Життя (гра)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Життя (значення).

Не плутати з Життя (відеоігри).

«Гра́ життя́» — клітинний автомат, винайдений англійським математиком Джоном Конвеєм 1970 року.

Гармата планерів

Опис гри було опубліковано в жовтневому випуску журналу Scientific American, в рубриці «Математичні ігри» Мартіна Гарднера (Martin Gardner).

Опис

Гоночний трек в грі Джона Конвея Життя. Створено послідовність зображень на Java, потім кожну структуру пофарбовано у свій колір. Кілька низькорівневих структур взаємодіють, щоб забезпечити можливість ще одній структурі «промчати» по замкнутому шляху. Гонщик починає як планер на діагональному відрізку лівого верхнього кута треку. Планер кілька разів відбивається при зіткненні від інших структур. У нижній частині треку гонщик при зіткненні з іншим планером тимчасово перетворюється на космічний корабель. Гонщик фінішує знову як планер.

Місце дії гри — «всесвіт» — являє собою площину, поділену на клітинки. Кожна клітинка може перебувати в одному з двох станів: бути живою або бути мертвою. Клітинка має вісім сусідів. Розподіл живих клітинок на початку гри називається першим поколінням. Кожне наступне покоління утворюється на основі попереднього за наведеними нижче правилами.

Правила

• якщо в живої клітини два чи три живих сусіди – то вона лишається жити;
• якщо в живої клітини один чи немає живих сусідів – то вона помирає від «самотності»;
• якщо в живої клітини чотири та більше живих сусідів – вона помирає від «перенаселення»;
• якщо в мертвої клітини рівно три живих сусіди – то вона оживає.

Дані правила отримали назву генетичних законів Конвея, вони задовольняють три основні умови:

1. не має бути жодної початкової конфігурації, для якої існувало б просте доведення можливості необмеженого росту популяції;
2. мають існувати такі початкові конфігурації, які заздалегідь мають здатність безмежно розвиватися;
3. мають існувати прості початкові конфігурації, які протягом значного проміжку часу ростуть, зазнають різноманітних змін і закінчують свою еволюцію одним із трьох наступних способів:
   1. повністю зникають;
   2. переходять у стійку конфігурацію та перестають змінюватися взагалі;
   3. виходять у коливальний режим з певним періодом.

Гравець не бере прямої участі у грі, а лише розставляє початкову конфігурацію «живих» клітин, які потім взаємодіють відповідно до правил вже без його участі.

Фігури

Ці прості правила призводять до виникнення величезної кількості різноманітних форм, кожна з яких має дещо спільне з попередньою. На цей час склалася така система їхньої класифікації:

У грі "швидкістю світла" називають швидкість шахового короля (тобто, зміщення на одну клітинку по горизонталі, вертикалі чи діагоналі). Очевидно, що з такими правилами жодна взаємодія не може передаватися з більшою швидкістю.

Приклади

Незабаром після публікації правил було виявлено кілька цікавих фігур, зокрема: r-пентаміно, глайдер (англ. glider).

Нерухомі фігури

Нерухомі фігури не змінюються з плином часу. Найпростіший приклад нерухомої фігури — блок.

#	#
#	#

Блок

Осцилятори

Осцилятор — фігура, що має певну періодичність. Приклад: лінія з 3-х клітин.

#

#

#

Смужка

Планери

Планери (англ. glider) — рухомі фігури, які є періодичними, але з кожним циклом руху зміщуються на кілька клітин у певному (зазвичай сталому) напрямку.

Класичний планер

Гармата планерів

Гармата планерів — періодична фігура, яка за повний цикл генерує один чи кілька планерів.

Гармата планерів (глайдерна гармата)

Едемський сад

Приклад Едемського саду

Едемським садом називається таке розташування клітин, у якого не може бути попереднього покоління. Практично для будь-якої гри, стан кліток в якій визначається декількома сусідами на попередньому кроці, можна довести існування садів Едему, хоча побудова конкретної фігури є набагато складнішою.

Див. також

• Теорія автоматів

Посилання

• Golly — симулятор гри «Життя» на SourceForge.net
• Нотатник про клітинні автомати [ 27 березня 2014 у Wayback Machine.]