www.wikidata.uk-ua.nina.az

Едвард Артур Мілн Е двард А ртур Мілн англ Edward Arthur Milne 4 лютого 1896 21 вересня 1950 англійський астроном і мате

Едвард Артур Мілн

Е́двард А́ртур Мілн (англ. Edward Arthur Milne; 4 лютого 1896 — 21 вересня 1950) — англійський астроном і математик, член Лондонського королівського товариства (1926).

Едвард Артур Мілн
Edward Arthur Milne
Народився 14 лютого 1896(1896-02-14)[…]
Кінґстон-апон-Галл, Східний Йоркширський Райдінг, Йоркшир і Гамбер, Англія, Сполучене Королівство
Помер 21 вересня 1950(1950-09-21)[…] (54 роки)
Дублін, Ірландія
Поховання Wolvercote Cemeteryd
Країна  Велика Британія
Діяльність математик, доцент, астрофізик, астроном, фізик, викладач університету
Alma mater Триніті-коледж Кембриджського університету
Галузь астрофізика, математика
Заклад Кембриджський, Манчестерський, Оксфордський університети
Посада голова, голова, Beyer Chair of Applied Mathematicsd і Rouse Ball Professor of Mathematicsd
Вчене звання професор
Відомі учні Arthur Geoffrey Walkerd
Аспіранти, докторанти Thomas George Cowlingd
Gerald James Whitrowd
Членство Лондонське королівське товариство
Американська академія мистецтв і наук
Війна Перша світова війна
Нагороди
 Едвард Артур Мілн у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілн.

Життєпис ред.

Родився в Галлі. У 1914—1916 навчався у Триніті-коледжі Кембриджського університету. Потім до закінчення першої світової війни працював у Відділі протиповітряної оборони міністерства озброєнь. У 1919 продовжив навчання, в 1920 закінчив Триніті-коледж Кембриджського університету. Працював в Кембриджському університеті (у 1920—1924 був заступником директора Обсерваторії сонячної фізики, у 1921—1925 викладав астрофізику в університеті, з 1924 — також математику). У 1925—1928 — професор прикладної математики Манчестерського університету, з 1928 — професор математики Оксфордського університету.

Основні наукові роботи відносяться до фізики зоряних атмосфер, теорії внутрішньої будови зірок, космології. У 1921—1929 вніс великий внесок у розвиток теорії переносу випромінювання в атмосферах зірок. Детально розробив теорію сірої атмосфери. Запропонував і досліджував інтегральне рівняння, що визначає залежність температури в атмосфері зірки від оптичної глибини (рівняння Мілна). Розробив модель утворення ліній поглинання в атмосферах зірок (модель Мілна—Еддінгтона). У 1923—1924 спільно з Р. Г. Фаулером на підставі теорії йонізації Саха встановив температурну шкалу зоряної спектральної послідовності (за максимумом інтенсивності ліній), отримав перші надійні оцінки температури і тиску в зоряних атмосферах. Розробляв теорію ефекту абсолютної величини. У 1929—1935 Мілн вніс істотний внесок у теорію внутрішньої будови зірок. Його роботи послужили відправним пунктом для багатьох наступних досліджень, а розроблений ним математичний апарат широко використовувався аж до недавнього часу (змінні Мілна U, V). У 1932 Мілн звернувся до проблем космології. Спираючись на власну концепцію «кінематичної теорії відносності», яка є альтернативою загальній теорії відносності, створив модель Всесвіту, побудовану на кінематичному підході до явища розбігання галактик. Він показав, що нестаціонарність однорідних та ізотропних моделей Всесвіту аж ніяк не пов'язана з особливостями загальної теорії відносності і може бути не тільки якісно, але і кількісно описана в рамках ньютонівської теорії гравітації. Систематичний виклад своєї теорії Мілн дав у роботах «Відносність, гравітація і будова світу» (1935), «Кінематична теорія відносності» (1948). Ряд досліджень присвячено фізиці верхньої атмосфери Землі (1920, 1923). Побудував (1925, 1926) теорію рівноваги хромосфери Сонця з урахуванням сили тяжіння і тиску в частотах ліній. Показав, що за певних умов рівновагу стає нестійкою і атоми можуть викидатися з Сонця. Цей механізм грає важливу роль в сучасних теоріях зоряного вітру. У роки першої та другої світових воєн Мілн отримав важливі результати в області балістики, поширення звуку, звукопеленгації.

Президент Лондонського математичного товариства (1937—1939), Лондонського королівського астрономічного товариства (1943—1945).

Книги ред.

  • The White Dwarf Stars, Oxford: Clarendon Press, 1932.
  • Relativity, gravitation and world-structure, Oxford: Clarendon Press, 1935.
  • The Inverse Square Law of Gravitation, London: Harrison and Son, 1936.
  • The Fundamental Concepts of Natural Philosophy, Edinburgh: Oliver & Boyd, 1943.
  • Kinematic relativity; a sequel to Relativity, gravitation and world structure, Oxford: Clarendon Press, 1948.
  • Vectorial Mechanics, New York: Interscience Publishers, 1948.
  • Modern Cosmology and the Christian Idea of God, Oxford: Clarendon Press, 1952.
  • Sir James Jeans: A Biography, Cambridge University Press, 1952.

Відзнаки та нагороди ред.

Кратер Мілн на Місяці названий на честь ученого. Також на його честь названо астероїд 11767 Мілн.

Примітки ред.

  1. ↑ Архів історії математики Мактьютор
    d:Track:Q547473
  2. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  4. ↑ Милн Эдуард Артур // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  6. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  7. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Джерела ред.

  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Милн Эдуард Артур. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
E dvard A rtur Miln angl Edward Arthur Milne 4 lyutogo 1896 21 veresnya 1950 anglijskij astronom i matematik chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1926 Edvard Artur MilnEdward Arthur MilneNarodivsya 14 lyutogo 1896 1896 02 14 1 2 Kingston apon Gall Shidnij Jorkshirskij Rajding Jorkshir i Gamber Angliya Spoluchene KorolivstvoPomer 21 veresnya 1950 1950 09 21 4 1 54 roki Dublin Irlandiya 4 Pohovannya Wolvercote Cemeteryd 5 Krayina Velika BritaniyaDiyalnist matematik docent astrofizik astronom fizik vikladach universitetuAlma mater Triniti koledzh Kembridzhskogo universitetuGaluz astrofizika matematikaZaklad Kembridzhskij Manchesterskij Oksfordskij universitetiPosada golova 1 golova 6 Beyer Chair of Applied Mathematicsd i Rouse Ball Professor of MathematicsdVchene zvannya profesorVidomi uchni Arthur Geoffrey WalkerdAspiranti doktoranti Thomas George Cowlingd 7 Gerald James Whitrowd 7 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Amerikanska akademiya mistectv i naukVijna Persha svitova vijnaNagorodi chlen Londonskogo Korolivskogo Tovaristva 1926 Korolivska medal 1941 medal Ketrin Bryus 1945 Bejkerivska lekciya 1929 Edvard Artur Miln u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Miln Zmist 1 Zhittyepis 2 Knigi 3 Vidznaki ta nagorodi 4 Primitki 5 DzherelaZhittyepis red Rodivsya v Galli U 1914 1916 navchavsya u Triniti koledzhi Kembridzhskogo universitetu Potim do zakinchennya pershoyi svitovoyi vijni pracyuvav u Viddili protipovitryanoyi oboroni ministerstva ozbroyen U 1919 prodovzhiv navchannya v 1920 zakinchiv Triniti koledzh Kembridzhskogo universitetu Pracyuvav v Kembridzhskomu universiteti u 1920 1924 buv zastupnikom direktora Observatoriyi sonyachnoyi fiziki u 1921 1925 vikladav astrofiziku v universiteti z 1924 takozh matematiku U 1925 1928 profesor prikladnoyi matematiki Manchesterskogo universitetu z 1928 profesor matematiki Oksfordskogo universitetu Osnovni naukovi roboti vidnosyatsya do fiziki zoryanih atmosfer teoriyi vnutrishnoyi budovi zirok kosmologiyi U 1921 1929 vnis velikij vnesok u rozvitok teoriyi perenosu viprominyuvannya v atmosferah zirok Detalno rozrobiv teoriyu siroyi atmosferi Zaproponuvav i doslidzhuvav integralne rivnyannya sho viznachaye zalezhnist temperaturi v atmosferi zirki vid optichnoyi glibini rivnyannya Milna Rozrobiv model utvorennya linij poglinannya v atmosferah zirok model Milna Eddingtona U 1923 1924 spilno z R G Faulerom na pidstavi teoriyi jonizaciyi Saha vstanoviv temperaturnu shkalu zoryanoyi spektralnoyi poslidovnosti za maksimumom intensivnosti linij otrimav pershi nadijni ocinki temperaturi i tisku v zoryanih atmosferah Rozroblyav teoriyu efektu absolyutnoyi velichini U 1929 1935 Miln vnis istotnij vnesok u teoriyu vnutrishnoyi budovi zirok Jogo roboti posluzhili vidpravnim punktom dlya bagatoh nastupnih doslidzhen a rozroblenij nim matematichnij aparat shiroko vikoristovuvavsya azh do nedavnogo chasu zminni Milna U V U 1932 Miln zvernuvsya do problem kosmologiyi Spirayuchis na vlasnu koncepciyu kinematichnoyi teoriyi vidnosnosti yaka ye alternativoyu zagalnij teoriyi vidnosnosti stvoriv model Vsesvitu pobudovanu na kinematichnomu pidhodi do yavisha rozbigannya galaktik Vin pokazav sho nestacionarnist odnoridnih ta izotropnih modelej Vsesvitu azh niyak ne pov yazana z osoblivostyami zagalnoyi teoriyi vidnosnosti i mozhe buti ne tilki yakisno ale i kilkisno opisana v ramkah nyutonivskoyi teoriyi gravitaciyi Sistematichnij viklad svoyeyi teoriyi Miln dav u robotah Vidnosnist gravitaciya i budova svitu 1935 Kinematichna teoriya vidnosnosti 1948 Ryad doslidzhen prisvyacheno fizici verhnoyi atmosferi Zemli 1920 1923 Pobuduvav 1925 1926 teoriyu rivnovagi hromosferi Soncya z urahuvannyam sili tyazhinnya i tisku v chastotah linij Pokazav sho za pevnih umov rivnovagu staye nestijkoyu i atomi mozhut vikidatisya z Soncya Cej mehanizm graye vazhlivu rol v suchasnih teoriyah zoryanogo vitru U roki pershoyi ta drugoyi svitovih voyen Miln otrimav vazhlivi rezultati v oblasti balistiki poshirennya zvuku zvukopelengaciyi Prezident Londonskogo matematichnogo tovaristva 1937 1939 Londonskogo korolivskogo astronomichnogo tovaristva 1943 1945 Knigi red The White Dwarf Stars Oxford Clarendon Press 1932 Relativity gravitation and world structure Oxford Clarendon Press 1935 The Inverse Square Law of Gravitation London Harrison and Son 1936 The Fundamental Concepts of Natural Philosophy Edinburgh Oliver amp Boyd 1943 Kinematic relativity a sequel to Relativity gravitation and world structure Oxford Clarendon Press 1948 Vectorial Mechanics New York Interscience Publishers 1948 Modern Cosmology and the Christian Idea of God Oxford Clarendon Press 1952 Sir James Jeans A Biography Cambridge University Press 1952 Vidznaki ta nagorodi red Zolota Medal Korolivskogo Astronomichnogo tovaristva 1935 Korolivska medal Londonskogo korolivskogo tovaristva 1941 Medal Ketrin Bryus 1945 Krater Miln na Misyaci nazvanij na chest uchenogo Takozh na jogo chest nazvano asteroyid 11767 Miln Primitki red a b v Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor d Track Q547473 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 a b Miln Eduard Artur Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Find a Grave 1996 d Track Q63056 NNDB 2002 d Track Q1373513 a b Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984Dzherela red Kolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Miln Eduard Artur Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Edvard Artur Miln amp oldid 40536415