То́дор Жи́вков (болг. Тодор Живков, нар. 7 вересня 1911, Правец, Софійська область, Болгарське царство — 5 серпня 1998, Софія, Болгарія) — болгарський державний діяч, перший секретар (з 1954), потім (з 1981) генеральний секретар ЦК Болгарської компартії, Герой Народної Республіки Болгарія.
| Тодор Живков болг. Тодор Живков | ||
| ||
|---|---|---|
| 4 березня 1954 — 10 листопада 1989 року | ||
| Попередник: | Вилко Червенков | |
| Наступник: | Петро Младенов | |
| ||
| 19 листопада 1962 — 7 липня 1971 року | ||
| Попередник: | Антон Югов | |
| Наступник: | Станко Тодоров | |
| ||
| 7 липня 1971 — 17 листопада 1989 року | ||
| Попередник: | Посаду започатковано | |
| Наступник: | Петро Младенов | |
| Народження: | 7 вересня 1911 Правец, Софійська область, Болгарське царство | |
| Смерть: | 5 серпня 1998 (86 років) Софія, Болгарія | |
| Причина смерті: | пневмонія | |
| Поховання: | Центральний цвинтар Софіїd :
| |
| Національність: | болгарин | |
| Країна: | Болгарія | |
| Релігія: | атеїзм | |
| Партія: | БКП (1932—1989) | |
| Шлюб: | Мара Малеєва-Живкова | |
| Діти: | син: Владимир дочка: Людмила | |
| Автограф: | ||
| Нагороди: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився 1911 року в селі Правец Софійського округу в родині селянина.
Працював у друкарні, навчався у школі графіки.
1928 року вступив до Болгарського комуністичного союзу молоді.
Під час Другої світової війни брав участь в антифашистському опорі. Після війни зробив партійну кар'єру.
1948 року він став членом ЦК Болгарської компартії.
З 1954 року — перший секретар ЦК Болгарської компартії (замінив на цій посаді Вилко Червенкова, який швидко втрачав авторитет), з 1971 — також Голова Державної ради.
Політика Живкова проходила у фарватері політики Хрущова та Брежнєва. 1955 року Болгарія стала учасником Організації Варшавського договору, 1956 болгарські війська були введені до Угорщини, а 1968 року — до Чехословаччини.
Під керівництвом Живкова в країні було організовано систему політичних репресій, зокрема, спеціальні концтабори для політичних ув'язнених. Тільки у таборах під Ловечем та Скравеною, що відрізнялися особливою жорстокістю режиму, загинуло 147 політв'язнів.
Він був проти горбачовської перебудови в СРСР й активізував відносини з іншими соціалістичними країнами. Під тиском громадськості 10 листопада 1989 року Живков пішов з посту генсека, виступивши на пленумі ЦК БКП із заявою про відставку за станом здоров'я і через свій вік. Болгарська комуністична партія була перейменована на Болгарську соціалістичну партію, що за рік виграла парламентські вибори.
Після падіння комуністичного режиму в липні 1990 року Живков був узятий під домашній арешт за звинуваченням у співпраці з таємною поліцією під час Другої світової війни. Судове розслідування не було доведене до кінця. Живков помер влітку 1998 року.
Література Редагувати
- М. Каменецький. Живков Тодор Христов // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.261 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |