Жеребкове

Жеребко́ве — село Ананьївської міської громади Подільського району Одеської області, Україна, розташоване за 15 км на північ від центру громади — міста Ананьїв. Через село проходить залізниця.

село Жеребкове
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Подільський район
Громада	Ананьївська міська громада
Код КАТОТТГ	UA51120010120054827
Основні дані
Засноване	1823
Перша згадка	1823 (200 років)
Населення	1 967
Площа	2,32 км²
Густота населення	847,84 осіб/км²
Поштовий індекс	66410
Телефонний код	+380 4863
Географічні дані
Географічні координати	47°50′19″ пн. ш. 29°52′41″ сх. д. / 47.83861° пн. ш. 29.87806° сх. д. / 47.83861; 29.87806Координати: 47°50′19″ пн. ш. 29°52′41″ сх. д. / 47.83861° пн. ш. 29.87806° сх. д. / 47.83861; 29.87806
Відстань до обласного центру	165 (фізична) км
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Жеребкове
Місцева влада
Адреса ради	66400, Одеська область, Подільський район, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 20
Карта
Жеребкове
Жеребкове
Мапа

Історія

Історія починається з кінця 18 століття. За наказом імператриці Катерини II від 1792 року почалося освоєння земель Новоросійського краю. Правитель Катеринославського намісництва генерал-майор Каховський доручив польському шляхтичу Івану Андрійовичу Жеребко освоїти 4500 десятини землі, що знаходиться в Тираспольському повіті на межі з державними поселеннями Гольма, Познанка, Ясиновка і Байтали.

І. А. Жеребко перевозить з тоді вже приєднаної до Росії «Польської України» своїх родичів і селян — всього близько 70 сімей селян і більш 20 сімей шляхтичів. Все це він робить за власні кошти. Основний маєток був закладений в 1794 році у верхів'ях яру. По схилах яру струмували джерела. Цей маєток став носити ім'я засновника — Жеребкове.

Тут до 1798 року був насаджений ліс, а яр був перегороджений дамбою, що дало маєтку чудовий ставок. Був створений парк із тих насаджень, які примикали до житла. Близькість підземних вод сприяла створенню в поселенні колодязів для водопостачання населення і водопою худоби. Потім частину селян переселили в с. Михайлівку і в інші місця.

В 1816 році побудована церква, яка при освяченні отримала ім'я Іоанна Богослова. В 1862 році при Іоано-Богословській церкві священиком Іоаном Гопановичем була відкрита церковно-народна школа.

В 1868 році тут була збудована залізнична станція на тодішній лінії Балта — Ольвіополь.

На гроші поміщика була заснована і в 1869 році відкрита Жеребківська школа. Із 1872 року вчитель отримував від земства платню і школа перейшла в юрисдикцію земства. В 1874 році школа стала Жеребківським земським початковим училищем.

З 1904 року по 1956 рік там працював учителем Михайло Романович Добровольський. Він вчив учнів грамоти, столярному ремеслу, хоровому співу та театральному мистецтву.

Після Жовтневої революції школа стала семирічною. В середині тридцятих років на місці старої церкви будується нова споруда школи. Школа стає середньою. В 1940 році М. Р. Добровольському було присвоєне звання «Заслужений учитель УРСР».

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 1 житель села.

Після війни, з 1950 по 1955 рік, директором Жеребківської школи був Гаузенберг Давид Якович. Ним очолена шкільна художня самодіяльність, яка була відома в районі та області. Потім школу очолив більш ніж на двадцять років Лазуренко Петро Степанович. В даний час в селі існує дві загальноосвітні школи I—III ступенів. Директором загальноосвітньої школи I—III ступенів № 1 є Мулик Світлана Іванівна, а загальноосвітньої школи I—III ступенів № 2 — Романенко Ольга Іванівна.

12 вересня 1967 р. села Жеребкове, Антонівка і Осипівка Жеребківської сільради об'єднані в один населений пункт — село Жеребкове.

За радянських часів діяв колгосп ім. Ілліча — 7252 га земельної площі, у тому числі 4040 га орної; працювали млин, бурякопункт, цегельний завод, 2 середні школи, середня школа сільської молоді, бібліотека, клуб, лікарня на 35 ліжок, побутовий комбінат.

9 жовтня 1995 року в селі Жеребкове Ананьївського району відкрита новозбудована церква Московського Патріархату.

Населення

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 3460 осіб, з яких 1599 чоловіків та 1861 жінка.

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1948 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	91,51 %
російська	5,44 %
румунська	2,29 %
білоруська	0,46 %
болгарська	0,31 %

Персоналії

• Чуйко Володимир Лук'янович (1941—2013) — український поет, публіцист, літературний критик.
• Денис Фомін (нар. 1986, Жеребкове) — український волейболіст, гравець збірної України та СК «Епіцентр-Подоляни».

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Одеська область)

Примітки

1. ВРУ
2. Жеребкове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
3. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941(рос.)
4. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1967 — № 41 — с. 451.
5. УРЕ
6. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021. 
7. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019. 
8. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019. 
9. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 вересня 2019. 
10. 1 Фомін Денис.

Посилання

• [1] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], [2] [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], [3], [4] [ 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.], [5], [6], [7], [8], [9] [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.], [10] [ 7 лютого 2009 у Wayback Machine.], [11] [ 28 березня 2019 у Wayback Machine.] Історія с. Жеребкове
• Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 298–299. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)