www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жужани жуаньжуани жуань жуани жоужани ніруни монг нирун кит спр 柔然 піньїнь róurán акад жоужань давньомонгольське плем я

Жужани

Жужани, жуаньжуани, жуань-жуани, жоужани, ніруни (монг. нирун, кит. спр. 柔然, піньїнь: róurán, акад. жоужань) — давньомонгольське плем'я, що заснувало Жужанський каганат (330—555).

Жужанський каганат
Азія в 500 році
Карта Жужанської держави

Етнонім Редагувати

Жуаньжуань — прізвисько, яке привласнив собі Челухуей, ставши вождем кочів'я. Спочатку звучало як жоужань, але потім було змінено північно-вейським імператором Ши-цзу (423-452) на жуаньжуань .

Жужани згадуються у китайських джерелах під різними назвами. У «Вей-шу» вони виступають під ім'ям жуаньжуань, у «Сун-шу» та «Лян-шу» — жуйжуй, у «Суй-шу» — жужу .

Етнонім жужань вчені реконструюють як нірун (від древнього читання ієрогліфів жоу-жань - ніу-ніан). Монгольський термін «нірун» перекладається як «хребет» , «криж» .

Також жужани були відомі як датань і тантань на ім'я кагана Юйцзюлюй Датаня. До імені Датан дослідники зводять назву племені татар[en].

Походження Редагувати

Жужани були одним з монголомовних племен групи дунху[en]. У складі дунху дослідниками були виділені такі основні племена: ухуань[en], сяньбі, цифу[ru], туфа[ru], шивей, кумосі[en], кидань, туюйхунь і жуаньжуань

Олександр Вовін[en] припускав, що жужанська мова могла бути джерелом запозичень у давньотюркській мові з невідомої мови, що має особливості, абсолютно нехарактерні для будь-яких алтайських мов (наприклад, показник жіночого роду -tu- ). Пізніше він приєднався до думки, що мова жужанів була монгольською; проте, П. К. Кросслі стверджує, що родинні зв'язки жужанської мови залишаються загадкою, і не виключено, що він міг бути ізолятом .

Історія Редагувати

Плем'я жужанів сформувалося наприкінці III століття. Їх родоначальником вважався Юйцзюлюй Мугулюй, який служив кінним воїном у військах династії Північна Вей. За невиконання наказу (запізнення) його засудили до смерті. Мугулюй біг і сховався в улоговинах серед великої пустелі, де зібрав ще 100 втікачів. Пізніше він пристав до кочів'я Шуньтулінь (за В. С. Таскіним, кочів'я Шуньтулінь вказано помилково замість кочів'я Хетулінь) і став його вождем

Після смерті Мугулюя вождем цього кочів'я став його син Цзюйлухуей . Автор «Вей-шу» відносить Цзюйлухуея, першого з жуаньжуаней, що очолив кочів'я і присвоїв прізвисько жоужань, до етнічної групи Дунху .

Згідно з В. С. Таскіном, справжнім творцем держави жуаньжуанів, що включало численні племена і народи, був Юйцзюлюй Шелунь (402-410) . У 402 році Шелун присвоїв собі титул каган, що мовою династії Вей (тобто сяньбійською мовою) означає імператор. Так у Великому степу з'явився новий титул, який змінив титул шаньюй .

Шелунь вперше встановив військові закони, за якими 1000 осіб становили загін (цзюнь) на чолі з начальником, а 100 осіб - прапор (чуан) на чолі з вождем. Шелунь, який організував війська за десятковою системою, одночасно ввів феодальну власність на пасовищні території .

Шелун глибоко вторгся у володіння гаоцзюйців і підпорядкував собі різні кочів'я. Він же у битві на берегах Орхону розбив багате і сильне володіння, створене залишками сюнну, і приєднав до себе його землі. Через діяльність Шелуня кордон держави жуаньжуаней на заході сягнув земель володіння Яньци (Карашар), cході — до володіння Чаосянь, північ від їх володіння охоплювали піщану пустелю і доходили до Ханьхая (верхів'я Амура), на півдні — до Великої пустелі Гобі.

Під владою жуаньжуанів опинилася не лише територія сучасної Монголії, а й Південна Маньчжурія та різні державні утворення у Таримській западині .

Нащадки Редагувати

З жужанами пов'язане походження древнього монгольського роду чонос. Вважається, що цей рід веде своє походження від кагана жужан Чоуну . Представники роду чонос (чино , бурте-чино ) є нащадками жужан, що переселилися на територію Ергуне-куна[en], прабатьківщину монголів . Рід чино (нохос[ru]) був основним у складі дарлекінів[ru]. Крону родоводу дерева, що утворився від роду чино, становлять нірунські[ru] роди та племена . Дарлекіни і ніруни були два відгалуження корінних монголів, відомих у літературі як хамаг-монголи[ru].

Частина жуаньжуанів переселилася на захід, до Європи, де під ім'ям аварів зайняла землі в Паннонії . Згідно В. С. Таскіна, авари були серед народів, на основі яких згодом формувалися угорці, і вони принесли з собою культуру центральноазійських кочівників і алтайські елементи в мові . Авари залишили значний слід на археологічній карті Східної Європи .

До нащадків аварів, на думку більшості угорських учених, належать сучасні секеї, одна з субетнічних груп угорців . Згідно Н. Ерделі, секеї - нащадки авар, що вторглися в долину Дунаю в VI ст.

На думку В. Попова, уламком древніх жужанів є сучасні жунжени, які мешкають у складі селенгінських бурят на території Бурятії. Жунжени — один із родів у складі другого атаганова[ru] роду. Нині вони проживають у Тапхарі, Ацаї, біля Хрести (по тракту від Загустаz до Селенгінська), в Баїн-Зурхе, Ахурі і Тамче .

Примітки Редагувати

  1. Таскин В. С. Материалы по истории древних кочевых народов группы дунху / Н. Ц. Мункуев. — Москва: Наука, 1984. — С. 398. — 487 с.
  2. ↑ Таскин В. С. Материалы по истории древних кочевых народов группы дунху / Н. Ц. Мункуев. — Москва: Наука, 1984. — С. 47. — 487 с.
  3. Гуманітарні дослідження молодих вчених Бурятії / Л. Є. Янгутов. - Улан-Уде: Бурятський ін-т суспільних наук, Сибірське відд-ня, Російська Академія Наук, 1996. - С. 147. - 199 с.
  4. Очір А. Монгольські етноніми: питання походження та етнічного складу монгольських народів / д.і.н. Е. П. Бакаєва, д.і.н. Орлова. - Еліста: КІГІ РАН, 2016. - С. 121. - 286 с. - ISBN 978-5-903833-93-1
  5. Сүхбаатар Г. Сяньбі нарин угсаа гарал, соїв, аж ахуй, нійгмійн байгуулал: нен ернеес м.е. IV зуун (монг.) . - Шинжлех Ухаани Академії Хевелл, 1971. - С. 64. - 216 с.
  6. Ушницький В. В. Історична доля татар Центральної Азії // Золотоординська Цивілізація. - 2017. - Вип. 10 . - С. 92-95 . - ISSN 2308-1856
  7. ↑ Таскін В. С. Матеріали з історії древніх кочових народів групи дунху / Н. Ц. Мункуєв. - Москва: Наука, 1984. - С. 4. - 487 с.
  8. Alexander Vovin. Once Again on the Ruan-ruan Language (англ.). — 2010.
  9. Alexander Vovin. A Sketch of the Earliest Mongolic Language: the Brāhmī Bugut and Khüis Tolgoi Inscriptions (англ.) // International Journal of Eurasian Linguistics. — 2019. — No. 1. — P. 162–197. — ISSN 2589-8825.
  10. Pamela Kyle Crossley. Hammer and Anvil: Nomad Rulers at the Forge of the Modern World. — 2019. — С. 49.
  11. ↑ Таскін В. С. Матеріали з історії древніх кочових народів групи дунху / Н. Ц. Мункуєв. - Москва: Наука, 1984. - С. 27. - 487 с.
  12. ↑ Таскін В. С. Матеріали з історії древніх кочових народів групи Дунху / Н. Ц. Мункуєв. - Москва: Наука, 1984. - С. 48. - 487 с.
  13. Таскін В. С. Матеріали з історії древніх кочових народів групи Дунху / Н. Ц. Мункуєв. - Москва: Наука, 1984. - С. 37. - 487 с.
  14. Кляшторний С. Р. Степові імперії стародавньої Євразії . - Філологічний факультет Санкт-Петербурзького держ. університету, 2005. - С. 50. - 345 с. - ISBN 978-5-8465-0246-8 .
  15. Таскін В. С. Матеріали з історії древніх кочових народів групи Дунху / Н. Ц. Мункуєв. - Москва: Наука, 1984. - С. 37. - 487 с.
  16. ↑ Вікторова Л. Л. Монголи. Походження народу та витоки культури / Д. І. Тихонов. - Москва: Наука, 1980. - С. 131. - 225 с.
  17. Хандсурен Ц. До питання про походження жужанів та їх столиці Мумо-чен. - Улан-Батор, 1973. - С. 204.
  18. ↑ Зориктуєв Б. Р. Утворення монгольського роду борджигін // Нові дослідження Туви. - 2014. - Вип. 4 (24) . - С. 80-87 . Архівовано 2 серпня 2019 року.
  19. ↑ Ушницький В. В. Участь монгольського компонента у формуванні етнокультурного ландшафту Якутії // Північно-Східний гуманітарний вісник. - 2019. - № 3 (28) . - С. 46-54 . - ISSN 2218-1644 .
  20. Суспільні науки в МНР . - Наука, 1977. - С. 47. - 227 с. Архівовано 24 жовтня 2021 року.
  21. ↑ Комісарів С. А., Шульга Д. П. Аварські старожитності як можлива основа для виділення археологічних пам'яток жужан // Вісник Новосибірського державного університету. Серія: Історія. Філологія. - 2009. - Т. 8 , вип. 5 . - С. 186-188 . - ISSN 1818-7919 .
  22. Алікберов А. К. Епоха класичного ісламу на Кавказі: Абу Бакр ад-Дарбанді та його суфійська енциклопедія «Райхан ал-хака'ік» (XI-XII) ст.) . - Москва: "Східна література" РАН, 2003. - С. 170. - 847 с. - ISBN 978-5-02-018190-8 .
  23. Проблеми археології та давньої осторії угрів / А. П. Смирнов. - Москва: Наука, 1972. - С. 142-143. - 312 с.
  24. Проблеми лексики та граматики мов народів Карачаєво-Черкесії . - 1986. - С. 45.
  25. Матеріали з історії та філології Центральної Азії . - Улан-Уде: Бурятське книжкове вид-во, 1965. - С. 106, 117. Архівовано 14 листопада 2020 року.
  26. Бурятський комплексний науково-дослідний інститут. Праці. Том 16 . - Улан-Уде: Бурятське книжкове вид-во, 1965. - С. 106, 117.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhuzhani zhuanzhuani zhuan zhuani zhouzhani niruni mong nirun kit spr 柔然 pinyin rouran akad zhouzhan davnomongolske plem ya sho zasnuvalo Zhuzhanskij kaganat 330 555 Zhuzhanskij kaganatAziya v 500 rociKarta Zhuzhanskoyi derzhavi Zmist 1 Etnonim 2 Pohodzhennya 3 Istoriya 4 Nashadki 5 PrimitkiEtnonim RedaguvatiZhuanzhuan prizvisko yake privlasniv sobi Cheluhuej stavshi vozhdem kochiv ya Spochatku zvuchalo yak zhouzhan ale potim bulo zmineno pivnichno vejskim imperatorom Shi czu 423 452 na zhuanzhuan 1 Zhuzhani zgaduyutsya u kitajskih dzherelah pid riznimi nazvami U Vej shu voni vistupayut pid im yam zhuanzhuan u Sun shu ta Lyan shu zhujzhuj u Suj shu zhuzhu 2 Etnonim zhuzhan vcheni rekonstruyuyut yak nirun vid drevnogo chitannya iyeroglifiv zhou zhan niu nian Mongolskij termin nirun perekladayetsya yak hrebet 3 krizh 4 Takozh zhuzhani buli vidomi yak datan i tantan 5 na im ya kagana Yujczyulyuj Datanya Do imeni Datan doslidniki zvodyat nazvu plemeni tatar en 6 Pohodzhennya RedaguvatiZhuzhani buli odnim z mongolomovnih plemen grupi dunhu en U skladi dunhu doslidnikami buli vidileni taki osnovni plemena uhuan en syanbi cifu ru tufa ru shivej kumosi en kidan tuyujhun i zhuanzhuan 7 Oleksandr Vovin en pripuskav sho zhuzhanska mova mogla buti dzherelom zapozichen u davnotyurkskij movi z nevidomoyi movi sho maye osoblivosti absolyutno neharakterni dlya bud yakih altajskih mov napriklad pokaznik zhinochogo rodu tu 8 Piznishe vin priyednavsya do dumki sho mova zhuzhaniv bula mongolskoyu 9 prote P K Krossli stverdzhuye sho rodinni zv yazki zhuzhanskoyi movi zalishayutsya zagadkoyu i ne viklyucheno sho vin mig buti izolyatom 10 Istoriya RedaguvatiPlem ya zhuzhaniv sformuvalosya naprikinci III stolittya Yih rodonachalnikom vvazhavsya Yujczyulyuj Mugulyuj yakij sluzhiv kinnim voyinom u vijskah dinastiyi Pivnichna Vej Za nevikonannya nakazu zapiznennya jogo zasudili do smerti Mugulyuj big i shovavsya v ulogovinah sered velikoyi pusteli de zibrav she 100 vtikachiv Piznishe vin pristav do kochiv ya Shuntulin 11 za V S Taskinim kochiv ya Shuntulin vkazano pomilkovo zamist kochiv ya Hetulin 12 i stav jogo vozhdem 11 Pislya smerti Mugulyuya vozhdem cogo kochiv ya stav jogo sin Czyujluhuej 11 Avtor Vej shu vidnosit Czyujluhueya pershogo z zhuanzhuanej sho ocholiv kochiv ya i prisvoyiv prizvisko zhouzhan do etnichnoyi grupi Dunhu 2 Zgidno z V S Taskinom spravzhnim tvorcem derzhavi zhuanzhuaniv sho vklyuchalo chislenni plemena i narodi buv Yujczyulyuj Shelun 402 410 13 U 402 roci Shelun prisvoyiv sobi titul kagan sho movoyu dinastiyi Vej tobto syanbijskoyu movoyu oznachaye imperator Tak u Velikomu stepu z yavivsya novij titul yakij zminiv titul shanyuj 14 Shelun vpershe vstanoviv vijskovi zakoni za yakimi 1000 osib stanovili zagin czyun na choli z nachalnikom a 100 osib prapor chuan na choli z vozhdem Shelun yakij organizuvav vijska za desyatkovoyu sistemoyu odnochasno vviv feodalnu vlasnist na pasovishni teritoriyi 15 Shelun gliboko vtorgsya u volodinnya gaoczyujciv i pidporyadkuvav sobi rizni kochiv ya Vin zhe u bitvi na beregah Orhonu rozbiv bagate i silne volodinnya stvorene zalishkami syunnu i priyednav do sebe jogo zemli Cherez diyalnist Shelunya kordon derzhavi zhuanzhuanej na zahodi syagnuv zemel volodinnya Yanci Karashar chodi do volodinnya Chaosyan pivnich vid yih volodinnya ohoplyuvali pishanu pustelyu i dohodili do Hanhaya verhiv ya Amura na pivdni do Velikoyi pusteli Gobi Pid vladoyu zhuanzhuaniv opinilasya ne lishe teritoriya suchasnoyi Mongoliyi a j Pivdenna Manchzhuriya ta rizni derzhavni utvorennya u Tarimskij zapadini 12 Nashadki RedaguvatiZ zhuzhanami pov yazane pohodzhennya drevnogo mongolskogo rodu chonos Vvazhayetsya sho cej rid vede svoye pohodzhennya vid kagana zhuzhan Chounu 16 17 Predstavniki rodu chonos 16 chino 18 burte chino 19 ye nashadkami zhuzhan sho pereselilisya na teritoriyu Ergune kuna en prabatkivshinu mongoliv 18 19 Rid chino nohos ru buv osnovnim u skladi darlekiniv ru Kronu rodovodu dereva sho utvorivsya vid rodu chino stanovlyat nirunski ru rodi ta plemena 18 Darlekini i niruni buli dva vidgaluzhennya korinnih mongoliv vidomih u literaturi yak hamag mongoli ru 20 Chastina zhuanzhuaniv pereselilasya na zahid do Yevropi de pid im yam avariv zajnyala zemli v Pannoniyi 7 21 Zgidno V S Taskina avari buli sered narodiv na osnovi yakih zgodom formuvalisya ugorci i voni prinesli z soboyu kulturu centralnoazijskih kochivnikiv i altajski elementi v movi 7 Avari zalishili znachnij slid na arheologichnij karti Shidnoyi Yevropi 21 Do nashadkiv avariv na dumku bilshosti ugorskih uchenih nalezhat suchasni sekeyi odna z subetnichnih grup ugorciv 22 23 Zgidno N Erdeli sekeyi nashadki avar sho vtorglisya v dolinu Dunayu v VI st 24 Na dumku V Popova ulamkom drevnih zhuzhaniv ye suchasni zhunzheni yaki meshkayut u skladi selenginskih buryat na teritoriyi Buryatiyi Zhunzheni odin iz rodiv u skladi drugogo ataganova ru rodu Nini voni prozhivayut u Taphari Acayi bilya Hresti po traktu vid Zagustaz do Selenginska v Bayin Zurhe Ahuri i Tamche 25 26 Primitki Redaguvati Taskin V S Materialy po istorii drevnih kochevyh narodov gruppy dunhu N C Munkuev Moskva Nauka 1984 S 398 487 s a b Taskin V S Materialy po istorii drevnih kochevyh narodov gruppy dunhu N C Munkuev Moskva Nauka 1984 S 47 487 s Gumanitarni doslidzhennya molodih vchenih Buryatiyi L Ye Yangutov Ulan Ude Buryatskij in t suspilnih nauk Sibirske vidd nya Rosijska Akademiya Nauk 1996 S 147 199 s Ochir A Mongolski etnonimi pitannya pohodzhennya ta etnichnogo skladu mongolskih narodiv d i n E P Bakayeva d i n Orlova Elista KIGI RAN 2016 S 121 286 s ISBN 978 5 903833 93 1 Sүhbaatar G Syanbi narin ugsaa garal soyiv azh ahuj nijgmijn bajguulal nen ernees m e IV zuun mong Shinzhleh Uhaani Akademiyi Hevell 1971 S 64 216 s Ushnickij V V Istorichna dolya tatar Centralnoyi Aziyi Zolotoordinska Civilizaciya 2017 Vip 10 S 92 95 ISSN 2308 1856 a b v Taskin V S Materiali z istoriyi drevnih kochovih narodiv grupi dunhu N C Munkuyev Moskva Nauka 1984 S 4 487 s Alexander Vovin Once Again on the Ruan ruan Language angl 2010 Alexander Vovin A Sketch of the Earliest Mongolic Language the Brahmi Bugut and Khuis Tolgoi Inscriptions angl International Journal of Eurasian Linguistics 2019 No 1 P 162 197 ISSN 2589 8825 Pamela Kyle Crossley Hammer and Anvil Nomad Rulers at the Forge of the Modern World 2019 S 49 a b v Taskin V S Materiali z istoriyi drevnih kochovih narodiv grupi dunhu N C Munkuyev Moskva Nauka 1984 S 27 487 s a b Taskin V S Materiali z istoriyi drevnih kochovih narodiv grupi Dunhu N C Munkuyev Moskva Nauka 1984 S 48 487 s Taskin V S Materiali z istoriyi drevnih kochovih narodiv grupi Dunhu N C Munkuyev Moskva Nauka 1984 S 37 487 s Klyashtornij S R Stepovi imperiyi starodavnoyi Yevraziyi Filologichnij fakultet Sankt Peterburzkogo derzh universitetu 2005 S 50 345 s ISBN 978 5 8465 0246 8 Taskin V S Materiali z istoriyi drevnih kochovih narodiv grupi Dunhu N C Munkuyev Moskva Nauka 1984 S 37 487 s a b Viktorova L L Mongoli Pohodzhennya narodu ta vitoki kulturi D I Tihonov Moskva Nauka 1980 S 131 225 s Handsuren C Do pitannya pro pohodzhennya zhuzhaniv ta yih stolici Mumo chen Ulan Bator 1973 S 204 a b v Zoriktuyev B R Utvorennya mongolskogo rodu bordzhigin Novi doslidzhennya Tuvi 2014 Vip 4 24 S 80 87 Arhivovano 2 serpnya 2019 roku a b Ushnickij V V Uchast mongolskogo komponenta u formuvanni etnokulturnogo landshaftu Yakutiyi Pivnichno Shidnij gumanitarnij visnik 2019 3 28 S 46 54 ISSN 2218 1644 Suspilni nauki v MNR Nauka 1977 S 47 227 s Arhivovano 24 zhovtnya 2021 roku a b Komisariv S A Shulga D P Avarski starozhitnosti yak mozhliva osnova dlya vidilennya arheologichnih pam yatok zhuzhan Visnik Novosibirskogo derzhavnogo universitetu Seriya Istoriya Filologiya 2009 T 8 vip 5 S 186 188 ISSN 1818 7919 Alikberov A K Epoha klasichnogo islamu na Kavkazi Abu Bakr ad Darbandi ta jogo sufijska enciklopediya Rajhan al haka ik XI XII st Moskva Shidna literatura RAN 2003 S 170 847 s ISBN 978 5 02 018190 8 Problemi arheologiyi ta davnoyi ostoriyi ugriv A P Smirnov Moskva Nauka 1972 S 142 143 312 s Problemi leksiki ta gramatiki mov narodiv Karachayevo Cherkesiyi 1986 S 45 Materiali z istoriyi ta filologiyi Centralnoyi Aziyi Ulan Ude Buryatske knizhkove vid vo 1965 S 106 117 Arhivovano 14 listopada 2020 roku Buryatskij kompleksnij naukovo doslidnij institut Praci Tom 16 Ulan Ude Buryatske knizhkove vid vo 1965 S 106 117 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhuzhani amp oldid 39500510