Ернст Залізний (нім. Ernst der Eiserne; 1377, Брук-ан-дер-Мур — 10 червня 1424, там само) — герцог Внутрішньої Австрії у 1402—1424 роках з Леопольдинської лінії династії Габсбургів. Ернст був третім сином австрійського герцога Леопольда III й Вірідіс Вісконті, дочки Бернабо Вісконті, правителя Мілана.
| Ернст Залізний | |
|---|---|
| Ernst der Eiserne | |
| | |
| герцог | |
| Початок правління: | 1402 |
| Кінець правління: | 1424 |
| | |
| Попередник: | Вільгельм |
| | |
| Дата народження: | 1377 |
| Місце народження: | Брук-ан-дер-Мур |
| Країна: | Австрії |
| Дата смерті: | 10 червня 1424 |
| Місце смерті: | Брук-ан-дер-Мур |
| Поховання | Rein Abbeyd |
| Дружина: | Кімбурга Мазовецька |
| Династія: | Габсбурги |
| Батько: | Леопольд III |
| Мати: | Вірідіс Вісконті |
| Нагороди: |
Біографія Редагувати
Після загибелі батька у битві під Земпахом 1386 року Ернст перебував під опікою свого дядька Альбрехта III, герцога Австрії, а у 1401 році супроводжував німецького короля Рупрехта в його кампаніях в Італії. У 1402 році Ернста визнали його старші брати Вільгельм та Леопольд IV як герцога Штирії.
По смерті старшого брата, герцога Вільгельма, у 1406 році решта синів Леопольда III розділили між собою спадкові володіння: старший Леопольд IV отримав Передню Австрію, Каринтію, Крайну й опіку над юним герцогом Австрії Альбрехтом V; Ернст — Штирію, а молодший Фрідріх IV — Тіроль. Однак вже наступного року спалахнув конфлікт між Ернстом та Леопольдом IV за контроль над Віднем. У цій сутичці Ернста підтримала міська верхівка та гільдії купців австрійської столиці, тоді як за Леопольда IV стояли цехи. Незважаючи на певні успіхи у війні проти Леопольда, у 1409 році Ернст був змушений поступитись старшому брату й відмовитись від претензій на Відень.
Після смерті Леопольда IV у 1411 році Ернст, як старший в роді, став главою Габсбурзького дому. Землі Австрійської монархії були знову розділені: Альбрехту V залишено власне Австрію, Фрідріх IV у додаток до Тіролю отримав Передню Австрію, а Ернст став правителем Штирії, Каринтії, Крайни, а також Трієста й ленів у Фриулі та Істрії (все разом — Внутрішня Австрія). Цей розподіл поклав початок формуванню Штирійської (нащадки Ернста) й Тірольської (нащадки Фрідріха IV) гілок дому Габсбургів.
Ернст Залізний був останнім правителем Каринтії, що коронувався 1414 року за стародавнім словенським звичаєм на Госпосвітському полі. Він також першим з Габсбургів став використовувати титул ерцгерцога, який був запроваджений Рудольфом IV 1358 року, але з того часу не застосовувався через опір імператорів Священної Римської імперії.
З 1412 року Ернст перебував у безперервному конфлікті з імператором Сигізмундом. Коли у 1417 році імператор позбавив його брата Фрідріха IV володінь, Ернст спочатку спробував сам закріпитись у Тіролі, але потім, домовившись із братом, очолив австрійсько-тірольські війська, що дали відсіч спробам імператора захопити владу у володіннях Фрідріха.
Від Ернста Залізного ведуть своє походження всі наступні імператори Священної Римської та Австрійської імперій з династії Габсбургів.
Сім'я Редагувати
Дружини Редагувати
Діти Редагувати
- Від першої дружини не було:
- Від другої дружини:
Література Редагувати
(рос.)
- Митрофанов, П. Історія Австрії з найдавніших часів до 1792 р. — М., 2003
- Шимов, Я. Австро-Угорська імперія — М., 2003
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ернст Залізний |
| Попередник Вільгельм | герцог Штирії 1402—1424 Співправитель: Вільгельм (до 1406) | Наступник Фрідріх V |
| герцог Каринтії та Крайни 1411—1424 |