Закя́т, зака́т (араб. زكاة) — податок на майно і доходи мусульман, що є обов'язковим за шаріатом.
Теоретично податок має бути розподілений між бідними членами мусульманської общини. У багатьох країнах ісламу практично перетворився на звичайний державний податок. У трактуванні богословів виплата закяту очищує користування майном і отримані доходи.
Стягується закят один раз на рік у визначені строки за місячним мусульманським календарем для кожного виду майна (з продуктів землеробства — після збору урожаю, з худоби, товарів і таке інше наприкінці року) з голови сім'ї.
Розміри сплати і точний перелік видів майна, з яких податок має стягуватись, є предметом спорів мусульманських правників.
Сучасні ісламські ідеологи розглядають закят як важливий засіб забезпечення соціальної справедливості шляхом перерозподілу доходів.
У день закінчення посту в місяць рамадан із дорослих мусульман стягується податок-милостиня закят аль-фітр, що призначений для роздачі біднякам під час свята ід аль-фітр.
Також деяка частина мусульман вносить закят у вигляді добровільних пожертвувань в каси мечетей.
Джерела та література Редагувати
- Закят // Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
- О. Г. Большаков. ЗАКАТ (закят) // Ислам : энциклопедический словарь. — М. : Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — С. 74. — 315 с. : ил. — ISBN 5-02-016941-2. (рос.)
- Ислам. Словарь атеиста. — Москва: Видавництво політичної літератури, 1988. — Стор. 77—78.(рос.)
Посилання Редагувати
- Зак`ят [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Закят (закāт) // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 565.
- Закят // (рос.)
- // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 1 : А — Л. — 472 с. — ISBN 978-617-7094-09-7.