Шанью́й (спрощ.: 单于; кит. трад.: 單于; піньїнь: chányú) — титул володаря хунну. Обирався племінною аристократією, правив довічно. Керував спільно з радою родів, зазвичай 24 родів п'яти хуннських племен.
Китайські хроністи розглядали титул приблизно як рівний до титулу ван, утім у деякі роки правління гуннських шаньюїв визнавали рівним імператору (хуан-ді).
Титул шаньюй мали правителі династій Моде, Цєдіхоу, Хуяньді й Улей-Жоді. Окрім того, у 143-215 роках шаньюїв призначав китайський імператор. Останнім вважається останній правитель Ся Хелянь Дін.
Джерела Редагувати
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Гумільов Л.М. (1989). Хунны в Азии и в Европе. Вопросы истории 6–7.
Посилання Редагувати
- Шаньюй // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 573.