrebuyut novoyi yakosti slova 6 I U svoyemu vistupi z nagodi 45 richchya poeta Ivan Drach skazhe tak Volodimir Zatuliviter odne z najvidatnishih yavish u poeziyi j odne z najnedostupnishih 7 Ostannij rik svogo zhittya Volodimir Ivanovich zhiv i pracyuvav na Cherkashini Na Kanivshini tvorilasya jogo desyata poetichna knizhka Nenapisani pejzazhi cikl sonetiv povisti Dizha Pastuhi bdzhil Piznij klavir dlya tranzistora Volodimir Zatuliviter pereklav knizhku moldavskogo poeta Nikolae Dabizha Krila pid sorochkoyu 1989 buv odnim iz perekladachiv Antologiyi litovskoyi poeziyi 1985 Jogo tvori perekladeni anglijskoyu bolgarskoyu litovskoyu rumunskoyu francuzkoyu hindi ta inshimi movami U arhivi poeta vidnajdeno kilka desyatkiv rozpochatih prozovih tvoriv Do ostannogo dnya redaktor u vidavnictvi Osnovi Solomiyi Pavlichko nadomna robota redaguvav najskladnishi knizhki z filosofiyi literaturoznavstva Tvori red Teoriya krila 1973 Teperishnij chas 1977 Tektonichna zona 1982 Pam yat glini 1984 Zoryana rechovina 1985 Polotno 1986 Pochatkova shkola 1988 Chornozem 1990 Chetvertij iz triptiha 2004 2009 posmertno Chasha zhertovna Nenapisani pejzazhi 2009 posmertno Ternova gora 2012 posmertno Bitiye vid Serafima 2018 Vshanuvannya pam yati red 2003 r zasnovano memorialnij kompleks pohovannya poeta ta jogo sadiba 28 lipnya shorichno pershi Zatulivitrivski chitannya 2009 r zasnovano Literaturno misteckij blagodijnij fond Volodimira Zatulivitra Jogo metoyu ye zdijsnennya zahodiv z uvichnennya pam yati poeta zberezhennya i poshirennya jogo tvorchoyi spadshini 2014 r memorialna tablicya u m Kiyevi na vul Rizkij 18 de poet meshkav u 1980 2001 rokah 2014 r memorialna tablicya v Sumah na vul Petropavlivskij 61 de pracyuvav poet u redakciyi oblasnoyi gazeti Leninska pravda Memorialna tablicya na fasadi serednoyi shkoli yaku zakinchiv Volodimir Zatuliviter u s Yabluchnomu Ohtirskogo r nu Sumskoyi oblasti Muzej Volodimira Zatulivitra u shkoli s Yabluchnogo Z veresnya 2001 roku shkola zakrita Primitki red Laureat premiyi imeni Pavla Tichini Chuttya yedinoyi rodini Literaturna Ukrayina 22 sichnya 1987 Vip 4 S 1 Gazeta Ukrayina moloda Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 21 zhovtnya 2010 Snisar Lyubov 2009 Pislyamova Zatuliviter V Chasha zhertovna ukr Kiyiv Vidavnichij centr Buchak Irij TOV Zadruga s 406 407 ISBN 978 966 432 054 9 Zatuliviter Volodimir Teperishnij chas s 3 10 Tak vislovivsya pro poeta L Novichenko Dzyuba Ivan 2012 Volodimir Zatuliviter Voliyu plyami ne pravopis linij Zatuliviter V Ternova gora poeziyi Ukr Kiyiv Ukrayinskij pismennik s 21 ISBN 978 966 579 355 7 Snisar Lyubov 2009 Pislyamova Zatuliviter V Chasha zhertovna Kiyiv Vidavnichij centr Buchak Irij TOV Zadruga s 408 ISBN 978 966 432 054 9 Dzherela red Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX stolittya U 2 h kn Kn 2 druga polovina XX stolittya za red chl kor NAN Ukrayini V G Donika K Libid 1998 S 84 93 pro V Zatulivitra Zatuliviter Volodimir Ivanovich Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 ti t T 2 K 1990 S 248 Zatuliviter Volodimir Ivanovich Pismenniki Radyanskoyi Ukrayini biobiliografichnij dovidnik K 1981 S 90 Zatuliviter Volodimir Ivanovich Sumshina Velika spadshina Poeziya Sumi Universitetska kniga 2019 S 258 263 Mendel Yu V Naturfilosofska metalogiya liriki Volodimira Zatulivitra v konteksti poeziyi 1970 1990 rr avtoriferat disertaciyi Yu V Mendel K 2012 17 s Inakodumstvo na Sumshini zbirnik dokumentiv ta materialiv 1955 1990 roki T 1 Sumi Mriya 1 2012 S 18 196 199 Carik Yu M Gordist zemli ukrayinskoyi do 70 richchya vid dnya narodzhennya Volodimira Zatulivitra Kalendar znamennih i pam yatnih dat Sumshini na 2014 rik Sumska OUNB Sumi 2013 S 75 84 Dzyuba I Volodimir Zatuliviter Voliyu plyami ne pravopis linij Zatuliviter V Ternova gora Poeziyi K Ukrayinskij pismennik 2012 S 5 58 Snisar L Pislyamova Zatuliviter V Chasha zhertovna K TOV Zadruga 2009 S 406 411 Snisar L Poet filosof iz Sumshini Slobozhanshina Almanah literatoriv Sumshini Vip 14 Sumi Mriya 1 2009 S 102 104 Zatuliviter Volodimir Ivanovich Negreba I S Kurilo S I Krayu mij nadvorsklyanskij Ist krayezn naris pro Velikopisarivshinu Sumi 2003 S 82 Chas yak distanciya dosvidu Slaboshpickij M Literaturni profili literaturno kritichni narisi K Radyanskij pismennik 1984 S 264 272 Novichenko L Znajomtesya Volodimir Zatuliviter Zatuliviter V Teperishnij chas Poeziyi K 1977 S 3 10 Posilannya red Zhadko V O U pam yati Kiyeva stolichnij nekropol pismennikiv K 2007 S 234 Gazeta Ukrayina Moloda Arhivovano 13 listopada 2013 u Wayback Machine Gazeta Drug chitacha Arhivovano 1 bereznya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska literaturna gazeta Na sajti Ukrayinska literatura Kniga Chetvertij iz triptiha Desyati literaturni chitannya pam yati Volodimira Zatulivitra 2012 nedostupne posilannya z lipnya 2019 sajt Hvilya Desni Oleksandr Sopronyuk Tragichna dal Volodimir Zatuliviter 1 Arhivovano 14 grudnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zatuliviter Volodimir Ivanovich amp oldid 40733623