www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дюла Немет Дю ла Не мет угор Németh Gyula англ Gyula Németh 2 листопада 1890 1890 11 02 Карцаг Яс Надькун Сольнок 14 гру

Дюла Немет

Дю́ла Не́мет (угор. Németh Gyula, англ. Gyula Németh(2 листопада 1890(1890-11-02), Карцаг, Яс-Надькун-Сольнок — 14 грудня 1976(1976-12-14), Будапешт)) — угорський лінгвіст, сходознавець, тюрколог, член Угорської академії наук. Автор першої турецької граматики, яка до сих пір високо оцінюється в Туреччині. Його основні наукові напрямки: історія та лінгвістика тюркських діалектів та мов в цілому; давня історія Угорщини та питання угорського мовознавства, зокрема залишків яської мови на території Угорщини.

Дюла Немет
Gyula Németh
Статуя Дюли Немета, в місті Корцаґ, 1990.
Автор Шандор Дьорфі
Статуя Дюли Немета, в місті Корцаґ, 1990.
Автор Шандор Дьорфі
Народився 2 листопада 1890(1890-11-02)
Карцаг, Яс-Надькун-Сольнок, Угорщина
Помер 14 грудня 1976(1976-12-14) (86 років)
Будапешт, Угорська Народна Республіка
Країна  Угорщина
Діяльність мовознавець, орієнталіст, тюрколог
Alma mater Будапештський університет
Галузь Лінгвістика,
тюркологія,
сходознавство
Посада директор
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Академік
Членство Саксонська академія наук
Угорська академія наук
Академія наук НДР
Відомий завдяки: Дослідження тюркських та угорської мов
У шлюбі з Irén Sebestyénd
Нагороди
 Дюла Немет у Вікісховищі

Діяльність Редагувати

Основними напрямками його досліджень є тюркські діалекти та мовна історія, угорська передісторія та угорська лінгвістика.

Єдиний з угорських дослідників аланської мови народу аланів. Деякі залишки котрих, точніше народ ясів, після вторгнення монголів на території аланів на Північному Кавказі, в ХІІІ ст. пересилилися на території сучасної Угорщини, в район Ясшаґ і досить довго, до XVI століття збергіали свою ідентичність, культуру та мову. Пізніше яси повністю асимілювали серед угорського народу, залишивши після себе розгалуджену топономіку та деякий вплив на угорську мову, які і досліджував Дюла Немет.

В радянській і пострадянській історіографії використовується двоякий переклад імені Немета: Ю. Ф. Немет (Юліус Немет, угор. Németh Julius) та Д. Немет (Дюла Немет, угор. Németh Gyula).

Біографія Редагувати

З 1909 року навчався як студент коледжу Етвеша, що був складовою частиною Будапештського університету, де в 1913 р. отримав ступінь кандидата наук. З 1913 по 1914 р.р. навчався в Берлінському університеті за державною стипендією; у 1915 році він був кваліфікований як приватний вчитель; а з 1916 року — повноцінний педагог або викладач; з 1918 року викладав на кафедрі турецької філології (з 1930-го кафедра називалася кафедрою по турецькій філології та угорськії доісторії). У 1932—1933 рр. і в 1935 р. — декан факультету мистецтв; з 1947 по 1949 р. — ректор Будапештського університету.

Також з 1922 року був член-кореспондентом Угорської академії наук, а з 1935 року був членом ради директорів цієї академії. У 1941-46 рр. та у 1950-65 рр. — директор Інституту мовознавства Угорської академії наук. У період між 1920 і 1943 рр. він редагував «Архів Кьоресі Чоми», а з 1951 р. — головний редактор «Acta Linguistica»; разом із Золтаном Ґомбоц та Яношем Меліх був редактором «Довідника угорської лінгвістики».

Лауреат Премії імені Кошута за 1948 рік.

Пішов у відставку в 1965 році.

Основні наукові праці Редагувати

  • Kumük tanulmányok (Budapest, 1911)
  • Adalékok a török-mongol nyelvek hangtörténetéhez (Budapest, 1913)
  • Kóborlások Kisázsiában (1913)
  • Az ősjakut hangtan alapjai (1914)
  • Türkisches Lesebuch mit Glossar (Berlin, 1916)
  • Türkische Grammatik (Berlin-Lipcse, 1917)
  • A régi magyar írás eredete (1917)
  • Türkisches Übungsbuch für Anfänger (Berlin-Lipcse, 1917)
  • Türkisch-deutsches Gesprächsbuch (Berlin-Lipcse, 1917)
  • Akadémiánk és a keleti filológia (Budapest, 1928)
  • Magna Hungaria (Leipzig-Vienna, 1929)
  • A honfoglaló magyarság kialakulása (Budapest, 1930), 2. bővített, átdolgozott kiadás, közzéteszi: Berta Árpád, 1991
  • A nagyszentmiklósi kincs feliratai (Budapest, 1932)
  • A magyar rovásírás (Budapest, 1934)
  • Thury József levelező tag emlékezete (1934)
  • A magyar kereszténység kezdete (1940)
  • Attila és hunjai (szerkesztő, társszerző, 1940, 1996 (hasonmás))
  • Die türkischen Texte des Valentin Balassa (Budapest, 1953)
  • Die Türken von Vidin (Budapest, 1965)
  • Die türkische Sprache in Ungarn im XVII. Jahrhundert (Budapest-Amszterdam, 1970)
  • Gombocz Zoltán (Budapest, 1972)
  • Törökök és magyarok 1-2. szerkesztette: Róna-Tas András, Kakuk Zsuzsa (1990)

Публикації в наукових виданнях Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119223341 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. http://real-eod.mtak.hu/11968/1/LinguisticaSeriesC_12_2001.pdf
  3. Археология и этнография Башкирии. — Т. IV. — Уфа, АН СССР ОИ БФ, 1971. — С. 249.
  4. Немет Ю. К вопросу о аварах [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  5. Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. — М.: Наука, 1974.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dyu la Ne met ugor Nemeth Gyula angl Gyula Nemeth 2 listopada 1890 1890 11 02 Karcag Yas Nadkun Solnok 14 grudnya 1976 1976 12 14 Budapesht ugorskij lingvist shodoznavec tyurkolog chlen Ugorskoyi akademiyi nauk Avtor pershoyi tureckoyi gramatiki yaka do sih pir visoko ocinyuyetsya v Turechchini Jogo osnovni naukovi napryamki istoriya ta lingvistika tyurkskih dialektiv ta mov v cilomu davnya istoriya Ugorshini ta pitannya ugorskogo movoznavstva zokrema zalishkiv yaskoyi movi na teritoriyi Ugorshini Dyula NemetGyula NemethStatuya Dyuli Nemeta v misti Korcag 1990 Avtor Shandor Dorfi Statuya Dyuli Nemeta v misti Korcag 1990 Avtor Shandor DorfiNarodivsya 2 listopada 1890 1890 11 02 Karcag Yas Nadkun Solnok UgorshinaPomer 14 grudnya 1976 1976 12 14 86 rokiv Budapesht Ugorska Narodna Respublika 1 Krayina UgorshinaDiyalnist movoznavec oriyentalist tyurkologAlma mater Budapeshtskij universitetGaluz Lingvistika tyurkologiya shodoznavstvoPosada direktor 2 Vchene zvannya ProfesorNaukovij stupin AkademikChlenstvo Saksonska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Akademiya nauk NDRVidomij zavdyaki Doslidzhennya tyurkskih ta ugorskoyi movU shlyubi z Iren SebestyendNagorodi Premiya imeni Koshuta 1948 Corvin Wreathd 1937 Dyula Nemet u Vikishovishi Zmist 1 Diyalnist 2 Biografiya 3 Osnovni naukovi praci 4 Publikaciyi v naukovih vidannyah 5 PrimitkiDiyalnist RedaguvatiOsnovnimi napryamkami jogo doslidzhen ye tyurkski dialekti ta movna istoriya ugorska peredistoriya ta ugorska lingvistika Yedinij z ugorskih doslidnikiv alanskoyi movi narodu alaniv Deyaki zalishki kotrih tochnishe narod yasiv pislya vtorgnennya mongoliv na teritoriyi alaniv na Pivnichnomu Kavkazi v HIII st peresililisya na teritoriyi suchasnoyi Ugorshini v rajon Yasshag i dosit dovgo do XVI stolittya zbergiali svoyu identichnist kulturu ta movu Piznishe yasi povnistyu asimilyuvali sered ugorskogo narodu zalishivshi pislya sebe rozgaludzhenu toponomiku ta deyakij vpliv na ugorsku movu yaki i doslidzhuvav Dyula Nemet V radyanskij i postradyanskij istoriografiyi vikoristovuyetsya dvoyakij pereklad imeni Nemeta Yu F Nemet Yulius Nemet ugor Nemeth Julius 3 4 ta D Nemet Dyula Nemet ugor Nemeth Gyula 5 Biografiya RedaguvatiZ 1909 roku navchavsya yak student koledzhu Etvesha sho buv skladovoyu chastinoyu Budapeshtskogo universitetu de v 1913 r otrimav stupin kandidata nauk Z 1913 po 1914 r r navchavsya v Berlinskomu universiteti za derzhavnoyu stipendiyeyu u 1915 roci vin buv kvalifikovanij yak privatnij vchitel a z 1916 roku povnocinnij pedagog abo vikladach z 1918 roku vikladav na kafedri tureckoyi filologiyi z 1930 go kafedra nazivalasya kafedroyu po tureckij filologiyi ta ugorskiyi doistoriyi U 1932 1933 rr i v 1935 r dekan fakultetu mistectv z 1947 po 1949 r rektor Budapeshtskogo universitetu Takozh z 1922 roku buv chlen korespondentom Ugorskoyi akademiyi nauk a z 1935 roku buv chlenom radi direktoriv ciyeyi akademiyi U 1941 46 rr ta u 1950 65 rr direktor Institutu movoznavstva Ugorskoyi akademiyi nauk U period mizh 1920 i 1943 rr vin redaguvav Arhiv Koresi Chomi a z 1951 r golovnij redaktor Acta Linguistica razom iz Zoltanom Gomboc ta Yanoshem Melih buv redaktorom Dovidnika ugorskoyi lingvistiki Laureat Premiyi imeni Koshuta za 1948 rik Pishov u vidstavku v 1965 roci Osnovni naukovi praci RedaguvatiKumuk tanulmanyok Budapest 1911 Adalekok a torok mongol nyelvek hangtortenetehez Budapest 1913 Koborlasok Kisazsiaban 1913 Az osjakut hangtan alapjai 1914 Turkisches Lesebuch mit Glossar Berlin 1916 Turkische Grammatik Berlin Lipcse 1917 A regi magyar iras eredete 1917 Turkisches Ubungsbuch fur Anfanger Berlin Lipcse 1917 Turkisch deutsches Gesprachsbuch Berlin Lipcse 1917 Akademiank es a keleti filologia Budapest 1928 Magna Hungaria Leipzig Vienna 1929 A honfoglalo magyarsag kialakulasa Budapest 1930 2 bovitett atdolgozott kiadas kozzeteszi Berta Arpad 1991 A nagyszentmiklosi kincs feliratai Budapest 1932 A magyar rovasiras Budapest 1934 Thury Jozsef levelezo tag emlekezete 1934 A magyar keresztenyseg kezdete 1940 Attila es hunjai szerkeszto tarsszerzo 1940 1996 hasonmas Die turkischen Texte des Valentin Balassa Budapest 1953 Die Turken von Vidin Budapest 1965 Die turkische Sprache in Ungarn im XVII Jahrhundert Budapest Amszterdam 1970 Gombocz Zoltan Budapest 1972 Torokok es magyarok 1 2 szerkesztette Rona Tas Andras Kakuk Zsuzsa 1990 Publikaciyi v naukovih vidannyah RedaguvatiNemeth G Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren Acta Linguistica t 16 1 2 Budapest 1966 Nemet D Vengerskie plemennye nazvaniya u bashkir Arheologiya i etnografiya Bashkirii Tom IV Ufa AN SSSR OI BF 1971 Arhivovano 1 grudnya 2011 u Wayback Machine Nemeth G The runiform inscriptions from Nagy Szent Miklos and the runiform scripts of Eastern Europe Acta Linguistica t 21 1 2 Budapest 1971 Nemeth Julius Uber der Wortes Saman und einige Bemerkungen zur Turkish Mongolischen Lautgeschichte Keleti Szemle Kӧzlemenyek az Ural Altaji nep es nyelvtudomany kӧrebӧl 1914 Vol 14 S 240 249Primitki Redaguvati Deutsche Nationalbibliothek Record 119223341 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http real eod mtak hu 11968 1 LinguisticaSeriesC 12 2001 pdf Arheologiya i etnografiya Bashkirii T IV Ufa AN SSSR OI BF 1971 S 249 Nemet Yu K voprosu o avarah Arhivovano 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Kuzeev R G Proishozhdenie bashkirskogo naroda M Nauka 1974 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dyula Nemet amp oldid 39496452