Загребська жупанія (хорв. Zagrebačka županija, угор. Zágráb vármegye; лат. Comitatus Zagrabiensis) — назва історичної жупанії з центром у Загребі в хорватсько-угорському королівстві, Королівстві Хорватія та Королівстві Хорватія і Славонія.
| Загребська жупанія | ||
|---|---|---|
| Zagrebačka županija | ||
| ||
| Жупанія: Округ | ||
| Адм. центр | Загреб | |
| Країна | Хорватія | |
| Котарів | 15 | |
| Населення | ||
| - повне | 594 052 (1910) | |
| Етнікон | хорвати | |
| Площа | ||
| - повна | 7210 км² | |
| Часовий пояс | UTC+1 | |
| Дата заснування | 1201 | |
| Дата ліквідації | 1924 | |
| - раніше відомий як | Загребська жупа | |
| ||
Історія ред.
Загребська жупанія, як і інші жупанії, розвинулася з ранньосередньовічної жупи, яка за правління Арпадовичів (1102—1011) переросла у королівську жупанію. Після Золотої булли Андраша II (1222) королівські жупанії перетворилися на автономні органи шляхетського самоврядування. У той проміжок часу Загребська жупанія простягалася між річками Крапина та Лоня, або до річки Купа. Протягом ХІІІ сторіччя процес структурування управління жупаній завершився, а потім територія Загребської жупанії побільшала за рахунок сусідніх менших жупаній (в XIV ст. в неї влилася Горська жупанія). Жупанія простиралася від Загір'я до Крижевців, Сісака, Карловаця та через Горський Котар аж до моря. У добу османської навали Загребська жупанія мала спільну управу з Крижевецькою. Як самостійна одиниця поновилася 1756 року у зв'язку з кінцем воєн з Османською імперією, а 17 липня 1759 року було офіційно затверджено цю назву (Comitatus Zagrabiensis): того дня імператриця і королева Марія Терезія подарували їй герб і печатку. Наприкінці XVIII століття територія Загребської жупанії розширилася на північну частину Северинської жупанії, яка існувала з 1777 по 1786 рік із центром у Карловаці. В часи реформ Йосифа II Загребську жупанію разом із рештою жупаній майбутнього хорватсько-славонського королівства (за винятком Вировитицької та Сремської) було включено до Загребського округу (хорв. Zagrebačko okružje), який існував у 1785—1790 рр.
1845 року жупанію відновлено, а після хорватсько-угорської угоди вона опинилася у складі новоствореного хорватсько-славонського королівства. У той час вона межувала з австрійськими Штирією і Крайною, австрійсько-угорською Боснією і Герцеговиною та хорватсько-славонськими Вараждинською, Б'єловарсько-Крижевецькою, Пожезькою і Модруш-Рієцькою жупаніями. Так тривало до 1918, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною. Опинившись у Королівстві СХС, вона разом із Вараждинською жупанією (без Меджимур'я) у 1922 році увійшла до складу новоствореної Загребської області.
Адміністративний поділ ред.
Жупанія у першій половині ХІХ ст. поділялася на шість котарів (районів): Загребський, Светоіванський, Посавський, Покупський, Прекупський та Горський. На початку ХХ ст. жупанію було поділено на такі котари:
| Котари | |
|---|---|
| Котар | Центр |
| Велика Гориця | Велика Гориця |
| Дуго Село | Дуго Село |
| Двор | Двор |
| Глина | Глина |
| Загреб | Загреб |
| Карловаць | Карловаць |
| Костайниця | Костайниця |
| Петриня | Петриня |
| Писаровина | Писаровина |
| Самобор | Самобор |
| Стубиця | Доня Стубиця |
| Светий Іван-Зелина | Светий Іван-Зелина |
| Сісак | Сісак |
| Топусько | Топусько |
| Яська | Ястребарсько |
| Центр жупанії | |
| Загреб | |
| Муніципальні міста | |
| Карловаць | |
| Петриня | |
| Сісак |
Населення ред.
1910 року жупанія налічувала 594 052 жителі, які поділялися на такі мовні спільноти:
- хорватська: 445.870 (75,1%)
- сербська: 122.558 (20,6%)
- німецька: 6.016 (1,0%)
- угорська: 6.068 (1,0%)
- словацька: 235 (0,0%)
- румунська: 30 (0,0%)
- руська: 61 (0,0%)
- Інші чи невідомі: 13.214 (2,2%)
Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:
- римокатолики: 456.423 (76,8%)
- православні серби: 122 861 (20,7%)
- грекокатолики: 7.458 (1,3%)
- юдеї: 5680 (1,0%)
- лютерани: 785 (0,1%)
- кальвіністи: 742 (0,1%)
- унітаріани: 4 (0,0%)
- інше чи невідомі: 99 (0,0%)
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2015. Процитовано 15 квітня 2020.
- Medjimurje.hr - Kamo je, onda, zapravo pripadalo Međimurje? [ 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 6 грудня 2012.
- . Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 грудня 2012.
Посилання ред.
- ARHINET - Zagrebačka županija [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.] (хор.)