Буча́к — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Бобрицькій сільській громаді. Розташоване за 13 км на північ від найближчого міста Канева та за 13 км від залізничної станції Ліплава.
село Бучак | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Рада | Бобрицька сільська рада |
Облікова картка | Пшеничники |
Основні дані | |
Перша згадка | 1552 рік |
Населення | 1 (2021) |
Площа | 0,16 км² |
Густота населення | 31,4 осіб/км² |
Поштовий індекс | 19011 |
Телефонний код | +380 4736 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°51′59″ пн. ш. 31°25′48″ сх. д. / 49.86639° пн. ш. 31.43000° сх. д.Координати: 49°51′59″ пн. ш. 31°25′48″ сх. д. / 49.86639° пн. ш. 31.43000° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 145 м |
Відстань до обласного центру | 60 (фізична) км |
Відстань до районного центру | 13 (фізична) км |
Найближча залізнична станція | Ляплава |
Відстань до залізничної станції | 13 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | село Бобриця |
Карта | |
Бучак | |
Бучак | |
Мапа | |
Бучак у Вікісховищі |
Село розташоване на березі Канівського водосховища, де збудовано пристань. Населення становить 15 осіб, 4 двори (2007).
Назва
Юрій Іллєнко у своїй книжці “Доповідна апостолові Петрові” (2008, 2011) стверджує, що назва Бучак походить від слова “бузьок”, тобто лелека. Український режисер Олег Чорний вважає, що назва має тюркське коріння, такої ж думки дотримується і ряд дослідників.
Найдавніші часи
Навколишня місцевість насичена археологічними пам'ятками ранньослов'янського періоду. 2 км нижче за течією Дніпра розташована Бабина гора, яку російський археолог Борис Рибаков відносив до провідних святилищ цього періоду на Середньому Подніпров'ї.
На північній околиці, в урочищі Грибіней, знаходиться під охороною держави пам'ятка історії IX століття — Рожена криниця. Згідно з легендою Великі Київські Князі Святослав, Ігор та Володимир, прямуючи на рать з половцями зупинили князівське військо в урочищі, щоб втамувати спрагу і зробити запас води. Зустрічала і проводжала ратників місцева красуня Рожена.
Науково-дослідним інститутом пам'яткоохоронних досліджень розроблений проект охоронних меж Бучака та прилеглої території. За даними Інституту археології НАН України ці землі є унікальними через насиченість археологічними пам'ятками: навколо села Бучак, тобто на прибережній смузі завдовжки 6 і завширшки 2,5 км знаходиться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильники, які представляють практично всі археологічні культури, відомі на Середньому Подніпров'ї — від Трипільської культури (IV тис. до н. е.) до пізнього середньовіччя та козацької доби. Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише у культурно-хронологічній повноті — такий комплекс фактично більше не має аналогів на Подніпров'ї. Причому більшість пам'яток лише означені і досі повністю не досліджені.
Назва, ймовірно, тюркського походження, як і чимало довколишніх топонімів. Співзвучна з назвою Буджак, тобто куток, що вказує на тутешні круті повороти русла Дніпра довкола Трахтемирівського півострова.
XVI—XVII століття
Населений пункт на цьому місті, імовірно, у середині XVI століття називався Подсичі. Принаймні Петро Клепатський ототожнює з Бучаком це село, про яке в «Люстрації Канівського замку» 1552 р сказано:
Село Подсъечи земянское, панъ Сълужка держить, отъ замку земълею и водою 2 мили <14 км>, семъей 6-ть; зимуютъ и литуютъ при замъку, служатъ з городовыми; озеръ уступъныхъ и забережныхъ 12, рыбы з нихъ отъ уходниковъ пану шостая часть, бобровъ половина, сего году <1552> досталося ему рыбы за пять копъ грошей, бобръ одинъ. |
В епоху Хмельницького Бучак належав Таганській сотні Канівського козацького полку. Згаданий 20 червня 1645 р. у декреті між Кшиштофом Радецьким та підстаростою Корсунським Презейським, слугою Станіслава Конецьпольського про наслання підданих на добра Бучак. Королівський привілей 15 жовтня 1660 р. про збереження прав на державу Бучак у Канівському старостві королівського полковника Габріеля Войніловича.
XVIII — початок ХХ століття
У XVIII столітті Бучак належав до володінь Канівського староства. У 1760-х рр. він став спадковим володінням останнього канівського старости Станіслава Понятовського (племінника короля). Після ліквідації Речі Посполитої був ним проданий поряд з іншими канівськими володіннями і належав полковнику польської армії [pl] і його синам, з яких колезький радник Цезар Осипович Понятовський володів селом у час реформи 1861 року. Цезар Понятовський помер бездітним. У 1822-31 рр. в Бучаку діяв цукрозавод Понятовських, один з перших в Україні.
Бучак, який ніколи не мав власної церкви, був приходом спочатку Михайлівської церкви в селі Селище, потім церкви Успіння в Пшеничниках..
Лаврентій Похилевич у «Сказанні про населені місцевості Київської губернії» пише:
Деревня Бучак, над самим Днепром к 4-х верстах среди леса расположенная и имеющая 434 души обоего пола, приобревших по силе выкупного договора 1863 года 198 десятин за 9552 рубля. В 1792 году Бучак принадлежал приходом к Михайловской Селищской церкви и имел только 20 дворов и менее 200 душ обоего пола, а в 1741 году только 5 дворов. Местечко Бучак, где была в начале прошлого века резиденция богатого польского вельможи, старосты Каневского Н. Потоцкого, владевшего на далекое пространство окрестными селами, находится в Галиции. По-видимому, у память этого Бучака основана или переименована настоящая деревня при Днепре. В Бучаке — отделение суконной фабрики. |
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Пшеничківської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 583 особи, налічувалось 98 дворових господарств, існували заїжджий будинок і винокурний завод.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 759 осіб (365 чоловічої статі та 394 — жіночої), з яких 759 — православної віри.
У 1900 році в селі було 182 двори та 846 жителів. Село належало графу . Тоді на його території були школа, 7 вітряків, 2 кузні.
Радянські часи
З 1928 по 1929 роки створено перше ТСОЗ, а у 1930 році з'явився колгосп. У довоєнний період в колгоспі був побудований цегельний завод. У роки Другої Світової війни село було майже зруйновано. Великі та кровопролитні бої в районі села точилися при форсуванні Дніпра, В 1943 році за звільнення села загинуло майже 1 000 воїнів Радянської армії. У пам'ять про них в селі встановлений монумент із меморіальною дошкою, на якій викарбувано кілька сотень імен загиблих.
Перші бої з німцями в районі Бучака відбувалися в серпні-вересні 1941 року. Запеклі бої розгорнулися в вересні-жовтні 1943 року, коли радянські війська форсували Дніпро і створили в цих місцях плацдарм для передбачуваного наступу на Київ. Форсування Дніпра в цьому місці почалося в ніч на 26 вересня 1943 року силами 23-ї стрілецької дивізії 23-го стрілецького корпусу. Їм протистояли частини 57-ї німецької піхотної дивізії i 112 піхотної дивізії. 27 вересня в лісі на південній околиці села був оточений і знищений радянський повітряний десант 5-ї повітряно-десантної бригади (серед небагатьох учасників десанту, яким вдалося вижити — кінорежисер Григорій Чухрай). Бучак був міцним вузлом оборони вермахту, що розділяв Бучакський і Студенецький плацдарми. Тільки 15 жовтня радянським військам (206 стрілецька дивізія) вдалося зайняти південну частину села.
У 1950–1960 роки господарство села було об'єднане із господарством села Пшеничники. З 1970-их років село користувалось популярністю як місце літнього відпочинку мистецької інтелігенції.
Сучасність
В 80-ті роки на території Бучаку та в околицях було розпочато будівництво Канівської ГАЕС. Відповідно до первинного проекту будівництва Канівської ГАЕС, у зону впливу будівництва потрапили 85 домогосподарств, які складали все населення села на той момент. Також переміщенню підлягали 7 муніципальних будівль.
В процесі будівництва було частково відселено і зруйновано село Бучак, викорчували частину дубового лісу, частковоо зруйновано гору Лисуху з розташованими на ній археологічними пам'ятками, порушена екосистема цієї місцевості. Будівництво ГАЕС було зупинено після Чорнобильської катастрофи і остаточно припинено в 1992 р за браком коштів. Однак у 2000-х — 2010-х роках регулярно з'являлися плани його відновлення. Ці плани викликали рішучі протести екологів. Основні екологічні ризики, пов'язані з ГАЕС, на думку експертів наступні:
- Радіаційне зараження місцевості вниз за течією (будівництво ГАЕС підніме з дна радіоактивний мул, що відклався після Чорнобильської катастрофи)
- Непередбачувані геологічні наслідки, зважаючи на складну геологію цих місць, що загрожують антропогенною катастрофою.
Нижній котлован недобудованої ГАЕС перетворився в озеро, назване Бучак або Блакитне. Так як його живлять холодні джерела, що б'ють на дні, озеро самоочіщується и живе життям природного озера, перетворившись в улюблений туристичний об'єкт цих місць
Рішення щодо переміщення домогосподарств та знесення будинків приймалось відповідними місцевими органами влади у 1986 році. З 85 домогосподарств с. Бучак: 32 сім'ї отримали упорядковані нові садиби із земельними ділянками в селі Студенець, а 53 сім'ї отримали грошові компенсації. Всі 85 домовласників села Бучак передали забудовнику документи для знесення власних будинків або звернулись з проханням розібрати такі будинки власноруч на матеріали. Станом на сьогодні в с. Бучак було встановлено, що 25 домогосподарств та дві муніципальні будівлі не розібрано.
З 25 домогосподарств с. Бучак - 5 домогосподарств підпадає під вплив будівництва за оновленим проектом Канівської ГАЕС . Інші — ні.
Загальна кількість осіб, що проживають у селі коливається від десяти до декількох десятків. Мешканці села використовують помешкання для постійного або сезонного проживання. В селі Бучак офіційно зареєстровані дві фізичні особи. Ще дві фізичні особи мають зареєстровані права власності на земельні ділянки та будинки.
Відповідно до постанови КМ України № 446 від 1 липня 1994 року, територія між селами Трахтемирів і Бучак Канівського району Черкаської області, за межами впливу будівництва Канівської ГАЕС, включена до складу Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів».
Кінематограф
Через мальовниче розташування Бучак неодноразово ставав кінознімальним майданчиком. Наприкінці 1950-х Олександр Птушко знімав тут «Казку про Іллю Муромця» — перший радянський широкоекранний фільм. Олександр Довженко вирішив зняти тут «Поему про море». Природа Бучака стала місцем натурних зйомок для «Української рапсодії» Сергія Параджанова, «Ночі на Івана Купала» Юрія Іллєнка, «Іванового дитинства» Андрія Тарковського, «Бумбараша» Абрама Народицького та Миколи Рашеєва. Наприкінці 1980-х документальний фільм «Сон» тут знімав Сергій Буковський.
У Бучаку знятий документальний фільм 2014 року "Голлівуд над Дніпром. Сни з Атлантиди" про кінематографічну історію села.
Відомі люди
- Володимир Затуливітер, український поет, провів останні роки та похований у Бучаку.
- Сергій Якутович, український художник, провів тут своє дитинство.
Галерея
- Пам'ятник В. Затуливітеру на цинтарі села Бучак
- Пам'ятник воїнам 206-ї стрілецької дивізії
- Пам'ятник воїнам 206-ї стрілецької дивізії
- Озеро Бучак, вид зі східного берега
- Вид на східний берег озера Бучак
- Озеро Бучак
Джерела
- Ганна Трегуб. Легендарна локація // Український тиждень, 21 серпня 2014. Вип. 34 (354). С. 4749. URL: https://tyzhden.ua/lehendarna-lokatsiia/
- Бучак. URL: https://profilbaru.com/uk/%D0%91%D1%83%D1%87%D0%B0%D0%BA
- Бучак. Голубое озеро // КолоКрай. URL: https://kolokray.com/f/buchak-goluboe-ozero.html
- Юрка Іллєнка. Доповідна Апостолові Петру. Автопортрет альтер его (в трьох книгах). — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008; 2011.
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 22 січня 2008.
- maps.vlasenko.net [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Ганна Трегуб. Легендарна локація // Український тиждень, 21 серпня 2014. Вип. 34 (354). - С. 4749.
- Канів. Путівник містом та околицями. «Пандемія». Київ. 2006. стор. 34
- Ганна Трегуб. Легендарна локація // Український тиждень. — Вип. 34 (354) 22-28 серпня 2014 р.. — С. 47-49.
- Клепатскій П. Г. Очерки по исторіи Кіевской земли. — Одесса, 1912
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 1 листопада 2016.
- Горбаченко Ю. Н. К истории Каневского полка [ 4 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Гілея (науковий вісник): Збірник наукових праць. Філософія. Політологія. Історія. Випуск 7. Київ 2007. Гол.ред. В. М. Вашкевич.
- Юрій Горбаченко. АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ КАНІВСЬКОГО ПОЛКУ (1648—1678 рр.)// Козацька скарбниця. Гетьманські читання. Вип. 4. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2007. — С. 120—140.
- Тютюнник, Ю. Г. (2016). . Дослідження з історії техніки. № 23. с. 61. ISSN 2079-2999. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 5 квітня 2020.
- Л.Похилевич. Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864, стр. 547—548
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-79. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
- Д.т.н. Андрей Смирнов, Дмитрий Любас. Гидроаккумулирующие станции Украины [ 13 листопада 2016 у Wayback Machine.]//Международный электротехнический журнал «Электрик», 10.2012.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 11 листопада 2016.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 17 листопада 2016.
Посилання
- На сайті who-is-who.com.ua[недоступне посилання з лютого 2019]
Це незавершена стаття про Канівський район. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bucha k selo v Ukrayini u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Bobrickij silskij gromadi Roztashovane za 13 km na pivnich vid najblizhchogo mista Kaneva ta za 13 km vid zaliznichnoyi stanciyi Liplava selo BuchakKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Cherkaskij rajonRada Bobricka silska radaOblikova kartka Pshenichniki Osnovni daniPersha zgadka 1552 rikNaselennya 1 2021 Plosha 0 16 km Gustota naselennya 31 4 osib km Poshtovij indeks 19011Telefonnij kod 380 4736Geografichni daniGeografichni koordinati 49 51 59 pn sh 31 25 48 sh d 49 86639 pn sh 31 43000 sh d 49 86639 31 43000 Koordinati 49 51 59 pn sh 31 25 48 sh d 49 86639 pn sh 31 43000 sh d 49 86639 31 43000Serednya visota nad rivnem morya 145 mVidstan do oblasnogo centru 60 fizichna kmVidstan do rajonnogo centru 13 fizichna kmNajblizhcha zaliznichna stanciya LyaplavaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 13 fizichna kmMisceva vladaAdresa radi selo BobricyaKartaBuchakBuchakMapa Buchak u Vikishovishi Selo roztashovane na berezi Kanivskogo vodoshovisha de zbudovano pristan Naselennya stanovit 15 osib 4 dvori 2007 NazvaYurij Illyenko u svoyij knizhci Dopovidna apostolovi Petrovi 2008 2011 stverdzhuye sho nazva Buchak pohodit vid slova buzok tobto leleka Ukrayinskij rezhiser Oleg Chornij vvazhaye sho nazva maye tyurkske korinnya takoyi zh dumki dotrimuyetsya i ryad doslidnikiv Najdavnishi chasiNavkolishnya miscevist nasichena arheologichnimi pam yatkami rannoslov yanskogo periodu 2 km nizhche za techiyeyu Dnipra roztashovana Babina gora yaku rosijskij arheolog Boris Ribakov vidnosiv do providnih svyatilish cogo periodu na Serednomu Podniprov yi Na pivnichnij okolici v urochishi Gribinej znahoditsya pid ohoronoyu derzhavi pam yatka istoriyi IX stolittya Rozhena krinicya Zgidno z legendoyu Veliki Kiyivski Knyazi Svyatoslav Igor ta Volodimir pryamuyuchi na rat z polovcyami zupinili knyazivske vijsko v urochishi shob vtamuvati spragu i zrobiti zapas vodi Zustrichala i provodzhala ratnikiv misceva krasunya Rozhena Naukovo doslidnim institutom pam yatkoohoronnih doslidzhen rozroblenij proekt ohoronnih mezh Buchaka ta prilegloyi teritoriyi Za danimi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini ci zemli ye unikalnimi cherez nasichenist arheologichnimi pam yatkami navkolo sela Buchak tobto na priberezhnij smuzi zavdovzhki 6 i zavshirshki 2 5 km znahoditsya 14 poselen 5 gorodish ta 2 mogilniki yaki predstavlyayut praktichno vsi arheologichni kulturi vidomi na Serednomu Podniprov yi vid Tripilskoyi kulturi IV tis do n e do piznogo serednovichchya ta kozackoyi dobi Unikalnist Buchackogo arheologichnogo kompleksu polyagaye ne lishe u kulturno hronologichnij povnoti takij kompleks faktichno bilshe ne maye analogiv na Podniprov yi Prichomu bilshist pam yatok lishe oznacheni i dosi povnistyu ne doslidzheni Nazva jmovirno tyurkskogo pohodzhennya yak i chimalo dovkolishnih toponimiv Spivzvuchna z nazvoyu Budzhak tobto kutok sho vkazuye na tuteshni kruti povoroti rusla Dnipra dovkola Trahtemirivskogo pivostrova XVI XVII stolittyaNaselenij punkt na comu misti imovirno u seredini XVI stolittya nazivavsya Podsichi Prinajmni Petro Klepatskij ototozhnyuye z Buchakom ce selo pro yake v Lyustraciyi Kanivskogo zamku 1552 r skazano Selo Podsechi zemyanskoe pan Sluzhka derzhit ot zamku zemleyu i vodoyu 2 mili lt 14 km gt semej 6 t zimuyut i lituyut pri zamku sluzhat z gorodovymi ozer ustupnyh i zaberezhnyh 12 ryby z nih ot uhodnikov panu shostaya chast bobrov polovina sego godu lt 1552 gt dostalosya emu ryby za pyat kop groshej bobr odin V epohu Hmelnickogo Buchak nalezhav Taganskij sotni Kanivskogo kozackogo polku Zgadanij 20 chervnya 1645 r u dekreti mizh Kshishtofom Radeckim ta pidstarostoyu Korsunskim Prezejskim slugoyu Stanislava Konecpolskogo pro naslannya piddanih na dobra Buchak Korolivskij privilej 15 zhovtnya 1660 r pro zberezhennya prav na derzhavu Buchak u Kanivskomu starostvi korolivskogo polkovnika Gabrielya Vojnilovicha XVIII pochatok HH stolittyaU XVIII stolitti Buchak nalezhav do volodin Kanivskogo starostva U 1760 h rr vin stav spadkovim volodinnyam ostannogo kanivskogo starosti Stanislava Ponyatovskogo pleminnika korolya Pislya likvidaciyi Rechi Pospolitoyi buv nim prodanij poryad z inshimi kanivskimi volodinnyami i nalezhav polkovniku polskoyi armiyi pl i jogo sinam z yakih kolezkij radnik Cezar Osipovich Ponyatovskij volodiv selom u chas reformi 1861 roku Cezar Ponyatovskij pomer bezditnim U 1822 31 rr v Buchaku diyav cukrozavod Ponyatovskih odin z pershih v Ukrayini Buchak yakij nikoli ne mav vlasnoyi cerkvi buv prihodom spochatku Mihajlivskoyi cerkvi v seli Selishe potim cerkvi Uspinnya v Pshenichnikah Lavrentij Pohilevich u Skazanni pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi pishe Derevnya Buchak nad samim Dneprom k 4 h verstah sredi lesa raspolozhennaya i imeyushaya 434 dushi oboego pola priobrevshih po sile vykupnogo dogovora 1863 goda 198 desyatin za 9552 rublya V 1792 godu Buchak prinadlezhal prihodom k Mihajlovskoj Selishskoj cerkvi i imel tolko 20 dvorov i menee 200 dush oboego pola a v 1741 godu tolko 5 dvorov Mestechko Buchak gde byla v nachale proshlogo veka rezidenciya bogatogo polskogo velmozhi starosty Kanevskogo N Potockogo vladevshego na dalekoe prostranstvo okrestnymi selami nahoditsya v Galicii Po vidimomu u pamyat etogo Buchaka osnovana ili pereimenovana nastoyashaya derevnya pri Dnepre V Buchake otdelenie sukonnoj fabriki Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Pshenichkivskoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 583 osobi nalichuvalos 98 dvorovih gospodarstv isnuvali zayizhdzhij budinok i vinokurnij zavod Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 759 osib 365 cholovichoyi stati ta 394 zhinochoyi z yakih 759 pravoslavnoyi viri U 1900 roci v seli bulo 182 dvori ta 846 zhiteliv Selo nalezhalo grafu Todi na jogo teritoriyi buli shkola 7 vitryakiv 2 kuzni Radyanski chasiZ 1928 po 1929 roki stvoreno pershe TSOZ a u 1930 roci z yavivsya kolgosp U dovoyennij period v kolgospi buv pobudovanij cegelnij zavod U roki Drugoyi Svitovoyi vijni selo bulo majzhe zrujnovano Veliki ta krovoprolitni boyi v rajoni sela tochilisya pri forsuvanni Dnipra V 1943 roci za zvilnennya sela zaginulo majzhe 1 000 voyiniv Radyanskoyi armiyi U pam yat pro nih v seli vstanovlenij monument iz memorialnoyu doshkoyu na yakij vikarbuvano kilka soten imen zagiblih Pershi boyi z nimcyami v rajoni Buchaka vidbuvalisya v serpni veresni 1941 roku Zapekli boyi rozgornulisya v veresni zhovtni 1943 roku koli radyanski vijska forsuvali Dnipro i stvorili v cih miscyah placdarm dlya peredbachuvanogo nastupu na Kiyiv Forsuvannya Dnipra v comu misci pochalosya v nich na 26 veresnya 1943 roku silami 23 yi strileckoyi diviziyi 23 go strileckogo korpusu Yim protistoyali chastini 57 yi nimeckoyi pihotnoyi diviziyi i 112 pihotnoyi diviziyi 27 veresnya v lisi na pivdennij okolici sela buv otochenij i znishenij radyanskij povitryanij desant 5 yi povitryano desantnoyi brigadi sered nebagatoh uchasnikiv desantu yakim vdalosya vizhiti kinorezhiser Grigorij Chuhraj Buchak buv micnim vuzlom oboroni vermahtu sho rozdilyav Buchakskij i Studeneckij placdarmi Tilki 15 zhovtnya radyanskim vijskam 206 strilecka diviziya vdalosya zajnyati pivdennu chastinu sela U 1950 1960 roki gospodarstvo sela bulo ob yednane iz gospodarstvom sela Pshenichniki Z 1970 ih rokiv selo koristuvalos populyarnistyu yak misce litnogo vidpochinku misteckoyi inteligenciyi SuchasnistV 80 ti roki na teritoriyi Buchaku ta v okolicyah bulo rozpochato budivnictvo Kanivskoyi GAES Vidpovidno do pervinnogo proektu budivnictva Kanivskoyi GAES u zonu vplivu budivnictva potrapili 85 domogospodarstv yaki skladali vse naselennya sela na toj moment Takozh peremishennyu pidlyagali 7 municipalnih budivl V procesi budivnictva bulo chastkovo vidseleno i zrujnovano selo Buchak vikorchuvali chastinu dubovogo lisu chastkovoo zrujnovano goru Lisuhu z roztashovanimi na nij arheologichnimi pam yatkami porushena ekosistema ciyeyi miscevosti Budivnictvo GAES bulo zupineno pislya Chornobilskoyi katastrofi i ostatochno pripineno v 1992 r za brakom koshtiv Odnak u 2000 h 2010 h rokah regulyarno z yavlyalisya plani jogo vidnovlennya Ci plani viklikali rishuchi protesti ekologiv Osnovni ekologichni riziki pov yazani z GAES na dumku ekspertiv nastupni Radiacijne zarazhennya miscevosti vniz za techiyeyu budivnictvo GAES pidnime z dna radioaktivnij mul sho vidklavsya pislya Chornobilskoyi katastrofi Neperedbachuvani geologichni naslidki zvazhayuchi na skladnu geologiyu cih misc sho zagrozhuyut antropogennoyu katastrofoyu Nizhnij kotlovan nedobudovanoyi GAES peretvorivsya v ozero nazvane Buchak abo Blakitne Tak yak jogo zhivlyat holodni dzherela sho b yut na dni ozero samoochishuyetsya i zhive zhittyam prirodnogo ozera peretvorivshis v ulyublenij turistichnij ob yekt cih misc Rishennya shodo peremishennya domogospodarstv ta znesennya budinkiv prijmalos vidpovidnimi miscevimi organami vladi u 1986 roci Z 85 domogospodarstv s Buchak 32 sim yi otrimali uporyadkovani novi sadibi iz zemelnimi dilyankami v seli Studenec a 53 sim yi otrimali groshovi kompensaciyi Vsi 85 domovlasnikiv sela Buchak peredali zabudovniku dokumenti dlya znesennya vlasnih budinkiv abo zvernulis z prohannyam rozibrati taki budinki vlasnoruch na materiali Stanom na sogodni v s Buchak bulo vstanovleno sho 25 domogospodarstv ta dvi municipalni budivli ne rozibrano Z 25 domogospodarstv s Buchak 5 domogospodarstv pidpadaye pid vpliv budivnictva za onovlenim proektom Kanivskoyi GAES Inshi ni Zagalna kilkist osib sho prozhivayut u seli kolivayetsya vid desyati do dekilkoh desyatkiv Meshkanci sela vikoristovuyut pomeshkannya dlya postijnogo abo sezonnogo prozhivannya V seli Buchak oficijno zareyestrovani dvi fizichni osobi She dvi fizichni osobi mayut zareyestrovani prava vlasnosti na zemelni dilyanki ta budinki Vidpovidno do postanovi KM Ukrayini 446 vid 1 lipnya 1994 roku teritoriya mizh selami Trahtemiriv i Buchak Kanivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti za mezhami vplivu budivnictva Kanivskoyi GAES vklyuchena do skladu Derzhavnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Trahtemiriv KinematografCherez malovniche roztashuvannya Buchak neodnorazovo stavav kinoznimalnim majdanchikom Naprikinci 1950 h Oleksandr Ptushko znimav tut Kazku pro Illyu Muromcya pershij radyanskij shirokoekrannij film Oleksandr Dovzhenko virishiv znyati tut Poemu pro more Priroda Buchaka stala miscem naturnih zjomok dlya Ukrayinskoyi rapsodiyi Sergiya Paradzhanova Nochi na Ivana Kupala Yuriya Illyenka Ivanovogo ditinstva Andriya Tarkovskogo Bumbarasha Abrama Narodickogo ta Mikoli Rasheyeva Naprikinci 1980 h dokumentalnij film Son tut znimav Sergij Bukovskij U Buchaku znyatij dokumentalnij film 2014 roku Gollivud nad Dniprom Sni z Atlantidi pro kinematografichnu istoriyu sela Vidomi lyudiVolodimir Zatuliviter ukrayinskij poet proviv ostanni roki ta pohovanij u Buchaku Sergij Yakutovich ukrayinskij hudozhnik proviv tut svoye ditinstvo GalereyaPam yatnik V Zatuliviteru na cintari sela Buchak Pam yatnik voyinam 206 yi strileckoyi diviziyi Pam yatnik voyinam 206 yi strileckoyi diviziyi Ozero Buchak vid zi shidnogo berega Vid na shidnij bereg ozera Buchak Ozero BuchakDzherelaBuchak u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Buchak u Vikishovishi Ganna Tregub Legendarna lokaciya Ukrayinskij tizhden 21 serpnya 2014 Vip 34 354 S 47 49 URL https tyzhden ua lehendarna lokatsiia Buchak URL https profilbaru com uk D0 91 D1 83 D1 87 D0 B0 D0 BA Buchak Goluboe ozero KoloKraj URL https kolokray com f buchak goluboe ozero html Yurka Illyenka Dopovidna Apostolovi Petru Avtoportret alter ego v troh knigah Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2008 2011 Primitki Arhiv originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 22 sichnya 2008 maps vlasenko net 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Ganna Tregub Legendarna lokaciya Ukrayinskij tizhden 21 serpnya 2014 Vip 34 354 S 47 49 Kaniv Putivnik mistom ta okolicyami Pandemiya Kiyiv 2006 stor 34 ISBN 966 8947 00 2 Ganna Tregub Legendarna lokaciya Ukrayinskij tizhden Vip 34 354 22 28 serpnya 2014 r S 47 49 Klepatskij P G Ocherki po istorii Kievskoj zemli Odessa 1912 Arhiv originalu za 24 kvitnya 2017 Procitovano 1 listopada 2016 Gorbachenko Yu N K istorii Kanevskogo polka 4 listopada 2016 u Wayback Machine Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac Filosofiya Politologiya Istoriya Vipusk 7 Kiyiv 2007 Gol red V M Vashkevich Yurij Gorbachenko ADMINISTRATIVNO TERITORIALNIJ PODIL KANIVSKOGO POLKU 1648 1678 rr Kozacka skarbnicya Getmanski chitannya Vip 4 Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2007 S 120 140 Tyutyunnik Yu G 2016 Doslidzhennya z istoriyi tehniki 23 s 61 ISSN 2079 2999 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2020 L Pohilevich Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii Kiev 1864 str 547 548 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 79 X 270 120 s ros doref Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 11 listopada 2016 Arhiv originalu za 14 listopada 2016 Procitovano 13 listopada 2016 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 11 listopada 2016 D t n Andrej Smirnov Dmitrij Lyubas Gidroakkumuliruyushie stancii Ukrainy 13 listopada 2016 u Wayback Machine Mezhdunarodnyj elektrotehnicheskij zhurnal Elektrik 10 2012 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 11 listopada 2016 Arhiv originalu za 11 listopada 2016 Procitovano 11 listopada 2016 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 17 listopada 2016 Posilannya Na sajti who is who com ua nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Ce nezavershena stattya pro Kanivskij rajon Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi