В'ячеслав Семенович Ейнгорн (нар. 23 листопада 1956, Одеса) — український шахіст, гросмейстер (з 1986 року), тренер (жіночої збірної України з шахів) (до 2011 року). Математик, закінчив Одеський національний університет імені І. І. Мечникова.
В’ячеслав Ейнгорн | |
---|---|
Країна | СРСР, Україна |
Народження | 23 листопада 1956 (67 років) Одеса, СРСР |
Титул | Гросмейстер (1986) |
Рейтинг ФІДЕ | 2493 (№ 851 у рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року) |
Піковий рейтинг | 2611 (86 місце, липень 2003 року) — 24 місце ( (2570, липень 1986 року) |
Нагороди та відзнаки | |
В'ячеслав Ейнгорн був представником найбільш урожайного покоління в історії , до якого відносяться зокрема: (Лев Альбурт), (Володимир Тукмаков), (Михайло Підгаєць), (Семен Палатник), (Костянтин Лернер).
Досягнення
У складі збірної України переможець командного чемпіонату світу 2001 року, срібний призер командного чемпіонату Європи 1992 року, командного чемпіонату світу 1993 року, бронзовий призер шахової олімпіади (2000) року. У складі збірної СРСР переможець командного чемпіонату Європи 1989 року.
Головний тренер (жіночої збірної України з шахів), яка завоювала золоті нагороди (шахової олімпіади 2006) року.
Срібний призер (чемпіонату СРСР) (1986) року, бронзовий призер (1984), (1987) та (1989) років.
Срібний призер чемпіонату України (1978) року.
Переможець та призер турнірів: Мінськ (півфінал чемпіонату СРСР, 1983) — 1-3 місця, Львів (1984) — 3-4 місця, Москва (1985) — 2 місце, Москва (1986) — 1-2 місця, (Бор) (1985) — 1-2 місця, Бор (1985) — 1-3 місця, (Каппель-да-Гранд) (1986) — 1-3 місця, Белград (1986) — 1-2 місця, Ужгород (1988) — 2-3 місця, Берлін («Berliner Sommer», 1990) — 1 місце, Берлін («Berliner Sommer», 1991) — 1 місце, — 1-7 місця.
У липні 1986 року у світовому рейтинг-листі посідав найвище у своїй кар'єрі — 24-те місце (3-тє серед (українських шахістів), позаду (Олександра Белявського) та (Володимира Тукмакова)).
Результати виступів у складі збірних СРСР та України
В'ячеслава Ейнгорна у період 1989—1999 років зіграв за збірні СРСР та України у семи командних турнірах, зокрема: шахових олімпіадах — 3 рази,командних чемпіонатах світу — 2 рази,командних чемпіонатах Європи — 2 рази..
Загалом у командних турнірах В'ячеслав Ейнгорн зіграв 51 партію, у яких набрав 31 очко (+16=30-5), що становить 60,8 % від числа можливих очок.
Рік | Турнір | Місто | Збірна | Шахів- ниця | Рейтинг | + | = | − | Результат | % очок | Турнірний рейтинг | Командне місце | Особисте місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1989 | Хайфа | 1 резерв | 2560 | 3 | 4 | 0 | 5 з 7 | 71,4 | 2603 | ||||
1992 | (шахова олімпіада) | Маніла | Україна | 4 | 2580 | 3 | 5 | 2 | 5½ з 10 | 55,0 | 2495 | 9 | 36 |
Дебрецен | Україна | 4 | 2590 | 2 | 4 | 1 | 4 з 7 | 57,1 | 2568 | 8 | |||
1993 | (чемпіонат світу) | (Люцерн) | Україна | 1-й резерв | 2580 | 1 | 4 | 1 | 3 з 6 | 50,0 | 2484 | 4 | |
2000 | (шахова олімпіада) | Стамбул | Україна | 4 | 288 | 3 | 4 | 0 | 5 з 7 | 71,4 | 2657 | ||
2001 | (чемпіонат світу) | Єреван | Україна | 4 | 2601 | 3 | 2 | 0 | 4 з 5 | 80,0 | 2745 | ||
2002 | (шахова олімпіада) | (Блед) | Україна | 4 | 2600 | 1 | 7 | 1 | 4½ з 9 | 50,0 | 2530 | 14 | 67 |
Результати виступів у чемпіонатах СРСР та України
Рік | Місто | Турнір | + | − | = | Результат | Місце |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1978 | Ялта | (47-й чемпіонат України) | 6 | 1 | 8 | 10 з 15 | — 3 |
1982 | Ялта | (51-й чемпіонат України) | 4 | 4 | 7 | 7½ з 15 | 8 — 9 |
1984 | Львів | (51-й чемпіонат СРСР) | 5 | 1 | 11 | 10½ з 17 | |
1985 | Рига | (52-й чемпіонат СРСР) | 3 | 3 | 13 | 9½ з 19 | 9 — 13 |
1986 | Київ | (53-й чемпіонат СРСР) | 5 | 2 | 10 | 10 з 17 | — 7 |
1987 | Мінськ | (54-й чемпіонат СРСР) | 5 | 1 | 11 | 10½ з 17 | — 4 |
1988 | Москва | (55-й чемпіонат СРСР) | 3 | 1 | 13 | 9½ з 17 | 5 — 6 |
1989 | Одеса | (56-й чемпіонат СРСР) | 4 | 2 | 9 | 8½ з 15 | |
1990 | Ленінград | (57-й чемпіонат СРСР) | 1 | 2 | 10 | 6 з 13 | 7 — 9 |
1991 | Москва | (58-й чемпіонат СРСР) | 2 | 3 | 6 | 5 з 11 | 39 — 49 |
2004 | Харків | (73-й чемпіонат України) | 0 | 1 | 1 | ½ з 2 | 1/16 |
Зміни рейтингу
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- Stefan Löffler: 3. Großmeisternorm für Thomas Pähtz. Schach 1990, Heft 10, Seiten 10 bis 13 (Bericht, Tabelle, Fotos, Partien).
- . Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 20 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 18 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 18 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 18 березня 2020.
- Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
Посилання
- Особова картка В'ячеслава Ейнгорна [ 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті ФІДЕ
- Особиста картка В'ячеслава Ейнгорна [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайті 365chess.com
- Партії В'ячеслава Ейнгорна в базі ChessGames [ 7 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Особова картка В'ячеслава Ейнгорна [ 1 вересня 2018 у Wayback Machine.] на сайті OlimpBase.org
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет