Леоні́д Іва́нович Жаботи́нський (28 січня 1938, с. Успенка, нині у межах смт Краснопілля Сумської області — 14 січня 2016, Запоріжжя, Україна) — український радянський спортсмен, важкоатлет, дворазовий абсолютний олімпійський чемпіон з важкої атлетики в суперважкій ваговій категорії (1964, 1968), чотириразовий чемпіон світу (1964—66, 1968) і дворазовий чемпіон Європи (1966, 1968), неодноразовий рекордсмен світу (1963—1974), П'ятиразовий чемпіон СРСР, прапороносець команди СРСР на відкритті Олімпійських Ігор 1968 року і закритті Олімпійських Ігор 1964 і 1968 років.
| Леонід Іванович Жаботинський | |
|---|---|
| Народився | 28 січня 1938 с. Успенка (нині у межах смт Краснопілля Сумської області), УРСР, СРСР |
| Помер | 14 січня 2016 (77 років) Україна, Запоріжжя ·грип |
| Громадянство | СРСР→ Росія |
| Національність | українець |
| Діяльність | важкоатлет |
| Alma mater | Харківський державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди (1964) і Одеське вище артилерійське командне училищеd (1970) |
| Науковий ступінь | кандидат педагогічних наук |
| Знання мов | російська |
| Титул | олімпійський чемпіон |
| Військове звання | полковник |
| Партія | КПРС |
| Родичі | батько — Жаботинський Іван Пилипович, мати — Жаботинська (Северин) Єфросинія Данилівна, брат — Жаботинський Володимир Іванович |
| Діти | Руслан, Вілен |
| Зріст | 194 см |
| Нагороди | |
|
| Олімпійські медалі | ||
| Представник СРСР | ||
|---|---|---|
| Важка атлетика | ||
| Золото | 1964 Токіо | Суперважка кат. |
| Золото | 1968 Мехіко | Суперважка кат. |
За спортивну кар'єру встановив 19 світових рекордів.
Життєпис Редагувати
Леонід Жаботинський народився 28 січня 1938 року в селі Успенка Харківської області (нині в межах смт Краснопілля Сумської області).
Довгий час мешкав у Запоріжжі і називав його своїм рідним містом.
До важкої атлетики Л. Жаботинський прийшов з легкої атлетики (штовхання ядра), а також займався боротьбою та боксом.
5 серпня 1962 на змаганнях VIII всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Гельсінські Жаботинський переміг у важкій вазі, піднявши в сумі триборства 480 кг.
2 серпня 1963 на Спартакіаді народів СРСР український важкоатлет Л. Жаботинський установив світовий рекорд, піднявши в ривку 165 кг.
24 березня 1964 на змаганнях у Москві встановив світовий рекорд у ривку, показавши результат 168,5 кг, і поштовху − 213 кг; установив рекорд світу в класичному триборстві, показавши результат 560 кг. 20 жовтня в Токіо (Японія) на олімпійських змаганнях Жаботинський здобув золоту медаль серед важкоатлетів з результатом 572,5 кг і встановив новий світовий рекорд у поштовху штанги, показавши результат 217,5 кг. [1] [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
Довгий час майбутній рекордсмен боровся за першість у радянській команді з Ю. Власовим, поки врешті не переміг. Крапку в їхньому протистоянні булу поставлено 18 жовтня 1964 року в Токіо, коли Ю. Власов визнав свою поразку (був другим у сумі триборства).
13 жовтня 1968 року на олімпійських іграх в Мехіко Жаботинський здобув золоту медаль серед важкоатлетів з результатом 572.5 кг, повторивши свій власний рекорд чотирирічної давнини.
Член КПРС з 1964 року. Тренерами Жаботинського були М. Світличний, Ю. Айзенштадт, А. Медведєв. Уважав одним зі своїх учителів Давида Ехта.
Після чотирирічної перерви через хворобу (1969—1973) зумів повернутися у «великий спорт».
21 лютого 1974 року на Чемпіонаті Збройних Сил СРСР встановив свій останній — 19-й світовий рекорд, піднявши в ривку 185.5 кг.
З вересня 2015 р. чотири місяці перебував у багатопрофільній лікарні «Вітацентр» у Запоріжжі з приводу перелому ноги, переніс операцію, після чого стався мікроінсульт, потім заразився грипом, що призвело до тромбозу кишківника. 13 січня переніс операцію з видалення частини тромбованого кишківника. Помер в ніч на 14 січня 2016 року в Запоріжжі. 16 січня 2016 похований на Першотравневому кладовищі в Запоріжжі.
Освіта Редагувати
З професіонального спорту пішов у середині сімдесятих.
- 1975 року Жаботинський переїхав до Москви, працював старшим офіцером спорткомітету Міністерства оборони СРСР, тренером збірної команди Збройних сил.
- З 1987 до 1991 року служив військовим радником з питань спорту на Мадагаскарі.
- Потім працював проректором Московського інституту підприємництва і права. В інтерв'ю 2010-х років названий «генерал-майором», «генералом ФСБ».
Мав двох синів Руслана й Вілена, які нині живуть у Запоріжжі.
Цікаві факти Редагувати
- Жаботинський був кумиром юного Арнольда Шварценеггера. Під час візиту Жаботинського до США на запрошення Шварценеггера Арнольд йому сказав:
«З самого дитинства я за тебе вболівав. Навіть під час токійської Олімпіади, хоча там виступали Норберт Шеманскі і Губнер. За них теж, звичайно, переживав, але мені чомусь хотілося, щоб виграв ти…»
- Щорічно в Запоріжжі проводяться турніри на призи Леоніда Жаботинського.
Почесне громадянство Редагувати
Ушанування пам'яті Редагувати
- Вулиця Леоніда Жаботинського в його рідному місті Запоріжжя.
- 20 жовтня 2016 року встановлена пам'ятна дошка відомому важкоатлету, за адресою: вулиця імені Леоніда Жаботинського, 20.
- 26 жовтня 2017 року відкрито пам'ятник Леоніду Жаботинському, який виготовлений з бронзи у натуральний зріст 1,93 м. Автор пам'ятника — харківський скульптор Ельданіз Гурбанов. Пам'ятник розташований на Алеї почесних громадян міста Запоріжжя, в парку Трудової Слави поруч з центральною магістраллю міста — на Соборному проспекті.
Примітки Редагувати
- ↑ Драга В. В. (2009). . Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 28 червня 2017. Процитовано 15 січня 2016.
- ↑ Шаинский Е. (08.07.2008). . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 січня 2016.
А паспорт у вас сейчас российский?
- Да. Но жена прописана в Запорожье. Летом она там на даче, зимой — здесь, в Москве. (рос.) - https://books.google.com/books?ei=HE11VenZMIzbggTUg4GoCA&hl=ru&id=yusNAQAAIAAJ&dq=intitle:%22Олимпийская+энциклопедия%22+%22засл.+мастер+спорта+(1964)%22&focus=searchwithinvolume&q=%22КПСС+с+1964.+Окончил+Харьковский%22
- https://sobesednik.ru/sport/20160116-istorik-o-dueli-zhabotinskogo-i-vlasova-sporyat-do-sih-por
- https://books.google.com.ua/books?id=yusNAQAAIAAJ
- ↑ . www.chidlovski.net. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 24 січня 2018.
- . Olympics at Sports-Reference.com (англ.). Архів оригіналу за 20 січня 2009. Процитовано 24 січня 2018.
- Павлов С. П. Жаботинский Леонид Иванович // Олимпийская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1980.
- [. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 6 грудня 2016. Підійди до штанги (рос.)]
- Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 18 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
- . Федерація важкої атлетики України. Архів оригіналу за 26 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016. (укр.)
- Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 17 січня 2016.
- Николай ЗУБАШЕНКО. ГЕНЕРАЛ ЖАБОТИНСКИЙ О МАРШАЛЕ ПОКРЫШКИНЕ[недоступне посилання з квітня 2019] — Украинские ведомости. — 14 марта 2013.
- Цяпка В. (25.08.2010). . Миг. Архів оригіналу за 05.01.2016. Процитовано 14.01.2016.
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2018. Процитовано 29 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 9 листопада 2017. Процитовано 29 жовтня 2017.
- У Запоріжжі відкрили пам'ятну дошку відомому важкоатлету Жаботинському [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.] — Радіо Свобода, 20 жовтня 2016
- У Запоріжжі 26 жовтня 2017 року відкрили пам'ятник легендарному кумиру Шварценеггера (фоторепортаж) [ 30 жовтня 2017 у Wayback Machine.], — zp.depo.ua, 26 жовтня 2017
Література Редагувати
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Посилання Редагувати
- Краснопілля Сумської області Україна :: Статті " Слово про земляків " Жаботинський Леонід Іванович[недоступне посилання з липня 2019]