Залізничний музей (пол. Muzeum Kolejnictwa w Warszawie) — залізничний музей, що знаходиться у місті Варшава, Польща. Зареєстрований у Державному реєстрі музеїв. Міститься у колишньому вокзалі залізничної станції Варшава-Головна-Пасажирська поблизу від станції Варшава-Охота. Музей демонструє постійні (історичні) і тимчасові виставки, збори моделей залізничного транспорту у виставковому залі і окремі експонати автентичного залізничного транспорту на залізничних коліях. У місті Сохачів діє філія варшавського Залізничного музею під назвою Музей вузькоколійної залізниці.
| Залізничний музей у Варшаві пол. Muzeum Kolejnictwa w Warszawie | |
|---|---|
| | |
| 52°13′34″ пн. ш. 20°59′14″ сх. д. / 52.22625000002777540° пн. ш. 20.98726000002777781° сх. д.Координати: 52°13′34″ пн. ш. 20°59′14″ сх. д. / 52.22625000002777540° пн. ш. 20.98726000002777781° сх. д. | |
| Тип | музей |
| Країна | Республіка Польща |
| Розташування | Польща, Варшава |
| Адреса | ul. Towarowa, 1, 00-811 Warszawa |
| Засновано | 1928 р., 1972 р. |
| Закрито | 2016 |
| Директор | Cezary Karpiński |
| Сайт | muzeumkolejnictwa.waw.pl/PL/Home/Default.aspx |
| Залізничний музей у Варшаві (Польща) | |
Залізничний музей у Варшаві у Вікісховищі |
Історія ред.
Перші ініціативи щодо створення музею залізничного транспорту серед працівників залізничного транспорту виникли невдовзі після здобуття незалежності Польщі в 1918 році. Значну роль в організації Залізничного музею мав Східний ярмарок, що відбувся у Львові в 1927 році. На цьому ярмарку був окремий Павільйон комунікації, що став основою майбутнього музею.
18 лютого 1928 міністр повідомлень Павло Ромоцький урочисто відкрив Залізничний музей у тимчасових приміщеннях, розташованих у західному крилі станції Головний вокзал-Віденський. 21 травня 1928 р. міністр повідомлень Альфонс Куен затвердив Статут Залізничного музею. У 1931 році Залізничний музей був переміщений в будівлю на вулиці Нови-З'язд, 1, де йому було надано 20 приміщень загальною площею 900 м2. На цих площах демонструвалися різні документи, пов'язані з історією польської залізниці. 15 грудня 1938 р. Залізничний музей був перетворений в Музей комунікацій. З цього року в ньому крім залізничного транспорту демонструвалися експонати, пов'язані з історією автомобільного та водного транспорту.
У 1939 році збори Музею комунікацій становили понад 4 тисяч одиниць зберігання, у тому числі близько 400 моделей, 250 таблиць, 550 фотографій і 8000 книг. Колекція музею включала в себе кілька списаних вагонів і локомотивів, які зберігалися в приміщенні вокзалу «Головний вокзал-Віденський». Міська влада планувала надати Музею комунікацій для будівництва окремої будівлі земельну ділянку, на території якого сьогодні розташовується сучасний Національний стадіон.
Під час Другої світової війни музей припинив своє існування і його колекція була розграбована або знищена. Після Другої світової війни робилися окремі спроби зібрати матеріали заново. Невелике зібрання експонатів зберігалося в місті Радом. На рубежі 1956 і 1957 року музей припинив своє існування.
У 1972 році міністр повідомлень видав указ, яким зобов'язав організувати Залізничний музей в приміщеннях станції Варшава Головна Пасажирська. З цього часу музей став збирати матеріали, пов'язані з історією та діяльністю польської залізниці. 1 січня 1995 р. музей став самостійним з прямим підпорядкуванням Міністерству транспорту. 1 січня 1999 р. Залізничний музей перейшов у власність Мазовецького воєводства.
В даний час музей має два приміщення загальною площею близько 800 м2, де демонструються різні матеріали, пов'язані з історією польської залізниці, починаючи з 1845 року. На постійних виставках виставлено фотографії, текстові матеріали, залізничні покажчики довоєнного часу, залізничні світильники та годинники, залізничні будки та інші матеріали. Крім цього виставлені численні моделі залізничного транспорту і на відкритому повітрі — автентичні вагони і локомотиви. Музей організовує тимчасові виставки, пов'язані з особливими подіями в історії польської залізниці.
Експонати музею на відкритому повітрі ред.
| Модель | Номер осі | Виробник | Рік випуску | Фотографії |
|---|---|---|---|---|
| EP02 | Bo'Bo' | Pafawag Польща | 1953–1957 | |
| ET21 | Co'Co' | Pafawag Польща | 1957–1971 | |
| EU20 | Co'Co' | LEW Німеччина | 1955–1957 | |
| ТГМЗ | B'B' | СРСР | 1963–1966 | |
| SM25 | C | Польща | 1961–1963 | |
| SM41 | Bo'Bo' | Ganz-MÁVAG Угорщина | 1961–1969 | |
| ST44 | Co'Co' | ЛТЗ СРСР | 1965–1988 | |
| SD80 | (1A)'(A1)' | OM Італія | 1949 | |
| Oi1 | 1'C | Німеччина | 1902–1916 | |
| Паровоз Tk | 1A1 | Friedrich Krupp AG Німеччина | 1931–1933 | |
| OKi1 | - | - | - | |
| OKl27 | 1'C'1 | H. Cegielski — Poznań Польща | 1928–1933 | |
| OKo1 | 2'C2' | Vulcan-Werke Hamburg und Stettin AG Німеччина | 1916–1924 | |
| Ol49 | 1'C1' | Польща | 1951–1954 | |
| Os24 | 2'D' | Польща | 1925–1927 | |
| Pm2 | 2'C1' | Німеччина | 1930–1937 | |
| Pm3 | 2'C1' | Німеччина | 1931–1941 | |
| Pt47 | 1'D1' | H. Cegielski — Poznań Польща | 1947–1951 | | |
| Pu29 | 2'D1' | H. Cegielski — Poznań Польща | 1931 | |
| TKb | B | Німеччина | 1880 | |
| 1U | B | Hanomag — Hannoversche Maschinenbau AG Німеччина | 1912–1930 | |
| TKc100 | 1B | Henschel & Sohn, Kassel Німеччина | 1893 | |
| TKh | C | Orenstein & Koppel AG, Berlin-Drewitz Німеччина | 1920 | |
| TKi3 | 1'C | Henschel Німеччина | 1901–1914 | |
| TKl100 (TKi100) | 1'C1' | Borsig Lokomotiv-Werke GmbH, Berlin Німеччина | 1934 | |
| TKp | D | La Meuse, Belgia Бельгія | 1942 | |
| TKt48 | 1'D1' | H. Cegielski — Poznań Польща | 1950–1957 | |
| TKz | 1'E1' | Borsig Lokomotiv-Werke GmbH, Berlin Німеччина | 1938 | |
| Tr6 | 1'D | Німеччина | 1919–1927 | |
| Tr203 | 1'D | Alco, Baldwin, Lima США | 1942–1945 | |
| Паровоз ТE | 1'E | Німеччина | 1942–1945 | |
| Ty3/Ty43 | 1'E | Німеччина | 1943–1945 | |
| Ty51 | 1'E | H. Cegielski — Poznań Польща | 1953–1958 | |
| Panzertriebwagen 16 | 4'D'4' | |||
| T49 | B (Bn2t) | Польща | 1946–1948 |
Ресурси Інтернету ред.
- (пол.)
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залізничний музей у Варшаві