www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дячкино слобода у Тарасовському районі Ростовської області Слобода Країна Росія Суб єкт Російської Федерації Муніципальн

Дячкино

Дячкино — слобода у Тарасовському районі Ростовської області.

Слобода Дячкино
Країна  Росія
Суб'єкт Російської Федерації
Муніципальний район Тарасовский район
Код ЗКАТУ: 60253815001
Код ЗКТМО: 60653415101
Основні дані
Статус {{{тип_род}}} Слобода
Поштовий індекс 346054
Телефонний код +7 86386
Географічні координати: 48°37′54″ пн. ш. 40°19′11″ сх. д. / 48.63166666669477678° пн. ш. 40.31972222224977287° сх. д. / 48.63166666669477678; 40.31972222224977287Координати: 48°37′54″ пн. ш. 40°19′11″ сх. д. / 48.63166666669477678° пн. ш. 40.31972222224977287° сх. д. / 48.63166666669477678; 40.31972222224977287
Мапа

Дячкино

Адміністративний центр Дячкинського сільського поселення.

Географія ред.

Слобода Дячкино над річкою Глибока (притока Сіверського Дінця) в 33 верстах від окружної станиці існувала вже у 1752 році. У 1763 році у старшини Андрія Дячкина на річці Глибока був хутір, у якому мешкало 62 українців чоловічої статі. У листопаді 1764 року у слободі вже було 75 українці чоловічої статі. Зі сповідних записів за 1767 року видно, що у парафії Покровської церкви станиці Каменської вже був хутір старшини Андрія Дячкина. У ньому 12 дворів, у яких числилося українців 37 чоловічої й 18 жіночої статі.

У 1979 р. археологічна експедиція під керівництвом П. О. Ларенка відкрила поселення Моховатка-I бронзової доби. Крім того, 1997 року до об'єктів культурної спадщини віднесено курганну групу "Дяткин роз'їзд".

До Жовтневого перевороту с. Дячкино входило до складу Області війська Донського. У період Громадянської війни у Росії до складу Всевеликого війська Донського отамана Петра Краснова. З 1920 по 1924 рр. у складі Донської області РРФСР, в 1924 р. до Південно-Східної області, в 1924-1933 рр. до Північно-Кавказького країю, в 1933-1934 рр. - Північної області Азово-Чорноморського краю, 1934-1937 рр. Північнодонського округу Азово-Чорноморського краю, в 1954-1957 рр. - Каменської області, у 1937-1954 рр. й з 1957 р. - у складі Ростовської області. З 2010 р. входить в єврорегіон «Донбас».

Вулиці ред.

  • вул. Берегова,
  • вул. Вишнева,
  • вул. Зарічна,
  • вул. Миру,
  • вул. Молодіжна,
  • вул. Моховата,
  • вул. Набережна,
  • вул. Підгірна,
  • вул. Приозерна,
  • вул. Садова,
  • вул. Радянська,
  • вул. Стадіонна,
  • вул. Шкільна,
  • пр. Терновий,
  • пр. Дружби.

Історія ред.

Засновник хутора ред.

Андрій Степанович Дячкін (помер не пізніше 1781 року) — старшина. Брав участь у багатьох війнах, що вела Росія в другій половині XVIII століття; в 1749 році був похідним отаманом у Низовому корпусі.

Серед інших донських старшин брав участь у заснуванні вільних військових земель по річці Глибока, на якій одним з перших заснував свій хутір, який отримав найменування Дячкін Глубокинський, а часом просто Глубокинський.

Дружина — Євдокія (Авдотья) Федорівна. Після смерті чоловіка їй перейшла велика частина Дячкинського маєтку. За переписом 1782 року в Дячкино за нею було 202 душі українців обох статей, а за сином Григорієм - 50. Середній син Іван меньшой мав при Колодезях - 205, а найстарший з братів — Іван великий - при Тернівському — 263 українців обох статей. Їх сусід Дмитро Тарасов у слободі Тарасівці мав 117 душ українців.

Нині в архівах збереглися списки предків дячкинців, починаючи з 1763 року. Дячкини перебували у родинних стосунках з найвідомішими донськими дворянськими родами. Так генерал-майор Дячкін Іван великий (нар. 1752) був одружений зі своєю сусідкою Федосією Міллер з селища Міллерово, генерал-майор Григорій Дячкин (нар. 1755) — на Катерині Карповій, а Ганна Дячкина була дружиною самого Військового отамана Олексія Іловайського.

Після смерті бездітних Дячкиних слобода перейшла Карповим й стала іменуватися: слобода Дячкино (Карпова-Глубокина).

Хутір ред.

Заселення хутора почалося в кінці 1730-х років. В 1737 році на місці майбутнього хутора був поселений «вільний черкашенин» зі Стародубського полку Михайло Євдокимович Кушитров, після чого тут були поселені та інші черкаси з України. За першим переписом на Дону 1763 року в х. Дячкін за Андрієм Степановичем значилося 75 українців, а в іншому його хуторі при урочищі Терновому — 95 українців.

Через слободу проходила велика чумацька (просікова дорога, що виходить з «Казанського тракту» й з'єднує через Верхній Тарасов Дячкино зі станицею Казанської.

Багато дячкинців у період після Громадянської війни виявилися репресованими, серед них Аведиков І.К., Алпатов Г. А., Колтунов В. Ф., Погребняк Я. О. та інші.

На тлі масової кампанії з організації колгоспів у 1920-х рр. виникали досить цікаві казуси. Про одного з них розповідається в листі про "колгоспі імені Руфа Королева", який знаходився "в трьох верстах від села Дячкино Глубоковського району Шахтинської округи". "Руф, - говорилося в листі, - організував ТОЗ шляхом залучення кочового селянства з центральних губерній, заманюючи їх на станціях залізниці". Під лихварські позики купив інвентар і трактор. Залякуванням домігся особистої диктатури не тільки над членами ТОЗа, але і над навколишніми громадянами. "Вдавався до пияцтва й нестримних дурощів. Члени колективу були фактично його кріпаками, а Руф - паном".

В цей час експерти в цілях підвищення соціально-економічного добробуту села пропонують введення в Дячкино козацького самоврядування.

Ідентичність дячкинців ред.

Питаннями ідентичності дячкинців, їх історії і походження, також як і російсько-українським прикордонням в цілому, займається аспірант кафедри країн пострадянського зарубіжжя Російського державного гуманітарного університету Бредихін Антон Вікторович. Зокрема, у своїй статті "Етнокультурна ідентичність прикордоння (сільський етюд)" їм описується вплив фронтирного розташування слободи на склад населення, ментальні мовні особливості дячкинців: "В побуті у дячкинців досі збереглися такі слова як цибуля, кабак, рушник, ходим, вечерять, мабудь, їшьте, дивись, молодичка та інші. По мірі того, як слобода виявлялася в самому зручному для проживання місці (наявність залізниці), у неї почали приїжджати робітники з областей та районів Росії (наприклад, сім'ї Тишакових, Кучерових). З ними прийшов і інший говір, хоча і він піддавався впливу основної дячкинської говірки. Люди переставали вимовляти вибухове російське «Р» (приголомшували його на кшталт українського), втрачали «акання», більше виділяли літеру «о», стали пом'якшувати закінчення дієслів [ідуть], [пајут']. Місцева фольклорна група в своєму репертуарі має багато пісень українською мовою, які вони співають й вечорами, сидячи на лавочці, відпочиваючи після робочого дня».

Варто відзначити, що дячкинцями досі збережені українські пісенні традиції. До радянської влади, церковний хор слободи, називали не інакше як «іже херувими». А в 2004 році Т. О. Карташова захистила дисертацію «Пісенна традиція українських селян у контексті народної культури Дону», що базується в тому числі й на матеріалі, отриманому в с. Дячкино.

Український вплив зберігся і в предметах традиційної культури дячкинців: мереживах на рушниках, подзорах, накидках, фіранках.

Герої Вітчизняної війни 1812 року ред.

На початку червня 2013 року в слободі Дячкино Тарасівської району завершилися археологічні розкопки, у ході яких були виявлені місця поховань знаменитих козацьких воєначальників — М. Кумшацького, Г. Дячкина, О. Карпова (у фамільному склепі при церкві Трьох Святителів), а також легендарного сподвижника О. Суворова героя війни 1812 року П. Грекова 8-го. Ініціатором багатомісячної експедиції став відомий кам'янський історик-краєзнавець О. Чеботарьов [ 14 квітня 2016 у Wayback Machine.].

Серед похованих був і останній поміщик із роду Дячкиних — Григорій Андрійович (1756; за ін. даними, 1755—1819), генерал-майор (1812). «З штаб-офіцерських дітей Війська Донського м. Черкаська».

Петро Матвійович Греков — учасник численних військових кампаній, у тому числі італійсько-швейцарського походу Суворова, походу козаків на Індію, російсько-турецьких воєн та інших. За час бойової діяльності ним було взято в полон 2 генерала, більше 194 штаб - і обер-офіцерів і понад 10 тысяч нижніх чинів, захоплено 30 орудий і 23 прапори. У 1817 році Петро Матвійович прибув в слободу Дячкино в гості до свого друга генерал-лейтенанту Якіма Якимовича Карпова. Тут він несподівано помер і був похований в огорожі храму Трьох Святителів. З часом могила була забута. Звіт про виконану роботу був представлений директором Шахтинського Я. П. Бакланова козацького кадетського корпусу В.О. Бобильченко на XIX Великому військовому Колі ВКО «Всевелике військо донське» у м. Новочеркаську.

У 1918 році Дячкино було зайнято німецькими військами й керувалося Українською державою гетьмана Скоропадського.

В 1918 році в районі слободи Дячкино перебував загін легендарного В. М. Чернецова і наступав на її території на зайняту «червоними» Глибоку, там же розташовувався згаданий Н. Н. Туроверовим Дячкинський козацький роз'їзд. Під час наступу «червоних» з боку Дячкино вели опір добровольчі частини Май-Маєвського і добірні козацькі загони генерала Іванова. У теж військовий отаман П. Н. Краснов, виступаючи на Великому військовим колі в Новочеркаську, ставив завдання зайняти територію с. Дячкино після відходу з неї німців. Історію тих років, а також особливу ментальність дячкинців, описав у своїй книзі видатний донський письменник, уродженець сусіднього з с. Дячкино х. Сибілева Михайло Антонович Алпатов у книзі «Горіли вогнища». Під час німецько-радянської війни члени краснодонської «Молодої Гвардії» перебували в Дячкино, де тинялися кілька діб серед змішаних тилів німецьких частин і ховалися по підвалах мешканців. Там же вони вкрали автомат у німців. Звільнення слободи Дячкино від німців відбулося 15 січня 1943 р.

Церква ред.

Трьохсвятительська церква побудована в 1804 році старанням померлого поміщика генерал-майора Григорія Андрійовича Дячкина. Церква була кам'яна з такою ж дзвіницею, покрита залізом, з числа парафіян не особливо містка, огорожа навколо неї теж була кам'яна. Престолів церкви було два: один головний, в ім'я Трьох Святителів: Василія Великого, Григорія Богослова, Івана Золотоустого; інший — граничний, серед церкви з правого боку в ім'я святителя і Чудотворця Миколая. Трьохсвятительська церква у 1866 році була перероблена, а в 1884 році влаштовано новий іконостас. У парафії місцевим священиком отцем Зеленським з 14 листопада 1884 року відкрита церковно-парафіяльна школа. А в 1898/99 навчальному році налічувалося 64 хлопці та 22 дівчини. Законовчителем був отець Василь Зеленський, вчителем псалмовщик Петро Іванович Максимов й помічником учителя Іван Матвійович Чорноусов.

Школа ред.

В слободі діє муніципальна бюджетна освітня установа Дячкинська середня загальноосвітня школа. Вона заснована 14 листопада 1874 року в парафії церкви, побудованої в сл. Дячкино, відкрита церковно-парафіяльна школа, у ній викладав місцевий священик Василь Зеленський. Приблизно в 1918 році в слободі відкрилася семирічна школа. У ній викладав Микола Грешнов, батько письменника-фантаста М. М. Грешнова, члена Спілки письменників СРСР, автора творів «Про що говорять тюльпани» (1972); «Надія» (1977); «Сни над Байкалом» (1979); «Сагань-Далинь» (1984) і «Друга подорож Мандрівника» (1987). У 1928-1929 навчальному році в школі викладав відомий донський письменник Костянтин Іванович Каргін, який брав участь в травні 1929 року в Крайовому з'їзді селянських письменників: «Про навчання говорили майже всі виступаючі делегати. Так, тов. Каргін (села Дячкино Донецького округу) говорив, що письменник повинен вести велику громадську роботу, але вся біда в тому, що формувань на селі так завантажують, що немає ніякої можливості займатися навчанням і творчістю. Нам потрібно просити всі організації, щоб початківцям письменникам-громадським все-таки надавали можливість займатися самоосвітою». У 30-х роках на її базі була відкрита перша і єдина в районі школа робочої молоді. З 1965 року школа стала середньою. Будівля, у якому розташовано навчальний заклад, пущено в експлуатацію в 1965 році. З цього ж року завучем, а згодом і директором школи стала представниця відомої донський педагогічної династії, відмінник народної освіти, керівник Ради ветеранів війни і праці Дячкинського сільського поселення Бредихіна Руслана Антонівна. З 2003 року заступником директора з навчально-виховної роботи є Бредихіна Лариса Юріївна автор робіт "Вчитель і учень: проблеми взаєморозуміння і взаємодії", "Концептуальне формування традицій педагогічної наступності в педагогічних династій" та інші.

Фільмографія ред.

У 1973 р. про колгосп "Правда" в с. Дячкино знятий фільм "Ми - "Правда""

У 1956 р. с. Дячкино знімалася сцена солдатського бунту фільму "Тихий Дон"

См. також ред.

  • Донський козачий Г. А. Дячкіна полк
  • Дячкін Григорій Андрійович
  • Карпов Яким Якимович

Примітки ред.

  1. . www.donvrem.dspl.ru. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  2. . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  3. {{{Заголовок}}}.
  4. . Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 17 квітня 2019.
  5. . Архів оригіналу за 27 квітня 2017. Процитовано 17 квітня 2019.
  6. . Архів оригіналу за 19 липня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  7. . Архів оригіналу за 10 травня 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  8. . Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  9. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  10. . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  11. . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 17 квітня 2019.
  12. Бредихин Антон Викторович. . — № 1. — ISSN 2307-2334.
  13. Бредихин Антон Викторович. Этнокультурная идентичность приграничья (сельский этюд). — 2015. — 5 травня. з джерела 12 липня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  14. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 17 квітня 2019.
  15. С.В. Черницын. (PDF). Советская этнография. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2019.
  16. Кам'янські ентузіасти-археологи створили історичну сенсацію | Каменськ-Шахтинський ПІК[недоступне посилання]
  17. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  18. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 17 квітня 2019.
  19. . Архів оригіналу за 20 лютого 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  20. . Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 17 квітня 2019.
  21. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 18 березня 2022.
  22. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 17 квітня 2019.
  23. Валерия Борц. . Молодая Гвардия. Архів оригіналу за 9 листопада 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  24. Бредихин Антон Викторович. День освобождения с. Дячкино от немецко-фашистских захватчиков.
  25. . Союз писателей Кубани. Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 17 квітня 2019.
  26. . Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  27. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 17 квітня 2019.
  28. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2016. Процитовано 17 квітня 2019.
  29. И. ЗАМОГИЛИНА. Газета Тарасовского района "Родная сторона". Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  30. . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 17 квітня 2019.
  31. . Архів оригіналу за 20 червня 2017. Процитовано 17 квітня 2019.
  32. . Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 17 квітня 2019.
  33. Газета Тарасовского района "Родная сторона". Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  34. . Газета Тарасовского района "Родная сторона". Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 17 квітня 2019.
  35. Бредихина Лариса Юрьевна. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 17 квітня 2019.
  36. . Архів оригіналу за 19 лютого 2015. Процитовано 17 квітня 2019.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dyachkino sloboda u Tarasovskomu rajoni Rostovskoyi oblasti Sloboda Dyachkino Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Municipalnij rajon Tarasovskij rajon Kod ZKATU 60253815001 Kod ZKTMO 60653415101 Osnovni dani Status tip rod Sloboda Poshtovij indeks 346054 Telefonnij kod 7 86386 Geografichni koordinati 48 37 54 pn sh 40 19 11 sh d 48 63166666669477678 pn sh 40 31972222224977287 sh d 48 63166666669477678 40 31972222224977287 Koordinati 48 37 54 pn sh 40 19 11 sh d 48 63166666669477678 pn sh 40 31972222224977287 sh d 48 63166666669477678 40 31972222224977287 Mapa Dyachkino Administrativnij centr Dyachkinskogo silskogo poselennya Zmist 1 Geografiya 1 1 Vulici 2 Istoriya 2 1 Zasnovnik hutora 2 2 Hutir 3 Identichnist dyachkinciv 4 Geroyi Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku 5 Cerkva 6 Shkola 7 Filmografiya 8 Sm takozh 9 Primitki 10 PosilannyaGeografiya red Sloboda Dyachkino nad richkoyu Gliboka pritoka Siverskogo Dincya v 33 verstah vid okruzhnoyi stanici isnuvala vzhe u 1752 roci U 1763 roci u starshini Andriya Dyachkina na richci Gliboka buv hutir u yakomu meshkalo 62 ukrayinciv cholovichoyi stati U listopadi 1764 roku u slobodi vzhe bulo 75 ukrayinci cholovichoyi stati 1 Zi spovidnih zapisiv za 1767 roku vidno sho u parafiyi Pokrovskoyi cerkvi stanici Kamenskoyi vzhe buv hutir starshini Andriya Dyachkina U nomu 12 dvoriv u yakih chislilosya ukrayinciv 37 cholovichoyi j 18 zhinochoyi stati 2 U 1979 r arheologichna ekspediciya pid kerivnictvom P O Larenka vidkrila poselennya Mohovatka I bronzovoyi dobi 3 Krim togo 1997 roku do ob yektiv kulturnoyi spadshini vidneseno kurgannu grupu Dyatkin roz yizd 4 Do Zhovtnevogo perevorotu s Dyachkino vhodilo do skladu Oblasti vijska Donskogo U period Gromadyanskoyi vijni u Rosiyi do skladu Vsevelikogo vijska Donskogo otamana Petra Krasnova Z 1920 po 1924 rr u skladi Donskoyi oblasti RRFSR v 1924 r do Pivdenno Shidnoyi oblasti v 1924 1933 rr do Pivnichno Kavkazkogo krayiyu v 1933 1934 rr Pivnichnoyi oblasti Azovo Chornomorskogo krayu 1934 1937 rr Pivnichnodonskogo okrugu Azovo Chornomorskogo krayu v 1954 1957 rr Kamenskoyi oblasti u 1937 1954 rr j z 1957 r u skladi Rostovskoyi oblasti Z 2010 r vhodit v yevroregion Donbas Vulici red vul Beregova vul Vishneva vul Zarichna vul Miru vul Molodizhna vul Mohovata vul Naberezhna vul Pidgirna vul Priozerna vul Sadova vul Radyanska vul Stadionna vul Shkilna pr Ternovij pr Druzhbi Istoriya red Zasnovnik hutora red Andrij Stepanovich Dyachkin pomer ne piznishe 1781 roku starshina Brav uchast u bagatoh vijnah sho vela Rosiya v drugij polovini XVIII stolittya v 1749 roci buv pohidnim otamanom u Nizovomu korpusi Sered inshih donskih starshin brav uchast u zasnuvanni vilnih vijskovih zemel po richci Gliboka na yakij odnim z pershih zasnuvav svij hutir yakij otrimav najmenuvannya Dyachkin Glubokinskij a chasom prosto Glubokinskij Druzhina Yevdokiya Avdotya Fedorivna Pislya smerti cholovika yij perejshla velika chastina Dyachkinskogo mayetku Za perepisom 1782 roku v Dyachkino za neyu bulo 202 dushi ukrayinciv oboh statej a za sinom Grigoriyem 50 Serednij sin Ivan menshoj mav pri Kolodezyah 205 a najstarshij z brativ Ivan velikij pri Ternivskomu 263 ukrayinciv oboh statej Yih susid Dmitro Tarasov u slobodi Tarasivci mav 117 dush ukrayinciv Nini v arhivah zbereglisya spiski predkiv dyachkinciv pochinayuchi z 1763 roku Dyachkini perebuvali u rodinnih stosunkah z najvidomishimi donskimi dvoryanskimi rodami Tak general major Dyachkin Ivan velikij nar 1752 buv odruzhenij zi svoyeyu susidkoyu Fedosiyeyu Miller z selisha Millerovo general major Grigorij Dyachkin nar 1755 na Katerini Karpovij a Ganna Dyachkina bula druzhinoyu samogo Vijskovogo otamana Oleksiya Ilovajskogo Pislya smerti bezditnih Dyachkinih sloboda perejshla Karpovim j stala imenuvatisya sloboda Dyachkino Karpova Glubokina 5 nbsp Hutir red Zaselennya hutora pochalosya v kinci 1730 h rokiv V 1737 roci na misci majbutnogo hutora buv poselenij vilnij cherkashenin zi Starodubskogo polku Mihajlo Yevdokimovich Kushitrov pislya chogo tut buli poseleni ta inshi cherkasi z Ukrayini Za pershim perepisom na Donu 1763 roku v h Dyachkin za Andriyem Stepanovichem znachilosya 75 ukrayinciv a v inshomu jogo hutori pri urochishi Ternovomu 95 ukrayinciv Cherez slobodu prohodila velika chumacka prosikova doroga sho vihodit z Kazanskogo traktu j z yednuye cherez Verhnij Tarasov Dyachkino zi staniceyu Kazanskoyi 6 Bagato dyachkinciv u period pislya Gromadyanskoyi vijni viyavilisya represovanimi sered nih Avedikov I K 7 Alpatov G A 8 Koltunov V F 9 Pogrebnyak Ya O 10 ta inshi Na tli masovoyi kampaniyi z organizaciyi kolgospiv u 1920 h rr vinikali dosit cikavi kazusi Pro odnogo z nih rozpovidayetsya v listi pro kolgospi imeni Rufa Koroleva yakij znahodivsya v troh verstah vid sela Dyachkino Glubokovskogo rajonu Shahtinskoyi okrugi Ruf govorilosya v listi organizuvav TOZ shlyahom zaluchennya kochovogo selyanstva z centralnih gubernij zamanyuyuchi yih na stanciyah zaliznici Pid lihvarski poziki kupiv inventar i traktor Zalyakuvannyam domigsya osobistoyi diktaturi ne tilki nad chlenami TOZa ale i nad navkolishnimi gromadyanami Vdavavsya do piyactva j nestrimnih duroshiv Chleni kolektivu buli faktichno jogo kripakami a Ruf panom 11 V cej chas eksperti v cilyah pidvishennya socialno ekonomichnogo dobrobutu sela proponuyut vvedennya v Dyachkino kozackogo samovryaduvannya 12 Identichnist dyachkinciv red Pitannyami identichnosti dyachkinciv yih istoriyi i pohodzhennya takozh yak i rosijsko ukrayinskim prikordonnyam v cilomu zajmayetsya aspirant kafedri krayin postradyanskogo zarubizhzhya Rosijskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu Bredihin Anton Viktorovich Zokrema u svoyij statti Etnokulturna identichnist prikordonnya silskij etyud yim opisuyetsya vpliv frontirnogo roztashuvannya slobodi na sklad naselennya mentalni movni osoblivosti dyachkinciv V pobuti u dyachkinciv dosi zbereglisya taki slova yak cibulya kabak rushnik hodim vecheryat mabud yishte divis molodichka ta inshi Po miri togo yak sloboda viyavlyalasya v samomu zruchnomu dlya prozhivannya misci nayavnist zaliznici u neyi pochali priyizhdzhati robitniki z oblastej ta rajoniv Rosiyi napriklad sim yi Tishakovih Kucherovih Z nimi prijshov i inshij govir hocha i vin piddavavsya vplivu osnovnoyi dyachkinskoyi govirki Lyudi perestavali vimovlyati vibuhove rosijske R prigolomshuvali jogo na kshtalt ukrayinskogo vtrachali akannya bilshe vidilyali literu o stali pom yakshuvati zakinchennya diyesliv idut paјut Misceva folklorna grupa v svoyemu repertuari maye bagato pisen ukrayinskoyu movoyu yaki voni spivayut j vechorami sidyachi na lavochci vidpochivayuchi pislya robochogo dnya 13 Varto vidznachiti sho dyachkincyami dosi zberezheni ukrayinski pisenni tradiciyi Do radyanskoyi vladi cerkovnij hor slobodi nazivali ne inakshe yak izhe heruvimi A v 2004 roci T O Kartashova zahistila disertaciyu Pisenna tradiciya ukrayinskih selyan u konteksti narodnoyi kulturi Donu sho bazuyetsya v tomu chisli j na materiali otrimanomu v s Dyachkino 14 Ukrayinskij vpliv zberigsya i v predmetah tradicijnoyi kulturi dyachkinciv merezhivah na rushnikah podzorah nakidkah firankah 15 Geroyi Vitchiznyanoyi vijni 1812 roku red nbsp Na pochatku chervnya 2013 roku v slobodi Dyachkino Tarasivskoyi rajonu zavershilisya arheologichni rozkopki u hodi yakih buli viyavleni miscya pohovan znamenitih kozackih voyenachalnikiv M Kumshackogo G Dyachkina O Karpova u familnomu sklepi pri cerkvi Troh Svyatiteliv a takozh legendarnogo spodvizhnika O Suvorova geroya vijni 1812 roku P Grekova 8 go Iniciatorom bagatomisyachnoyi ekspediciyi stav vidomij kam yanskij istorik krayeznavec O Chebotarov Arhivovano 14 kvitnya 2016 u Wayback Machine Sered pohovanih buv i ostannij pomishik iz rodu Dyachkinih Grigorij Andrijovich 1756 za in danimi 1755 1819 general major 1812 Z shtab oficerskih ditej Vijska Donskogo m Cherkaska Petro Matvijovich Grekov uchasnik chislennih vijskovih kampanij u tomu chisli italijsko shvejcarskogo pohodu Suvorova pohodu kozakiv na Indiyu rosijsko tureckih voyen ta inshih Za chas bojovoyi diyalnosti nim bulo vzyato v polon 2 generala bilshe 194 shtab i ober oficeriv i ponad 10 tysyach nizhnih chiniv zahopleno 30 orudij i 23 prapori U 1817 roci Petro Matvijovich pribuv v slobodu Dyachkino v gosti do svogo druga general lejtenantu Yakima Yakimovicha Karpova Tut vin nespodivano pomer i buv pohovanij v ogorozhi hramu Troh Svyatiteliv Z chasom mogila bula zabuta 16 Zvit pro vikonanu robotu buv predstavlenij direktorom Shahtinskogo Ya P Baklanova kozackogo kadetskogo korpusu V O Bobilchenko na XIX Velikomu vijskovomu Koli VKO Vsevelike vijsko donske u m Novocherkasku 17 U 1918 roci Dyachkino bulo zajnyato nimeckimi vijskami j keruvalosya Ukrayinskoyu derzhavoyu getmana Skoropadskogo V 1918 roci v rajoni slobodi Dyachkino perebuvav zagin legendarnogo V M Chernecova i nastupav na yiyi teritoriyi na zajnyatu chervonimi Gliboku 18 tam zhe roztashovuvavsya zgadanij N N Turoverovim Dyachkinskij kozackij roz yizd Pid chas nastupu chervonih z boku Dyachkino veli opir dobrovolchi chastini Maj Mayevskogo i dobirni kozacki zagoni generala Ivanova 19 U tezh vijskovij otaman P N Krasnov vistupayuchi na Velikomu vijskovim koli v Novocherkasku staviv zavdannya zajnyati teritoriyu s Dyachkino pislya vidhodu z neyi nimciv 20 Istoriyu tih rokiv a takozh osoblivu mentalnist dyachkinciv opisav u svoyij knizi vidatnij donskij pismennik urodzhenec susidnogo z s Dyachkino h Sibileva Mihajlo Antonovich Alpatov u knizi Gorili vognisha 21 Pid chas nimecko radyanskoyi vijni chleni krasnodonskoyi Molodoyi Gvardiyi perebuvali v Dyachkino de tinyalisya kilka dib sered zmishanih tiliv nimeckih chastin i hovalisya po pidvalah meshkanciv 22 Tam zhe voni vkrali avtomat u nimciv 23 Zvilnennya slobodi Dyachkino vid nimciv vidbulosya 15 sichnya 1943 r 24 Cerkva red nbsp Trohsvyatitelska cerkva pobudovana v 1804 roci starannyam pomerlogo pomishika general majora Grigoriya Andrijovicha Dyachkina Cerkva bula kam yana z takoyu zh dzviniceyu pokrita zalizom z chisla parafiyan ne osoblivo mistka ogorozha navkolo neyi tezh bula kam yana Prestoliv cerkvi bulo dva odin golovnij v im ya Troh Svyatiteliv Vasiliya Velikogo Grigoriya Bogoslova Ivana Zolotoustogo inshij granichnij sered cerkvi z pravogo boku v im ya svyatitelya i Chudotvorcya Mikolaya Trohsvyatitelska cerkva u 1866 roci bula pereroblena a v 1884 roci vlashtovano novij ikonostas U parafiyi miscevim svyashenikom otcem Zelenskim z 14 listopada 1884 roku vidkrita cerkovno parafiyalna shkola A v 1898 99 navchalnomu roci nalichuvalosya 64 hlopci ta 22 divchini Zakonovchitelem buv otec Vasil Zelenskij vchitelem psalmovshik Petro Ivanovich Maksimov j pomichnikom uchitelya Ivan Matvijovich Chornousov Shkola red nbsp V slobodi diye municipalna byudzhetna osvitnya ustanova Dyachkinska serednya zagalnoosvitnya shkola Vona zasnovana 14 listopada 1874 roku v parafiyi cerkvi pobudovanoyi v sl Dyachkino vidkrita cerkovno parafiyalna shkola u nij vikladav miscevij svyashenik Vasil Zelenskij Priblizno v 1918 roci v slobodi vidkrilasya semirichna shkola U nij vikladav Mikola Greshnov batko pismennika fantasta M M Greshnova chlena Spilki pismennikiv SRSR avtora tvoriv Pro sho govoryat tyulpani 1972 Nadiya 1977 Sni nad Bajkalom 1979 Sagan Dalin 1984 i Druga podorozh Mandrivnika 1987 25 U 1928 1929 navchalnomu roci v shkoli vikladav vidomij donskij pismennik Kostyantin Ivanovich Kargin yakij brav uchast v travni 1929 roku v Krajovomu z yizdi selyanskih pismennikiv Pro navchannya govorili majzhe vsi vistupayuchi delegati Tak tov Kargin sela Dyachkino Doneckogo okrugu govoriv sho pismennik povinen vesti veliku gromadsku robotu ale vsya bida v tomu sho formuvan na seli tak zavantazhuyut sho nemaye niyakoyi mozhlivosti zajmatisya navchannyam i tvorchistyu Nam potribno prositi vsi organizaciyi shob pochatkivcyam pismennikam gromadskim vse taki nadavali mozhlivist zajmatisya samoosvitoyu 26 U 30 h rokah na yiyi bazi bula vidkrita persha i yedina v rajoni shkola robochoyi molodi Z 1965 roku shkola stala serednoyu Budivlya u yakomu roztashovano navchalnij zaklad pusheno v ekspluataciyu v 1965 roci 27 Z cogo zh roku zavuchem a zgodom i direktorom shkoli stala predstavnicya vidomoyi donskij pedagogichnoyi dinastiyi 28 vidminnik narodnoyi osviti kerivnik Radi veteraniv vijni i praci Dyachkinskogo silskogo poselennya Bredihina Ruslana Antonivna 29 Z 2003 roku zastupnikom direktora z navchalno vihovnoyi roboti ye Bredihina Larisa Yuriyivna 30 31 32 33 34 avtor robit Vchitel i uchen problemi vzayemorozuminnya i vzayemodiyi 35 Konceptualne formuvannya tradicij pedagogichnoyi nastupnosti v pedagogichnih dinastij 36 ta inshi Filmografiya red U 1973 r pro kolgosp Pravda v s Dyachkino znyatij film Mi Pravda U 1956 r s Dyachkino znimalasya scena soldatskogo buntu filmu Tihij Don 1958 r Sm takozh red Donskij kozachij G A Dyachkina polk Dyachkin Grigorij Andrijovich Karpov Yakim YakimovichPrimitki red Sloboda Dyachkino Hutor Belyaevka Vasilevka Kayukovka Mokrotalovka Pervoe Maya Razezd Dyatkino Posyolok Maloe Polese www donvrem dspl ru Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Sloboda Dyachkino Hutir Bilyayivka Vasilivka Kayukovka Mokrotalovka Pershe Travnya Roz yizd Dyatkino Selishe Male Polissya Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Zagolovok Spisok pamyatnikov arheologii Tarasovskogo rajona sostoyashih na gosudarstvennoj ohrane Arhiv originalu za 23 travnya 2018 Procitovano 17 kvitnya 2019 N Korshikov Korotka dovidka pro slobodi Dyachkino Arhiv originalu za 27 kvitnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2019 Tarasovskij forum Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Centr genealogicheskih issledovanij Arhiv originalu za 10 travnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Spiski zhertv Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Permskij gosudarstvennyj arhiv novejshej istorii Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Permskij gosudarstvennyj arhiv novejshej istorii Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 GOLOS NARODA PISMA I OTKLIKI RYaDOVYH SOVETSKIH GRAZhDAN O SOBYTIYaH 1918 1932 GG ChAST III Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2019 Bredihin Anton Viktorovich 1 ISSN 2307 2334 Bredihin Anton Viktorovich Etnokulturnaya identichnost prigranichya selskij etyud 2015 5 travnya Arhivovano z dzherela 12 lipnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Disertaciya na temu Pisenna tradiciya ukrayinskih selyan u konteksti narodnoyi kulturi Donu avtoreferat po specialnosti VAK 17 00 02 Muzichne mistectvo disserCat Arhiv originalu za 6 listopada 2018 Procitovano 17 kvitnya 2019 S V Chernicyn Korotko ob ekspediciyah PDF Sovetskaya etnografiya Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2019 Kam yanski entuziasti arheologi stvorili istorichnu sensaciyu Kamensk Shahtinskij PIK nedostupne posilannya Protokol XIX Bolshogo Vojskovogo Kruga vojskovogo kazachego obshestva Vsevelikoe vojsko Donskoe PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Chernecov V M Sluzhiv kozactvu vin chesno i zhittya viddav za Don ridnoyi Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2019 Uspehi Krasnoj Armii na frontah v konce 1918 nachale 1919 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Rech donskogo atamana na 1 m zasedanii Bolshogo vojskovogo kruga 16 avgusta 1918 goda Arhiv originalu za 21 veresnya 2020 Procitovano 17 kvitnya 2019 M A Alpatov Goreli kostry Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 18 bereznya 2022 Kniga Moloda gvardiya Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2019 Valeriya Borc Moi vospominaniya Molodaya Gvardiya Arhiv originalu za 9 listopada 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Bredihin Anton Viktorovich Den osvobozhdeniya s Dyachkino ot nemecko fashistskih zahvatchikov Greshnov Mihail Nikolaevich Soyuz pisatelej Kubani Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 17 kvitnya 2019 Gorech polyni Propavshij v Podnyatoj celine Arhiv originalu za 9 grudnya 2019 Procitovano 17 kvitnya 2019 Z istoriyi shkoli 14 Zhovtnya 2011 MOU ZOSh Dyachkinskaya Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2019 Pedagogicheskie dinastii Dona PDF Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2019 I ZAMOGILINA Cherez gody cherez rasstoyaniya Gazeta Tarasovskogo rajona Rodnaya storona Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Zavuch Bredihina K Yu Informaciya pro sajt Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 17 kvitnya 2019 Larisa Yuriyivna Bredihina Arhiv originalu za 20 chervnya 2017 Procitovano 17 kvitnya 2019 MOU Dyachkinskaya ZOSh Dyachkino Rostovska oblast Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2019 Papa mama ya Gazeta Tarasovskogo rajona Rodnaya storona Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Mnogo interesnogo zapomnitsya Gazeta Tarasovskogo rajona Rodnaya storona Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 17 kvitnya 2019 Bredihina Larisa Yurevna Uchitel i uchenik problemy vzaimoponimaniya i vzaimodejstviya Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Bredihina K Yu Konceptualne formuvannya tradicij pedagogichnoyi nastupnosti v pedagogichnih dinastij 9 Lyutogo 2011 Zavuch Bredihina L Yu Arhiv originalu za 19 lyutogo 2015 Procitovano 17 kvitnya 2019 Posilannya red Dyachkino sloboda Korshikov N Kratkaya istoriya slobody Dyachkino Arhivovano 27 kvitnya 2017 u Wayback Machine Iz istorii shkoly Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Oficialnyj sajt zavucha MBOU Dyachkinskaya SOSh Bredihinoj Larisy Yurevny Arhivovano 15 bereznya 2018 u Wayback Machine Kamenskie entuziasty arheologi sotvorili istoricheskuyu sensaciyu Vojna 1812 goda Biograficheskij spravochnik Arhivovano 18 chervnya 2019 u Wayback Machine Iz istorii poselenij Tarasovskogo rajona Donskoj vremennik Arhivovano 8 kvitnya 2019 u Wayback Machine Kalinin S E Donskoj kazachij G A Dyachkina polk Arhivovano 15 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Otchet ob ekspedicii v slobodu Dyachkino Arhivovano 8 lipnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dyachkino amp oldid 39481599