Жа́бинці — село в Україні, у Васильковецькій сільській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2015 адміністративний центр колишньої Жабинецької сільської ради.
| село Жабинці | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Васильковецька громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060090020075267 |
| Основні дані | |
| Населення | 527 (2014) |
| Поштовий індекс | 48271 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Катойконіми | жабівчани |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°02′39″ пн. ш. 25°58′31″ сх. д.H G O |
| Водойми | Нічлава |
| Відстань до районного центру | 26 км |
| Найближча залізнична станція | Копичинці |
| Відстань до залізничної станції | 9 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Жабинці | |
Жабинці | |
| Мапа | |
| Жабинці у Вікісховищі |
Географія ред.
Розташоване на берегах р. Нічлава (ліва притока р. Дністер), за 25 км від районного центру і 9 км від найближчої залізничної станції Копичинці. За 2 км на південь від Жабинців проліг автошлях Гусятин–Борщів. Географічні координати: 490 03´ пн. ш. 250 59´ сх. д. Територія — 1,66 кв. км. Дворів — 190 (2014). Населення — 527 осіб (2014).
Топоніміка ред.
Назва походить, імовірно, від слова «жаби», яких тут було багато. За іншою версією – від міста Бинці, яке знаходилось між селами Жабинці, Коцюбинці і Лісками у 14–15 століттях. Після того, як татари зруйнували його, люди, що вижили заселили нові місця – одні розбудувалися «за Бинцями», а інші — коло «Бинців». З часом ці вислови перейшли в назви сіл — сусідів — Жабинці і Коцюбинці.
Історія ред.
Давні часи ред.
За археологічними даними, на території с. Жабинці існувало поселення часів України-Руси, на околицях села виявлено археологічні пам’ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.
Середньовіччя, Новий Час ред.
У польських письмових джерелах населений пункт уперше згаданий у 1443 р. як Старий Ярослав, котрий мав атрибути міста: замок, ратушу, земський суд.
У середині 15 ст. з волі польського короля місто Старий Ярослав і землі навколо нього з жителями дісталися польському шляхтичеві Бествінському, який згодом мав прізвище Копицінський (Копичинський). При ньому розпочалося переселення польських селян із-під Кракова у Старий Ярослав.
У 1477 році замок частково зруйнували орди кримського хана Менглі Ґірея. 1504 року Старий Ярослав знищила турецько-татарська орда, був повністю зруйнований замок, більша частина населення вбита, інша взята в ясир, а ті, хто вцілів, покинули територію зруйнованого міста і заснували село Кочубин (нині Коцюбинці). Однак невелика частина жителів, котрі залишилися в зруйнованому місті, частково відновили його й найменували Новий Ярослав. У 16 ст. він називався Ярослав. Близько 1600 року село почало офіційно називатися Жабинці. У 1680 році на підставі Журавненського договору спільна польсько-турецька комісія визначила кордони, за якими Жабинці залишилися в складі Корони Польської.
Після 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 року — під владою Австрії (Заліщицький циркул, з 1816 року — Чортківський). Польські власники Жабинців Копицинецкі сприяли переселенню сюди польських селян із-під Кракова. Щоб полонізувати край, їм дарували кращі землі, у 1860 році в Жабинцях споруджено костел.
XX століття ред.
У 19 ст. село стало наполовину польським. Протягом 1863–1914 років належало до Гусятинського повіту.
У листопаді 1918 року в Жабинцях проголошено владу ЗУНР; восени 1920 року встановлено польську владу. Протягом 1921—1939 років село — Копичинецького повіту Тернопільського воєводства.
Після 17 вересня 1939 року у Жабинцях встановлена радянська влада. Від січня 1940 року до березня 1959 року село — Пробіжнянського району.
Від 7 липня 1941 до 23 березня 1944 року — під нацистською окупацією. В роки німецько-радянської війни у Червоній армії загинуло дев'ятеро жителів села: Франко Бучинський (1921–1941), Кароль Гуцал (1904–1941), Степан Дребіт (1904–1941), Адам Лахман (1924–1941), Євстахій Мурава (1922–1944), Євстахій Серединський (1919–1941), Антон Хоптовий (1908–1941), Максим Хоптовий (1903– 1944), Микола Хоптовий (1909–1941). За зв'язки з ОУН і УПА репресовано Івана Бережного, Галину Кревецьку, Володимира Мураву, Ярослава Лахмана.
У повоєнний час всі жителі Жабинців польської національності виїхали в Польщу, а в залишені будинки вселилися депортовані українці з Польщі. Від березня 1959 року до травня 1963 р. село — Копичинецького району, згодом до січня 1965 року — Чортківського. Відтоді й 2020 року Жабинці — Гусятинського, нині — Чортківського району.
Період Незалежності ред.
У ніч на 5 липня 2000 року Жабинці частково потерпіли від буревію.
У 2016—2020 роках село належало до Коцюбинської громади, від 2020 — Васильковецької.
Релігія ред.
- церква Покрови Пресвятої Богородиці (1906, мурована, УГКЦ),
- костел Різдва Пресвятої Діви Марії (1777).
Пам'ятники ред.
Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).
Соціальна сфера ред.
Діяли філії товариств «Просвіта», «Союз Українок» та інші.
У 1993 році збудовано школу. 1995 року утворена сільська рада. У 1997 році до села підведено газ.
Діють ЗОШ 1–2 ступенів, Будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садочок, приватна сільськогосподарська агрофірма «Нічлава», є приміщення Чортківської птахофабрики, ставки.
Відомі люди ред.
- Ігор Сушко — футболіст.
- Володимир Трух (1992—2015) — солдат 80-ї окремої аеромобільної бригади, захисник Донецького аеропорту.
Примітки ред.
- Підставка Р. Язловецький «ключ Поділля». — Нова доба. — 2014. — № 33 (15 серп). — С. 4.
Джерела ред.
- Уніят, В. Жабинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 568. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят В., Щавінський, В. Жабинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 59—60. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Żabińce, wś, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 715. (пол.) — S. 715—716.
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |