Барон Едмо́н де Ро́тшильд (англ. Edmond Benjamin James de Rothschild, Едмонд Біньямін Джеймс де Ротшильд; *19 серпня 1845, Париж — †2 листопада 1934, Париж) — французький філантроп, організатор і покровитель єврейського переселенського руху на Святій Землі (Палестина) наприкінці XIX — початку XX століть.
| Едмон де Ротшильд | |
|---|---|
| фр. Edmond de Rothschild | |
| Народився | 19 серпня 1845[…] Булонь-Біянкур |
| Помер | 2 листопада 1934[…] (89 років) Булонь-Біянкур |
| Поховання | Рамат Ханадівd |
| Країна | Франція |
| Діяльність | колекціонер мистецтва, філантроп, банкір, меценат |
| Знання мов | французька |
| Членство | Société de l’histoire de Franced, Академія красних мистецтв Франції, Société des anciens textes françaisd, Q2946438? і Friends of the Natural History Museum Parisd |
| Титул | барон |
| Посада | президент[d] |
| Конфесія | юдаїзм |
| Рід | Ротшильди |
| Батько | Джеймс Маєр Ротшильдd |
| Мати | Бетті Ротшильдd |
| Брати, сестри | Шарлотта Ротшильдd, Густав Самуель Ротшильдd, Альфонс Ротшильд і Саломон Ротшильдd |
| У шлюбі з | Аделаїда Ротшильдd |
| Діти | Моріс Ротшильдd, Джеймс Арман Ротшильдd і Miriam Caroline Alexandrine de Rothschildd |
| Нагороди | |
|
Едмон де Ротшильд є молодшим сином Джеймса Якоба Мейєра Ротшильда, засновника французької гілки Ротшильдів, династії єврейських філантропів.
Філантропська діяльність у Палестині Редагувати
У 1882 почав викуповувати земельні ділянки в Палестині, разом тим всілякими засобами заохочуючи й підтримуючи, в першу чергу, фінансово, переселенський рух євреїв до Святої Землі. В тому числі він посприяв у 1880-ті переїзду до Палестини багатьох євреїв з території Російської імперії, що побоювалися погромів.
У 1889 передав 25 000 гектарів землі, а також всі управлінські функції, пов'язані з розвитком старих і створенням нових поселень, у відання Єврейського колонізаційного товариства. Фінансові засоби Ротшильда до кінця його життя лишались головним джерелом фінансування поселенської діяльності — так, він відразу передав Єврейському колонізаційному товариству чек на 15 млн франків золотом.
У 1924 Єврейське колонізаційне товариство володіло в Палестині понад 500 км² землі. Загальні кошти, які витратив Ротшильд на всі ці заходи, оцінюються в понад 50 млн. доларів. Ротшильд здійснював пряме керівництво цією діяльністю як президент спеціально створеної при Єврейському колонізаційному товаристві Палестинської ради.
Започаткування співпраці Єврейського колонізаційного товариства з сіоністськими організаціями припадає аж на 1913, тобто перед самим початком Першої світової війни. Тоді ж Ротшильд уперше зустрівся з лідером сіоністського рузу Хаїмом Вейцманом, підтримавши його план заснування в Єрусалимі Єврейського університету.
У 1887-1925 здійснив п'ять поїздок до Палестини. Своє четверте за ліком відвідання восени 1914 здійснював уже як «відомий любитель Сіону» (ховев Ціон). На зустрічі з Х. Вейцманом, що відбулася в грудні 1914 він висловив рішучу підтримку ідеї створення у Країні Ізраїля незалежної єврейської держави.
Про свій внесок у розвиток майбутньої Держави Ізраїль барон Ротшильд висловився в такий спосіб:
| «Без мене сіоністи мало б чого досягли, але й без сіоністів загинула б моя власна справа». |
Згідно з заповітом Ротшильда, його рештки та рештки його дружини Аделаїди в 1954 перевезено вже до незалежного Ізраїлю і поховано в усипальниці в парку Рамат-ха-Надів у Зіхрон-Яакові, де в 1882 закладено одне з перших репатріантських поселень.
Вшанування Редагувати
На честь барона Ротшильда в Ізраїлі названо:
- Біньяміна — населений пункт, що з 2003 входить до складу Біньяміна-Ґіват Ада;
- Бульвар Ротшильда — одна з найбільших вулиць у центральній частині Тель-Авіва.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ RKDartists
- ↑ SNAC — 2010.
- http://www.ramat-hanadiv.org.il/en/content/generalpage/baron-edmond-de-rothschild-1845-1934
- ↑ Kindred Britain
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання Редагувати
- барон Едмон Джеймс де Ротшильд // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- , на російськомовному освітньому розділі Єврейської Агенції Ізраїлю [ 14 січня 2005 у Wayback Machine.]