Жуль Камбон

Жуль-Мартін Камбон (5 квітня 1845(18450405), Париж — 19 вересня 1935, Веве , Швейцарія) — французький політичний діяч, дипломат, посол у Варшаві (1897), Мадриді (1902), Берліні. З 1915 року — генеральний секретар МЗС Франції, з 1918 р. — член Французької академії наук; автор книги «Дипломат».

Жуль Камбон
фр. Jules Cambon
Народився	5 квітня 1845(1845-04-05)^[…] Париж, Франція
Помер	19 вересня 1935(1935-09-19)^[…] (90 років) Веве, Швейцарія
Країна	Франція
Діяльність	дипломат, банкір, адвокат, посадова особа
Галузь	дипломатія
Alma mater	ліцей Людовика Великого
Знання мов	французька
Членство	Французька академія
Посада	Посол Франції в США^d, Governor of Algeria^d, Посол Франції в Іспанії^d, ambassador of France to Germany^d, Permanent secretary of the French Foreign Affairs Ministry^d, президент^[d], seat 40 of the Académie française^d, Prefect of Nord^d, Prefect of Constantine^d і префект департаменту Рона^d
Родичі	Geneviève Tabouis^d і Robert Tabouis^d
Брати, сестри	Поль Камбон
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Кар'єра

Жуль Камбон підписує Паризький договір 1898 р.

Жуль Камбон розпочав кар'єру як юрист у 1866 році. Служив на Франко-Прусській війні (1870—1871), після якої одразу ж вступив на державну службу. Він був префектом департаментів Норд (1882) та Рона (1887—1891), а 1891 року його призначили генерал-губернатором Алжиру, де він був дрібним службовцем у 1874 році.

1897 року його призначено послом Франції у Вашингтоні, де він за дорученням імпанського уряду вів переговори про умови припинення іспано-американської війни. Він був активним учасником мирних переговорів між США та Іспанією і зробив значний внесок у підписання Паризького договору 1898 року. Його позиція у цих переговорах допомогла Франції та Іспанії закріпити міцні партнерські стосунки у політичній сфері.

Опісля Жуль-Мартін був направлений послом до Мадриду, а з 1907 року — до Берліна, де він пропрацював аж до початку Першої Світової війни у 1914 році.

1919 року Жуль Камбон був членом французької делегації на Паризькій мирній конференції. 1923 року головував на конференції послів у Парижі.

Джерела

• Жуль Камбон
• Geneviève Tabouis, Life of Jules Cambon (1938)

Література

• Р. А. Кривонос. Камбон Жюль Мартен // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X

1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
2. Deutsche Nationalbibliothek Record #117669229 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q36578
3. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
4. Czech National Authority Database
   d:Track:Q13550863
5. https://www.siv.archives-nationales.culture.gouv.fr/siv/UD/FRAN_IR_001514/Q706123
6. Національна бібліотека Франції — 1537.
   d:Track:Q193563