За́мок Іф (фр. Château d'If) — фортифікаційна споруда на одному з Фріульських островів — острові Іф у Середземному морі, неподалік від міста Марселя, площею близько 30 тисяч м².
| Замок Іф | |
|---|---|
|
| |
| 43°16′47″ пн. ш. 5°19′30″ сх. д. / 43.27986111113877854° пн. ш. 5.32513888891667797° сх. д.Координати: 43°16′47″ пн. ш. 5°19′30″ сх. д. / 43.27986111113877854° пн. ш. 5.32513888891667797° сх. д. | |
| Тип | фортеця |
| Статус спадщини | пам'ятка історії класифікованаd |
| Країна | Франція |
| Розташування | Фріульські острови |
| Архітектурний стиль | Середньовічна архітектураd |
| Засновано | 1527 |
| Сайт | chateau-if.fr |
| Замок Іф (Франція) | |
| Замок Іф у Вікісховищі |
Історія ред.
Фортеця ред.
Замок Іф був першою королівською фортецею Марселя. Будувався у 1524 — 1531 роках за наказом короля Франциска I для захисту від атак з моря. Однак, його будівництво було вкрай суперечливим. Коли Марсель був приєднаний до Франції в 1481 році, він зберіг право забезпечувати власну оборону. Тому на думку багатьох місцевих жителів, будівництво фортеці на острові виглядало як небажані витрати з боку центральної влади.
Основного військового значення замок не мав і ніколи не брав участі у відбитті великих атак. У липні 1531 року, коли імператор Священної Римської імперії Карл V Габсбург готувався напасти на Марсель, замок Іф був близький до справжніх випробувань на міцність. Проте, імператор відмовився від вторгнення.
В'язниця ред.
Ізольоване місце і небезпечна відберегова течія біля замку Іф зробили його ідеальним місцем для створення в'язниці, дуже схожої на в'язницю Алькатрас у Каліфорнії, що виникла у пізніший час. Утримання в ньому політичних та релігійних в'язнів незабаром зробило його однією з найстрашніших і горезвісних в'язниць у Франції.
Острів став всесвітньо відомим у XIX столітті, коли Александр Дюма використав його у своєму романі «Граф Монте-Крісто», опублікованому в 1844 році. У книзі головний герой Едмон Дантес (простолюдин, який пізніше здобуває благородний титул графа) і його наставник, абат Фаріа, були ув'язнені у замку на острові Іф. Після чотирнадцяти років неволі Дантес здійснив зухвалу втечу із замку, ставши першою людиною, якій коли-небудь пощастило втекти з острова. Насправді ж, ніхто не був здатний це зробити.
До кожного ув'язненого замку Іф ставилися по-різному, в залежності від його соціального стану і величини статків. Найбідніших тримали у тісних кімнатах в підземеллі замку. Найбагатшим велося значно краще, їх тримали на верхніх поверхах з просторими вікнами та обладнаним каміном. Однак, за ці привілеї вони повинні були платити, фактично вони і фінансували своє утримання.
Сьогодення ред.
Використовувати замок як в'язницю припинили наприкінці XIX століття, а 23 вересня 1890 року він став відкритим для доступу загалу.
У теперішній час до замку Іф можна дістатися на човні від старого порту Марселя. Вже після виходу в світ роману Дюма, замок-в'язниця став популярним туристичним об'єктом.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
Посилання ред.
- Замок Іф на GoogleMaps
- Замок Іф, один з найвідоміших замків світу, Франція (15 фото) [ 25 грудня 2013 у Wayback Machine.]