www.wikidata.uk-ua.nina.az

Завойко Василь Степанович Василь Степанович Завойко 15 27 липня 1810 18100727 Прохорівка Полтавська губернія 16 28 лютог

Завойко Василь Степанович

Василь Степанович Завойко (*15 (27) липня 1810(18100727), Прохорівка, Полтавська губернія — †16 (28) лютого 1898, Велика Мечетня, Подільська губернія) — адмірал Російського Імператорського флоту, перший військовий губернатор Камчатки, керівник оборони Петропавловська 1854 року.

Василь Степанович Завойко
Василь Степанович Завойко
Завойко Василь Степанович
Народження 15 (27) липня 1812(1812-07-27)
Прохорівка, Золотоніський повіт, Полтавська губернія, нині Канівський район, Черкаська область
Смерть 16 (28) лютого 1898(1898-02-28) (85 років)
Подільська губернія
Країна Російська імперія
Рід військ Флот
Роки служби 1820–1890
Звання адмірал, губернатор Камчатки
Війни / битви Наваринська битва (1827),
Оборона Петропавловська (1854)
Діти Q110254727?
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Орден Святого Олександра Невського
Орден Білого Орла (Російська Імперія)
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
 Завойко Василь Степанович у Вікісховищі

Походження Редагувати

Українського походження, родом із дворян. Народився 15 (27) липня 1810 року) у селі Прохорівка, Золотоніського повіту, Полтавської губернії, нині Канівський район, Черкаська область (Україна) в родині відставного морського штаб-лікаря Степана Осиповича Завойка.

Біографія Редагувати

Навчався у Макарівській монастирській вчительській семінарії, потім, з 1819 року, в Миколаївському штурманському училищі. 30 червня (12 липня) 1820 року склав іспити і став гардемарином Чорноморського флоту. У 1821 році гардемарин Завойко йде у своє перше плавання на бригу «Мінгрелія» під командуванням капітан-лейтенанта Михайла Станюковича.

1827 — отримав чин мічмана.

1827 — брав участь у Наваринській битві на кораблі «Олександр Невський» біля південно-західного узбережжя півострова Пелопоннес у Греції), за що був нагороджений орденом Святої Анни 3-го ступеня з бантом.

Брав участь у навколосвітніх плаваннях:

— на транспорті «Америка» (1834–1836) (за цей похід був удостоєний ордена Ордена Святого Володимира 4-го ступеня);

— на корветі «Николай» (1837–1839).

Під час цих походів відвідав Камчатку й Аляску.

Автор книжки «Враження моряка під час двох подорожей навколо світу».

З 1840 — служив в Російсько-Американській компанії начальником Охотської факторії.

В 1846 — В. С. Завойко сповістив Петербург про повну готовність нового, побудованого ним порту Аян. За це був нагороджений орденом Святої Анни 2-го ступеня, а 23 жовтня (4 листопада) цього ж року йому присвоєно нове звання капітан 2 рангу і призначено начальником новозбудованого військового і торгового порту.

3 (15) квітня 1849 року В. Завойко був підвищений до звання капітана 1 рангу.

З 1849 — перший Камчатський військовий губернатор і командир Петропавловського порту.

Впорядкував внутрішню гавань і порт, налагодив діяльність тваринницької ферми, водяного млина, кузні, ткацької майстерні, цегельні, лікарень. У районі Верхньо-Камчатська організував видобуток залізної руди. На Паратунських гарячих джерелах був організований лікувальний пункт, що діє донині. На півострів завезли й роздали місцевим мешканцям 300 корів. Кожна міщанська родина була зобов'язана саджати щороку не менше 10 пудів картоплі.

Березень 1854 р. — отримав від короля Гаваїв Камегамеа III попередження про прибуття на Тихий океан англо-французької ескадри, призначеної для знищення російських опорних пунктів. Протягом двох місяців готував порт до оборони.

Під час Петропавловської оборони 1854 року керований ним гарнізон (920 осіб, 33 гармати) відбив напад англо-французької ескадри (понад 2600 осіб, 216 гармат). За це отримав ранг контр-адмірала та ордени Святого Георгія 3-го ступеня і Святого Станіслава 1-го ступеня.

1855 — організував евакуацію жителів і гарнізону з Петропавловська в гирло Амура. 27 травня (8 червня) 1855 року Василь Степанович був призначений начальником морських сил, які знаходилися у гирлі річки Амур. 15 (27) вересня цього ж року він був призначений там же начальником морських і сухопутних сил, а 30 листопада (12 грудня) за особливі заслуги при службі в сибірському краї був нагороджений орденом Святого Володимира 2-го ступеня, і оренду за чином. Перебуваючи на цій посаді, він організував будівництво порту і міста (нині Ніколаєвськ-на-Амурі), що були побудовані на місці Миколаївського посту 14 листопада 1856 в рекордні терміни — за два з половиною місяці.

З 1856 служив в Генерал-Аудиторіаті (вищому військово-морському суді).

Після звільнення з флоту отримав 5 тисяч десятин землі у Великій Мечетні (зараз Кривоозерський район, Миколаївська область). Побудував у селі школу й лікарню. В його будинку зараз — дитячий садок.

Помер Василь Степанович Завойко 16 (28) лютого 1898 року і похований у селі Велика Мечетня, Балтського повіту, Подільської губернії (нині Кривоозерський район, Миколаївської області), де знаходилася його садиба.

Могилу адмірала знайшли 1985 року, 1989 року відбулося перепоховання праху.

Пам'ять Редагувати

  • у 1908 в центрі Владивостока постав монумент на його честь (скульптура заввишки 4 метра була відлита в Петербурзі). В 1930 пам'ятник демонтували, а в 1945 на тому самому постаменті поставили монумент більшовику Сергію Лазо.
  • Біля колишньої садиби Завойка встановили пам'ятник з написом: «Адміралу російського флоту В. С. Завойку, сину Дніпра — герою Камчатки й Амура від кривоозерців і камчатців».
  • В центрі села Прохорівка, Канівського району, Черкаської області, України, встановлено гранітний пам'ятний знак з інформацією про адмірала.
  • На Камчатці 2010 рік було оголошено «Роком адмірала Завойка».

Родина Редагувати

  • батько — Степан Завойко — морський штаб-лікар, нащадок старовинного козацького роду. Рід бере початок від Василя Завойка (2-га пол. 17 ст.), військового товариша Переяславського полку (1688–89). Один з його синів — Павло Васильович (р.н. невід. — бл. 1770) — іркліївський сотник (1754–63). Інші представники роду посідали невисокі уряди (посади) та були священиками в Золотоніському повіті Полтавської губернії.
  • Згідно з формулярним списком 1837 року, у Василя були два брати: Юхим (31 рік, лейтенант Чорноморського флоту) та Іван (17 років, вихованець Морського кадетського корпусу), і дві сестри: Анна (20 років) і Катерина (10 років).
  • Дружина — баронеса Юлія Георгіївна Врангель, племінниця відомого мореплавця, адмірала Ф. П. Врангеля. і двоюрідна тітка командувача білою армією, під час громадянської війни, П. М. Врангеля.
  • Мав 9 дітей (всі жили з батьками на Камчатці).

Нагороди Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Метрична книга Іллінської церкви с.Прохорівка Золотоніського повіту
  2. Батько письменника Костянтина Михайловича Станюковича

Джерела та література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vasil Stepanovich Zavojko 15 27 lipnya 1810 18100727 Prohorivka Poltavska guberniya 16 28 lyutogo 1898 Velika Mechetnya Podilska guberniya admiral Rosijskogo Imperatorskogo flotu pershij vijskovij gubernator Kamchatki kerivnik oboroni Petropavlovska 1854 roku Vasil Stepanovich ZavojkoVasil Stepanovich ZavojkoZavojko Vasil StepanovichNarodzhennya 15 27 lipnya 1812 1812 07 27 Prohorivka Zolotoniskij povit Poltavska guberniya nini Kanivskij rajon Cherkaska oblastSmert 16 28 lyutogo 1898 1898 02 28 85 rokiv Podilska guberniyaKrayina Rosijska imperiyaRid vijsk FlotRoki sluzhbi 1820 1890Zvannya admiral gubernator KamchatkiVijni bitvi Navarinska bitva 1827 Oborona Petropavlovska 1854 Diti Q110254727 Nagorodi Orden Svyatogo Georgiya Orden Svyatogo GeorgiyaOrden Svyatogo Oleksandra Nevskogo Orden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Volodimira 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenya Orden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 3 stupenya Zavojko Vasil Stepanovich u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Biografiya 3 Pam yat 4 Rodina 5 Nagorodi 6 Posilannya 7 Primitki 8 Dzherela ta literaturaPohodzhennya RedaguvatiUkrayinskogo pohodzhennya rodom iz dvoryan Narodivsya 15 27 lipnya 1810 roku 1 u seli Prohorivka Zolotoniskogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini Kanivskij rajon Cherkaska oblast Ukrayina v rodini vidstavnogo morskogo shtab likarya Stepana Osipovicha Zavojka Biografiya RedaguvatiNavchavsya u Makarivskij monastirskij vchitelskij seminariyi potim z 1819 roku v Mikolayivskomu shturmanskomu uchilishi 30 chervnya 12 lipnya 1820 roku sklav ispiti i stav gardemarinom Chornomorskogo flotu U 1821 roci gardemarin Zavojko jde u svoye pershe plavannya na brigu Mingreliya pid komanduvannyam kapitan lejtenanta Mihajla Stanyukovicha 2 1827 otrimav chin michmana 1827 brav uchast u Navarinskij bitvi na korabli Oleksandr Nevskij bilya pivdenno zahidnogo uzberezhzhya pivostrova Peloponnes u Greciyi za sho buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 3 go stupenya z bantom Brav uchast u navkolosvitnih plavannyah na transporti Amerika 1834 1836 za cej pohid buv udostoyenij ordena Ordena Svyatogo Volodimira 4 go stupenya na korveti Nikolaj 1837 1839 Pid chas cih pohodiv vidvidav Kamchatku j Alyasku Avtor knizhki Vrazhennya moryaka pid chas dvoh podorozhej navkolo svitu Z 1840 sluzhiv v Rosijsko Amerikanskij kompaniyi nachalnikom Ohotskoyi faktoriyi V 1846 V S Zavojko spovistiv Peterburg pro povnu gotovnist novogo pobudovanogo nim portu Ayan Za ce buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni 2 go stupenya a 23 zhovtnya 4 listopada cogo zh roku jomu prisvoyeno nove zvannya kapitan 2 rangu i priznacheno nachalnikom novozbudovanogo vijskovogo i torgovogo portu 3 15 kvitnya 1849 roku V Zavojko buv pidvishenij do zvannya kapitana 1 rangu Z 1849 pershij Kamchatskij vijskovij gubernator i komandir Petropavlovskogo portu Vporyadkuvav vnutrishnyu gavan i port nalagodiv diyalnist tvarinnickoyi fermi vodyanogo mlina kuzni tkackoyi majsterni cegelni likaren U rajoni Verhno Kamchatska organizuvav vidobutok zaliznoyi rudi Na Paratunskih garyachih dzherelah buv organizovanij likuvalnij punkt sho diye donini Na pivostriv zavezli j rozdali miscevim meshkancyam 300 koriv Kozhna mishanska rodina bula zobov yazana sadzhati shoroku ne menshe 10 pudiv kartopli Berezen 1854 r otrimav vid korolya Gavayiv Kamegamea III poperedzhennya pro pributtya na Tihij okean anglo francuzkoyi eskadri priznachenoyi dlya znishennya rosijskih opornih punktiv Protyagom dvoh misyaciv gotuvav port do oboroni Pid chas Petropavlovskoyi oboroni 1854 roku kerovanij nim garnizon 920 osib 33 garmati vidbiv napad anglo francuzkoyi eskadri ponad 2600 osib 216 garmat Za ce otrimav rang kontr admirala ta ordeni Svyatogo Georgiya 3 go stupenya i Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1855 organizuvav evakuaciyu zhiteliv i garnizonu z Petropavlovska v girlo Amura 27 travnya 8 chervnya 1855 roku Vasil Stepanovich buv priznachenij nachalnikom morskih sil yaki znahodilisya u girli richki Amur 15 27 veresnya cogo zh roku vin buv priznachenij tam zhe nachalnikom morskih i suhoputnih sil a 30 listopada 12 grudnya za osoblivi zaslugi pri sluzhbi v sibirskomu krayi buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira 2 go stupenya i orendu za chinom Perebuvayuchi na cij posadi vin organizuvav budivnictvo portu i mista nini Nikolayevsk na Amuri sho buli pobudovani na misci Mikolayivskogo postu 14 listopada 1856 v rekordni termini za dva z polovinoyu misyaci Z 1856 sluzhiv v General Auditoriati vishomu vijskovo morskomu sudi Pislya zvilnennya z flotu otrimav 5 tisyach desyatin zemli u Velikij Mechetni zaraz Krivoozerskij rajon Mikolayivska oblast Pobuduvav u seli shkolu j likarnyu V jogo budinku zaraz dityachij sadok Pomer Vasil Stepanovich Zavojko 16 28 lyutogo 1898 roku i pohovanij u seli Velika Mechetnya Baltskogo povitu Podilskoyi guberniyi nini Krivoozerskij rajon Mikolayivskoyi oblasti de znahodilasya jogo sadiba Mogilu admirala znajshli 1985 roku 1989 roku vidbulosya perepohovannya prahu Pam yat Redaguvatiu 1908 v centri Vladivostoka postav monument na jogo chest skulptura zavvishki 4 metra bula vidlita v Peterburzi V 1930 pam yatnik demontuvali a v 1945 na tomu samomu postamenti postavili monument bilshoviku Sergiyu Lazo Bilya kolishnoyi sadibi Zavojka vstanovili pam yatnik z napisom Admiralu rosijskogo flotu V S Zavojku sinu Dnipra geroyu Kamchatki j Amura vid krivoozerciv i kamchatciv V centri sela Prohorivka Kanivskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Ukrayini vstanovleno granitnij pam yatnij znak z informaciyeyu pro admirala Na Kamchatci 2010 rik bulo ogolosheno Rokom admirala Zavojka Rodina Redaguvatibatko Stepan Zavojko morskij shtab likar nashadok starovinnogo kozackogo rodu Rid bere pochatok vid Vasilya Zavojka 2 ga pol 17 st vijskovogo tovarisha Pereyaslavskogo polku 1688 89 Odin z jogo siniv Pavlo Vasilovich r n nevid bl 1770 irkliyivskij sotnik 1754 63 Inshi predstavniki rodu posidali nevisoki uryadi posadi ta buli svyashenikami v Zolotoniskomu poviti Poltavskoyi guberniyi Zgidno z formulyarnim spiskom 1837 roku u Vasilya buli dva brati Yuhim 31 rik lejtenant Chornomorskogo flotu ta Ivan 17 rokiv vihovanec Morskogo kadetskogo korpusu i dvi sestri Anna 20 rokiv i Katerina 10 rokiv Druzhina baronesa Yuliya Georgiyivna Vrangel pleminnicya vidomogo moreplavcya admirala F P Vrangelya i dvoyuridna titka komanduvacha biloyu armiyeyu pid chas gromadyanskoyi vijni P M Vrangelya Mav 9 ditej vsi zhili z batkami na Kamchatci Nagorodi RedaguvatiOrden Svyatoyi Anni III stupenya z bantom 1827 za vidminnu sluzhbu Medal sribna Za Turecku vijnu 1828 1829 Orden Svyatogo Volodimira IV stupenya 1836 Orden Svyatoyi Anni II stupenya 1846 Orden Svyatoyi Anni II stupenya z imperatorskoyu koronoyu 1849 Orden Svyatogo Georgiya 4 go klasu 26 listopada 1850 Orden Svyatogo Stanislava I stupenya 27 listopada 1854 Orden Svyatogo Georgiya 3 go klasu 1 grudnya 1854 za vijskovi podvigi Orden Svyatogo Volodimira II stupenya 12 grudnya 1855 Orden Svyatoyi Anni I stupenya z mechami 1 travnya 1864 Orden Bilogo Orla 1884 Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1890 Medal svitlo bronzova V pam yat pro vijnu 1853 1856 rokiv na Georgiyivskij strichci Vidznaka Za sumlinnu sluzhbu HHH rokiv Posilannya RedaguvatiUkrayinci u sviti Vasil Zavojko Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Admiral Vasil Stepanovich Zavojko 200 richnij yuvilejPrimitki Redaguvati Metrichna kniga Illinskoyi cerkvi s Prohorivka Zolotoniskogo povitu Batko pismennika Kostyantina Mihajlovicha StanyukovichaDzherela ta literatura RedaguvatiP V Golobuckij Zavojko Zavojka Vasil Stepanovich Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 188 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Biografiya admirala V S Zavojko na sajte Nikolaev literaturnyj 1 Arhivovano 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine I Galutva Admiralu Kamchatki i sinu Dnipra Golos Ukrayini 134 22 07 2010 Posilannya nedostupne posilannya z lipnya 2019 F A Brokgauz i I A Yefron Enciklopedichnij slovnik T 12 SPb 1894 ros Radyanska istorichna enciklopediya T 5 M 1964 S 584 585 Posilannya Arhivovano 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine ros Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 3 K 2005 S 188 189 Posilannya Arhivovano 2 kvitnya 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zavojko Vasil Stepanovich amp oldid 39202634